Постанова

від 20.12.2024 по справі 645/5391/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 645/5391/24

провадження № 22-ц/818/3933/24

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

сторони справи:

позивач - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року в складі судді Мартинової О.М.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Інституту рослинництва ім. В.Я. Національної академії аграрних наук України, інтереси якої згідно розпорядження №7 від 01.07.2024 року представляє ОСОБА_16 , звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 278 586 гривень 74 копійок. Підставою подачі позову вказано, що відповідачі неналежно виконують свої зобов`язання по оплаті зазначених послуг.

Встановивши невідповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177ЦПК України,13.09.2024 року суддею постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху,оскільки порушені вимоги п. 4 ч.3 ст. 175 та ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме:

-за змістом позовних вимогІнститут рослинництва ім. В.Я. Національної академії аграрних наук України звертається з позовними вимогами про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 278 586 гривень 74 копійок додекількох відповідачів, які зареєстровані за різними адресами та відповідно мають за вказаними адресами різну суму заборгованості.

Суд зазначив, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, тому позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, наведеним у позові обставинам та викласти у прохальній частині позовної заяви вимоги про стягнення заборгованості з кожного відповідача окремо.

-позивач фактично заявляє позовні вимоги майнового характеру - щодо стягнення з 15 (п`ятнадцяти) відповідачів,які зареєстровані за різними адресами,заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, проте до позову додано платіжну інструкцію №539 від 29.08.2024 року, якою підтверджується сплата судового збору у розмірі лише 3353,84 грн. Тому позивачу необхідно сплатити відповідний розмір судового збору за окрему вимогу до кожного відповідача та на підтвердження проведення оплати надати 14 оригіналів квитанцій.

Представнику позивача наданострок для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Копію ухвали сторона позивача отримала 16.09.2024 року в електронному кабінеті.

Станом на 25.09.2024 року зазначені в ухвалі недоліки щодо сплати судового збору щодо кожної вимоги окремо не усунуто, тому ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції необгрунтовано зазначено, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить ухвалу залишити без змін, які законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Повертаючи позовну заяву на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За положеннями ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як убачається із позовної заяви Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України просив стягнути заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 15 відповідачів, які проживають за різними адресами та мають різні суми заборгованості.

Разом із поданням позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 3353,84 грн.

Ухвалою Фрунзенського районного суду від 13.09.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки порушені вимоги п. 4 ч.3 ст. 175 та ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме сума заборгованості не визначена до кожного відповідача окремо та не надано доказів слати судового збору за окрему вимогу до кожного відповідача.

На виконання ухвали суду Ушаков В.С., який діяв в інтересах Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України надав суду заяву в якій зазначив розмір заборгованості щодо кожного відповідача окремо ( а.с. 106 111).

Квитанцій про сплату судового щодо кожної окремої вимоги суду не надані.

25.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу, скільки після отримання ухвали про залишення без руху, він у встановлений судом строк не сплатив судовий збір за звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з кожного з 14 відповідачів.

Судова колегія погоджується в таким висновком суду.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Національної академії аграрних наук України звертається з позовними вимогамипро стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 278 586 гривень 74 копійокдо декількох відповідачів, якізареєстровані за різними адресами та відповідно мають за вказаними адресами різну суму заборгованості.

Таким чином, заявлена матеріально-правова вимога позивача підлягає вартісній оцінці щодо кожного боржника.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Якщо в позові об`єднано дві і більше вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо.

Такий висновок зробила об`єднана палатаКасаційного цивільного суду у складі Верховного Судуу постанові від 18вересня 2023рокуу справі №758/5118/21.

« Можливість подання кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дає змогу виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає з можливості подання окремих позовів, а саме якщо би позивач подавав окремі позови, то мав би сплатити судовий збір за кожен із них», зауважила ОП КЦС ВС.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення заяви позивачу, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр`єва Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук