Рішення

від 20.12.2024 по справі 712/7304/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 712/7304/24

2/709/536/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

представника позивача - прокурора Степанок О.В., Надраги Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

Короткий виклад позицій учасників справи.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчин С.О. в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 29.01.2016 державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Кулешовим О.О. прийнято рішення № 27992043 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06.10.1999, виданого на підставі розпорядження органу приватизації Соснівського райовиконкому м. Черкаси від 15.07.1999 № 245 та довідки КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 19.01.2015 № 116о.

Згідно з інформацією КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 16.06.2022 № 285 довідка від 19.01.2015 № 116о на ім`я ОСОБА_1 на вказану квартиру не видавалася.

Відповідно до наданої виконавчим комітетом Черкаської міської ради інформації від 17.06.2022 № 7713-01-11 та наданої Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради інформації від 02.08.2022, свідоцтво про право власності від 06.10.1999 № 245 не видавалося, розпорядчий документ від 15.07.1999 № 245 не існує.

Згідно з інформацією Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 29.07.2022 № 10501-01-21, виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.05.2024 № 6367/11129-01-11 у вказаній квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 06.12.1978 до 11.03.2016).

Відповідно до актового запису про смерть № 1591 від 26.06.2012 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконавчим комітетом Іркліївської сільської надана від 25.04.2023 № 190/09-15, за змістом якої ОСОБА_1 із 10.09.2013 зареєстрована по АДРЕСА_2 .

01.03.2016 ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу продала вказану квартиру ОСОБА_3 , а остання 16.03.2016 згідно договору купівлі-продажу від 01.03.2016 продала вказану квартиру ОСОБА_4 . Того ж дня ОСОБА_4 згідно договору дарування подарувала вказану квартиру ОСОБА_5 .

Позивач вказує, що оскільки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не проживала та не була зареєстрована, то відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не мала права приватизувати цю квартиру. Будинок АДРЕСА_3 , в якому розташована спірна квартира, перебуває в міській комунальній власності згідно з рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-351 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління»

Вважає, що державна реєстрація права приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 була здійснена державним реєстратором на підставі нечинних документів, які в установленому законом порядку не видавалися уповноваженими особами, а тому ОСОБА_1 протиправно 29.01.2016 заволоділа вказаною квартирою.

Таким чином, спірне нерухоме майно у вигляді квартири незаконно вибуло із комунальної власності міста Черкаси поза волею власника та на цей час перебуває у володінні ОСОБА_5 .

Посилаючись на приписи Цивільного кодексу України, вважає ОСОБА_5 добросовісним набувачем спірної квартири, а тому витребування у неї квартири на підставі ст. 388 ЦК України є неможливим.

Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, як власника квартири АДРЕСА_1 , поза волею якого вона вибула та на цей час зареєстрована за добросовісним набувачем, вартість цієї квартири у розмірі 418 629,63 грн.

Обґрунтовуючи наявність повноважень прокурора на звернення до суду з цим позовом, зазначає, що Черкаська міська рада неналежним чином виконує повноваження щодо контролю за використанням комунального майна, а також у повній мірі не використовує власних повноважень, спрямованих на захист своїх інтересів у судовому порядку. Черкаська міська рада була обізнана про факт безпідставного проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру (лист Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2024 № 15/2-503 вих 24), проте належних заходів, направлених на припинення порушень, що виникли внаслідок неналежної поведінки відповідачки, відшкодування вартості вказаної квартири до цього часу не вжила. У відповіді від 25.05.2024 № 6367/11129-01-11 Черкаська міська рада повідомила, що не заперечує щодо звернення Черкаської обласної прокуратури з позовом до суду про відшкодування вартості квартири на користь територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. Враховуючи, що інтереси держави у зв`язку із протиправним набуттям права власності на комунальне майно до цього часу залишаються незахищеними, вбачає виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Черкаської міської ради.

Представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Олійник С.В. до суду поданий відзив на позовну заяву. За змістом цього відзиву відповідачка не визнала, просила відмовити у цього задоволенні. Відносно аргументів позову щодо протиправного, на підставі підроблених документів заволодіння відповідачкою спірною квартирою зазначає, що такі твердження порушують принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України), оскільки жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не встановлено протиправності дій та підробки документів відповідачкою, отже такий факт є недоведеним.

Не погоджується із вимогою про стягнення на користь Черкаської міської ради коштів у сумі 418 629,63 грн, вважаючи, що позивачем не вказані мотиви стягнення такої суми, з яких розрахунків виникла вказана сума, якими доказами підтверджується.

Указує про обрання позивачем у цій справі неефективного способу захисту, що є підставою для відмови у позові.

Просить застосувати до спірних правовідносин встановлений положеннями ст. 257 ЦК України трьох річний строк позовної давності, адже його сплив на підставі ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

12.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Зазначає, що вартість квартири в розмірі 418 629,63 грн підтверджується Довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості Фонду державного майна України від 15.04.2024.

Покликаючись на норми цивільного законодавства вважає обраний спосіб захисту вірним, стверджуючи, що спірне нерухоме майно у вигляді квартири незаконно вибуло із комунальної власності міста Черкаси, поза волею власника, на цей час перебуває у володінні ОСОБА_5 , котра є добросовісним набувачем, а тому Черкаська міська рада, як власник квартири має право на відшкодування завданої їй майнової шкоди.

Зазначає, що ні прокурор, ні Черкаська міська рада не були сторонами договорів щодо відчуження спірної квартири, а отже не могли знати про їх існування. Про порушення прав територіальної громади м. Черкаси на майно Черкаська міська рада дізналась із запиту слідчого СУ ГУНП в Черкаській області від 03.06.2022 № 3047/24/79-22 на адресу Черкаського міського голови, Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2024 № 15/2-503 вих. № 24. Підстави для представництва інтересів держави у вказаній справі Черкаською обласною прокуратурою встановлені за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 12020250000000210 від 21.07.2020 за фактами незаконного заволодіння нерухомим майном на території міста Черкаси. Вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

23.09.2024 від представника Черкаської міської ради Птухи В.І. до суду надійшли письмові пояснення. У поясненнях представниця Черкаської міської ради вказує про те, що ОСОБА_1 протиправно, на підставі підроблених документів, 29.01.2016 заволоділа нерухомим майном, яке є комунальною власністю, а саме: квартирою АДРЕСА_5 . Через місяць відповідачка згідно договору купівлі-продажу від 01.03.2016 продала вказану квартиру ОСОБА_3 , а остання 16.03.2016 згідно договору купівлі-продажу продала вказану квартиру ОСОБА_6 . Того ж дня ОСОБА_4 згідно договору дарування від 16.03.2016 подарувала вказану квартиру ОСОБА_5 . Предметом захисту у цій справі є відновлення прав територіальної громади в особі Черкаської міської ради, з чим і погоджується Черкаська міська рада. Зазначає, що перебіг строку позовної давності пов`язаний не з моментом відповідного порушення прав особи, а з моментом коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення прав територіальної громади м. Черкаси на майно Черкаська міська рада дізналась із листа Черкаської обласної прокуратури від 10.05.2024 № 15/2-648 вих.24, що доданий до матеріалів позову, тому строк позовної давності не є пропущеним.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовні заяві.

Рух справи.

12.06.2024 до Соснівського районного суду м. Черкаси в електронній формі, через систему «Електронний Суд» надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина С.О., подана в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення коштів (т. 1 а.с. 1-13).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.06.2024 матеріали справи за вказаною позовною заявою передано на розгляд за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області (а.с. 149-150).

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.07.2024 справу повернуто до Соснівського районного суду м. Черкаси для правильного визначення підсудності, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача відноситься до юрисдикції Чорнобаївського районного суду Черкаської області (а.с. 157-158).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.07.2024 матеріали справи за вказаною позовною заявою передано на розгляд за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області (а.с. 167).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.08.2024 позовна заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина С.О. залишена без руху у зв`язку із відсутністю доказів направлення копії позовної заяви позивачем на адресу відповідачки (а.с. 180-181).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.08.2024 заява заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина С.О. про забезпечення позову задоволена. Накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_1 з позбавленням права на відчуження та розпорядження, а саме: на об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку, площею 4,1972 га, реєстраційний номер: 2130320335231, кадастровий номер: 3523181600:02:002:0489, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинська селищна рада (а.с. 175-179).

30.08.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви та надані докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами на адресу відповідачки (а.с. 192-197).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (а.с. 198-200).

06.09.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача - адвокат Олійник С.В. просить у позові відмовити, підготовче засідання провести без участі відповідачки та представника (т. 1 а.с. 219-226).

12.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (т. 1 а.с. 228-235).

Ухвалою судді було задоволено клопотання представника Черкаської міської ради Птухи В.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вирішено провести судове засідання, призначене на 25.09.2024 та всі наступні судові засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням Черкаською міською радою власних технічних засобів (т. 2 а.с. 33-34).

23.09.2024 представник Черкаської міської ради надав до суду письмові пояснення (т. 2 а.с. 1-9).

24.09.2024 від представника Черкаської міської ради Птухи В.І. надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без її участі (т.2 а.с. 19-23).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.09.2024 закрито підготовче провадження у справі, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 42-44).

08.10.2024 представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без участі відповідачки та представника (т.2 а.с. 63-64).

24.10.2024 від представника Черкаської міської ради Птухи В.І. надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 24.10.2024. у клопотанні зазначено про намір Черкаської міської ради звернутися до суду із позовом до ОСОБА_5 про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння (т.2 а.с. 72).

13.11.2024, 26.11.2024 представником Черкаської міської ради Птухою В.І. до суду скеровані клопотання про розгляд справи без її участі. Також у клопотаннях зазначено, що Черкаська міська рада позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 93, 103).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи, що Черкаська міська рада, в інтересах якої прокурором пред`явлений позов, належним чином повідомлена про час, місце здійснення розгляду справи, до суду скерувала клопотання про розгляд справи без її часті та висловила позицію про доцільність задоволення позовних вимог прокурора, відповідачка та її представник також належним чином повідомлені про час, місце здійснення розгляду справи, звернулися з клопотання про розгляд справи без їх участі, суд постановив про можливість здійснення розгляду справи.

ІІ. Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

У судовому засіданні суд дослідив копію свідоцтва про право власності на житло, видане 06.10.1999 органом приватизації Соснівського райвиконкому згідно з розпорядженням від 15.07.1999 № 245, відповідно до якого власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 106-107, 118-119).

Судом досліджена довідка КП «ЧООБТІ» від 19.01.2015 № 116о, видана ОСОБА_1 про те, що станом на 01.01.2013 квартира АДРЕСА_5 зареєстрована у Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації (т. 1 а.с. 135).

Суд установив, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 52291376 від 29.01.2016 державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Кулешовим О.О. 29.01.2016 прийнято рішення № 27992043 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 06.10.1999, виданого органом приватизації Соснівського райовиконкому (т. 1 а.с. 107-108, 123-125).

Згідно листа виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.06.2022 № 7713-01-11 у базі даних приватизованого державного фонду м. Черкаси відсутня інформація щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , розпорядчий документ від 15.07.1999 № 245 не існує. 06.10.1999 свідоцтво про право власності на зазначену квартиру органом приватизації Соснівської районної ради у м. Черкаси не видавалося. Інформація про отримання громадянкою ОСОБА_1 будь-якого правовстановлюючого документа в структурних підрозділах Черкаської міської ради відсутня (т. 1 а.с.18).

Відповідно до наданої Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради інформації від 02.08.2022 № 10497-01-21 у базі даних приватизованого державного фонду м. Черкаси відсутня інформація щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на житло та розпорядчий документ органом приватизації не видавались (т. 1 а.с. 29).

Листом від 16.06.2022 № 285 КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» повідомило, що довідка № 116о від 19.01.2015 на ім`я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 не видавалася (т. 1 а.с. 31).

Згідно з листом Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 29.07.2022 № 10501-01-21 у квартирі АДРЕСА_1 в період із 06.12.1978 до 11.03.2016 була зареєстрована лише ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 33).

Листом від 03.06.2024 № 19152-24 Черкаська міська рада повідомила Черкаську обласну прокуратуру про те, що ОСОБА_7 була зареєстрована у вказаній квартирі сама і право на приватизацію квартири не використала (т. 1 а.с. 89).

Відповідно до актового запису про смерть № 1591 від 26.06.2012 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 73, 76).

Виконавчий комітет Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надав лист від 25.04.2023 № 190/09-15, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із 10.09.2013 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 86).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01.03.2016, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 . Ця квартира продана за 70 952,00 грн. У п. 3 договору вказано, що ця квартира належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації Соснівського району м. Черкаси 06.10.1999, зареєстрованого в Черкаському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації 06.10.1999 за № 1576 та Черкаським міським управлінням юстиції черкаської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.01.2016, номер запису про право власності 13049851 (т. 1 а.с. 54, 67, 103).

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 16.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А., ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила вказану квартиру 70 958,00 грн (т. 1 а.с. 59-60, 65-66).

16.03.2016 ОСОБА_4 подарувала квартиру ОСОБА_5 , що підтверджується договором дарування від 16.03.2016, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. (т. 1 а.с. 58).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 305036732 від 15.07.2022 квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 , підстава для державної реєстрації - договір дарування квартири від 16.03.2016 (т. 1 а.с. 74-75, 95-96).

Суд також установив, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-351 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» будинок АДРЕСА_3 , в якому розташована спірна квартира, перебуває в міській комунальній власності ( т. 1 а.с. 87-88).

Це також підтверджується листом виконавчого комітету Черкаської міської ради від 03.05.2024 № 15349-24 (т. 1 а.с. 87).

Відповідно до довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 15.04.2024 № 201-20240415-0007649717, сформованої на запит Черкаської обласної прокуратури, оціночна вартість квартири АДРЕСА_5 становить 418 629,63 грн (т. 1 а.с. 92-93).

Судом досліджена ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.12.2024 у справі № 712/12862/24, згідно з якою позовна заява Черкаської міської ради до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишена без розгляду у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви (т. 2 а.с. 115-118).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань із 21.07.2020 головний управлінням Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України за фактом можливого незаконного заволодіння нерухомим майном. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення слугували матеріали виявленого кримінального правопорушення за рапортом о/у та заява приватного нотаріуса Алєксєєвої І.Ю. про вчинення шахрайських дій відносно нерухомого майна (т. 1 а.с. 14).

Згідно з постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури Шерстобітова І.І. від 12.04.2024, прокурорам відділу представництва інтересів держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності управління представництва інтересів держави в суді обласної прокуратури наданий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020250000000210 від 21.07.2020 за ч. 3 ст. 190 КК України (т. 1 а.с. 16).

Застосовані судом норми права та оцінка судом аргументів учасників справи.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з частинами 1 та 2статті 5 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями частини 4 статті 18 Закону обумовлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Порядком визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені.

З огляду на закріплені у статтях 9 та 19 Закону положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до частини 1статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (частина 1статті 345 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках), де мешкають два і більше наймачів.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Як встановлено судом у судовому засіданні під час дослідження доказів, 29.01.2016 державним реєстратором була здійснена реєстрація права власності за відповідачкою ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.10.1999 органом приватизації Соснівського райвиконкому згідно з розпорядженням від 15.07.1999 № 245.

Однак, таке свідоцтво та розпорядження не існує та на ім`я ОСОБА_1 не видавався. Реєстрація права власності на вказану квартиру в КП «ЧООБТІ» не здійснювалася.

Станом на 06.10.1999 ОСОБА_1 не була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Тому вона не мала права на приватизацію вказаної квартири. Доказів зворотного суду відповідачкою та її представником не надано.

Суд встановив, що державна реєстрація права приватної власності на спірну квартиру здійснена державним реєстратором за відповідачкою на підставі документів, які в установленому законом порядку ніколи їй не видавалися уповноваженими особами, ці документи не можуть вважатися підставою виникнення права власності, відповідачка ніколи не була власником вказаної квартири.

Згідно з рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-351 «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» спірна квартира перебуває в міській комунальній власності.

Отже, спірна квартира АДРЕСА_1 незаконно вибула із володіння територіальної громади міста Черкаси, поза волею власника.

Відповідно, ОСОБА_1 не мала правових підстав та повноважень укладати 01.03.2016 договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого вона продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 .

За фактом незаконного заволодіння нерухомим майном 21.07.2020 розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020250000000210 за ч. 3 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Черкаською обласною прокуратурою.

Суд зазначає, що хоча вирок суду в кримінальному провадженні № 12020250000000210 наразі відсутній, а відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України , лише вирок в кримінальному провадженні є обов`язковим для суду, однак, враховуючи наявність у матеріалах справи постанови прокурора про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, суд приймає до уваги матеріали вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 8ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Натомість, главою 29 ЦК України передбачено спеціальний порядок захисту права власності, яким, зокрема, врегульоване право власника на віндикацію, тобто на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Виходячи із цих законодавчих приписів, можна зробити висновок про те, що при порушенні майнових прав первинного власника майна через вчинення правопорушення, яке потягло за собою перехід права власності на таке майно до іншої особи поза його волею (як у випадку, що розглядається), первинний власник має можливість або вимагати відшкодування шкоди, завданої цим правопорушенням від особи, з вини якої вона заподіяна, або вимагати повернення собі майна від титульного власника. Крім того, відновлення порушеного права власника пов`язаного із протиправним позбавленням володільця майна його права власності на це майно, можливе й комбіновано: із одночасним застосуванням обох способів - і шляхом відшкодування винною особою шкоди, заподіяної потерпілій стороні правопорушенням, внаслідок якого майно вибуло з володіння, і шляхом повернення цього майна первинному володільцю шляхом витребування від титульного власника.

Однак, аналізуючи ці підстави та застосовуючи їх до спірних правовідносин, суд звернув увагу на те, що відновлення порушеного права власності шляхом повернення майна, що вибуло з володіння власника поза його волею, на відміну від стягнення з винної особи вартості такого майна, суттєво ускладнюється, якщо новий володілець майна є добросовісним набувачем.

У даній справі сторона позивачів наполягають саме на відшкодуванні вартості майна, яке вибуло із власності поза волею власника, в той час, як сторона відповідача вважає прийнятним в даному випадку пред`явлення віндикаційного позову до власника квартири - ОСОБА_8 , зазначають про обрання неналежного способу захисту.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого порушеного майнового права, обравши спосіб захисту, передбачений п. 2 статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Змістом позову прокурора є вимога до відповідачки про стягнення на користь територіальної громади, як власника квартири, спричиненої шкоди в розмірі вартості протиправно відчуженої квартири.

Задоволення позову та стягнення спричиненої шкоди на користь власника не свідчить про вихід суду за межі позовних вимог не призводить до неможливості виконання цього рішення та необхідності звернення до суду з іншим позовом, відповідає способу захисту, встановленого законом, відповідно до змісту порушеного права позивача, характеру його порушення та спричинених таким порушенням наслідкам.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 16, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння або про відшкодування спричиненої йому шкоди.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Основна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, від 04.05.2022 у справі № 903/359/21, від 05.10.2022 у справі № 904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).

Ураховуючи, що судом встановлено факт безпідставної державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за відповідачкою та вибуття цієї квартири із власності Черкаської міської ради поза її волею, суд вважає необхідним стягнути із відповідачки на користь Черкаської міської ради вартість квартири, котра згідно довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 15.04.2024 № 201-20240415-0007649717 становить 418 629,63 грн.

Щодо представництва прокурором інтересів Черкаської міської ради в суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, Черкаською обласною прокуратурою на адресу Черкаської міської ради були скеровані листи, яким повідомлено про факт безпідставного проведення державної реєстрації права власності на спірну квартиру, скеровано лист щодо наміру Черкаської міської ради звернутися з позовом до суду з метою захисту майнових інтересів територіальної громади м. Черкаси у спірних правовідносинах.

Черкаська міська рада не заперечує щодо здійснення представництва останньої органами прокуратури, шляхом звернення до суду з позовом, позовні вимоги підтримала та просила задовільнити.

У п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави чи територіальної громади, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність тривалої бездіяльності Черкаської міської ради (з 21.07.2020) у вигляді не звернення до суду з позовом для захисту права власності територіальної громади на спірну квартиру, що надає прокурору законні підстави для здійснення невідкладного захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом в інтересах територіальної громади.

Щодо заяви відповідачки та її представника про застосування строку позовної давності.

Суд урахував, що ні прокурор, ні Черкаська міська рада не були сторонами договорів щодо відчуження спірної квартири, а отже не могли знати про їх існування.

Про порушення прав територіальної громади м. Черкаси на майно Черкаська міська рада дізналась із запиту слідчого СУ ГУНП в Черкаській області від 03.06.2022 № 3047/24/79-22 на адресу Черкаського міського голови, Черкаської обласної прокуратури від 16.04.2024 № 15/2-503 вих 24.

Про порушення права власності територіальної громади міста Черкаси на спірну квартиру прокурор дізнався із матеріалів кримінального провадження № 12020250000000210 від 21.07.2020, розпочатого за фактом незаконного заволодіння нерухомим майном, за ч. 3 ст. 190 КК України.

До суду з позовом прокурор звернувся 11.06.2024.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з того моменту, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц, від 31.10.2018 у праві № 362/44/17, від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц та від 13.02.2019 у справі № 367/2525/15-ц.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану

Таким чином, враховуючи, що про порушення права власності позивач дізнався після 21.07.2020, тобто під час внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ч 3 ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння чужим майном, ураховуючи вказані приписи закону щодо зупинення строку позовної давності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин строку положень ст. 256, 261 ЦК України щодо позовної давності.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідачки на користь Черкаської обласної прокуратури понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 7 793,44 грн (платіжна інструкція № 905 від 10.05.2024, внутрішній номер 345068094, т. 1 а.с. 97).

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Торопчина Станіслава Олеговича, поданий в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ: 25212542, місцезнаходження: вул. Байди Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18000) грошові кошти у розмірі 418 629 гривень 63 копійки (чотириста вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 63 копійки)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р: UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ) судовий збір за подання позову та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 7 793 гривень 44 копійки (сім тисяч сімсот дев`яносто три гривні 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 20.12.2024

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: в інтересах держави - заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, електронна адреса: sekretariat@chk.gp.gov.uа

в особі :Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ: 25212542, місцезнаходження: вул. Байди Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, 18000 ,електронна адреса: info@chmr.gov.ua

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6

Суддя Л.О. Шарая