Ухвала

від 03.12.2024 по справі 523/10886/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1503/24

Справа № 523/10886/24 1-кс/523/2179/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси 02.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023 року за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 та за фактом ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364 КК України, -

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п № 12023160000000021 від 10.01.2023 було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 347,6 кв. м., на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 , загальною площею 2011,9 кв. м., на офіс-магазин по АДРЕСА_3 , загальною площею 883,5 кв. м., які фактично зареєстровані на доньку підозрюваного - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони користування.

Окрім того, зазначеною ухвалою вирішено передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення управління речові докази на які накладено арешт ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 (справа № 947/22722/23 провадження № 1-кс/947/7103/24) шляхом заборони розпорядження та відчуження, а саме:

-квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 347,6 кв. м.,

-нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 , загальною площею 2011,9 кв. м.,

-офіс-магазин по АДРЕСА_3 , загальною площею 883,5 кв. м., які фактично зареєстровані на донку підозрюваного - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язано службових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів прийняти вищевказане майно, в управління у відповідності до чинного законодавства України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя вказував на те, що вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 347,6 кв. м., складає 5 311 077 грн., вартість нежитлової будівлі по вул. Старопортофранківська, 10 у м. Одеса, загальною площею 2011,9 кв. м., складає 14 921 200 грн., вартість офіс-магазину по АДРЕСА_3 , загальною площею 883,5 кв. м., складає 2 951 200 грн., а тому відповідають критеріям, визначеним законодавством для передачі в управління АРМА.

Окрім того, слідчий суддя врахував, що відповідно до інформації ДПС України в Одеській обл. ОСОБА_13 не має такого офіційного доходу, що надало б можливість придбати вищевказану нерухомість, водночас підозрюваний ОСОБА_8 отримує прибуток від надання в оренду офіс-магазину по АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим слідчим відповідно до вимог ст. 98 КПК України, все нерухоме майно, яке фактично зареєстровано за ОСОБА_13 було визнано речовим доказом, так як воно набуте за кошти, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що порушує практику ЄСПЛ з таких підстав:

- слідчий суддя безпідставно розглянув клопотання за відсутності власника майна та її представника, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

- нерухоме майно, на яке накладено арешт не відповідає жодному критерію із перелічених у ст. 98 КПК України, формальне посилання на зазначену норму не може розцінюватися як відповідне обґрунтування такого ступеня втручання у права та свободи осіб;

- прокурором не доведено, що нерухоме майно придбано за кошти, отримані злочинним шляхом, слідчий суддя прийшов до такого висновку безпідставно, без будь-яких наданих доказів;

- ОСОБА_13 є добросовісним набувачем нерухомого майна, не має у зазначеному кримінальному провадженні жодного процесуального статусу, окрім того, нерухоме майно за своєю сукупною вартістю перевищує майже вдвічі розмір шкоди, про яку зазначає прокурор у своєму клопотанні, що спростовує доводи прокурора щодо придбання нерухомого майна за кошти, отриманні злочинним шляхом;

- прокурор у клопотанні про арешт майна не аргументовано, яким чином зазначене нерухоме майно відносяться до зазначеного кримінального провадження та не підтверджено жодним чином, що вони придбані саме за кошти ОСОБА_8 ;

- системний аналіз норм КК України у взаємозв`язку із практикою ВС свідчить про те, що спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК України випадках до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, якщо власник знав про їх незаконне використання. При цьому, твердження прокурора про те, що таке майно здобуте за рахунок грошових коштів здобутих злочинним шляхом не відповідає дійсності, є надуманими та не підтверджуються будь-якими доказами;

За таких обставин, представник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 02.07.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 зазначеної норми права встановлено, що метою накладення арешту на майно є:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, положеннями ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційним судом встановлено, що на теперішній час слідчим відділенням відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023160000000021 від 10.01.2023 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України та за фактом ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді 2010 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обрано депутатом Одеської міської ради VI скликання. Рішенням Одеської міської ради від 06.12.2010 № 13-VI «Об утверждении состава постоянных комиссий Одесского городского совета VI созыва» ОСОБА_8 обрано головою постійної комісії з комунальної власності.

Відповідно до «Положення про постійну комісію ОМР з комунальної власності», затвердженого Рішенням ОМР № 503-VI від 08.04.2011, до повноважень постійної комісії з комунальної власності входить, зокрема:

-підготовка та внесення на розгляд ради висновків про програми приватизації, переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, доцільності, порядку та умов приватизації і т.і.;

-попередній розгляд і підготовка висновків і рекомендацій відносно комунальної власності територіальної громади, віднесених до відання ради;

-виконує поточний моніторинг та аналіз експертних оцінок приміщень, внесених до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації та відчуженню з залученням відповідних фахівців. У разі прийняття комісією висновків про недоцільність приватизації або відчуження конкретних об`єктів комунальної власності за цінами, визначеними незалежною експертною оцінкою, виносить на розгляд Одеської міської ради проекти рішень про виключення їх з переліку об`єктів, що підлягають приватизації та відчуженню;

-виконує моніторинг цивільно-правових угод (договори оренди, купівлі-продажу, застави міни, дарування, користування, концесії майна та інші угоди), які укладаю департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Після обрання головою постійної комісії з комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_8 , в період з квітня 2011 року, перебуваючи в невстановленому місці, при невстановлених обставинах, керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прийняв рішення про протиправне заволодіння нерухомим майном територіальної громади міста Одеси в особливо великих розмірах, шляхом обману, підроблення та використання офіційних правовстановлюючих документів, з подальшою легалізацією цього майна задля незаконного збагачення та протиправного отримання матеріальних благ внаслідок вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_8 , володіючи, в силу специфіки своєї діяльності та кола спілкування, інформацією про наявне в м. Одесі нерухоме майно у вигляді горищ та підвалів, що належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, розробив злочинний план, етапи реалізації якого полягали у залученні співучасників, розподілі між ними ролей та функцій, завчасному створенні підконтрольних йому підприємств та організацій, визначенні предметів злочинних посягань, забезпеченні попередньої оренди та викупу приміщень комунальної власності, розташованих за тими ж адресами для створення у оточуючих законності подальшого набуття прав власності на бажані приміщення, виготовленні від імені атестованих інженерів з інвентаризації нерухомого майна підроблених висновків, довідок, технічних паспортів на такі приміщення, їх використанні шляхом подання державним реєстраторам для незаконної реєстрації прав власності на об`єкти злочинного посягання за підконтрольними юридичними особами, а також подальшої легалізації незаконно здобутого майна шляхом зміни геометричних форм, перепланування, ремонтів та вчинення правочинів з ним, розподілі протиправного доходу між всіма співучасниками.

У той же час, ОСОБА_8 , розуміючи, що через свою політичну діяльність є відомою в м. Одесі особою, а займана ним посада голови постійної комісії з комунальної власності Одеської міської ради може викликати непотрібну для нього увагу з боку журналістів, політичних конкурентів, правоохоронних органів та свідомих громадян, останній вирішив підшукати співучасника, який виступить його «прикриттям» та зможе відвернути увагу суспільства від особистості ОСОБА_8 під час реалізації етапів злочинного плану, що в подальшому, у разі викриття злочинної діяльності, надасть йому можливість не потрапити в поле зору правоохоронних органів або мінімізувати особисту кримінальну відповідальність та мати можливість спотворити докази на свою користь.

Задля цього ОСОБА_8 , познайомившись за невстановлених слідством обставин із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , довів до нього свій злочинний план, запропонувавши останньому прийняти безпосередню участь у його реалізації, на що ОСОБА_9 , керуючись метою особистого збагачення, погодився на вчинення запланованих кримінальних правопорушень, а також зобов`язався керувати та координувати дії інших співучасників на ключових етапах шахрайського заволодіння нерухомим майном територіальної громади міста Одеси, виступаючи зв`язуючою ланкою між лідером та іншими учасниками угруповання.

Досягнувши згоди на спільну злочинну діяльність, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 , розуміючи, що реалізацію всіх етапів злочинного плану провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритими, володіючи лідерськими якостями, добрими організаторськими здібностями, узгодивши між собою шляхи комунікації та спілкування таким чином, щоб мінімізувати особисту участь ОСОБА_8 у запланованій злочинній діяльності, утворили організовану групу, до складу якої залучили наближених та довірених осіб ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а згодом співмешканку останнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також інших, наразі невстановлених слідством осіб, до яких, за невстановлених слідством обставин, довели загальний злочинний план, основні етапи його виконання, розподіливши між ними ролі та функції кожного, а також стали керувати, контролювати та координувати їх дії для досягнення спільної злочинної мети у вигляді протиправного збагачення за рахунок привласнення комунальної нерухомості в історичному центрі м. Одеси.

Останні, поділяючи погляди та наміри лідерів групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , керуючись корисливим мотивом та метою особистого протиправного збагачення, прийняли їх пропозицію та надали свою добровільну згоду на участь в організованій групі та вчинюваних нею злочинах.

Створена організована група характеризувалася ієрархічністю, стійкими зв`язками, стабільністю і згуртованістю свого складу, злагодженим функціонуванням, безумовним виконанням вказівок її лідера, об`єднанням учасників групи єдиним планом, відомим всім її учасникам, з чітким розподілом ролей та виконуваних функцій, ретельною підготовкою до вчинення злочинів, суворим дотримання дисципліни всередині угруповання, прикриттям протиправної діяльності за рахунок створених громадських організацій та підприємств, які використано для шахрайського заволодіння об`єктами нерухомого майна.

Ієрархію організованої групи побудовано з метою конспірації злочинної діяльності таким чином, щоб відвернути увагу правоохоронних органів від особистості її лідера, а саме: ОСОБА_8 надавав вказівки щодо реалізації етапів злочинного плану ОСОБА_9 здебільшого в ході особистих зустрічей, а також іноді керував діями ОСОБА_10 , у тому числі через необізнаних про злочинну діяльність осіб свою дружину ОСОБА_14 та тестя ОСОБА_15 , при цьому уникаючи особистих зустрічей та спілкування з ОСОБА_11 , контролюючи процес шахрайського заволодіння комунальним майном через ОСОБА_9 .

У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи найбільш довіреним та наближеним до лідера групи, керував під час вчинення злочинів діями ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених слідством осіб, контролюючи дії співучасників та приймаючи участь на всіх етапах виконання злочинного плану, у тому числі під час легалізації предметів злочинних посягань, особисто отримуючи грошові кошти від добросовісних набувачів.

ОСОБА_8 розподіливши між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ролі, розробив план злочинної діяльності, довівши його в різний період часу до відома всіх співучасників, на що вони дали свою згоду, визначивши їх ролі, та став координувати дії останніх з метою досягнення злочинного результату.

План злочинної діяльності, розроблений ОСОБА_8 , передбачав наступні етапи його виконання:

- створення юридичних осіб та призначення співучасників на посади директорів та засновників;

- підбір об`єктів нерухомого майна територіальної громади міста Одеси;

- укладання договорів оренди з територіальною громадою міста Одеси з метою подальшого викупу на неконкурентній основі;

- виготовлення завідомо підроблених документів з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна для їх подальшого використання у протиправній діяльності;

- використання підконтрольними співучасниками від імені ГО «Добрі Справи» (код ЄДРПОУ № 37679915) та ПП «32» (код ЄДРПОУ № 36613125) завідомо підроблених документів з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, довідок про збільшення площі приміщень та подальшого використання у протиправній діяльності офіційних документів, шляхом їх надання державним реєстраторам для проведення реєстраційних дій;

- звернення підконтрольних співучасників до державних реєстраторів з метою реєстрації права власності на нерухоме майно за підконтрольними юридичними особами ГО «Добрі Справи» та ПП «32», з метою заволодіння нерухомим майном територіальної громади міста Одеси;

- легалізація незаконно здобутого нерухомого майна шляхом укладення правочинів купівлі-продажу з третіми особами задля подальшого незаконного збагачення.

Суть злочинної діяльності організованої групи полягала у викупі нерухомого майна територіальної громади міста Одеси з подальшим незаконним заволодінням на підставі підроблених документів пов`язаних з вже викупленим майном, іншим нерухомим майном громади, яке не передавалось в оренду та викуп.

Мета організованої групи полягала в отриманні незаконних прибутків у вигляді грошових кошів від подальшого продажу нерухомого майна комунальної власності, яким учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заволоділи шахрайським шляхом на підставі підроблених документів.

Група мала стійкий характер, довготривалий період існування з 2011 року, високий ступінь організованості, підпорядкування всіх її учасників ОСОБА_8 , та на окремих етапах ОСОБА_9 , відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між учасниками злочинної групи.

За задумом ОСОБА_8 , у процесі скоєння злочинів мали діяти також декілька підконтрольних йому суб`єктів господарської діяльності, які виступали спочатку орендарем нерухомого майна у територіальної громади міста Одеси, а в подальшому під контролем ОСОБА_9 подавали документи щодо викупу раніше орендованого нерухомого майна.

Так, задля виконання злочинного плану, учасниками організованої групи у 2011 році створено Громадську організацію «Добрі Справи» засновником та директором якої призначено учасника організованої групи ОСОБА_10 , необізнаних про злочинні наміри тестя ОСОБА_8 ОСОБА_15 та дружину ОСОБА_8 ОСОБА_14 , а далі у 2017 році прийнято засновником та керівником ПП «32» ОСОБА_11 , яку залучено до складу групи учасником.

Для прикриття злочинної діяльності та перешкоджанню її можливому викриттю правоохоронними органами, ОСОБА_8 уникав та мінімізував особисту участь у активних діях учасників угруповання пов`язаних з особистою взаємодією з особами, уповноваженими на прийняття юридично значущих рішень щодо предметів злочинів, надаючи вказівки та контролюючи процес вчинення злочинів через співорганізатора ОСОБА_9

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підпорядковувались ОСОБА_9 , виконували його вказівки.

З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_8 визначив собі роль організатора злочинної групи та взяв на себе виконання наступних функцій: розробив злочинний план, підібрав та залучив співучасників, розподілив ролі між ними та функції кожного, контролював та координував їх протиправну діяльність, слідкував за дотримання правил поведінки та конспірації, підбирав об`єкти злочинного посягання у вигляді нерухомого майна, яке належить територіальній громаді міста Одеси та підлягає оренді, домовлявся з особою, яка відповідала за дії реєстраторів для проведення реєстраційних дій, розподіляв винагороду між членами угруповання.

ОСОБА_9 , якому відведено роль співорганізатора угруповання, ОСОБА_8 наділив наступними функціями: керування та координація дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених співучасників на всіх етапах виконання злочинного плану; організація підготовки відповідних документів для оренди та подальшого викупу нежитлових приміщень; перепланування горища під квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та їх ремонт; безпосередній супровід процедури реалізації квартир добросовісним набувачам, у тому числі розміщення оголошень, співпраця з ріелторами, участь у нотаріусів при укладенні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 угод купівлі-продажу, а також отримання коштів від покупців, отримав свою долю незаконного прибутку від спільної злочинної діяльності.

На ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким відведено ролі виконавців злочинів, лідером групи покладено наступні функції: очолили ГО «Добрі Справи» та ПП «32», від імені яких уклали договори оренди нежитлових приміщень за адресами розташування предметів злочинних посягань, з подальшим їх викупом на неконкурентній основі; здобули та у подальшому використали підроблені правовстановлюючі документи щодо збільшення площ орендованих нежитлових приміщень за рахунок предметів злочинних посягань (горищ та підвалу); звернення до державних реєстраторів від імені ГО «Добрі Справи» та ПП «32»; укладання договорів купівлі-продажу отриманої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень нерухомості з добросовісними покупцями; отримали свою долю незаконного прибутку від спільної злочинної діяльності.

В результаті злочинної діяльності організованої групи, створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та інших невстановлених слідством осіб, з використанням підконтрольних співучасникам ГО «Добрі справи» та ПП «32», привласнила шляхом обману, з використанням підроблених правовстановлюючих документів нерухоме комунальне майно горище за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 462, 8 кв. м., горище за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 370,7 кв. м. та приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею

290,4 кв. м., спричинивши збитки територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на загальну суму 10 100 106 грн., частину якого легалізували шляхом вчинення правочинів з продажу добросовісним набувачам квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на загальну суму 10 753 260 грн.

20.05.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК Українивручено 20.05.2024 у порядку передбаченого Главою VI та ХI КПК України.

Далі, 11.06.2024 матеріали щодо підозрюваного ОСОБА_8 виділено в окреме провадження № 12024160000000732.

Під час досудового розслідування встановлено, що за донькою підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 347,6 кв. м., на нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 , загальною площею 2011,9 кв. м., на офіс-магазин по АДРЕСА_3 , загальною площею 883,5 кв. м.

Однак, враховуючи інформацію ДПС України в Одеській області про те, що ОСОБА_13 не має такого офіційного доходу, що надало можливість придбати вищевказану нерухомість, а також те, що підозрюваний ОСОБА_8 отримує прибуток від надання в оренду офіс-магазину по АДРЕСА_3 , слідчим відповідно до вимог ст. 98 КПК України, все нерухоме майно, яке фактично зареєстровано за ОСОБА_13 , визнано речовим доказом, так як воно набуте за кошти, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.05.2024 накладено арешт на фактично майно підозрюваного ОСОБА_8 , але яке зареєстровано на його доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 347,6 кв. м., нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 , загальною площею 2011,9 кв. м., офіс-магазин по АДРЕСА_3 , загальною площею 883,5 кв. м.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 фактично володіє об`єктами нерухомості, котрі номінально зареєстровані на його доньці ОСОБА_13 .

Підставою для накладення арешту прокурор визначив збереження речових доказів та можливість конфіскації майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді з приводу того, що нерухоме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки можливо зазначене нерухоме майно було об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально-протиправним шляхом.

Арешт майна допускається з метою, зокрема, конфіскації майна як виду покарання (п. 3) ч. 2 ст.170КПК України).

Як вбачається із матеріалів, які надані апеляційному суду, 20.05.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті (конфіскації майна як вид покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст.170КПК України).

Згідно з ч. 2 ст.59КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цьогоКодексу.

Відтак, закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ч. 3 ст.209 КК України.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до наданих прокурором матеріалів, а саме договорів суборенди, підозрюваний ОСОБА_8 був орендодавцем офіс-магазину по вул. Семена Палія, 118 та отримував прибуток від оренди.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , остання придбала офіс-магазин, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. №118. Згідно умов договору продаж здійснено за 2970000 грн., які продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору.

Також, згідно із договором новації від 05.12.2023 року, який укладений між ОСОБА_13 та ТОВ «ОЛІМП БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», буд. за адресою вул. Старопортофранківська, буд. 10 оцінений в 28424883 грн. та проданий ТОВ «ОЛІМП БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» ОСОБА_13

ОСОБА_11 . 25.11.2022 продала ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_8 за 5 311 077 грн. Згідно умов договору покупець зобов?язаний сплатити кошті шляхом безготівкового розрахунку до 25.11.2023. Відповідно до руху коштів ОСОБА_13 , 28.03.2023 за вказану квартиру сплачено кошти у сумі 65 023,25 грн. Інших платежів ОСОБА_11 за цю квартиру взагалі не здійснювалось.

Окрім того, ОСОБА_11 25.11.2022 передала безоплатно у власність ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_9 .

Однак, відповідно до руху коштів ОСОБА_13 , 28.03.2023 за вказану квартиру сплачено кошти у сумі 21 712,88 грн. При цьому, 24.03.2023 на рахунок ОСОБА_13 внесено готівкові кошти у сумі 85 000 грн. особисто ОСОБА_8 (до внесення цих коштів залишок на рахунку складав 18 343 грн.). З вказаних коштів ОСОБА_13 28.03.2023 перевела за придбання нерухомості у ОСОБА_11 86 736, 13 грн.

Більш того, ОСОБА_11 є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні та їй повідомлено про підозру у заволодінні майном територіальної громади м. Одеси в особливо великому розмірі у складі організованої групи, організатором якої є ОСОБА_8 .

Відтак, з огляду на фактичні обставини кримінальних правопорушень, за фактом імовірного вчинення яких ОСОБА_8 проводиться досудове розслідування, на даній стадії досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, є обґрунтованим.

Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти у інший спосіб, крім арешту майна.

Посилання адвоката ОСОБА_16 на те, що ОСОБА_13 не має статусу підозрюваної або обвинуваченої у вказаному кримінальному провадженні апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки належність майна іншій особі (фізичній чи юридичній) у разі доведення відповідності його ознакам речового доказу не є перешкодою у арешті майна з метою збереження речового доказу (частина 3 статті 170 КПК).

З наведених вище мотивів колегія суддів відхиляє доводи адвоката ОСОБА_7 щодо наявності підстав для скасування арешту майна, зазначеного в апеляційній скарзі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те, що слідчий суддя безпідставно розглянув клопотання за відсутності власника майна та її представника, апеляційний суд вважає слушними.

Разом з тим, порушене право право на доступ до суду власника майна ОСОБА_13 дотримано під час забезпечення особистої участі її представника адвоката ОСОБА_7 при апеляційному перегляді оскарженого судового рішення.

Апеляційний суд надав можливість власнику майна через його представника висловити свою правову позицію щодо наявності або відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог КПК неповідомлення учасників кримінального провадження щодо розгляду клопотання про арешт майна є підставою для призначення нового судового розгляду, а не для відмови у задоволенні клопотання.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_6 долучив супровідний лист від 27.11.2024 року за №09/2/1-1422-23, з якого убачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023 року скерований до Суворовського районного суду м. Одеси для розгляду по суті.

За таких обставин, відповідно до приписів ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд -

постановив

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси 02.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000000021 від 10.01.2023 року за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 та за фактом ч. 2 ст. 332, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 364 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4