Ухвала

від 18.12.2024 по справі 495/11055/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18 грудня 2024 рокуСправа № 495/11055/24 Номер провадження 2-з/495/83/2024

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі судді Братків І. І., розглянувши у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

16.12.2024 до Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Братків І. І. та передано вказану справу для розгляду.

Ухвалою Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 18.12.2024 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу.

18.12.2024 канцелярією Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області передано судді заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову в цій справі, яка була подана заявниками разом з позовом, проте не зареєстрована вчасно належним чином.

Подану заяву про забезпечення позову заявники обґрунтовують наступним:

Предметом розгляду справи є наказ КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» віл 14.10.2024 № 84-о «Прo припинення КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» шляхом ліквідації».

Оскаржуваний наказ очевидно порушує вимоги Конституції України щодо заборони скорочення існуючої мережі комунальних закладів охорони здоров`я (ст. 49 Конституції України) права громадян на доступ до своєчасної, якісної медичної допомоги, а також право на працю позивачів.

Оскільки оскаржуване рішення є вочевидь протиправними, та таким, що суперечить Конституції України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», та порушує права та інтереси комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради, трудові права працівників, а також гарантоване Конституцією право пацієнтів на отримання безоплатної медичної допомоги, існують підстави для його зупинення у судовому порядку.

Відтак просять вжити заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії наказу КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» від 14.10.2024 №84-о «Про припинення комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» шляхом ліквідації»; заборони КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня», органам податкової служби Пенсійного фонду України, архівним установам, проводити дії щодо ліквідації (припинення) комунального некомерційного підприємства Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 1998696, адреса: 67701, Україна, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Свято-георгіївська, будинок 4), до ухвалення рішення по справі; заборони КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» приймати рішення щодо звільнення позивачів на підставі оскаржуваного рішення сесії міської ради та наказу по КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня».

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Таким чином суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Системний аналіз вищенаведених норм, дозволяє прийти до висновку, що заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України, можуть бути вжиті в першу чергу тільки у справі яка належить до юрисдикції судів загальної юрисдикції.

Разом з тим, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.12.2024 вже відмовлено у відкритті провадження за позовом заявників та роз`яснено позивачам право звернення з позовом до господарського суду з дотриманням правил територіальної підсудності.

Враховуючи те, що даний спір не належить до компетенції судів загальної юрисдикції тому суд не належної юрисдикції не може вирішувати питання про забезпечення позову, а тому суд відмовляє у задоволенні заяв осіб які можуть набути статусу позивача, про забезпечення позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити заявникам, що як вирішення зазначеного спору так і вирішення питання про забезпечення позову належить до юрисдикції Господарського суду Одеської області.

Відповідно до положень ст. 136 ГПК України забезпечення позову в господарському судочинстві також допускається до подання позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя Ірина БРАТКІВ