Вирок від 20.12.2024 по справі 443/1669/24

Справа №443/1669/24

Провадження №1-кп/443/151/24

ВИРОК

іменем України

20 грудня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141130000630 від 19.06.2024 та угод про визнання винуватості від 20.12.2024 відносно

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, студента 1-го курсу Ходорівської філії Технічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка», не працюючого, не одруженого, раніше судимого вироком Жидачівського районного суду від 12.09.2014 за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та 102 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 186 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Одесса Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, студента 1-го курсу Жидачівського професійного ліцею, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

законного представника обвинуваченого

неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_8 ,

законного представника обвинуваченого

неповнолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_9

представника СуСД Ходорівської

міської ради ОСОБА_10

інспектора сектору ювенальної

превенції відділення поліції

Стрийського РУП ГУ

у Львівській області ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

19.06.2024 близько 15 год 00 хв неповнолітній ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, скориставшись тимчасовою відсутністю власника та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи для себе, що майно йому не належить, умисно, таємно, повторно, із приватної території, яка не є огородженою, ресторанно-гостьового комплексу «Колиба Водна», що за адресою: АДРЕСА_4 , скориставшись вільним доступом до території, викрав гірський велосипед марки «TOPRIDER», темно-зеленого кольору, сівши на нього та виїхавши з території, після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, неповнолітній ОСОБА_3 , завдав матеріальної шкоди ОСОБА_12 на суму 6 790 гривень.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_3 , 05.07.2024 близько 15 год 00 хв проїжджаючи на мотоциклі свого товариша по АДРЕСА_5 , поблизу кафе «Привокзальне», побачив мотоцикл марки «VIPER ZS125J», ідентифікаційним номером: НОМЕР_1 , чорного кольору, без номерних знаків, з об`ємом двигуна 125 см?, який належить ОСОБА_13 , та у нього виник умисел на вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом.

Надалі, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу, всупереч волі ОСОБА_13 , яка дозволу на володіння, користування, розпорядження в тому числі керування транспортним засобом не давала, для задоволення своїх особистих корисливих потреб, таємно, повторно, з метою запуску даного транспортного засобу завів його шляхом штовхання, чим умисно заволодів ним, після чого покинув місце вчинення злочину на мотоциклі марки «VIPER ZS125J» та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями, неповнолітній ОСОБА_3 , завдав матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_13 на загальну суму 10 850 гривень.

Окрім цього, 16.08.2024 близько 19 год 00 хв неповнолітній ОСОБА_3 разом із неповнолітнім ОСОБА_4 , перебуваючи на території ресторанно-гостьового комплексу «Колиба Водна», що за адресою: АДРЕСА_4 , де також перебував потерпілий ОСОБА_14 , який підійшов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із якими він раніше не був знайомий та попросив щоб йому прикурили.

Надалі, у неповнолітнього ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 виник умисел на відкрите заволодіння майном, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, групою осіб, скориставшись відсутністю свідків та усвідомлюючи, що їхні дії носять відкритий характер для потерпілого, покликали ОСОБА_14 у хащі, де неповнолітній ОСОБА_4 наніс один удар правою ногою в область обличчя ОСОБА_14 , від удару останній впав на землю, після чого неповнолітній ОСОБА_3 , із кишені штанів ОСОБА_14 відкрито заволодів його мобільним телефоном марки XIAOMI REDMI 9A. Внаслідок вказаних дій потерпілому ОСОБА_14 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа, рани на слизовій оболонці нижньої губи.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із місця події втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями, неповнолітній ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_14 на загальну суму 1 557 гривень.

20.12.2024 між прокурором ОСОБА_5 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої враховуючи особу обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, наявність обставин, що пом`якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що він висловив осуд своєї неправомірної поведінки, щиро покаявся, вибачився у потерпілих, у яких претензій до нього немає, вчинив злочин будучи неповнолітнім, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, ч. 4 ст. 289 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст.69 КК України 5 (п`яти) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим - у виді 5 (п`яти) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Вирок Жидачівського районного суду Львівської області №443/1663/24 від 12.09.2024, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік, виконувати самостійно.

Згідно з умовами даної угоди обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_5 ,представник СуСДХодорівської міськоїради ОСОБА_10 та інспекторсектору ювенальноїпревенції відділенняполіції СтрийськогоРУП ГУу Львівськійобласті ОСОБА_11 зазначили, що вважають, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правилаКПК УкраїнитаКК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 186 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, тому просить затвердити угоду.

