Постанова

від 16.12.2024 по справі 521/5923/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2416/24

Номер справи місцевого суду: 521/5923/24

Головуючий у першій інстанції Засядьвовк О.Д.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарці судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Анточ Н.О. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на дату вчинення правопорушення керівника ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136701, 03194, Україна, місто Київ, проспект Леся Курбаса, будинок, 7б)

про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України

установив

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до постанови суду, з протоколу про порушення митних правил від 09.02.2024 року №0172/50000/24 вбачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операції ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» (ЄДРПОУ 42136701) (продавець) згідно контракту від 02.07.2021 року №RS-0207), укладеного з компанією «Borko Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

що ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» за митними деклараціями (далі МД) типу «ЕК 10 АА» від 30.07.2021 року, які прийняті та зареєстровані за номером: № UA500040/2021/201170 експортовано до Бангладеш товар «насіння ріпаку ціле, неподрібнене не для сівби, врожаю 2021 року, не для сівби» загальною вагою брутто/нетто 490 480 кг., фактурною вартістю 264 859,20 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає - 7 121 189,85 грн.

Митне оформлення зазначеної МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МК України), серед яких: договір доручення №29/7 на надання брокерських послуг від 29.07.2021 року, зовнішньоекономічний контракт №RS-0207 від 02.07.2021 року, інвойс від 29.07.2021 року №2907/1, форма МД-2, додаток до доручення №354 від 29.07.2021 року та інші документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора ОСОБА_2 .

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на зазначені товари Одеською митницею було направлено запит до митних органів Чеської Республіки.

Так, 22.12.2023 за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich.

За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.

Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор «BORKO TRADE HUNGARY», ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає.

Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної ТОВ «РАЙТЕН ГРУП». 19.10.2023 о 10 год. 00 хв. пан ОСОБА_2 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол усного заслуховування за №539622-4/2023-530000-51.

В ході опитування пана ОСОБА_2 встановлено наступне.

Пан ОСОБА_2 за проханням свого товариша ОСОБА_3 у 2019 році на своє ім`я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам`ятає). ОСОБА_4 пояснив пану ОСОБА_2 , що хоче відкрити банківський рахунок в Угорщині, однак для цього йому потрібен громадянин з Європейського Союзу, інакше йому не відкриють банківський рахунок у зв`язку з тим, що він громадянин України.

Також, ОСОБА_3 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори.

У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_3 пан ОСОБА_2 закрив цей рахунок.

Зі слів пана ОСОБА_2 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_2 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням ОСОБА_3 ). Зі слів пана ОСОБА_2 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.

Виходячи зі свідчень пана ОСОБА_2 встановлено, що поданий ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» зовнішньоекономічний контракт від 02.07.2021 №RS-0207 до МД від 30.07.2021 № UA500040/2021/201170 - є підробленим, оскільки пан ОСОБА_2 його не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

Продавцем, відправником та особою, відповідальною за фінансове врегулювання вказаного товару є ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» в особі гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язаний забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Відповідно до відомостей модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, гр. ОСОБА_1 протягом 2023 - 2024 не притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 482, 483 Митного кодексу України.

Таким чином, на думку митного органу, гр. України ОСОБА_1 , який є керівником ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «насіння ріпаку продовольчого, 1 класу, врожаю 2021 року, без ГМО, не для сівбинасипом», вартістю 7 121 189,85 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підробленого зовнішньоекономічного контракту від 02.07.2021 року №RS-0207.

На підставі вищевказаних обставин, посадовими особами митниці були складені протоколи про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Мотивуючи рішення про закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складуадміністративного правопорушеннясуд зазначив,що слова пана ОСОБА_2 про те, що він підписував тільки документи необхідні для відкриття рахунку в Угорщині, не можуть бути підставою для однозначного висновку про підробку зовнішньоекономічного контакту.

Як зазначено в постанові, факт підробки документа повинен бути підтверджений судом. Окремо суд звернув увагу на те, що у наявних в матеріалах справи документах відсутні ідентифікуючі дані пана ОСОБА_2 , тобто відсутні докази того, що було опитано особу, яка має відношення до компанії «Borko Trade Hungary Kft».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що було опитано особу з таким же ім`ям та прізвищем як у керівника компанії «Borko Trade Hungary Kft», що також свідчить про необґрунтованість доводів, що покладені в основу протоколу про порушення митних правил.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться лист Генерального митного директорату Чеської Республіки від 01 грудня 2023 року № 41066-8/2023-900000-213, в якому зазначено, що результати розслідування надсилаються з метою успішного завершення розслідування можливого порушення митних правил і можуть бути використані як докази в митному, адміністративному або подальшому судовому провадженні. Його не можна використовувати в якості доказів або будь-якому кримінальному провадженні. Якщо Митна служба України має намір отримати докази для цілей кримінального провадження, вони повинні бути витребувані у формі судового доручення з посиланням на вих. №. 41066/2023-900000-213.

Тому суд прийшов до висновку, що оскільки факт підроблення документів встановлюється судом в межах кримінального провадження, то матеріали справи не містять доказів підробки, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення у діях декларанта ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник Одеської митниці, не погоджуючись із постановою суду, вважає, що вона винесена із порушенням норм процесуального права та всупереч вимогам ст.245 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції завчасно прийняв постанову про закриття провадження, оскільки проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до свідчень пана ОСОБА_2 , поданий ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» зовнішньоекономічний контракт від від 02.07.2021 року №RS-0207 до МД від 30.07.2021 № UA500040/2021/201170 - є підробленим, оскільки пан ОСОБА_2 його не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

Таким чином, на думку апелянта, ОСОБА_1 , який є керівником ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «насіння ріпаку продовольчого, 1 класу, врожаю 2021 року, без ГМО, не для сівбинасипом», вартістю 7 121 189,85 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підробленого зовнішньоекономічного контракту.

На підставі цього, просить постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів з конфіскацією цих товарів.

В судовезасідання апеляційногосуду представникмитниці,а такожзахисник ХалдайІ.В.не з`явились.Від захисникаХалдай І.В.надійшла заявапро розглядсправи за його відсутності.

Від представника митниці Ревенко Т.А. надійшло клопотання, в якому вона просить скасувати постанову суду 1-ої інстанції та визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України із накладенням відповідного стягнення. Проте, в судове засідання апеляційного суду представник митниці не з`явився.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ст.2 КпАП України законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КпАП України, ст.489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України (далі МК України), завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості ( ст.8 МК України ).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника митниці, апеляційним судом встановлено наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно матеріалів судової справи, ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» за митними деклараціями (далі МД) типу «ЕК 10 АА» від 30.07.2021 року, які прийняті та зареєстровані за номером: № UA500040/2021/201170 експортовано до Бангладеш товар «насіння ріпаку ціле, неподрібнене не для сівби, врожаю 2021 року, не для сівби» загальною вагою брутто/нетто 490 480 кг., фактурною вартістю 264 859,20 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день здійснення митного оформлення складає - 7 121 189,85 грн.

Митне оформлення зазначеної МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 Митного кодексу України (далі - МК України), серед яких: договір доручення №29/7 на надання брокерських послуг від 29.07.2021 року, зовнішньоекономічний контракт №RS-0207 від 02.07.2021 року, інвойс від 29.07.2021 року №2907/1, форма МД-2, додаток до доручення №354 від 29.07.2021 року та інші документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора Jakub Bedrich.

Так, Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операції ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» (ЄДРПОУ 42136701) (продавець) згідно контракту №RS-0207 від 02.07.2021 року, укладеного з компанією «Borko Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

22.12.2023 за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich, в ході опитування якого, він повідомив, що на прохання свого товариша ОСОБА_3 у 2019 році на своє ім`я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам`ятає).

Також, ОСОБА_3 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори.

У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_3 пан ОСОБА_2 закрив цей рахунок.

Зі слів пана ОСОБА_2 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_2 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням ОСОБА_3 ). Зі слів пана ОСОБА_2 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.

Виходячи зі свідчень пана ОСОБА_2 встановлено, що поданий ТОВ «РАЙТЕН ГРУП» зовнішньоекономічний контракт № НОМЕР_2 від 02.07.2021року до МД № UA500040/2021/201170 - є підробленим, оскільки пан ОСОБА_2 його не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

Згідно положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Так, стаття 358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення посвідченняабо іншогоофіційного документа,який видаєтьсячи посвідчуєтьсяпідприємством,установою,організацією,громадянином-підприємцем,нотаріусом,державним реєстратором,суб`єктом державноїреєстрації прав,особою,яка уповноваженана виконанняфункцій державищодо реєстраціїюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань,державним виконавцем,приватним виконавцем,аудитором чиіншою особою,яка маєправо видаватичи посвідчуватитакі документи,і якийнадає праваабо звільняєвід обов`язків,з метоювикористання його підроблювачем чиіншою особоюабо збуттакого документа,а такожвиготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Також, стаття 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Натомість, під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил ним надано для митного оформлення товаросупровідний документ, зокрема зовнішньоекономічний контракт №RS-0207 від 02.07.2021 року, який може бути підробленим, що повинно бути перевірено в передбаченому законом процесуальному порядку.

Згідно з ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З огляду на вище встановлені обставини, які з`ясувалися під час апеляційного розгляду справи, суд керується приписом ст.253 КУпАП, а саме, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи ймовірну наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, керуючись ст.253 КУпАП, апеляційний суд передає органу досудового розслідування справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 для перевірки фактів щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України та внесення відомостей про скоєне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак неможна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що, оскільки митним органом, при підготовці матеріалів справи та складенні протоколу про порушення митних правил № 0172/50000/24 від 09.02.2024 року відносно ОСОБА_1 вказані виявлені факти не перевірені, що є суттєвим для вирішення питання про наявність/відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та можливого вчинення ним правопорушення, що підпадає під ознаки кримінального, тому під час апеляційного розгляду є неможливим вирішити справу по суті.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Враховуючи, що постанова суду 1-ої інстанції підлягає безумовному скасуванню, а матеріали справи про порушення митних правил, у відношенні ОСОБА_1 підлягають направленню керівнику Одеської обласної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості надати оцінку іншим доводам апеляційної скарги митниці, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Разом з тим, апеляційний суд звертає особливу увагу прокурора та митного органу на положення ст. 467 МК України, відповідно до яких якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.

Отже, апеляційна скарга представника митниці підлягає частковому задоволенню, а постанова суду 1-ої інстанції скасуванню, з направленням матеріалів справи керівнику Одеської обласної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, оскільки вирішити питання, щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ст. 483 МК України без проведення перевірки фактів, встановлених під час апеляційного розгляду, неможливо.

Керуючись ст.ст. 7, 268, 284, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -

постановив

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Анточ Н.О. задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року, якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.483 МК України скасувати.

Прийняти посправі новупостанову,якою провадження посправі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП таматеріали справи про адміністративне правопорушення передати керівнику Одеської обласної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

Копію постанови апеляційного суду разом із матеріалами справи про адміністративне правопорушення за протоколом про порушення митних правил № 0172/50000/24 від 09.02.2024 року надіслати керівнику Одеської обласної прокуратури для виконання, начальнику Одеської митниці ДМС України для відома.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець