Ухвала

від 19.12.2024 по справі 461/4943/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4943/23

Провадження № 1-кс/461/7743/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42023142410000017 від 29.05.2023 року.

В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2023 за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 про надання дозволу на арешт майна накалдено арешт на майно, вилучене 07.12.2023 за результатами проведених обшуків в кримінальному провадженні №42023142410000017 від 29.05.2023, та накладено арешт, серед іншого, на квадрокоптер марки «Autel» в комплекті в кейсі (1 шт.). Звертає увагу на те, що дане майно належить належить ОСОБА_4 , є його приватною власністю, майно не вилучене з цивільного обороту та не обмежене у використанні в цивільному обороті; ОСОБА_4 (на майно якого накладено арешт) не має жодного процесуального статусу, не є підозрюваним чи обвинуваченим та в силу закону не несе цивільної відповідальності за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. За таких обставин просить клопотання задоволити та скасувати арешт.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задоволити клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий ОСОБА_5 подав до суду заяву, згідно якої при вирішенні питання про скасування арешту майна покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження зареєстрованого у ЄРДР за №42023142410000017 від 29.05.2023.

19.03.2024 рішенням прецесуального керівника визначено підслідність кримінального провадження за №42023142410000017 від 29.05.2023 за підрозділом детективів ТУ БЕБ у Волинській області.

Станом на час розгляду клопотання досудове розсідування у кримінальному провадженні за №42023142410000017 від 29.05.2023 передано до Головного управління національної поліції у Львівській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи з числа місцевих мешканців прикордоння на території Волинської області здійснюють незаконне переміщення через державний кордон України підакцизних товарів, а саме тютюнових виробів із використанням безпілотних літальних апаратів різного типу.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2023 накладено арешт на майно, вилучене 07.12.2023 за результатами проведених обшуків в кримінальному провадженні №42023142410000017 від 29.05.2023, в т.ч. на квадрокоптер марки «Autel» в комплекті в кейсі (1 шт.)

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено слідчим суддею, однією з підстав накладення арешту було те, що вказаний планшет відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України та може бути використаний як доказ факту і обставин вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зазначає, що орган досудового розслідування мав можливість та був зобов`язаний оглянути вказані речі, встановити достовірно чи дійсно на них збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та, відповідно, за наявності, вилучити такі сліди або інші відомості.

Як вбачається із заяви слідчого, останній при вирішенні питання про скасування арешту майна покладається на розсуд суду.

Крім того, листом від 09.12.2024 заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів ГУНП у Львівській області повідомлено, що по вилучених об`єктах в межах кримінального провадження проведено всі необхідні слідчі дії.

Таким чином, слідчим суддею встановлено та не заперечується слідчим, що квадрокоптер марки «Autel» в комплекті в кейсі (1 шт.), а також сліди або інші відомості, що містилися на них, на даний час вже не використовуються в якості об`єктів дослідження у кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, у кримінальному провадженні №42023142410000017 ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки під час розгляду вказаного клопотання встановлено, що з вказаного клопотання органом досудового розслідування вилучена необхідна інформація та не встановлено, які додаткові відомості може містити на собі вилучений телефон, а тому немає необхідності подальшого утримання телефону під арештом.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 ст.132КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба відпала.

Суд вважає, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3ст.132 КПК України.

Таким чином, накладення обтяження слід скасувати, оскільки це не перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 12.12.2023 року, на квадрокоптер марки «Autel» в комплекті в кейсі (1 шт.).

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1