В судовому засідання захисник ОСОБА_6 та законний представник ОСОБА_3 ОСОБА_9 просять суд затвердити дану угоду.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 будучи належним чином повідомленими про підготовче судове засідання, до суду не прибули, подали заяву в якій просять підготовче судове засідання та судовий розгляд проводити без їх участі. Потерпілий ОСОБА_14 подав заяву, що не заперечує проти призначення покарання відповідно до угоди про визнання винуватості.

При вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 186 КК України у вчиненні яких ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до вимогст. 12 КК Україниє тяжкими злочинами.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування неповнолітнього обвинуваченого, його законного представника переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_5 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що неповнолітній обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбаченіст. 476 КПК України.

Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_3 наявні склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 186 КК України, і суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфікованіза вказанимистаттями чинногона часїх скоєнняКК України,яктаємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану ( крадіжка), незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинено повторно, відкрите викрадення чужого майна, вчинений в умовах воєнного стану, повторно за попередньою змовою групою осіб (грабіж).

Згідно п. 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24жовтня 2003року «Пропрактику призначеннякримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обираючи мірупокарання обвинуваченомунеповнолітньому ОСОБА_3 зазлочини передбачені ч.4ст.185,ч.2ст.289,ч.4ст.186 ККУкраїни суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які вчинені умисно, з корисливих мотивів, відповідно до ст.12КК України є злочином тяжким, що в силу вимог ч. 4 ст.469КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, особу винного, що він є неповнолітнім, не одруженим, раніше судимий, востаннє 12.09.2024 Жидачівським районним судом Львівської області, позитивно характеризується за місцем проживання та негативно за місцем навчання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання, суд враховує, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст.69КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд приймає до уваги сукупність вище перелічених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При цьому суд враховує також особу винного, який раніше судимий, характеризується позитивно за місцем проживання та негативно характеризується за місцем навчання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є неповнолітньою та навчається в коледжі на 1 курсі.

Вищенаведені обставини, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому враховуючи характеризуючі дані щодо ОСОБА_3 , а також зважаючи на вищезазначені пом`якшуючі покарання обставини, з врахуванням принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 69,70 КК України. нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Окрім цього, судом встановлено, що вирок Жидачівського районного суду від 12.09.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном на 1 рік та згідно ст. 75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Вищевказане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , вчинив до постановлення вироку Жидачівського районного суду Львівської області від 12.09.2024.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначено, що коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, щовирок Жидачівського районного суду Львівської області від 12.09.2024, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік слід виконувати самостійно.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннямист. 65 КК України.

20.12.2024 між прокурором ОСОБА_5 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої враховуючи особу обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_4 , ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявність обставин, що пом`якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема те, що він висловив осуд своєї неправомірної поведінки, щиро покаявся, вибачився у потерпілого, у якого претензій до нього немає, вчинив злочин будучи неповнолітнім, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинене ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно з умовами даної угоди обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_5 ,представник СуСДХодорівської міськоїради ОСОБА_10 та інспекторсектору ювенальноїпревенції відділенняполіції СтрийськогоРУП ГУу Львівськійобласті ОСОБА_11 зазначили, що вважають, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правилаКПК УкраїнитаКК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, тому просить затвердити угоду.

В судовому засідання захисник ОСОБА_7 та законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 просять суд затвердити дану угоду.

При вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд враховує, що злочин, передбаченийч.4 ст.186 КК України у вчиненні якого ОСОБА_4 , беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до вимогст. 12 КК Україниє тяжким злочином.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування неповнолітнього обвинуваченого переконався, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_5 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбаченіст. 476 КПК України.

Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, і суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за вказаною статтею чинного на час їх скоєння КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб (грабіж).

Згідно п. 3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24жовтня 2003року «Пропрактику призначеннякримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обираючи міру покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_4 за злочин передбачений ч. 4 ст.186КК України суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, який, вчинений умисно, з корисливих мотивів, відповідно до ст.12КК України є злочином тяжким, що в силу вимог ч. 4 ст.469КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, особу винного, що він є неповнолітнім, не одруженим, раніше не судимим, не працюючий, який позитивно характеризується за місцем проживання навчання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання, суд враховує що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ст.69КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Суд приймає до уваги сукупність вище перелічених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При цьому суд враховує також особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, є неповнолітньою та навчається у професійному ліцеї.

Також узв`язкуз характеризуючими ОСОБА_4 даними тазважаючи навищезазначені пом`якшуючіпокарання обставинита обставини,які істотнознижують ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,принцип індивідуалізаціїпокарання таступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,суд приходитьдо висновку,що длявиправлення обвинуваченогодля попередженнявчинення новихкримінальних правопорушеньу майбутньомубуде справедливимта достатнімобрати йомупокарання іззастосуванням ст.69КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених положеннямист. 65 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Питання щодо стягнення судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід, щодо обвинувачених не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст.370,371,374, 615 КПК Українисуд,

у х в а л и в:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості,укладену 20.12.2024між прокурором ОСОБА_5 танеповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 укримінальному провадженні №12024141130000630, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 186 КК України.

Неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20.12.2024 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Його ж визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20.12.2024 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Його ж визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 186КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20.12.2024 покарання за ч.4 ст.186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання засудженому неповнолітньому ОСОБА_3 за сукупністю вказаних вище кримінальних правопорушень призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, - у виглядіпозбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 12.09.2024, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік виконувати самостійно.

В строк відбуття покарання відповідно до ч.7ст.72 КК Українизарахувати період перебування ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом з 02.09.2024 по 31.10.2024 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуттяпокарання ОСОБА_3 за даним вироком, рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 10.12.2024.

Затвердити угодупро визнаннявинуватості,укладену 20.12.2024між прокурором ОСОБА_5 танеповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 укримінальному провадженні №12024141130000630, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 186КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20.12.2024 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

В строк відбуття покарання відповідно до ч.7ст.72 КК Українизарахувати період перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом з 02.09.2024 по 31.10.2024 із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Строк відбуттяпокарання ОСОБА_4 за даним вироком, рахувати з часу обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 10.12.2024.

Скасувати арешт:

накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/3406/24 від 02.07.2024 на велосипед «Toprider» темно зеленого кольору, який вилучений 19.06.2024 в ході огляду предметів, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном;

накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/3691/24 від 15.07.2024 на мотоцикл чорного кольору, марки «VIPER», який 05.07.2024 вилучений під час огляду місця події;

накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/4475/24 від 22.08.2024 на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», чорного кольору та зарядний пристрій, які 19.08.2024 вилучені 19.08.2024 під час огляду предметів.

Речові докази:

велосипед «Toprider»темно зеленогокольору,який відповіднодо постановипро визнання предметув якостіречового доказу від20.06.2024,визнано речовимдоказом укримінальному провадженні №12024141130000630від 19.06.2024 та зберігається у камері речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Стрий, вул. Коссака, 11 передати потерпілій ОСОБА_12 за належністю;

мотоцикл чорного кольору, марки «VIPER», який відповідно до постанови про визнання предмету в якості речового доказу від 06.07.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130000630 від 19.06.2024 та зберігається на території ВП №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Жидачів, вул. Садова, 4 передати потерпілій ОСОБА_13 за належністю;

коробку від мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9A», чохол чорного кольору, чек, який запакований у спец пакет Національна Поліція PSP1510575, які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 19.08.2024, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024141130000630 від 19.06.2024, та відповідно до квитанції про отримання №224, передано на зберігання в камеру речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Стрий, вул. Коссака, 11, та квитанція про отримання №224 передати потерпілому ОСОБА_14 за належністю;

мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», який запакований у спец пакет Національна Поліція SUD1041426, зарядний пристрій, який запакований у спец пакет Національна Поліція SUD1041427, які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 19.08.2024, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024141130000630 від 19.06.2024, та відповідно до квитанції про отримання №223, передано на зберігання в камеру речових доказів Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, що за адресою м. Стрий, вул. Коссака, 11 передати потерпілому ОСОБА_14 за належністю.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_3 :

на користь судового експерта ОСОБА_15 (р/р НОМЕР_2 ) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3088/24 від 20.06.2024 в сумі 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок та судово-товарознавчої експертизи №4049/24 від 20.08.2024 в сумі 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок, а всього разом стягнути 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

в користь держави (одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача: 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) р/р UA728999980313090115000013933) судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/114-15894-АВ від 29.07.2024 у сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_4 :

на користь судового експерта ОСОБА_15 (р/р НОМЕР_2 ) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №3088/24 від 20.06.2024 в сумі 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок та судово-товарознавчої експертизи №4049/24 від 20.08.2024 в сумі 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійок, а всього разом стягнути 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

в користь держави (одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача: 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) р/р UA728999980313090115000013933) судові витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 29.07.2024 № СЕ-19/114-15894-АВ у сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Роз`яснити неповнолітньому ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 їхній обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 20.12.2024 та передбачену ст. 389-1КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити неповнолітньому ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1