Рішення

від 03.12.2024 по справі 646/2987/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2987/24

№ провадження 2/646/1812/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Литвинова А.В.,

за участю секретаря - Білецької А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом , суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова у березні 2024 року звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Стрикаля М.В. з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Заявник вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім?єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з жовтня 1995 року до 02 липня 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 . Вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, разом оплачували рахунки за спожиті комунальні послуги. Після смерті ОСОБА_3 всі турботи, пов?язані з її похованням, взяв на себе позивач. 07.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У січні 2022 року Позивач звернувся до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що є особою, з якою спадкодавець проживав однією сім?єю понад п?ять років до часу відкриття спадщини, тому згідно ст. 1264 ЦК України він вважається спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Разом з тим в матеріалах спадкової справи наявна заява про прийняття спадщини двоюрідної сестри спадкодавця, ОСОБА_2 , яка потенційно вважається спадкоємицею третьої черги за законом за правом представлення. Постановою Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 20.01.2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином Позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом та просити суд встановити факт, що має юридичне значення, змінити черговість спадкування та визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У листопаді 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова від представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенко Валерії Ігорівни надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги Позивач за зустрічним позовом обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за заповітом. З заявами про відкриття спадщини до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка має право на спадкування в порядку ст. 1266 ЦК України як двоюрідна сестра померлої ОСОБА_3 за свою матір ОСОБА_4 , де і було заведено спадкову справу №353/2021. Надалі, листом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори роз?яснено ОСОБА_2 про недостатність поданих останньою документів для встановлення споріднення з померлою. Через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів та неможливість підтвердити родинні стосунки в позасудовому порядку Позивач за зустрічним позовом позбавлена можливості оформити спадкові права у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим в остання була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.11.2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, закрито підготовче провадження та призначено об`єднану цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача за первісним позовом та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, надали заяву в якій первісний позов підтримали, не заперечували проти задоволення зустрічного позову та просили проводити розгляд справи без їх участі.

Представник позивача за зустрічним позовом та позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, надали заяву в якій зустрічний позов підтримали, не заперечували проти задоволення первісного позову та просили проводити розгляд справи без їх участі.

Представник Першої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, на адресу суду надали заяву про розгляд справи без його участі.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

У відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №12999.

За життя ОСОБА_3 на праві власності належала квартира номер АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № 72 від 15.09.1994 та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАА 649890 від 02.09.2014, свідоцтвом про народження ОСОБА_3 №1239-50 від 23.07.1946.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №67819415 від 16.12.2021 , 07.07.2021 була заведена спадкова справа за номером 67934374, спадкодавець: ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 20.01.2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З листа Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 03.05.2024 №658/01-16 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , 07 липня 2021 року була заведена спадкова справа №353/2021 на підставі заяви про прийняття спадщини двоюрідної сестри спадкодавця, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Заяву зареєстровано за № 1008. Родинний зв?язок у повному обсязі на цей час не підтверджено.

26 серпня 2021 року із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 . Заяву зареєстровано за № 1244. Підстав для закликання до спадкоємства не надано.

20 січня 2022 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 . На підставі зазначеної заяви 20 січня 2022 року за №160/02-14 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім?єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з жовтня 1995 року до 02 липня 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 . Вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, разом оплачували рахунки за спожиті комунальні послуги.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами : листом Готелю ам Кохбруннен, офіційним перекладом та копією квитанції; медичними результатами обстеження від 26.07.2016 року; рахунком №8567 від 26.07.2016 року; медичними результатами обстеження від 18.07.2016 року; рахунком №11277/1 від 03.08.2016 року; медичними результатами обстеження від 04.08.2016 року; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №332; випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1721; договором-замовленням, квитанціями від 06.07.2021 року.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК(2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Таким чином заявником доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , має для нього юридичне значення, в іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт він не має можливості, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявник спільно проживав з померлою ОСОБА_3 не менш як п`ять років до дня відкриття спадщини, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3

проживали разом однією сім?єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство з жовтня 1995 року до 02 липня 2021 року в квартирі АДРЕСА_1 .

Стосовно вимоги Позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних стосунків між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є між собою двоюрідними сестрами, суд зазначає наступне .

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, справа розглядається в позовному провадженні.

Відповідно до ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що було складено актовий запис №12999, Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

З заявами про відкриття спадщини до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка має право на спадкування в порядку ст. 1266 ЦК України як двоюрідна сестра померлої ОСОБА_3 за свою матір ОСОБА_4 , де і було заведено спадкову справу № 353/2021.

З листа Першої Харківської міської державної нотаріальної контори від 03.05.2024 №658/01-16 вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , 07 липня 2021 року була заведена спадкова справа № 353/2021 на підставі заяви про прийняття спадщини двоюрідної сестри спадкодавця, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Заяву зареєстровано за № 1008. Родинний зв?язок у повному обсязі на цей час не підтверджено.

Позивачем за зустрічним позовом на підтвердження встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_3 надано:

-відповідь Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 14 листопада 2023 року № Д-82/02-49 щодо факту проживання матері ОСОБА_2 , 3інов? ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме, що голова родини ОСОБА_7 , 1904 року народження проживав разом із дружиною ОСОБА_8 , 1904 року народження та доньками, ОСОБА_9 , 1922 року народження та 3 ОСОБА_10 , 1926 року народження в домогосподарстві № АДРЕСА_8;

- відповідь зі Старовірівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 27 листопада 2023 року за № Д-86/02-49 щодо факту проживання родички ОСОБА_2 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме, що згідно даних господарської книги №1 виконавчого комітету 1-ї Старовірівської сільської ради депутатів трудящих Саровірівського району Харківської області, що розпочата 01.01.1947 року та закінчена 31.12.1949 року голова родини, ОСОБА_7 , 1904 року народження проживав разом із дружиною ОСОБА_8 , 1904 року народження та доньками, ОСОБА_12 , 1922 року народження та 3 ОСОБА_10 , 1926 року народження та донькою ОСОБА_11 , 1946 року народження в домогосподарстві № АДРЕСА_9;

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_15 серії НОМЕР_7 , що видане 27 лютого 1963 року;

-довідку від 14.11.2007 №379-03.58 відповідно до якої 12 серпня 1967 року у Червонозаводському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , та після реєстрації нареченій було присвоєно прізвище « ОСОБА_18 »;

Що стосується підтвердження керівного споріднення з боку ОСОБА_19 позивачем надано: копію свідоцтва про народження ОСОБА_20 , яка була матір?ю ОСОБА_2 , батьками її були ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , копія свідоцтва серії НОМЕР_8 та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_9 27 квітня 1951 року між ОСОБА_22 та ОСОБА_12 був укладений шлюб, та після реєстрації шлюбу нареченій присвоєно прізвище « ОСОБА_23 »,

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_8 були ОСОБА_22 та мати, ОСОБА_4 . Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_4 . Згідно копії свідоцтва про шлюб від 30.08.1980 НОМЕР_10 між ОСОБА_24 та ОСОБА_25 30 серпня 1980 року був укладений шлюб, зареєстрований Малиновським відділом РАЦСу, після реєстрації ОСОБА_26 почала носити прізвище чоловіка - « ОСОБА_27 »,

Таким чином, надані письмові докази підтверджують факт родинних відносин між позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 та померлою ОСОБА_3 , а саме, факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , у зв`язку з чим суд не має сумнівів у доведеності вказаного факту, що узгоджується з іншими правовстановлюючими документами та матеріалами справи.

Стосовно заявленої вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 права на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 разом із спадкоємцями третьої черги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Так зі змісту вказаної норми закону вбачається, що при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем. Тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами), 2) матеріальне забезпечення спадкодавця, 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири, 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3, 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову, необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

Пунктом б постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N? 7 роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров?я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов?язана саме зі станом її здоров?я.

Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п?яти вищезазначених обставин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02 грудня 2020 року в справі N? 592/1045/18- ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року в справі №233/5990/18 (провадження № 61-19232св 19), від 17 березня 2021 року у справі N?200/12980/14 провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі N?195/707/19-ц провадження № 61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі N? 331/6453/18 провадження № 61-380св21).

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі N? 401/2614/17 (провадження № 61-14759св20).

В Україні громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. можна вважати особою похилого віку.

ОСОБА_3 на день її смерті виповнилось 74 роки, крім того, відповідно до виписок із медичної карти стаціонарного хворого №332 та №1721, ОСОБА_3 через свій стан здоров?я потребувала постійного нагляду сторонніх осіб, який забезпечував їй особисто Позивач.

Відтак, Позивач, будучи спадкоємцем четвертої черги, має право на зміну черговості

спадкування, та, відповідно, на спадкування разом зі спадкоємцями третьої черги, якою с

Відповідач за первісним позовом.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спадкування за законом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміни черговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК України):

перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки;

друга черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;

четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини;

п`ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під час розгляду справи позивачем за первісним позовом надано належні докази, які дають йому право на спадкування разом із спадкоємцем третьої черги за законом та доведено наявність вказаних у статті 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що оскільки рішенням суду встановлений факт проживання позивача за первісним позовом однією сім`єю з ОСОБА_3 не менш як п`ять років, за ним слід визнати право на спадкування за законом четвертої черги спадкоємців за законом. Позивач має право на спадкування разом із спадкоємцями третьої черги, тому що протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав різноманітну допомогу спадкодавцеві ОСОБА_3 , яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1 /2 частину квартири АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про визнання права власності за нею на 1 /2 частину квартири АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 суд встановив наступне.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, ч. 2ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту спадкових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 шляхом визнання за ними права власності по частині на спадкове майно, а саме квартири №18, загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., що знаходиться з адресою: АДРЕСА_6 , яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з чим первісний та зустрічний позов в даній частині також підлягає задоволенню, насамперед як спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивачів.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення, зміну черговості спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом -задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з жовтня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_7 .

???Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право на спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 разом із спадкоємцями третьої черги.

???Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на 1 /2 частину квартири АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 577,34 грн. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 3 577,34 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом -задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних стосунків між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є між собою двоюрідними сестрами.

??Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1 /2 частину квартири АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 971,74 грн. судового збору.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 2 971,74 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після складання повного судового рішення відповідно до ст.268 ЦПК України - в цей же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Повний текст рішення складено 19.12.2024 у зв`язку з перебуванням судді Литвинова А.В. на лікарняному.

Суддя: А.В. Литвинов