Ухвала

від 19.12.2024 по справі 160/33452/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 грудня 2024 р.Справа №160/33452/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати Постанову військово-лікарської комісії, яка на мою думку є фіктивною, оформленої у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 395 від 08.11.2024, за результатами проведеного 08.11.2024 медичного огляду, якою мене, ОСОБА_1 , визнано на підставі ст. 78 «В» графи II розкладу хвороб Районною військово-лікарською комісією (РВЛК), неправильно зрощені вертикальні переломи кісток - придатним до військової служби;

-зобов`язати 20 Регіональну Військово-лікарську комісію Міністерства оборони України вул. Грушевського, 65, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, провести військово-лікарську експертизу стану здоров`я ОСОБА_1 з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби;

-визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_1 , прописаного: АДРЕСА_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини № НОМЕР_2 , п`ятий батальйон, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-зобов`язати Військову частину № НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн. НОМЕР_1 , прописаного: АДРЕСА_2 , з військової служби з подальшим виключенням його з списків особового складу Військової частини № НОМЕР_2 .

Також, 19.12.2024 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.11.2024, а також шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та його переміщення до військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України, заборони командиру військової частини № НОМЕР_2 зараховувати позивача до особового складу військової частини та вважати позивача таким, що не приступив до виконання службових обов`язків військовослужбовця військової частини № НОМЕР_2 , до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Заява мотивована тим, що мобілізація позивача є очевидно протиправною, оскільки відповідач був призваний на військову службу з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402. Так, заявник наполягає на тому, що він є непридатним до військової служби за станом здоров`я. Позивач вказує на порушення відповідачем процедури проведення військово-лікарської експертизи.

Заявник переконаний, що будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2024, вказану заяву було передано судді Сластьон А.О. для розгляду 19.12.2024.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154Кодексу адміністративного судочинства Українизаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства Українизакріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуваннямтакого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано те, що про очевидність ознак протиправності дій 20 Регіональної військової-лікарської комісії Міністерства оборони України свідчать обставини, за яких на військову службу по мобілізації призвана особа, яка не підлягала призову на військову службу під час мобілізації з огляду на стан здоров`я. Позивач вказує на порушення відповідачем процедури проведення військово-лікарської експертизи. Зокрема, позивач зазначає, що згідно повідомлення додатку "Helsi" огляд позивача лікарем офтальмологом здійснено під час знаходження ОСОБА_1 у навчальному таборі військової частини НОМЕР_3 . Крім того, позивач не був оглянутий лікарем інфекціоністом попри те, що позивач перебуває на обліку в поліклініці за місцем проживання з діагнозом "агресивна форма гепатиту С в 1". Позивач звертає увагу на формальний характер проведеної військово-лікарської експертизи.

З цього приводу суд зазначає таке.

Правомірність та оцінка оскаржуваних дій 20 Регіональної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, а також виданої постанови (довідки) Військово-лікарської комісії про придатність до військової служби та наказу про призов на військову службу під час мобілізації підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті, чому буде надана оцінка судом за результатами розгляду справи.

На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Щодо обраного позивачем способу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З аналізу зазначених норм, видно, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду має статус військовослужбовця, оскільки він вже направлений у військову частину з відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо його призову на військову службу та направлення до військової частини. Також, позивач просить заборонити командиру військової частини № НОМЕР_2 зарахування позивача до особового складу військової частини попри те, що із заявлених позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 вже зарахований до списків особового складу військової частини № НОМЕР_2 .

Отже, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення, серед іншого, індивідуальних актів, дія яких на момент звернення позивача до суду була вичерпана їх виконанням.

Натомість, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За викладених обставин, заявлений позивачем захід забезпечення позову не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Також, разом з наданням заяви про забезпечення позову заявником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в ситуації, коли позивач вже набув статусу військовослужбовця.

Посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову без відповідного обґрунтування зазначених ризиків.

Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

Щодо зазначеного у заяві заходу забезпечення - "вважати позивача таким, що не приступив до виконання службових обов`язків військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ".

В цій частині заява про забезпечення позову також не підлягає задоволенню, оскільки обраний заявником вид забезпечення не відповідає тим, які визначені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також наголошує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

На момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову позивач є діючим військовослужбовцем, відтак, зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначаються статутами Збройних Сил України.

Натомість, наявність підстав для звільнення позивача з військової служби буде встановлена судом за наслідком розгляду справи №160/33452/24.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову , а тому відмовляє у задоволенні такої заяви.

Згідно з ч. 5ст. 154 КАС Українипро забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8ст. 154 КАС Україниухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову незупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями150-157,243,248,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/33452/24- відмовити.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 19.12.2024.

Суддя А.О. Сластьон