Ухвала

від 20.12.2024 по справі 947/34511/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/34511/24

Провадження № 1-кс/947/17676/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000001338 від 23.10.2024 року відносно

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , голові громадської організації «Молодіжне об`єднання Одеси» код згідно ЄДРПОУ 43421438, раніше судимого:

-23.09.2024 Жовківським районним судом Львівської області, за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

20 грудня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000001338 від 23.10.2024 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 23.10.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000001338 за підозрою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

29.10.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

30.10.2024 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за клопотанням слідчого погодженого з процесуальним керівником, підозрюваному ОСОБА_4 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому визначивши розмір застрави 250 розмірів прожитковиго мінімуму для працезданих осіб, який складає 757000 грн.

Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави. Також зазначив, що перелічені процесуальні ризики є несуттєвими, а підозрюваний позитивно характеризується та є раніше не судимим.

2.3.Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позиціюсвого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

29.10.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

30.10.2024 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за клопотанням слідчого погодженого з процесуальним керівником, підозрюваному ОСОБА_4 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому визначивши розмір застави 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 757000грн.

Постановою прокурора керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 18.12.2024 року продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців а саме до 29.01.2025 року.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

29.10.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст.3,22,24 Закону України «Про запобігання корупції», переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди за впив на прийняття рішення осою уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, в жовтні 2024 року ОСОБА_8 зустрівся з раніше знайомим йому ОСОБА_4 де в ході особистої розмови останній запропонував ОСОБА_9 , виготовити для нього, шляхом впливу на посадових осіб РТЦК та СП, військово-обліковий документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою «не придатний у військовий час», на що останній згодився.

22.10.2024 ОСОБА_4 за допомогою соціальної мережі «Instagram» здійснив дзвінок ОСОБА_9 , де в ході розмови визначив останньому час та місце зустрічі. У подальшому, ОСОБА_10 , прибув на обумовлене місце, в району приморського бульвару у м. Одесі, де зустрівся з ОСОБА_4 .

В ході розмови ОСОБА_4 реалізуючи свій умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, в особистій бесіді з ОСОБА_9 , повідомив що його документи готові та виказав останньому прохання надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2500 доларів США за виготовлення вказаного документу, а у разі його відмови, відносно останнього, зокрема, за допомогою зв`язків в РТЦК та СП, буде призивано на військову службу за мобілізацією, на що з урахуванням вказаних обставин ОСОБА_9 вимушений був погодитись.

У цей же час, в ході розмови ОСОБА_9 , запитав у ОСОБА_4 , про можливість виготовлення аналогічного документу для його знайомого ОСОБА_11 , на що останній згодився та наголосив про необхідність надання йому грошових коштів у сумі 2500 доларів США та копій особистих документів з фотокарткою ОСОБА_11

24.10.2024 в ході особистої зустрічі з ОСОБА_12 . ОСОБА_13 передав останньому тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.10.2024 видане на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому виказав необхідність надання йому грошових коштів у сумі 2500 доларів США.

В подальшому, 25.10.2024 ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, поєднуючи свої дії з вимаганням, за допомогою соціальної мережі «Instagram» здійснив дзвінок ОСОБА_9 , де в ході розмови повідомив останньому, що документи ОСОБА_11 готові, виказав останньому прохання надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2500 доларів США за виготовлення вказаного документу та запитав в ОСОБА_9 коли він віддасть йому раніше обумовлену ним решту грошових коштів.

28.10.2024 близько 14:20 год., ОСОБА_14 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, попередньо визначивши з ОСОБА_9 за допомогою соціальної мережі «Instagram» місце зустрічі, знаходячись поблизу входу до Стамбульського парку (зі сторони вул. Приморського бульвару) у м. Одесі, особисто віддав ОСОБА_11 посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 20.10.2024 видане на ім`я ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та одержав неправомірну вигоду для себе у сумі 5000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 28.10.2024 складало 206567,5 гривень) від ОСОБА_9 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_14 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_14 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допитусвідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 які надалипоказання прообставини вимаганнята одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 в ході якого було проведено обшук та вилучено грошові кошти у сумі 5000 доларів США, печатки ІНФОРМАЦІЯ_5 , бланки тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та інші речі та документи, що мають значення для кримінального провадження;

-протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 28.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 вручено грошові кошти в сумі 5000 доларів США (купюрами по 100 доларів США в кількості 50 шт.);

-протоколом освідування особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.10.2024, яким зафіксований факт виявлення характерного світіння на долонях рук ОСОБА_4 .

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.369-2 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_14 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Зазначений ризик збільшений тим, що підозрюваний не має офіційного місця роботи, проживає в орендованом житлі, неодружений, без дітей.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

ОСОБА_14 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, зокрема чорнові записи, засоби мобільного зв`язку, комп`ютерну техніку (ПЕОМ, нетбуки, ноутбуки, планшети), інші носії інформації, документи.

Зокрема, з метою конспірації підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги.

3.8. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

ОСОБА_14 має досвід роботи в юридичній сфері, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).

Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз проведення яких буде доручено експертам ОНДІСЕ МЮ України, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв`язки підозрюваного (в силу досвіду роботи адвокатом в Одеській області) з структурними підрозділами органів державної влади.

3.9. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_14 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу.

Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_14 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину в умовах воєнного стану та пов`язаного із впливом на посадових осіб РТЦК та СП, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 757000 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_14 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Підстав для зменшення застави наразі не встанолено.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_14 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

3.12. Висновки слідчого судді

Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_14

За таких обставин клопотання прокурора з врахуванням строків досудового розслідування слід задовольнити.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000001338 від 23.10.2024 року відносно ОСОБА_14 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжити строктримання підвартою до 28 січня 2025 року включно, із можливістю внесення застави на умовах визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2024 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1