ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 644/8526/21 Номер провадження 22-ц/814/3690/24Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
учасники справи:
відповідач ОСОБА_1
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2023 року, ухвалене суддею Яковенко Н.Л., повний текст рішення складений 10 липня 2023 року
у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
В С Т А Н О В И В:
09.09.2021 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до Орджонікідзевського районногосуду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2016 по 31.12.2019 у розмірі 60276,37 грн, інфляційні витрати у розмірі 2297,84 грн, 3% річних у розмірі 1102,27 грн та сплачений судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 №1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» (зі змінами, внесеними рішенням від 30.09.2001 №946), КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова. Як виконавець послуг, КП «Харківські теплові мережі» має право на стягнення вартості наданих споживачам послуг. За період з 01.10.2016 по 31.12.2019 відповідачі не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг з підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання та опалення, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 60276,37 грн, інфляційні витрати - 2297,84 грн, 3% річних - 1102,27 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі і призначено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження на 22.10.2021 о 09.00 годині, з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с. 10).
Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави
З 01.05.2023 дана цивільна справа перебувала у провадженні Київського районного суду м. Полтави (т.1 а.с. 22).
Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.10.2016 по 31.12.2019 в розмірі 60276,37 грн, інфляційні втрати в сумі 2297,84 грн, 3 % річних в сумі 1102,27 грн, а всього 63676,48 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» понесені судові витрати з кожного у розмірі по 1135 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки відповідачі покладені на них, як на споживачів, обов`язки належним чином не виконували, за отримані послуги не сплачували, тому позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості є повністю обґрунтованими. Також суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних. З врахуванням встановлених обставин справи, суд визнав, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 60276,37 грн, інфляційні втрати - 2 297,84 грн, 3 % річних - грн, а всього 63676,48 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2023 року у справі за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відмовлено (т.1 а.с. 123-125).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і призначити справу до нового розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він не знав про наявність справи №644/8526/21 та про її розгляд 10.07.2023 Київським районним судом м. Полтави і дізнався про це лише після того, як 12.07.2024 йому повідомив банк про арешт коштів. Зазначає, що рішення у даній справі прийнято без його участі, що є наслідком неналежного його повідомлення, і, в свою чергу, є порушенням норм процесуального права. Вважає, що перегляд справи має істотне значення у зв`язку з тим, що у позовній заяві наявний період зі спливом строку позовної давності; має місце недоведенність розрахунку позивача; судом не з`ясоване питання про підстави з надання послуг «за аналогією» позивачем за його адресою у зв`язку з тим, що ці послуги надавав інший постачальник. Звертає увагу, що послуги по централізованому теплопостачанню і підігріву води надаються за адресою місця його проживання не позивачем, а іншим постачальником послуг, і тому позивач не довів виникнення у нього права на стягнення вартості послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судове засідання апеляційного суду 18.12.2024 не з`явився позивач, він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 05.12.2024 судової повістки про виклик до суду у цивільній справі та її доставлення до електронного кабінету, що у відповідності до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т.2 а.с. 87). При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 27.11.2024 (про призначення справи до апеляційного розгляду) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що позивач КП Харківські теплові мережі», у період з 01.10.2016 по 31.12.2019 він надавав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 але плата за послуги не вносилася, існує заборгованість за вказаний період у розмірі 60 276,37грн.
При цьому, судом першої інстанції визнано, що розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам (т.1 а.с. 4).
Таким чином, оскільки відповідачі покладені як на споживачів обов`язки належним чином не виконували, за отримані послуги не сплачували, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості є повністю обґрунтованими.
Тому з відповідачів в солідарному порядку на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 60 276,37 грн.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідачів 3 % річних та розрахованої суми інфляції, суд першої інстанції також визнав обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги в цій частині.
Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання, які отримані за адресою: АДРЕСА_2 , у розмірі 60276,37 грн, інфляційні втрати - 2 297,84 грн, 3 % річних - 1102,27 грн, а всього 63 676,48 грн.
Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, по справі вбачається неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату,час імісце розглядусправи усуді першоїінстанції,що єпорушенням норм процесуальногоправа та обов`язковою підставоюдля скасуваннярішення судута ухваленнянового судовогорішення, виходячиз наступного.
Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьКП «Харківськітеплові мережі»заборгованості запослуги зцентралізованого опаленнята гарячоговодопостачання заперіод з01.10.2016по 31.12.2019у розмірі60276,37грн,інфляційних витрату розмірі 2297,84грн,3%річних урозмірі 1102,27грн.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції та був позбавлений можливості реалізувати свої права на подання відзиву, подання заяви про застосування строків позовної давності,доказів тощо.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з положеннями частини першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні, про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Отже, на момент ухвалення судом першої інстанції заочного рішення процесуальний закон передбачав, що заочний розгляд справи може відбуватися у випадку повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.09.2021 відкрито провадження у справі і призначено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження на 22.10.2021 о 09.00 годині, з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с. 10).
Копію ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.09.2021 та копію позовної заяви було направлено на адресу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.1 а.с. 11). Проте, поштове відправлення повернулося без вручення із зазначенням причини «за закінченням строку зберігання» (т.1 а.с. 18-20).
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 05.05.2023 (з урахуванням розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 №7/0/-22) справу за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 09.35 год 10.07.2023 (т.1 а.с. 23).
Копію ухвалиКиївського районногосуду м.Полтави від05.05.2023та судовуповістку булонаправлено заадресою місцяпроживання (реєстрації)відповідачів 08.05.2023(т.1 а.с. 27). Проте, поштове відправлення повернулося без вручення із зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою», що є неналежним повідомленням відповідачів про дату, час і місце засідання суду (т.1 а.с. 32-36).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення заочного рішення відповідно ст. 280 ЦПК України, оскільки судом першої інстанції ухвалено заочне рішення у судовому засіданні, що призначено вперше; відповідачі не повідомлені належним чином про дату, час і місце засідання суду.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Конструкція наведеної правової норми у взаємозв`язку зі статтею 6 Конвенції дає підстави для висновку про те, що розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за відсутності доказів отримання іншою стороною копії позовної заяви, свідчить про позбавлення такої сторони доступу до правосуддя (можливості надати зауваження на доводи позовної заяви), що, у свою чергу, є обов`язковою підставою для скасування в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаних норм процесуального права, наведених відповідачем ОСОБА_1 доводів в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Перевіряючи законністьі обгрунтованістьрішення судупершої інстанціїв частинівирішення пред`явленогопозову,надаючи оцінкузібраним усправі доказам,колегія суддівапеляційного судувиходить знаступного.
Оскільки предметом перегляду в апеляційному суді є заочне рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням вимог ЦПК України, то апеляційний суд досліджує докази, надані відповідачем ОСОБА_1 , який не мав процесуальної можливості надати їх суду першої інстанції.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач має право, в тому числі, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, проте, такому право прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ст. 7 вказано Закону).
За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Пред`являючи позов, КП «Харківські теплові мережі» посилалося на те, що відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.98 №1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» (зі змінами, внесеними рішенням від 30.09.2001 №946), КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова. Основним предметом діяльності КП «Харківськітеплові мережі»відповідно до Статуту підприємства є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_3 обладнаний централізованими системами опалення КП «Харківськітеплові мережі».Позивачзгідно із Статутом здійснює діяльність з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації теплової енергії усім групам споживачів по тарифам, що регулюються згідно діючого законодавства.
Разом зцим,з матеріалівсправи вбачається,що позивачемне наданосуду доказівна підтвердженняправових підставдлязвернення досуду зданим позовом, зокрема, не надано договору, укладеного з відповідачами, про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідного рішення органу місцевого самоврядування про визначення КП «Харківські теплові мережі» виконавцем таких послуг за адресою: м. Харків, вулиця Грицевця, 35.
Так, згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 №1407 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
До вказаного рішення вносилися зміни, зокрема, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.09.2003 №946 внесено зміни до п.1.4 вказаного рішення №1407, згідно яких виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води визначено: ТОВ «Теплосервіс», ЗАТ «ТЕЦ-3», ТОВ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла», ДП «Енергокомплекс», ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» КП «Харківські теплові мережі».
Крім того, згідно відповіді Департаменту комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.03.2012 вбачається, що ОСОБА_2 повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 2 особи, пільг, субсидій немає. КП «Харківськітеплові мережі» надавало послугизцентралізованого опалення та гарячого водопостачання за вказаною адресою у період з 01.11.2001 по 31.07.2002. З 01.08.2002 вказані послуги надаються ТОВ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» (т.1 а.с. 65-66).
Крім того, згідно відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень та веб-сайту «Судова влада України» встановлено, що судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.12.2012 (справа №2029/11446/2012) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» суму заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.01.2008по 27.08.2012 станом на 27.08.2012 у розмірі 3 206,60 грн.
Також, судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08.09.2021 (справа №644/8240/21) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води за період з 24.12.2019по 01.08.2021 у розмірі 20498,06 грн.
Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином,встановлено,що уперіоди з01.01.2008по 27.08.2012та з24.12.2019по 01.08.2021виконавцем послугиз постачаннятеплової енергіїта гарячоїводи заадресою:АДРЕСА_2 , було ТОВ «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла».
У даній справі, предметом даногоспору єстягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості запослуги зцентралізованого опаленнята гарячоговодопостачання заперіод з01.10.2016по 31.12.2019,тобто,між періодами з01.01.2008по 27.08.2012та з24.12.2019по 01.08.2021,які вказаніу судовихнаказах. При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що вказані послуги у спірний період з 01.10.2016 по 31.12.2019 надавалися саме КП «Харківські теплові мережі», у матеріалах справи відсутній договір позивача з відповідачами про надання таких послуг.
З врахуванням вищевикладеного, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що у даній справі відсутні підставидля задоволенняпозовних вимогКП «Харківськітеплові мережі»та стягненняз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 за період з 01.10.2016 по 31.12.2019.
Згідно ст. 382 ч.1 п. 4 п.п. «в» ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмовив у позові на позивача.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, з позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1432,73 грн, сплачений ним при подачі апеляційної скарги (т.2 а.с. 11,12).
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.3, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2023 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за періодз 01.10.2016по 31.12.2019у розмірі60276,37грн,інфляційні витратиу розмірі 2297,84грн,3%річних урозмірі 1102,27грн відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківськітеплові мережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1432,73 грн, сплачений при подачі апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2024 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123934179 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Дорош А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні