ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 рокуСправа №171/1897/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича, співвідповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, здійснення державної реєстрації,-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Апостолівської міської ради в особі міського голови Андрія Оси, в якому вона просила:
- визнати бездіяльність Апостолівського міського голови Андрія Оси протиправною, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області);
- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву позивачки від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) та здійснити державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 року у справі №160/11061/21 (суддя Дєєв М.В.) у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Андрія Петровича Оси про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено, оскільки цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
27.08.2021 року до Апостілівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Апостолівської міської ради в особі міського голови Андрія Оси, в якій вона просила:
- визнати бездіяльність Апостолівського міського голови Андрія Оси протиправною, яка виразилася у невиділені позивачці в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області);
- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву позивачки від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) та здійснити державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку;
- стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Позов обґрунтовано тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 12 серпня 2020 року у цивільній справі №171/1784/19 за ОСОБА_1 визнано право на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті у м.Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 . Оскільки спадкодавець померла, позивачка ОСОБА_1 на підставі зазначеної постанови суду від 12 серпня 2020 року, яка набрала законної сили з дня її оголошення, набула права на завершення приватизації цієї земельної ділянки. На виконання отриманого судового рішення, з метою завершення приватизації земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 4.00 га у кварталі № НОМЕР_1 із земель колишнього КСП "Перше Травня" та здійснення державної реєстрації речових прав на неї, 22 січня 2021 року позивачка звернулася до Апостолівського міського голови Андрія Петровича Оси з відповідною заявою, однак 08.02.2021 року він надав письмову відмову за вих. № 368 обґрунтувавши тим, що з 01.01.2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими, земельна ділянка у кварталі № 47, яка була виділена ОСОБА_3 згідно з Розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 за №382-р-10, вже виділена ОСОБА_2 , згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, зареєстрованого за №37516247 від 28.07.2020 року, кадастровий номер ділянки 1220388800:02:006:0001, площею 5.1501 га. Оскільки розпорядження Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 №382-р-10 не скасовувалось і не визнавалося в судовому порядку недійсним, воно є чинним. Позивачка вважає відповідь Апостолівського міського голови ОСОБА_4 необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на законі. Бездіяльність відповідача порушує право позивачки на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Окрім того, у позові зазначено, що вирішення питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо виділення громадянам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад. Відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Ухвалою Апостілівського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2021 року у справі №171/1897/21 позовна заява ОСОБА_1 до виконавчогокомітету Апостолівськоїміської ради Криворізького районуДніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії була прийнята до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Справа №171/1897/21 була передана до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у зв?язку з тим, що в Апостолівському районному суді працюють дві судді, у яких закінчились повноваження.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13.10.2023 року у справі №171/1897/21 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області і особі міського голови Оси Андрія Петровича про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 року у справі №171/1897/21 позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича, Прохорець Галини Кирилівни «про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії» задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Апостолівського міського голови Андрія ОСИ, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області).
Зобов`язано виконавчий комітет Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ: 40209395) з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву позивачки ОСОБА_1 про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області) та здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.
Стягнуто з виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області на користь позивачки ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908.00 (дев?ятсот вісім) грн, а також витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2000.00 (дві тисячі) грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2024 року у справі №171/1897/21 апеляційну скаргу Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича, Прохорець Галини Кирилівни про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито.
Роз`яснено, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду та що протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови він може звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
У постанові від 30.07.2024 року по справі №171/1897/21 Дніпровський апеляційний суд зазначив, що оскільки спір у даній справі виник щодо оскарження особою бездіяльності Апостолівського міського голови Андрія Оси, даний спір є адміністративно-правовими, а тому спір підлягав розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.09.2024 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Галайдюк Феодосій Іванович, про направлення справи за встановленою юрисдикцією - задоволено.
Передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича, Прохорець Галини Кирилівни про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за встановленою юрисдикцією до Дніпровського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд вказаних позовних вимог.
Оскільки спори між судами щодо підсудності не допускаються, Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв до провадження справу №171/1897/21 із визначеним суб`єктним складом учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року справу №171/1897/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича, співвідповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, здійснення державної реєстрації прийнято до провадження судді Неклеси О.М., відкрито провадження у справі №171/1897/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.11.2024 року через систему «Електронний суд» від представника виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ігнорує та не враховує той факт, що спірна земельна ділянка, яку позивач просить виділити їй в натурі, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001, загальною площею 5,15 га перебуває в приватній власності іншої особи - ОСОБА_2 , про що також зазначає позивач у своїй позовній заяві. Відповідна земельна ділянка перейшла в приватну власність на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 562848 в 2007 році до ОСОБА_5 , а після його смерті, ця земельна ділянка перейшла до його дружини ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №721 від 28.07.2020. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 283700623 від 09.11.2021 року відповідна земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001 перебуває в приватній власності ОСОБА_2 . На даний час документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності громадянки ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, не скасовані, її право власності на цю земельну ділянку триває, до теперішнього часу воно не скасоване у встановленому законом порядку та захищається законом. Не дивлячись на це, позивач намагається в судовому порядку зобов`язати відповідача (виконавчий комітет Апостолівської міської ради), який до-речі не наділений діючим законодавством відповідними повноваженнями, повторно розглянути заяву позивача - ОСОБА_1 про виділення їй в натурі вищезазначеної земельної ділянки. Окрім того, позивач стверджуючи про протиправність бездіяльності Апостолівського міського голови, яка нібито виразилась у невиділені позивачу земельної ділянки, не врахував, що діючим законодавством (у тому числі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») міський голова не наділений повноваженнями, які б давали йому можливість та право одноосібно вчиняти дії або приймати рішення щодо виділення громадянам (у тому числі і позивачу) земельних ділянок. На підставі викладеного, відповідач вважає, що відповідна бездіяльність Апостолівського міського голови, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 земельної ділянки не є протиправною. Із вищезазначених підстав, є неможливим задоволення позовних вимог щодо повторного розгляду відповідачем заяви позивача про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію речових прав позивача на цю земельну ділянку. При цьому, виконавчий комітет Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області не наділений відповідними повноваженнями, оскільки в даному конкретному спорі такі повноваження має виключно Апостолівська міська рада Криворізького району Дніпропетровської області. Також законом встановлено, що органи місцевого самоврядування можуть розпоряджатись лише майном, яке перебуває в комунальній власності. Законодавство не наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо розпорядження приватною чи державною формою власності. Оскільки відповідна земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001, загальною площею 5,15 га згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в приватній власності фізичної особи - ОСОБА_2 , то ні виконавчий комітет Апостолівської міської ради, ні Апостолівська міська рада, ні Апостолівський міський голова не має прав розпорядитись приватною формою власності, позбавити приватної власності ОСОБА_2 і передати земельну ділянку у приватну власність позивачу. Просив врахувати, що задовольнивши позовні вимоги позивача, буде фактично покладено на відповідача (виконавчий комітет Апостолівської міської ради) обов`язки діяти всупереч Конституції та законів України.
21.11.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яку він просить прийняти до розгляду та врахувати при прийняття рішення. Відповідь на відзив обгрунтована тим, що представник відповідача невірно розуміє та трактує предмет спору. Ні позивачка ОСОБА_1 , ні її представник у суді, не згадують кадастровий номер земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 і не вимагають від відповідача, а також від суду права розпорядитись приватною формою власності, позбавити приватної власності ОСОБА_2 . Зауважив, що представник відповідача у своєму відзиві допускається помилки в правовій оцінці дій позивача тим, що вона нібито не врахувала вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де у ст.26 зазначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. При цьому додає, що ст. 12 Земельного кодексу України передбачено право міської ради розпоряджатися землями комунальної власності. Представник позивача погоджується з таким трактуванням правових норм названих законів і підтверджує суду, що у позовній заяві саме про це і стверджується, що міський голова, який очолює виконавчий комітет Апостолівської міської ради, діяв неправомірно, коли маючи належні повноваження він протиправно відмовив заявниці у розгляді її заяви на пленарному засіданні міської ради. Саме через неправомірні дії Апостолівського міського голови позивач вже декілька років не може набути свого права на спадщину.
До суду від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що відповідна земельна ділянка перейшла в приватну власність на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 562848 в 2007 році до ОСОБА_5 , а після його смерті, ця земельна ділянка перейшла до його дружини ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину №721 від 28.07.2020. В свою чергу, можливо, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належало право власності на земельну частку (пай) на підставі іншого сертифікату чи державного акту, який є відмінний від сертифікату серія ДП № 0160861 та які були в подальшому успадковані позивачем. Проте, позивачем ні у матеріалах справи ні в заяві до міського голови Оси А.П. від 22.01.2021 року вх.№ Б-44 не надавались відповідні відомості.
Від ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надходив. Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від ОСОБА_2 до суду також не надходило.
Таким чином, співвідповідач по справі ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) не скористалась, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не зверталась.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи тим, що мама за життя, як особа з другою групою інвалідності, успадкувала обов`язкову частку спадкового майна від спадкодавця свого батька ОСОБА_7 , 1914 року народження, який у свою чергу успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_6 земельну частку пай, яка перебувала у колективній власності КСП «Перше Травня», розміром 5,25 в умовних кадастрових гектарах.
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 року у справі № 171/1784/19 у позові ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом було відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 було задоволено.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дніпровським апеляційним судом у постанові від 18.02.2020 року по справі № 171/1784/19 встановлено, що мати позивача ОСОБА_1 була донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно, позивач була їх онукою.
Після смерті діда позивача ОСОБА_7 серед його спадкоємців виник судовий спір про розмір часток спадкового майна, який завершився укладенням мирових угод.
З ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2006 року слідує, що суд визнав мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (мати позивача), Першотравенською сільською Радою, згідно, якої позивачу ОСОБА_5 із спадкового майна перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , позивачу ОСОБА_8 право власності на будинок та 2 кадастрових гектара земельного паю від померлої ОСОБА_6 , третій особі ОСОБА_3 перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 2 кадастрових гектар земельного паю, ОСОБА_9 перейшло право на 1,25 кадастрових гектар земельного паю від померлої ОСОБА_6 .
З ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2009 року видно, що була визнана укладеною мирова угода між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (мати позивача), Першотравенською сільською Радою, за якою позивачу ОСОБА_5 із спадкового майна перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , спадкоємиці ОСОБА_10 , після смерті позивача ОСОБА_8 перейшло право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та грошові кошти на переоформлення вказаного будинку, які сплатили ОСОБА_3 і ОСОБА_9 , в розмірі 4000 грн. від померлої ОСОБА_6 , третій особі ОСОБА_3 перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 4 кадастрових гектар земельного паю, ОСОБА_9 перейшло право на 1,25 кадастрових гектар земельного паю від померлої ОСОБА_6 .
Тобто фактично стало 3 (три) земельні ділянки (5,25 га, 4 га, 1,25 га).
Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть.
Під час життя, 04 квітня 2008 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом 16-ої Київської державної нотаріальної контори Трапезніковою З.О. (зареєстровано в реєстрі за №1-1078), згідно, якому ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все її майно, де б воно не було та з чого б не складалось і все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що вона матиме право за законом.
Розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 за №382-р-10 на підставі розгляду заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 09 вересня 2009 року, власників сертифіката ДП 0160861 на право власності на земельні ділянки у розмірі земельних часток (паїв) з земель колишнього КСП «Перше Травня» на території Першотравенської сільської ради» було прийнято рішення про виділення ОСОБА_9 , площею 1,15 га та ОСОБА_3 , площею 4,00 га земельні ділянки часток (паїв) в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП «Перше Травня» на території Першотравенської сільської ради» та видати державні акти на право власності на земельні ділянки.
З наявної в матеріалах справи технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , виготовленої Приватним підприємством «Нікаленд», вбачається, що 19 листопада 2010 року, ОСОБА_9 від свого імені та імені своєї сестри ОСОБА_3 , звернулася до директора зазначеного підприємства із заявами про проведення робот щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку (пай).
За результатами проведених землевпорядних робіт було виконано кадастрові плани на кожну ділянку (пай), виготовлено збірний кадастровий план земель колишнього КСП «Перше Травня» та експлікація земель, 19.11.2010 були складені акти прийому-передачі земельної частки (паю) в натурі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , та акти здачі-прийому названим особам для нагляду та збереження межових знаків.
Апеляційним переглядом було встановлено, що позивач є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , якій Розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 за №382-р-10, як власнику Сертифікату ДП 0160861 було виділено в натурі земельну ділянку площею 4 га із земель колишнього КСП "Перше Травня" на території Першотравенської сільської ради з видачею державного акта на право власності та, яка, з 2010 року вирішувала питання щодо приватизації цієї замельної ділянки (виготовлення технічної документації на земельну ділянку, визначення меж земельної ділянки в натурі, погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами), що підтверджено наявними у справ доказами, у зв`язку з чим ОСОБА_11 , як спадкоємець матері набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, яку за життя розпочала її матір ОСОБА_3 .
З метою виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі №171/1784/19, ОСОБА_1 звернулась до Апостолівського міського голови ОСОБА_12 та Начальника відділу комунальної власності та земельних відносин із заявою від 22.01.2021 року, в якій зазначила, що вона бажає завершити приватизацію та здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), виділеної розпорядженням голови Апостілівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_13 . У звязку з викладеним просила вирішити питання по суті її звернення з тим, щоб вона могла замовити розробку технічної документації із землеустрою, з наступним отриманням Свідоцтва про право власності про об`єкт нерухомого майна.
Листом виконавчого комітету Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 від 08.02.2021 року за вих. №368 позивача повідомлено, що відповідно до вимог Закону України від 06.09.2012 року №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Незважаючи на те, що земельна ділянка у кварталі № НОМЕР_1 , яка була виділена ОСОБА_3 згідно з розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 року за №382-р-10, вже виділена ОСОБА_2 згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, зареєстрованого за № 37516247 від 28.07.2020 року, кадастровий номер ділянки 1220388800:02:006:0001, площею 5,1501 га.
Вважаючи протиправною бездіяльність Апостолівського міського голови Андрія Оси протиправною, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), з метою повторного розгляду заяви позивачки від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) та здійснення державної реєстрації речових прав на цю земельну ділянку, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою виділення земельної частки (паю) є Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року №899-VI (далі Закон України №899).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №899 основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України №899 документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України №899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Статтею 5 Закону України №899 визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;
приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв);
укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай);
розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом;
оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ; ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
При цьому, пп.5, 8, 9, 10 п.б ч.1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, зокрема, проте не виключно: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з частиною 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Укращі», сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно пункту «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 4 ст.122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка регулює питання земельних відносин від імені відповідної територіальної громади, є прийняття сесією ради відповідного рішення.
При цьому, в силу приписів статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчого комітету Апостолівскої міської ради, який є виконавчим органом Апостолівскої міської ради також належать делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою тощо.
З матеріалів справи встановлено, що з метою виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі №171/1784/19, завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), виділеної розпорядженням голови Апостілівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_13 , ОСОБА_1 звернулась до Апостолівського міського голови ОСОБА_12 та начальника відділу комунальної власності та земельних відносин із заявою від 22.01.2021 року, в якій просила вирішити питання по суті її звернення з тим, щоб вона могла замовити розробку технічної документації із землеустрою, з наступним отриманням Свідоцтва про право власності про об`єкт нерухомого майна.
Отже, заява позивача була адресована Апостолівському міському голові ОСОБА_14 , який в силу приписів частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
Розгляд заяви позивача було доручено посадовим особам відповідача, про що свідчить надпис у наданій відповідачем копії заяви «Розглянути заяву, надати пропозиції».
Наведені обставини також підтверджуються тим, що відповідь від 08.02.2021 року за вих. №368 позивачу була надана листом підписаним Апостолівським міським головою ОСОБА_12 на бланку виконавчого комітету Апостолівської міської ради.
У самій відповіді зазначено наступне « ОСОБА_15 ! Розглянувши Вашу заяву щодо прийняття рішення про завершення Вашої особо як спадкоємця, приватизації земельної частки (паю), розташованої на території колишнього КСП «Перше Травня», після смерті матері ОСОБА_3 , загальною площею 4, 0000 га, виконавчий комітет Апостолівської міської ради по суті порушеного питання повідомляє наступне».
Наведені обставини, свідчать про те, що заява позивача була розглянута саме виконавчим комітетом Апостолівської міської ради, за результатам розгляду якої ОСОБА_1 надано відповідь саме виконавчим комітетом Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 .
З наведеного випливає, що розгляд заяви позивача з наданням відповідних пропозицій було делеговано виконавчому комітету Апостолівскої міської ради.
З огляду на зазначені виконавчим комітетом Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 у листі від 08.02.2021 року висновки, Апостолівським міським головою Оси Андрієм Петровичем та Апостолівською міською радою не вживались подальші заходи, з метою виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області).
З вищевикладеного випливає, що саме відповідач - виконавчий комітет Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови Оси Андрія Петровича розглянув заяву позивача та надав на неї відповідь, яка і слугувала підставою для подальшої бездіяльності щодо невиділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, а тому вимоги позивача, на думку суду, звернені до належного відповідача.
Щодо підстав для не виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), зазначених у листі виконавчого комітету Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 від 08.02.2021 року за вих. №368, суд зазначає наступне.
Листом виконавчого комітету Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 від 08.02.2021 року за вих. №368, позивача повідомлено, що відповідно до вимог Закону України від 06.09.2012 року №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Незважаючи на те, що земельна ділянка у кварталі № НОМЕР_1 , яка була виділена ОСОБА_3 згідно з розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 року за №382-р-10, вже виділена ОСОБА_2 згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, зареєстрованого за № 37516247 від 28.07.2020 року, кадастровий номер ділянки 1220388800:02:006:0001, площею 5,1501 га.
Отже, з наданого виконавчим комітетом Апостолівської міської ради в особі Апостолівського міського голови ОСОБА_12 листа від 08.02.2021 року за вих. №368 вбачається, що підставою для бездіяльності Апостолівського міського голови ОСОБА_12 , яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва є те, що: з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими; земельна ділянка у кварталі №47, яка була виділена ОСОБА_3 згідно з розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 року за №382-р-10, вже виділена ОСОБА_2 згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, зареєстрованого за №37516247 від 28.07.2020 року, кадастровий номер ділянки 1220388800:02:006:0001, площею 5,1501 га.
У відзиві відповідач визначає, що підставою бездіяльності Апостолівського міського голови, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 земельної ділянки стали саме висновки відповідача сформовані у листі від 08.02.2021 року за вих. №368 про те, що спірна земельна ділянка, яку позивач просить виділити їй в натурі, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001, загальною площею 5,15 га перебуває в приватній власності іншої особи - ОСОБА_2 .
Щодо зазначених у листі від 08.02.2021 року за вих. №368 висновків відповідача, суд встановлено наступне.
Як зазначалось вище, постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) було визнано право на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві.
При цьому, у постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 було встановлено, що після смерті діда позивача ОСОБА_7 серед його спадкоємців виник судовий спір про розмір часток спадкового майна, який завершився укладенням мирових угод.
З ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2006 року встановлено, що суд визнав мирову угоду, укладену між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (мати позивача), Першотравенською сільською Радою, згідно, якої ОСОБА_5 із спадкового майна перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 право власності на будинок та 2 кадастрових гектара земельного паю від померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 2 кадастрових гектар земельного паю, ОСОБА_9 перейшло право на 1,25 кадастрових гектар земельного паю від померлої ОСОБА_6 .
З ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2009 року встановлено, що була визнана укладеною мирова угода між ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (мати позивача), Першотравенською сільською Радою, за якою ОСОБА_5 із спадкового майна перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , спадкоємиці ОСОБА_10 , після смерті ОСОБА_8 перейшло право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 та грошові кошти на переоформлення вказаного будинку, які сплатили ОСОБА_3 і ОСОБА_9 , в розмірі 4000 грн. від померлої ОСОБА_6 , ОСОБА_3 перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 4 кадастрових гектар земельного паю, ОСОБА_9 перейшло право на 1,25 кадастрових гектар земельного паю від померлої ОСОБА_6 .
З наведеного вище випливає, що після смерті ОСОБА_7 (діда позивача) із його спадкового майна ОСОБА_5 перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , а ОСОБА_3 (матері позивача) перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 4 кадастрових гектар земельного паю.
Відповідач у відзиві посилається на те, що спірна у цій справі земельна ділянка належала померлому ОСОБА_5 1950 р.н. на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №562848, виданого Апостолівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 25.06.2007 року на підставі ухвали Апостолівського районного суду від 13 червня 2006 року № 2-301/2006 і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010701200545 з присвоєнням кадастрового номера 1220388800:02:006:0001. Спадкоємцем вищезазначеного майна є його дружина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 283700623 від 09.11.2021 року відповідна земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001 перебуває в приватній власності ОСОБА_2 .
Проте, наведені відповідачем доводи не відповідають дійсності, з огляду на встановлені у постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 обставини, з яких випливає, що ОСОБА_5 перейшло право власності на 5,25 умовних кадастрових гектар земельного паю від померлого ОСОБА_7 , а ОСОБА_3 (матері позивача) перейшло право на грошові заощадження померлої ОСОБА_6 та 4 кадастрових гектар земельного паю, тобто мова йде про дві різні земельні ділянки, різної площі та які належали різним особам до спадкування.
При цьому, відповідачем жодними належними та допустими доказами не спростовано обставини встановлені у постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 та не підтверджено, що саме спірна у цій справі земельна ділянка належала ОСОБА_5 1950 р.н. та на цей час належить ОСОБА_2 .
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
У постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 було встановлено, що розпорядженням Голови Апостолівської районної державної адміністрації від 21.09.2010 року за №382-р-10 на підставі розгляду заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 09 вересня 2009 року, власників сертифіката ДП 0160861 на право власності на земельні ділянки у розмірі земельних часток (паїв) з земель колишнього КСП «Перше Травня» на території Першотравенської сільської ради» було прийнято рішення про виділення ОСОБА_9 , площею 1,15 га та ОСОБА_3 , площею 4,00 га земельні ділянки часток (паїв) в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП «Перше Травня» на території Першотравенської сільської ради» та видати державні акти на право власності на земельні ділянки.
З наявної в матеріалах справи технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , виготовленої Приватним підприємством «Нікаленд», вбачається, що 19 листопада 2010 року, ОСОБА_9 від свого імені та імені своєї сестри ОСОБА_3 , звернулася до директора зазначеного підприємства із заявами про проведення робот щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку (пай).
За результатами проведених землевпорядних робіт було виконано кадастрові плани на кожну ділянку (пай), виготовлено збірний кадастровий план земель колишнього КСП «Перше Травня» та експлікація земель, 19.11.2010 були складені акти прийому-передачі земельної частки (паю) в натурі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , та акти здачі-прийому названим особам для нагляду та збереження межових знаків.
ОСОБА_3 з 2009 року розпочала приватизацію земельної ділянки, яку не змогла завершити у зв`язку зі смертю.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 за ОСОБА_1 було визнано право на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, право ОСОБА_1 на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання згідно з приписами ст.129-1 Конституції України.
При цьому, доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка, яку позивач просить виділити їй в натурі це саме земельна ділянка за кадастровим номером 1220388800:02:006:0001, загальною площею 5,15 га, яка перебуває в приватній власності іншої особи - ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Наведені обставини, на думку суду, свідчать про протиправність наданої позивачу відповіді та викладених виконавчим комітетом Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича висновків у листі від 08.02.2021 року №368.
Такі дії відповідача стали підставою для бездіяльності Апостолівської міської ради та Апостолівського міського голови щодо подальшої реалізації позивачем її права на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, площею 4,00 га, розташовану на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації №382-р-10 від 21.09.2010 року в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Верховний суд у постанові від 25.06.2020 року у справі № 752/18396/16-а зазначив, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
Окрім того, у постанові Верховного суду від 31.01.2019 року у справі №825/2845/15-а зазначено, що наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.
Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.
Європейський Суд з прав людини у своїй усталеній практиці пов`язує визначення ефективного судового захисту саме з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.
Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, а також керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, на думку суду, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом визнання протиправними дій виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича щодо викладення у листі виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 08.02.2021 року №368 висновків, які слугували підставою для не виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області).
При цьому, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача виникає необхідність зобов`язати виконавчий комітет Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
Доводи відповідача про те, що він не має повноважень повторно розглядати заяву позивача, а у разі задоволення позову на нього буде покладено обов`язок, не передбачений чинним законодавством, суд вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки саме відповідач розглянув заяву та сформував висновок, через який міським головою та Апостілівської міською радою не вживались подальші заходи щодо реалізації встановленого постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2020 року у справі № 171/1784/19 права ОСОБА_1 на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.
Окрім того, в силу приписів пп.5, 8, 9, 10 п.б ч.1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме до відання відповідача належать делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.
Вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Апостолівського міського голови Андрія Оси, яка виразилася у невиділені ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), суд вважає безпідставною та такою, що не підлягаються задоволенню, оскільки наведена бездіяльність Апостолівського міського голови була допущена через наявність висновку виконавчого комітету Апостолівської міської ради про те, що спірна земельна ділянка, яку позивач просить виділити їй в натурі перебуває в приватній власності іншої особи - ОСОБА_2 , тобто до усунення наведеної перешкоди та визнання таких висновків протиправними, у Апостолівського міського голови не було підстав для вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин щодо позивача, так як з наданої відповідачем відповіді вбачався спір про право відносно такої земельної ділянки (якого фактично не існує, з огляду на встановлені у справі обставини).
Вимогу позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку суд вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки державній реєстрації речових прав на земельну ділянку передує визначена законом процедура, яка на цей час не була проведена, а здійснення державної реєстрації речових прав на цю земельну ділянку не входить до повноважень виконавчого комітету Апостолівської міської ради.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, враховуючи доводи відповідача, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з виходом за межі позовних вимог, з метою повного та всебічного захисту прав позивача.
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Щодо поданого відповідачем клопотання про витребування доказів у справі.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. (далі КАС України).
Відповідно до ч.ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. (ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України)
Так, у поданому клопотанні, відповідачем не наведено конкретних обставин, та їх значення для правильного розгляду та вирішення даної справи, а також не наведено причин, з яких особисто не може одержати докази, які просять витребувати у клопотанні.
Суд наголошує, що в даній справі судом розглядається та надається оцінка діям виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петрович, як суб`єкта владних повноважень, щодо розляду заяви ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пунктів 1 та 2 абзацу 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів.
Оцінивши доводи клопотання про витребування доказів суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано необхідність витребування таких доказів, а тому у задоволенні клопотання виконавчого комітету Апостолівської міської ради слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 , згідно із наявною в матеріалах справи банківською квитанцією від 22.09.2021 року, сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області підлягає стягненню сума сплаченого нею судового збору у розмірі 454 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) до виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича (код ЄДРПОУ 40209395, вул.Центральна, 65, м.Апостолове, Дніпропетровська область, 53802), співвідповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, здійснення державної реєстрації - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії виконавчого комітету Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича щодо викладення у листі виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 08.02.2021 року №368 висновків, які слугували підставою для не виділення ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельної ділянки розміром у 4,0 га умовних кадастрових гектарів для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області).
Зобов`язати виконавчий комітет Апостолівської міської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі міського голови Оси Андрія Петровича повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року про виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Апостолівської міської ради (код ЄДРПОУ 40209395) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі (454 чотириста п`ятдесят чотири) грн.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2024 року.
Суддя О.М. Неклеса
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123939408 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні