Ухвала

від 20.12.2024 по справі 140/14566/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів

20 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14566/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шепелюка В.Л.,

при секретарі судового засідання Юхимчук О.В.,

за участю представників третіх осіб Гавриляка Р.А., Коперсака М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» (ТзОВ «Агро Фонд») звернулося з позовом до Державної податкової служби України (ДПС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу ДПС України від 22 жовтня 2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення ТзОВ «Агро Фонд» за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (в додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків»); зобов`язання внести зміни до наказу від 22 жовтня 2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» шляхом заміни Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (в додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків»).

Одночасно із пред`явленням позову ТзОВ «Агро Фонд» подало заяву про забезпечення доказів, в якій просить витребувати з ДПС України копію Реєстру великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків, що є додатком до наказу ДПС України від 22 жовтня 2024 року № 753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік».

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 22 жовтня 2024 року ДПС України було прийнято наказ від 22 жовтня 2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік», який оприлюднено на офіційному порталі відповідача та на офіційному порталі Верховної Ради України, однак не в повному обсязі, зокрема без його додатку Реєстру великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків. Оскільки ДПС України так і не оприлюднив вказаний реєстр в жодній формі, тому достеменний його зміст і структура ТзОВ «Агро Фонд» невідомі. Разом з тим, з`ясування вказаної інформації є необхідним для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Волинськогоокружногоадміністративного суду від17 грудня 2024 року заяву про забезпеченнядоказівпризначено до розгляду у судовому засіданні на 14:00 20 грудня 2024 року.

Представник заявника у судовезасідання не прибув, у заяві від 19 грудня 2024 року просив розгляд заяви про забезпечення доказів здійснювати за його відсутності.

У судовому засіданні представники третіх осіб, кожен зокрема, просили відмовити в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення доказів, оцінивши підстави даної заяви, суд зазначає наступне.

Устатті 72 КАС Українинадано поняття доказів, відповідно до частини першої якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною другоюстатті 72 КАС Україниці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Приписами частин першої-третьоїстатті 73 КАС Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першоїстатті 114 КАС Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Частиною другоюстатті 114 КАС Українипередбачено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Устатті 115 КАС Українивизначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18 та від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 116 КАС України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів та відрізняють заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення доказів, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, покладається саме на заявника.

У поданій ТзОВ «Агро Фонд» заяві про забезпечення доказів не наведено жодних обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.

Так, представником заявника не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що згіднозі статтею 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинахдругійтатретійстатті 79 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою, непідтвердженою жодними належними та допустимими доказами, а тому у забезпеченні доказів слід відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Керуючись статтями2,72,73,114,115,242,243,248,256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» про забезпечення доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В. Л. Шепелюк

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2024 року.