Рішення

від 20.12.2024 по справі 160/26484/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуСправа №160/26484/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову Позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є особою, яка на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки він є студентом денної форми навчання відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» та на підставі даних, що містяться в єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», про що ним засобами поштового зв`язку Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу: АДРЕСА_1 , 23.09.2024 було направлено заяву на відстрочку у відповідності до вимог чинного законодавства. З метою отримання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, 24.09.2024 ОСОБА_1 самостійно особисто прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення своїх військово-облікових даних щодо його навчання та внесення відповідних даних про відстрочку до військово-облікового документу. Проте, не зважаючи на наявність обставин, згідно яких ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом застосування морального примусу та погроз фізичною розправою, притягненням до адміністративної та кримінальної відповідальностей, змушували ОСОБА_1 розписатись про отримання повістки з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився, наголосивши, що він є студентом денної форми навчання, у зв`язку із чим не може бути мобілізованим. Після чого, невідомим ОСОБА_1 співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вилучено наявну у ОСОБА_1 копію довідки про здобувача освіти та повідомлено, що його включено в список для видання наказу про призов військовозобов`язаних. Крім того, ОСОБА_1 співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено, що згідно вищевказаного списку начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 видано наказ «Про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів), призваних під час загальної мобілізації», відповідно до якого, останнього було призвано на військову службу під час мобілізації і він підлягає відправці до військової частини. Вказаний наказ він не отримував, з його текстом не ознайомлювався, про його існування ОСОБА_1 відомо зі слів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 . Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв рішення про призов на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_1 . Співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконно доставили позивача до військової частини НОМЕР_1 , де утримують його по даний час поза його волі та відповідних правових підстав. Вважає, що накази видані відповідачами є неправомірними та такими, що порушують його права, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 04.11.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

12.11.2024 відповідачем-2 через підсистему «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на відповідача - 1. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 286 від 25.09.2024р. відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Таким чином, командир в/ч НОМЕР_1 постановляючи наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків частини діяв виключно в межах своїх повноважень, та правові підстави для скасування такого наказу, як і підстави для зобов`язання виключити останнього зі списків військової частини - відсутні. Окрім того, позивач 05.10.2024 самовільно залишив військову частину, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2024 № 298.

25.11.2024 відповідачем-2 через підсистему «Електронний суд» до суду подано відповідь відзив, в якому представник заперечує проти доводів відповідача-2 та зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі відповідачу доставлена до електронного кабінету, як і представнику позивача 07.10.2024, однак відзив на позовну заяву відповідачем сформовано в системі «Електронний суд» лише 12.11.2024, тобто з пропуском встановлено судом строку. Крім того, відзив підписаний особою, яка не долучила до нього документів на підтвердження повноважень щодо його підписання. Так, до відзиву на позовну заяву долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.11.2023 на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як адвоката, який не містить жодних ідентифікуючих даних: ні номера та дати договору, ні номера справи, ні назви органу, в якому надається правова допомога, ні номера та дати свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, і копія такого свідоцтва не долучена до відзиву. Більше того, в Єдиному Реєстрі Адвокатів України відомості про адвоката Завадського Олександра Олексійовича відсутні. Вважає, що повноважень представляти військову частину НОМЕР_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді даним ордером ОСОБА_2 не надано. позовні вимоги позивача до військової частини зумовлені тим, що наказ командира військової частини про зарахування до особового складу військової частини є похідним від відповідного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, що підтверджує у своєму відзиві відповідач, вказуючи, що зарахування до штату військової частини здійснюється наказом по стройовій частині відповідної військової частини на підставі іменних списків, які надходять від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, військова частина позбавлена об`єктивної можливості заперечувати позовні вимоги, пред`явлені позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не володіє повним обсягом інформації щодо правовідносин, які склалися між ІНФОРМАЦІЯ_3 не уповноважував військову частину на представництво своїх інтересів у суді. Повідомлення суду про самовільне залишення 05.10.2024 позивачем військової частини не має суттєвого значення для розгляду даної справи, оскільки така ймовірна подія не є предметом даного позову і не впливає на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачами щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування його до списків військової частини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №160/26484/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - на п`ять днів з моменту отримання копії ухвали та повторно витребувано докази.

04.12.2024 відповідачем-1 через підсистему «Електронний суд» та 09.12.2024 засобами поштового зв`язку до суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що 28.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в системі «Електронний суд» ознайомився з Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року справі № 160/26484/24 позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, дана ухвала зареєстрована за вх. 18630/ю 03.12.2024 року, зв`язку з чим, просили поновити строк на подання відзиву. Також, представник відповідача-1 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач заяву про відстрочку з відповідними підтвердними документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавав. Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити військово-обліковий документ. Позивач по досягненню граничного віку перебування на обліку призовників 27 років, не прибував для постановки на облік військовозобов`язаних. А прибув для постановки на облік військовозобов`язаних лише 24.09.2024 року. Всупереч абзацу другого пункту 34 Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30 грудня 2022 р. № 1487, згідно Довідки, яка була додана ним до позовної заяви поступив до Вищого навчального закладу 01.09.2024 року. Підпунктом 8 пункту 1 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлених у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач, поступив до Вищого навчального закладу 01.09.2024 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав законодавчо встановлених підстав, 24.09.2024 року надати позивачу довідку про відстрочку, оскільки до 24.09.2024 року, останній взагалі не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних. В свою чергу, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочку надається військовозобов`язаним, які відповідно перебувають на обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.12.2024 представником позивача через підсистему «Електронний суд» до суду подано відповідь відзив, в якому представник заперечує проти доводів відповідача-1 та зазначає, що судом в ухвалі від 07.10.2024 не встановлено строк, протягом якого позивач має подати відповідь на відзив, вважаю за можливе подати відповідь на відзив у строк, передбачений ч. 3 ст. 163 КАС України. Відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 , що сформований в системі «Електронний суд» 04.12.2024 а ні позивачу, а ні його представнику не надсилався. Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено довіреність від 16.09.2024 на підтвердження повноважень ОСОБА_3 представляти інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 у судах України, що надана у порядку передоручення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Вважає, що повноважень представляти ІНФОРМАЦІЯ_4 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді даною довіреністю Лубенець Катерині Ігорівні не надано.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що картки відправлення Добра доставка AWB №30011118 23.09.2024 року позивачем було надіслано заяву про надання відстрочки з додатками на 4 аркушах до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на адресу: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення отримано 25.09.2024 року, що підтверджується підписом особи « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

24.09.2024 позивач прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення своїх військово-облікових даних щодо його навчання та внесення відповідних даних про відстрочку до військово-облікового документу.

Згідно довідки №27/5160 від 24.09.2024 проведено медичний огляд ВЛК 24.09.2024 содата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): здоровий, придатний до військової служби.

25.09.2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №920 «Про призов військовозобовязаних на військову службу» призвано та направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби підчас мобілізації ОСОБА_1 .

25.09.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 з 25 вересня 2024 року вважати таким, що прийняв справи та посади і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з визначеними посадовими окладами: солдата ОСОБА_1 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

07.10.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №298 військовослужбовця за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_5 , курсанта навчального взводу навчальної роти З навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вважати таким, що 05 жовтня 2024 року самовільно залишив військову частину. Призупинити виплату усіх видів грошового, речового, інших видів забезпечення з 05 жовтня 2024 року та виключити з котлового забезпечення частини з 08 жовтня 2024 року.

25.09.2024 адвокатом Суботіним Геннадієм Геннадійовичем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено адвокатський запит Вих№25/09 (копія запиту додається) з проханням надати інформацію та належним чином завірені копії документів щодо ОСОБА_1 .

Адвокатський запит було отримано відповідачем, проте відповідь на час подання позовної заяви до суду надано не було.

Не погоджуючись з наказом відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

З приводу заяв представника позивача про пропущення відповідачами строку подачі відзивів суд вказує наступне.

Суд враховує, що у даній справі відкрито провадження та ухвалено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Зокрема, згідно ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Так, зокрема ст. 175 КАС України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає, що в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов`язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзив на позовну заяву як процесуальний документ - це фактично заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, а також позиція стосовно визнання позову повністю або частково, а неподання відповідачем відзиву може бути розцінено судом як визнання позову за замовчуванням або за законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати процесуальними правами (ч. 2 ст. 45 КАС України).

Суд зауважує, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України) та відповідно до ст. 175 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідно до положень чинного процесуального законодавства, застосовуючи при цьому строки визначені ст. 162 КАС України, як такі, що застосовується в загальному порядку.

Відповідно до ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 251 цього Кодексу.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно ухвали суду від 07.10.2024 про відкриття провадження у справі відповідачу було запропоновано подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Суд враховує, що відповідачами по справі були надані клопотання про поновлення строку на подання відзиву у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2024 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №160/26484/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - на п`ять днів з моменту отримання копії ухвали

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 6) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Відповідно вбачається, що представник відповідача-1 28.11.2024 ознайомився з ухвалою суду від 07.10.2024, ця ухвала зареєстрована позивачем за вх. 18630/ю 03.12.2024, відзив отримано судом 04.12.2024 на виконання вимог ухвал суду від 07.10.2024 та 28.11.2024. Так, відповідач-2 зазначає, що представником військової частини НОМЕР_1 отримано лише 02.11.2024. Отже, доводи відповідачів належним чином не спростовано представником позивача. Суд вважає відсутніми підстави для порушення питання щодо пропуску відповідачем строку подачі відзиву на позовну заяву за недоведеністю такого позивачем.

Задля забезпечення принципу рівності сторін у справі, належного та всебічного розгляду спору, який виник між сторонами, врахування усіх доводів, заперечень, відзиву та пояснень, наданих доказів сторонами по справі та враховуючи обставини у справі, суд вважає безпідставними доводи представника позивача викладені щодо порушення процесуального строку для подання відзивів у справі, у задоволенні таких відмовляє.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно достатті 65 Конституції Українизахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначеніЗаконом України 25.03.1992 за №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу"(надалі по тексту також -Закон № 2232-XII).

Статтею 1 Закону № 2232-XIIвизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2статті 1 Закону №2232-XIIвійськовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1статті 2 Закону №2232-XIIвизначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу вимог частини 6статті 2 цього Закону №2232-XIIодним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14статті 2 Закону № 2232-XII).

Згідно з пунктом 20 частини 1статті 106 Конституції Українипередбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ(надалі по тексту також -Закон №389-VІІІ) визначено, щовоєнний стан- це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і устатті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII(надалі по тексту такожЗакон №1932-XII).

Такожстаттею 1 Закону №1932-XIIпередбачено, щоособливий період- період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так,Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану"у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті102, пунктів 1,17,20частини першої статті106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до вимог статей20,22 Закону № 2232-XIIна військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 25.09.2024 призвано ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу під час загальної мобілізації та направлено у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .

З огляду на зміст позовної заяви, позивач оскаржує дії та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стосуються мобілізації ОСОБА_1 , що мали місце з 25.09.2024, та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування останнього до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1

Слід звернути увагу на те, що процес від початку мобілізації особи до проходження такою особою військової служби у військовій частині складається з певних етапів, на кожному з яких визначені суб`єкти владних повноважень здійснюють комплекс заходів у межах правовідносин, які виникають між цією особою та визначеними суб`єктами владних повноважень.

Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлюєЗакон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII(надалі по тексту такожЗакон №3543-XII), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 4статті 1 Закону №3543-XIIпередбачено, щомобілізація- комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 3статті 3 Закону №3543-XIIзміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначеністаттею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно приписів частини 1статті 22 Закону №3543-XIIгромадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цимстаттею 23 Закону № 3543-ХІІпередбачено перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 1 частини 3статтіЗакону №3543-XIIпризову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначенійчастиною другоюстатті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він є здобувачем вищої освіти, навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2статті 10 Закону України "Про освіту", а тому на підставі пункту 1 частини 3статтіЗакону №3543-XII, позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

На засвідчення вказаної обставини позивачем надано до суду довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Частиною 7статті 23 Закону № 3543-ХІІустановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154(надалі по тексту також - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 11 Положення №154районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення,оформляють для військовозобов`язаних, резервістіввідстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі по тексту також - Порядок №560, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначенихстаттею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За змістом абзацу 1 пункту 58 Порядку №560за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані(крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5)особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За правилами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку,протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішеннявійськовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 62 Порядку №560здобувачіпрофесійної (професійно-технічної), фахової передвищої тавищої освіти, які навчаються за денноюабо дуальноюформою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другоюстатті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатуридля отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримкидовідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

За змістом пункту 63 Порядку №560військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки,до прийняття рішення відповідною комісієюне направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Окремо слід відмітити, щостаттею 23 Закону № 3543-ХІІпередбачено перелік підстав для отримання відстрочки, а надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення регламентовано Порядком №560.

У контексті наведеного суд зазначає, щоправо на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій(подання заяви за встановленою формою з документами, що підтверджують право на відстрочку)та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом(комісією при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах)).

При цьому реалізація такого права може бути здійснена лишедо моменту набуття ним статусувійськовослужбовця.

Як зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві, останнім 23.09.2024 надавались до засобами поштового зв`язку Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу: АДРЕСА_1 , 23.09.2024 було направлено заяву на відстрочку.

Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання ОСОБА_1 23.09.2024 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, за формою, визначеною у додатку 4 Порядку №560, до якої долучено документи, що підтверджують право на відстрочку. Доказів подання такої заяви позивачем до суду не надано.

В матеріалах справи містяться картка відправлення Добра доставка AWB №30011118 23.09.2024 року з якої вбачається, що позивачем було надіслано заяву про надання відстрочки з додатками на 4 аркушах до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на адресу: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення отримано 25.09.2024 року, що підтверджується підписом особи « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Втім, слід зазначити, що з позовної заяви та відзиву відповідача-1 вбачається, що адреса відповідача-1: АДРЕСА_2 своєму відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_1 також наголошує про те, що заява про відстрочку від позивача на адресу відповідача-1 не надходила

У зв`язку з чим, позивачем не доведено перед судом обставину направлення вказаної заяви на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - до набуття ним статусу військовослужбовця (25.09.2024).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що має право на відстрочку відповідно до положення абзацу 1 ч. 3ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що за змістом абзацу першого частини третьоїстатті 23 Закону № 3543-XIIдобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначенійчастиною другоюстатті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури, під час мобілізації не підлягають призову на військову службу.

З матеріалів справи вбачається, що на момент початку мобілізації ОСОБА_1 був зарахований до денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету». 272 Авіаційний транспорт.

Отже, на момент призову на військову службу позивач відповідно до абзацу першого частини третьоїстатті 23 Закону №3543-XIIмав право на одержання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав до ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-які документи для підтвердження наявності у нього права оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо доводів позивача про те, що обов`язок перевірки наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації покладено на відповідача, суд зазначає таке.

З аналізу пункту 11 Положення №154 слідує, що оформлення відстрочки від призову для військовозобов`язаних, резервістів під час мобілізації, особливого періоду чи воєнного часу належить до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вони також ведуть спеціальний облік цих осіб.

При цьому відповідно до частини одинадцятоїстатті 38 Закону №2232-XIIпризовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Подібні положення відображено у пункті 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, яким визначено, що призовники і військовозобов`язані повинні особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про зміну рівня освіти.

В той же час, доказів звернення до відповідного органу у встановлені законом строки щодо внесення змін до облікових даних у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» з наданням підтверджуючих документів, позивач до суду не надав.

Підсумовуючи викладене суд вказує, що відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що позивач повідомляв ІНФОРМАЦІЯ_4 про обставини, які надають йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, дозволяють дійти висновку, що ОСОБА_1 можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення його у відповідний спосіб не скористався.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2024 по справі № 280/6033/22.

Окремо слід зазначити, що визнання протиправними дій чи рішень ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стосуються мобілізації ОСОБА_1 , не відновлять порушених прав позивача, оскільки наслідком такого способу захисту прав не може бути звільнення останнього з військової служби.

Як зазначено судом вище, правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_4 , пов`язані з мобілізацією останнього, завершилися прийняттям наказу про призов по мобілізаціїта направлення позивача з 25.09.2024 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, направлення ОСОБА_1 у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 свідчить про реалізацію такого наказу та виникнення нових правовідносинправовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби.

Такі обставини свідчать про виникнення правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме правовідносин, пов`язаних із проходженням військової служби.

Суд звертає увагу на те, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненнямвизначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та, відповідно, відсутність правових підстав для скасування наказу відповідача 1 про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації в частині призову ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначеніЗаконом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992за№2232-XII(надалі по тексту такожЗакон №2232-XII).

Статтею 1 Закону №2232-XIIвизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 2статті 1 Закону №2232-XIIвійськовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частинами 5, 7статті 1 Закону №2232-XIIвід виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (надалі по тексту також - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини 9статті 1 Закону №2232-XIIщодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

- призовники - особи, які взяті на військовий облік;

- військовослужбовці- особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1статті 2 Закону №2232-XII).

Згідно із частиною 6статті 2 цього Закону №2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14статті 2 Закону №2232-XII).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженимУказом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008(надалі по тексту такожПоложення №1153/2008)визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначеноЗаконом України"Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно пункту 4 частини 1статті 24 Закону №2232-XIIпочатком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За змістом частини 3статті 24 Закону №2232-XIIзакінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XIIІнструкції № 280облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14розділуII цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІІнструкції № 280встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця службина підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

25.09.2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №920 «Про призов військовозобовязаних на військову службу» призвано та направлено до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби підчас мобілізації ОСОБА_1 .

25.09.2024 року наказом №286 командира військової частини НОМЕР_1 з 25 вересня 2024 року вважати таким, що прийняв справи та посади і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з визначеними посадовими окладами: солдата ОСОБА_1 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону шкоди індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця.

При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.09.2024 за №286 є виконаним з моменту зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Підстави звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану визначені пунктом 2 частини 4статті 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до пункту 2 частини 4статті 26 Закону № 2232-XIIвійськовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначаєтьсячастиною дванадцятоюцієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, щовійськовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40 (надалі по тексту такожІнструкція №40),рапорт (заява)це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням(надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,звільненнятощо) чи пояснення особистого характеру.

Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини.

За змістом абзацу 4 пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

Суд звертає увагу, що подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Отож, порядок та підстави припинення військової служби передбаченіЗаконом №2232-XIIтаПоложенням №1153/2008.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до командування ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби. Доказів протилежного сторони суду не надали.

Також позивачем не доведено перед судом обставин наявності у ОСОБА_1 підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 1 частини 4статті 26 Закону №2232-XII.

Слід вкотре зазначити, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначеніЗаконом №2232-XIIта Положенням №1153/2008.

Окремо необхідно звернути увагу на те, що за наявності підстав, визначенихЗаконом №2232-XII, ОСОБА_1 має право звернутись із рапортом до командування військової частини в котрій проходить військову службу про звільнення з військової служби.

Таким чином, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність протиправної бездіяльності/дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 , видання наказу про призов військовозобов`язаних на військову службу під час проведення загальної мобілізації в частині призову позивача та направлення його для проходження військової служби за призовом під час проведення загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 .

Також судом встановлено відсутність протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому такий не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2ст. 73Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову Відповідно дост. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідностатті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251,257,262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказ - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець