Справа № 761/37216/24
н/п 2/953/4600/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2024 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсним договорів, -
установив:
04 жовтня 2024 ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Таскомбанк» (далі: відповідач) про визнання недійсними кредитного договору №26Ф-1К-400 від 18.02.2008 та договору іпотеки №26Ф-ІК-400/z1.
10.10.2024 ухвалою Київського районного суду м. Харкова вищезазначений позов направлений до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне:
Згідно ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст. 175 - 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі: Закон).
Частиною 1 ст.4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 визначено в розмірі 3028 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону за подання фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов поданий через систему «Електронний суд».
Позивачем заявлено дві вимоги: визнання недійсним кредитного договору №26Ф-1К-400 від 18.02.2008; визнання недійсним іпотечного договору №26Ф-ІК-400/z1.
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
У постанові від 19.06.2018 у справі №761/24672/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом із тим у ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст.5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову.
Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Отже, оскільки кредит є матеріальним благом, отриманим споживачем за правочином, на вимоги про визнання недійсними кредитних договорів поширюється дія ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Водночас на вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки положення Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється.
Аналогічний висновок зроблено в ухвалах Верховного Суду від 30.06.2023 у справі № 274/7675/21, від 09.02.2024 року у справі №757/8047/14-ц.
Отже, при звернені до суду з даним позовом, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 968, 96 грн.
Разом з тим, позивачем не долучено до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Як вбачається зі позовної заяви, вона подана адвокатом Індутним-Шматько С.М., який на підтвердження своїх повноважень надав ордер серії АХ №1212930 від 04.10.2024 про надання правничої допомоги у Шевченківському районному суді м. Харкова.
Разом зтим,за направленняпозовної заявидо Київськогорайонного судум.Харкова запідсудністю,долучений допозовної заявиордер серіїАХ №1212930від 04.10.2024на підтвердженняповноважень адвокатаІндутного-ШматькаС.М.не єтаким, що підтверджує його повноваження як представника згідно ч.4 ст.62 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання недійсним договорів, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Єфіменко
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123938207 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Єфіменко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні