Рішення

від 18.12.2024 по справі 826/8493/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року справа №826/8493/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: у травні 2015 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" (змінена назва Позивача ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА") із позовною заявою (Том 1, а.с. 3-11) до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (Том 1, а.с. 104-106), просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2015 №0000084050, №0000094050 і №0000104050.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.02.2015 року №0000084050, №0000094050 і №0000104050. Присуджено здійснені Позивачем документально підтверджені судові витрати у розмірі 89 678,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2022 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018 та Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 справу № 826/8493/15 прийнято до провадження судді Кушнової А.О. та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначено на 18.07.2023. Здійснено заміну відповідача у справі - Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ ВП 39440996) на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145). Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та докази з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 01.12.2022 по справі № 826/8493/15.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків Акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що господарські операції із контрагентами ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В." і ТОВ "Центуріон-ЛТД" є реальними, підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю Позивача. Позивачем дотримано всі передбачені ПК України умови для формування показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість. За наведених обставин, Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими йому донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість та зменшено задекларовані до відшкодування суми податку на додану вартість, протиправними і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечує, заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлені факти протиправності формування платником податків (позивачем) показників витрат і податкового кредиту за рахунок господарських операцій з постачальниками сільськогосподарської продукції - ТОВ «Агрофірма Сокільське», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ТОВ «Дельта В.В.В.» і ТОВ «Центуріон-ЛТД», шляхом відображення у первинних документах і податковій звітності недостовірних даних щодо придбаних товарів, що, у свою чергу, призвело до заниження сум податків і завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

18.07.2023 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з відсутністю інтернет зв`язку та неможливістю фіксування процесу технічними засобами. Призначено наступне підготовче судове засідання на 05.09.2023.

У підготовче судове засідання, призначене на 05.09.2023, з`явились представники Позивача та Відповідача.

У суду також виникла необхідність витребування доказів у справі від Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (копію вироку від 03.02.2015 року у кримінальній справі № 185/309/15-к із датою набрання законної сили даним судовим рішенням) та Відповідача (розрахунок грошових зобов`язань (зменшення бюджетного відшкодування) в розрізі контрагентів та періодів донарахування згідно кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень).

У підготовчому судовому засіданні 05.10.2023 у суду виникла необхідність витребування доказів від Офісу Генерального прокурора (а саме інформації щодо наявності виділених кримінальних проваджень із кримінального провадження №3201200000000009, якщо такі є в наявності, а також фабули справи по кримінальному провадженню №3201200000000009), та нових доказів від Відповідача у справі (а саме, копії постанови слідчого з особливо важливих справ 1-го відділу СУ кримінальних розслідувань ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України від 06.02.2014 року про призначення документальної позапланової перевірки та від 16.05.2014 року про уточнення постанови від 06.02.2014 року).

У підготовчому судовому засіданні 31.10.2023 у суду виникла необхідність повторного витребування доказів та витребування нових доказів від Офісу Генерального прокурора.

27.11.2023 на адресу суду на виконання вимог Ухвали від 31.10.2023 від Офісу Генерального прокурора надійшов лист від 02.11.2023 №25/3-2097вих-23, в якому повідомлено про те, що вказаний в Ухвалі номер кримінального провадження містить 16 цифр, отже кримінальне провадження №3201200000000009 в Реєстрі не встановлено.

У зв`язку з викладеним, у підготовчому судовому засіданні 30.11.2023 року у суду виникла необхідність витребування доказів від Офісу Генерального прокурора із зазначенням правильного номеру кримінального провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 витребувано докази у справі від Офісу Генерального прокурора та відкладено підготовче судове засідання на 23.01.2024.

23.01.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із оголошенням у м.Києві сигналу повітряної тривоги. Призначено наступне підготовче засідання на 05.03.2024.

05.03.2024 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку із розглядом іншої справи № 230/10695/24. Призначено наступне підготовче засідання на 11.04.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкладено судове засідання на 09.07.2024. Клопотання представника Позивача про виклик свідка задоволено: здійснено виклик у судове засідання на 09.07.2024 року свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 року судове засідання відкладено на 08.08.2024 у зв`язку з неявкою свідка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 застосовано до свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 привід до Київського окружного адміністративного суду у судове засідання, призначене на 08.08.2024 року.

У судове засідання 08.08.2024 з`явились представники сторін. Перед початком судового засідання до суду надійшов лист Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 05.08.2024 року № 5119, у якому повідомлено суд про те, що під час проведення розшукових заходів було встановлено місце знаходження свідка ОСОБА_1 , але на даний момент свідок знаходиться на лікарняному, у зв`язку з чим застосувати до нього привід з метою доставлення його у судове засідання до Київського окружного адміністративного суду не виявилось можливим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 відкладено судове засідання на 17.09.2024. Повторно застосовано до свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 привід до Київського окружного адміністративного суду у судове засідання, призначене на 17.09.2024.

В судове засідання 17.09.2024 з`явився представник Позивача, а також свідок директор ТОВ "Агрофірма "Сокільське" Безштанько Микола Дмитрович. Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. У зв`язку з висловленим свідком ОСОБА_1 бажанням отримати професійну правничу допомогу адвоката перед наданням свідчень ухвалою суду відкладено судове засідання на 03.10.2024 року.

В судове засідання 03.10.2024 з`явились представники сторін, а також свідок директор ТОВ "Агрофірма "Сокільське" Безштанько Микола Дмитрович.

Після надання пояснень та допиту свідка представником Позивача заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник Відповідача щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

У період з 31.07.2014 по 28.01.2015 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів Центральним офісом з обслуговування великих платників ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" (код ЄДРПОУ 30307207) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з рядом контрагентів, у тому числі з ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В." і ТОВ "Центуріон-ЛТД" за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлені Актом від 03.02.2015 року № 4/28-10-40-3/30307207 (надалі "Акт перевірки", Том 1, а.с. 28 96).

Перевіркою встановлено порушення платником вимог податкового законодавства, а саме:

-п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі "ПК України"), у зв`язку з віднесенням до складу витрат у ІІІ-му кварталі 2011 року та 2012 році витрат, пов`язаних з придбанням товарів у ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В." і ТОВ "Центуріон-ЛТД", всього на загальну суму 57 424 376 грн, які не спричиняють реального настання правових наслідків (в т.ч. за ІІІ-ій квартал 2011 року у сумі 7 181 056 грн., за 2012 рік - 50 243 320 грн), що призвело до заниження Позивачем податку на прибуток на загальну суму 11 028 170 грн. (в т.ч. за ІІІ-ій квартал 2011 року у сумі 477 074 грн., за 2012 рік - 10 551 097 грн.) та до завищення об`єкта оподаткування за ІІІ-ій квартал 2011 року на 5 106 820 грн.

-п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 3 317 500,37 грн. (в т.ч. за періоди березень, липень, жовтень, листопад і грудень 2012 року).

-п. 200.1, 200.3 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення ПДВ на загальну суму 3 164 144,98 грн. (в т.ч. за періоди березень, липень, жовтень і листопад 2012 року).

-п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року (ряд. 18 податкової декларації) на суму ПДВ у розмірі 153 355,39 грн., яка підлягає збільшенню, та суми ПДВ за грудень 2012 року (ряд. 25 податкової декларації), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ у розмірі 572 500,17 грн., яка підлягає донарахуванню.

-пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ у розмірі 2 745 000,20 грн. (в т.ч. за періоди квітень, серпень і листопад 2012 року).

На підставі висновків Акта перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів Центральним офісом з обслуговування великих платників ДФС у м. Києві 17.02.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення (Том 1, а.с. 97, 107, 108):

-№ 0000084050, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 15826645,50 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 10551097,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5275548,50 грн.

-№ 0000094050, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 858750,26 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 572500,17 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 286250,09 грн.

-№ 0000104050, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2745000,20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1372500,10 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, Відповідач зазначав, що контрагенти платника зареєстровані на підставних осіб, у них відсутні трудові та виробничі ресурси, основні та транспортні засоби, підприємства не знаходяться за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, не є виробниками сільськогосподарської продукції. Також, контролюючий орган звертав увагу на наявність кримінальних проваджень та вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 у справі № 185/309/15-к, яким встановлено обставини щодо отримання у період з 01.11.2011 по 30.06.2013 ТОВ "Агрофірма Сокільське" грошових коштів, у тому числі від Позивача, за відсутності поставок сільськогосподарської продукції.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2015 року №0000084050, №0000094050 і №0000104050.

Повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у Постанові від 01.12.2022 зауважив, зокрема, що судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду не встановлено, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між Позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, не допитано відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій, враховуючи доводи контролюючого органу про наявність у постачальників платника ознак фіктивності. Також не перевірено судами й фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим.

На виконання вказівок Верховного Суду у Постанові від 01.12.2022 року, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Щодо господарських операцій Позивача із ТОВ "Агрофірма Сокільське".

Із Акта перевірки та заяв по суті справи, поданих Відповідачем, вбачається, що в ході перевірки податковим органом встановлено, що протягом перевіряємого періоду Позивачем було укладено ряд договорів на придбання насіння соняшника (у кількості 4 698,4 тон) із ТОВ "Агрофірма Сокільське".

Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Агрофірма Сокільське", не маючи первинних документів, які підтверджують факт виробництва, збирання, оприбуткування та зберігання продукції рослинництва власного виробника, виробленої на власних або орендованих виробничих потужностях врожаю 2010-2013 років, відображало у податковому обліку та звітності господарські операції по придбанню та подальшій реалізації сільськогосподарської продукції не власного виробництва.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган дійшов висновку, що Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2012 році витрати, пов`язані з придбанням товарів у ТОВ "Агрофірма Сокільське" на загальну суму 16 587 502 грн, а також завищено суму від`ємного значення ПДВ за відповідні звітні місяці 2012 року та завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Судом встановлено, що впродовж періоду з 14.03.2012 по 11.12.2012 між Позивачем як покупцем та ТОВ "Агрофірма Сокільське" як постачальником були укладені однотипні за змістом договори поставки сільськогосподарської продукції, а саме, насіння соняшнику:

-Від 14.03.2012?року № К1203-5524 (Том 1 а.с. 232 234).

-Від 14.03.2012 року № К1203-5522 (Том 1 а.с. 240 242).

-Від 18.07.2012 року № К1207-3010 (Том 1 а.с. 249 250, Том 2, а.с. 1).

-Від 16.10.2012 року № К1210-3013 (Том 1 а.с. 8 10).

-Від 15.11.2012 року № К1211-5204 (Том 1 а.с. 15 17).

-Від 13.11.2012 року № К1211-5202 (Том 1 а.с. 42 44).

-Від 27.11.2012 року № К1211-5208 (Том 1 а.с. 56 59).

-Від 04.12.2012 року № К1212-5201 (Том 1 а.с. 68 70).

-Від 11.12.2012 року № К1212-5202 (Том 1 а.с. 79 81).

Відповідно до умов зазначених договорів поставки, ТОВ "Агрофірма Сокільське" зобов`язувалося постачати та передавати за оплату Позивачеві насіння соняшника насипом відповідної якості на умовах EXW (франко-склад/елеватор) - на зернові склади ТОВ "Аякс"/ФГ "Липневе"/Михайлівський зерносклад ЛДУ (відповідно до Інкотермс-2010), а Позивач зобов`язувався такий товар прийняти та оплатити. У визначений сторонами у кожному договорі термін поставки, товар повинен бути транспортований на склад/елеватор, розвантажений, проаналізований на якість та переоформлений з облікової картки постачальника на ім`я покупця з наданням відповідного складського документу. Товар вважається поставленим відповідно до умов договору в момент оформлення постачальником на ім`я покупця складського документу на товар.

На підтвердження наявності фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Агрофірма Сокільське" Позивачем надано, а судом повністю та всебічно досліджено належним чином оформлені первинні документи до вказаних вище договорів поставки, а саме, видаткові накладні (Том 1 а.с. 236 247; Том 2 а.с. 3 - 87), податкові накладні (Том 1 а.с. 235 246; Том 2 а.с. 2 - 86) та докази оплати за товар (Том 7 а.с. 42 54), а саме:

-До договору від 14.03.2012 ?року № К1203-5524: видаткові накладні від 15.03.2012 року № 24 (Том 1 а.с. 236), від 15.03.2012 року № 25 (Том 1 а.с. 238), податкові 15.03.2012 року № 24 (Том 1 а.с. 235), від 15.03.2012 року № 25 (Том 1 а.с. 237), платіжні доручення від 16.03.2012 року № /20-02066, від 16.03.2012 року № /20-02068 (Том 7 а.с. 42-43).

-До договору від 14.03.2012 року № К1203-5522 видаткові накладні від 15.03.2012 року № 26 (Том 1 а.с. 244), від 15.03.2012 року № 27 (Том 1 а.с. 247), податкові накладні від 15.03.2012 року № 26 (Том 1 а.с. 243), від 15.03.2012 року № 27 (Том 1 а.с. 246) платіжні доручення від 16.03.2012 року № /20-02069 (Том 7 а.с. 43), від 19.07.2012 року № /20-06180 (Том 7 а.с. 44).

-До договору від 18.07.2012 року № К1207-3010 видаткові накладні від 18.07.2012 року № 1 (Том 2 а.с. 3), від 18.07.2012 № 2 (Том 2 а.с. 5) і податкові накладні від 18.07.2012 № 1 (Том 2 а.с. 2), від 18.07.2012 № 2 (Том 1 а.с. 4) платіжні доручення від 19.07.2012 року № /20-06168 (Том 7 а.с. 43), від 19.10.2012 року № /20-13747 (Том 7 а.с. 45).

-До договору від 16.10.2012 року № К1210-3013 видаткові накладні від 17.10.2012 року № 16 (Том 2 а.с. 12), податкові накладні від 17.10.2012 року № 16 (Том 2 а.с. 11) платіжні доручення від 19.07.2012 року № /20-06168 ( Том 7 а.с. 13), від 19.10.2012 року № /20-13747 ( Том 7 а.с. 44).

-До договору від 15.11.2012 року № К1211-5204 видаткові накладні від 16.11.2012 року № 12 (Том 2 а.с. 19), від 19.11.2012 року № 19 ( Том 2 а.с. 23), від 20.11.2012 року № 17 (Том 2 а.с. 21), від 21.11.2012 року № 19 (Том 2 а.с. 31), від 22.11.2012 року № 20 (Том 2 а.с. 35), від 22.11.2012 року № 21 (Том 2 а.с. 39), податкові накладні від 16.11.2012 року № 12 (Том 2 а.с. 18), від 19.11.2012 року № 16 (Том 2 а.с. 22), від 20.11.2012 року № 17 (Том 2 а.с. 24), від 21.11.2012 року № 19 (Том 2 а.с. 30), від 22.11.2012 року № 20 (Том 2 а.с. 34), від 22.11.2012 року № 21 (Том 2 а.с. 38) платіжні доручення від 16.11.2012 року № /20-16393 (Том 7 а.с. 47), від 20.11.2012 року № /20-16729, від 21.11.2012 року № /20-16833То, від 22.11.2012 року № /20-17025, від 22.11.2012 року № /20-17088 (Том 7 а.с. 47-50).

-До договору від 13.11.2012 року № К1211-5202 видаткові накладні від 13.11.2012 року № 4/11 (Том 2 а.с. 46), від 15.11.2012 року №9 (Том 2 а.с. 49), від 16.11.2012 року № 11 (Том 2 а.с. 54), податкові накладні від 13.11.2012 року № 4 (Том 2. а.с. 45), від 15.11.2012 року № 9 (Том 2 а.с. 49), від 16.11.2012 року № 11 (Том 2 а.с. 53), платіжні доручення від 14.11.2012 року № /20-16100, від 14.11.2012 року № /20-16327, від 16.10.2012 року № /20-16392 (Том 7 а.с. 46-47).

-До договору від 27.11.2012 року № К1211-5208: видаткові накладні від 29.11.2012 року № 31 (Том 2 а.с. 61), від 30.11.2012 № 32 (Том 2 а.с. 65), податкові накладні від 29.11.2012 року № 31 (Том 2 а.с. 60), від 30.11.2012 № 32 (Том 2 а.с. 64), платіжні доручення від 30.11.2012 року № /20-17641, від 29.11.2012 року № 4154 (Том 7 а.с. 50-51).

-До договору від 04.12.2012 року № К1212-5201: видаткові накладні від 04.12.2012 року №1/12 (Том 2 а.с. 71), від 06.12.2012 року № 2/12, (Том 2 а.с. 76), податкові накладні від 04.12.2012 №1 (Том 2 а.с. 70), від 06.12.2012 року № 2 (Том 2 а.с. 76), платіжні доручення від 05.12.2012 року № 32015, від 07.12.2012 року № /20-18104 (Том 7 а.с. 52-53).

-До договору від 11.12.2012 року № К1212-5202: видаткові накладні від 11.12.2012 року № 4/12 ( Том 2 а.с. 83), від 19.12.2012 року № 5/12 (Том 2 а.с. 87), податкові накладні від 11.12.2012 року № 4 ( Том 2 а.с. 82), від 19.12.2012 року № 5 (Том 2 а.с. 86), платіжні доручення від 12.12.2012 року № /20-18261, від 19.12.2012 року № /20-18521 (Том 7 а.с.53-54).

Судом встановлено, що надані Позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Заперечень щодо наданих Позивачем первинних документів Відповідач до суду не надав.

У Постанові від 01.12.2022 Верховний Суд звернув увагу на необхідність "з`ясування того факту, чи справді відповідну продукцію отримано від указаних у первинних документах контрагентів".

Судом встановлено, що відповідно до зазначених вище договорів між Позивачем та ТОВ "Агрофірма Сокільське", поставка товарів здійснювалась на умовах EXW (франко-склад/елеватор). Позивач придбавав у контрагента (переоформлював) товар, який вже знаходився на зернових складах ТОВ "Аякс", ФГ "Липневе", Михайлівський зерносклад ЛДУ.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 37 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Відповідно до ст. 46 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні", після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року № 661, приймання зерна на зберігання від власників проводиться за укладеними договорами зберігання, відповідно до вимог Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Вказані положення підтверджують, що договори зберігання та складські квитанції є тими документами, які підтверджують факт прийняття зерна на зберігання зерновим складом та факт його належності поклажодавцеві. Відмітка "погашено" на складській квитанції підтверджує факт видачі зерна поклажодавцеві.

Позивачем надано до суду копії договорів складського зберігання, якими підтверджується факт зберігання Позивачем насіння соняшнику на зернових складах, а саме: Договір складського зберігання зернових, зернобобових, олійних культур та продукти їх обробки між Позивачем та ТОВ "Аякс" від 08.17.2011 №7 (Том 5 а.с. 64 78), Договір про надання сільськогосподарських послуг між Позивачем та ФГ "Липневе" від 24.02.2012 №46 (Том 5 а.с. 79 - 84).

Окрім того, Позивачем надано документальне підтвердження факту переоформлення товару на зернових складах ТОВ "Аякс", ФГ "Липневе" та Михайлівському зерноскладі ЛДУ, зокрема: копії складських квитанцій з відмітками "погашено" (Том 1 а.с. 239, 245, 248; Том 2 а.с. 7 - 88), копії карток аналізу зерна (Том 2 а.с. 13 - 89), копії журналів кількісно-якісного обліку за формою № 36 щодо насіння соняшнику, отриманого від ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 1 а.с. 33 55), копії тристоронніх актів прийому-передачі продукції, підписаних директором ТОВ "Агрофірма Сокільське" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником відповідного зерноскладу (Том 2 а.с. 6, 14), а також Витяги з реєстру складських документів на зерно (Том 5, а.с. 131-132).

Так, переоформлення зерна (насіння соняшнику) на зерновому складі ТОВ "Аякс" від ТОВ "Агрофірма Сокільське" на Позивача на виконання договорів поставки від 14.03.2012? №?К1203-5524, від 18.07.2012 №?К1207-3010 підтверджується відповідними складськими квитанціями, виписаними на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від 15.03.2012 року № 3297 (Том 1, а.с. 239), від 15.03.2012 року № 3295 (Том 1, а.с. 239), від 18.07.2012 року № 41 (Том 2, а.с. 7), від 18.07.2012 року № 42 (Том 2, а.с. 7), від 17.10.2012 року № 1033 (Том 2, а.с. 13).

Окрім того, факт переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Аякс" підтверджується відповідними тристоронніми актами прийому-передачі продукції (Том 2 а.с. 6, 14), підписаними директором ТОВ "Агрофірма Сокільське" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником зерноскладу ТОВ "Аякс".

Переоформлення зерна (насіння соняшнику) на зерновому складі ФГ "Липневе" від ТОВ "Агрофірма Сокільське" для Позивача на виконання договору поставки від 14.03.2012 №?К1203-5522 підтверджується відповідними складськими квитанціями, виписаними на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від 15.03.2012 № 904 (Том 1, а.с. 245), від 15.03.2012 № 905 (Том 1, а.с. 248) із відмітками "погашено".

Понад те, Позивачем було надано Витяги з реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 року № 10130 та від 25.05.2015 року № 10131 (Том 5, а.с. 131, 132), якими підтверджується, що ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" станом на 08.09.2015 року зберігало на ФГ "Липневе" зерно згідно договору складського зберігання від 24.02.2012 року №46, на зерно було видано складські квитанції №904 та №905, видані 15.03.2012 року та погашені в основному реєстрі 11.04.2012.

Переоформлення насіння соняшнику на Михайлівському зерноскладі ЛДУ від ТОВ "Агрофірма Сокільське" для Позивача на виконання договорів поставки від 15.11.2012 року №?К1211-5204, від 13.11.2012?року №?К1211-5202, від 27.11.2012 року №?К1211-5208, від 04.12.2012 року №?К1212-5201, від 11.12.2012 року №?К1212-5202 підтверджується відповідними складськими квитанціями, виписаними на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від 19.11.2012 року № 223 (Том 2, а.с. 24), від 20.11.2012 року № 231 (Том 2, а.с. 28), від 21.11.2012 року № 237 (Том 2, а.с. 32), від 22.11.2012 року № 241 (Том 2, а.с. 36), від 22.11.2012 року № 247 (Том 2, а.с. 40), від 13.11.2012 року № 198 (Том 2, а.с. 47), від 15.11.2012 року № 206 (Том 2, а.с. 51), від 16.11.2012 року № 214 (Том 2, а.с. 55), від 16.11.2012 року № 215 (Том 2, а.с. 20), від 29.11.2012 року № 250 (Том 2, а.с. 62), від 30.11.2012 року № 252 (Том 2, а.с. 66), від 04.12.2012 року № 257 (Том 2, а.с. 73), від 06.12.2012 року № 259 (Том 2, а.с. 77), від 11.12.2012 року № 263 (Том 2, а.с. 84), від 19.12.2012 року № 266 (Том 2, а.с. 88).

Окрім того, Позивачем надано документи на підтвердження надходження товару від ТОВ "Агрофірма Сокільське" до відповідних зернових складів перед його поставкою (переоформленням) Позивачеві.

Так, зокрема, прийняття на зберігання товару (насіння соняшнику) Михайлівським зерноскладом ЛДУ від ТОВ "Агрофірма Сокільське" підтверджується наявними в матеріалах справи договором складського зберігання від 07.11.2012 року № 42, а також виписаними на ім`я ТОВ "Агрофірма Сокільське" складськими квитанціями від 19.11.2012 року №228 (картка аналізу зерна від 19.11.2012 року №179), від 20.11.2012 року №229 (картка аналізу зерна від 19.11.2012 року №178), від 21.11.2012 року №235 (картка аналізу зерна від 20.11.2012 року №82), від 21.11.2012 року №236 (картка аналізу зерна від 20.11.2012 року №183), від 22.11.2012 року №238 (картка аналізу зерна від 21.11.2012 року №185), від 22.11.2012 року №239 (картка аналізу зерна від 21.11.2012 року №186), від 22.11.2012 року №240 (картка аналізу зерна від 21.11.2012 року №184), від 22.11.2012 року №243 (картка аналізу зерна від 22.11.2012 року №187), від 22.11.2012 року №246 (картка аналізу зерна від 22.11.2012 року №189), від 29.11.2012 року №249 (картка аналізу зерна від 28.11.2012 року №190), від 30.11.2012 року №251 (картка аналізу зерна від 29.11.2012 року №191), від 03.12.2012 року №253 (картка аналізу зерна від 01.12.2012 року №192), від 03.12.2012 року №254 (картка аналізу зерна від 01.12.2012 року №193), від 04.12.2012 року №255 (картка аналізу зерна від 03.12.2012 року №194), від 04.12.2012 року №256 (картка аналізу зерна від 04.12.2012 року №195), від 06.12.2012 року №258 (картка аналізу зерна від 05.12.2012 року №196), від 07.12.2012 року №260 (картка аналізу зерна від 06.12.2012 року №197), від 10.12.2012 року №261 (картка аналізу зерна від 10.12.2012 року №198), від 11.12.2012 року №262 (картка аналізу зерна від 10.12.2012 року №199), від 24.12.2012 року №264 (картка аналізу зерна від 18.12.2012 року №200), від 24.12.2012 року №265 (картка аналізу зерна від 18.12.2012 року №201), від 08.11.2012 року №195 (картка аналізу зерна від 07.11.2012 року №155), від 15.11.2012 року №199 (картка аналізу зерна від 14.11.2012 року №164), від 15.11.2012 року №200 (картка аналізу зерна від 14.11.2012 року №163), від 15.11.2012 року №201 (картка аналізу зерна від 14.11.2012 року №162), від 15.11.2012 року №202 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №161), від 15.11.2012 року №203 (картка аналізу зерна від 14.11.2012 року №160), від 15.11.2012 року №204 (картка аналізу зерна від 14.11.2012 року №159), від 16.11.2012 року №209 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №170), від 16.11.2012 року №210 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №168), від 16.11.2012 року №211 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №167), від 16.11.2012 року №212 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №169), від 16.11.2012 року №213 (картка аналізу зерна від 15.11.2012 року №166), від 19.11.2012 року №216 (картка аналізу зерна від 16.11.2012 року №173), від 19.11.2012 року №217 (картка аналізу зерна від 16.11.2012 року №172), від 19.11.2012 року №218 (картка аналізу зерна від 16.11.2012 року №171), від 19.11.2012 року №219 (картка аналізу зерна від 16.11.2012 року №174) та відповідними реєстрами накладних на прийняте насіннєве зерно (Том 1, арк. 158-231).

Додатково, на підтвердження руху товару (насіння соняшнику) від ТОВ "Агрофірма Сокільське" до Михайлівського зерноскладу ЛДУ, Позивачем надано до суду реєстри накладних на прийняте насіннєве зерно із зазначенням якості по середньодобовому зразку (Том 1 а.с. 159 231), журнали реєстрації товарно-транспортних накладних на Михайлівський зерносклад ЛДУ (Том 1 а.с. 155 157).

Виходячи зі змісту вищеперелічених документів, суд доходить до висновку, що факт переоформлення насіння соняшнику на зернових складах ТОВ "Аякс", ФГ "Липневе", Михайлівський зерносклад ЛДУ саме від ТОВ "Агрофірма Сокільське", а не будь-яких інших осіб, підтверджується документально та не спростовано Відповідачем.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у подальшому придбаний у ТОВ "Агрофірма Сокільське" товар був повністю використаний Позивачем у власній господарській діяльності, а саме, з метою переробки в олію соняшникову. Так, переробка насіння соняшнику здійснювалась ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" на підставі договору переробки від 23.03.2012 № 23-03-12 (Том 6 а.с. 1 6) та договору від 10.10.2012 № 687 (Том 6 а.с. 66 70).

Рух товару (насіння соняшнику) на ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" та подальша переробка підтверджується наданими Позивачем до суду актами виконання послуг (робіт) (Том 6 а.с. 7 10, 14, 16, 21, 27, 35, 39, 44, 48, 53, 57, 62, 64 65, 87 - 91); актами приймання-передачі (Том 6 а.с. 11 13, 15, 17 20, 22 26, 28 34, 36 38, 40 43, 45 47, 49 52, 54 56, 58 61, 63, 71 - 87), а також товарно-транспортними накладними, які підтверджують перевезення насіння соняшнику на територію ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" із зернових складів: ТОВ "Аякс" (Том 6 а.с. 138 163, 196 211); ФГ "Липневе" (Том 6 а.с. 164 182), Михайлівський зерносклад ЛДУ (Том 6 а.с. 212 236).

У подальшому вироблена соняшникова олія реалізовувалась на користь покупців: ТОВ "Белацет" на підставі договорів від 28.04.2012 року № П1204-0026 (Том 6 а.с. 248 249), від 03.05.2012 року № П1205-0026 (Том 6 а.с. 250; Том 7 а.с. 1), від 21.05.2012 року № П1205-0028 (Том 7 а.с. 2 3), від 29.05.2012 року № П1205-0030 (Том 7 а.с. 4 5), від 08.06.2012 року № П1206-0027 (Том 7 а.с. 6 7), від 27.06.2012 року № П1206-0028 (Том 7 а.с. 8 9), від 25.07.2012 року № П1207-0031 (Том 7 а.с. 10 11) та ТОВ "Сталь" на підставі договорів від 01.12.2012 року № П1212-0022 (Том 7 а.с. 12 13), від 21.12.2012 року № П1212-0030 (Том 7 а.с. 14 15), від 29.12.2012 року № П1212-0031 (Том 7 а.с. 16 17), від 04.01.2013 року № П1301-0022 (Том 7 а.с.18 19), від 04.07.2013 року № П1307-0022 (Том 7 а.с. 20 21).

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується використання придбаного Позивачем насіння соняшнику в господарській діяльності шляхом переробки та подальшої реалізації олії соняшникової.

Суд також бере до уваги надані Позивачем до суду докази на підтвердження перевірки контрагента ТОВ "Агрофірма Сокільське" перед вступом у господарські відносини. Так, Позивачем було надано до суду:

-Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 90-91).

-Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 92).

-Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 93).

-Довідка серії АБ №389243 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 93).

-Статут ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 94-97).

-Свідоцтво №200104163 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 98).

-Довідка про взяття на облік платника податків ТОВ "Агрофірма Сокільське" від 17.11.2011 року №564/35 (Том 2 а.с. 98).

-Наказ ТОВ "Агрофірма Сокільське" від 01.11.2011 року № 13 про призначення директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 99).

-Паспорт директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 (Том 2 а.с. 100-101).

-Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 (Том 2 а.с. 102).

-Податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "Агрофірма Сокільське" за серпень 2012 року (Том 2 а.с. 102-103).

-Звіт форми №29-сг про підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду ТОВ "Агрофірма Сокільське" на 01.12.2012 року (Том 2 а.с. 104).

-Звіт форми №37-сг про сівбу та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на ТОВ "Агрофірма Сокільське" на 01.11.2012 року (Том 2 а.с. 104-106).

-Звіт форми №4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року ТОВ "Агрофірма Сокільське" (Том 2 а.с. 107-109).

-Лист відділу Держкомзему у Юр`ївському районі Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області від 21.08.2017 року №1/13-3880 про наявність зареєстрованих договорів оренди земельних часток (паїв) у кількості 108 договорів загальною площею 790,5586 га (Том 2 а.с. 109).

Суд наголошує на висновках Верховного Суду, викладених у Постанові від 26.06.2018?року у справі №816/1422/17: "… прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової "надійності" такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом".

З урахуванням зазначеної позиції Верховного Суду, а також за наслідками дослідження наданих Позивачем доказів, суд доходить висновку, що Позивачем вжито заходів належної податкової обачності.

Згідно наданих представником Позивача пояснень, ТОВ "Агрофірма Сокільське" є виробником товару, реалізованого Позивачеві на підставі зазначених вище договорів поставки.

Позивачем надано документальне підтвердження наявності у ТОВ "Агрофірма Сокільське" земельних ресурсів та вирощування ним сільськогосподарської продукції (Том 2 а.с. 104 109). Відповідно до звіту за формою № 4-СГ "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року", загальна посівна площа ТОВ "Агрофірма Сокільське" становила 6 476,149 га, з них під посів соняшнику на зерно використано 5 959,149 га. Згідно звіту за формою № 37-СГ "Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт" станом на 01.11.2012 року, зібрано врожай соняшнику загальним обсягом 13 202,2 тонн, у той час як із матеріалів справи вбачається, що Позивачем придбано насіння соняшнику в кількості 4 698,403 тонн. Зазначені звіти було прийнято державними органами статистики без зауважень, що підтверджується відповідними відмітками на перших аркушах звітів.

Відповідачем заперечень щодо наданих Позивачем доводів та доказів до суду надано не було.

На стор. 16 Акта перевірки податковий орган зазначає, що згідно з Податковим розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, ТОВ "Агрофірма Сокільське" мало в користуванні землі сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 1 167,714 га, згідно з Податковим розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку за 2011 рік, ТОВ "Агрофірма Сокільське" мало в користуванні землі сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 1 179,9818 га. На стор. 18 Акта перевірки податковий орган зазначає, що ТОВ "Агрофірма Сокільське" до перевірки надано договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) за 2011 рік на загальну площу 1 113,534 га. На стор. 22 Акта перевірки податковий орган зазначає, що згідно з Довідкою з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель "Форма 6-зем" від 28.09.2012 року № 1/13-3395, за ТОВ "Агрофірма Сокільське" на території Олексіївської сільської ради Юр`ївського району числиться всього земель у кількості 1 026,4818 га.

Судом встановлено, що станом на дату здійснення спірних господарських операцій у користуванні ТОВ "Агрофірма Сокільське" знаходились земельні ділянки, орендовані ним у фізичних осіб та органів місцевого самоврядування, а також земельні ділянки, отримані в користування за договорами про спільну діяльність.

На стор. 23 Акта перевірки Відповідач визнає, що зазначені відомості були повідомлені директором ТОВ "Агрофірма Сокільське" в листі на адресу Західно-Донбаської ОДПІ.

На стор. 22 Акта перевірки Відповідач підтверджує, що ТОВ "Агрофірма Сокільське було укладено договір від 14.01.2012?року №?2 із ТОВ Солонянський завод "Агрополімердеталь" про спільну діяльність без об`єднання вкладів по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції, згідно з яким ТОВ "Агрофірма Сокільське" надає для спільного використання технічні засоби, необхідну кількість насінного матеріалу, ПММ, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, додаткових послуг або фінансування додаткових витрат; а Солонянський завод "Агрополімердеталь" надає для виробництва сільськогосподарської продукції 3?762,6007?га орної землі. ТОВ "Агрофірма Сокільське" керує всією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні дії та акти для досягнення поставленої за договором цілі. Усі фінансові операції по спільній діяльності сторін здійснюються через розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма Сокільське" .

Також зазначається, що ТОВ "Агрофірма Сокільське" було укладено договір від 14.01.2012?року №?1 із ТОВ "Науково-виробниче підприємство "САД" про спільну діяльність без об`єднання вкладів по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції, згідно з яким ТОВ "Агрофірма Сокільське" надає для спільного використання технічні засоби, необхідну кількість насінного матеріалу, ПММ, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, додаткових послуг або фінансування додаткових витрат; ТОВ "Науково-виробниче підприємство "САД" надає для виробництва сільськогосподарської продукції 1?308,3 га сільськогосподарської землі. ТОВ "Агрофірма Сокільське" керує всією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні дії та акти для досягнення поставленої за договором цілі. Усі фінансові операції по спільній діяльності сторін здійснюються через розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма Сокільське" .

Суд відхиляє посилання податкового органу на відсутність реєстрації вищевказаних договорів про спільну діяльність, на підставі яких ТОВ "Агрофірма Сокільське" користувалося земельними ділянками. Будь-які недоліки у оформленні та державній реєстрації використання земельних ділянок не впливають на фактично вирощений обсяг сільськогосподарської продукції, що підтверджуються правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 14.01.2021 року у справі №808/3612/16, від 07.09.2021 року у справі №819/3189/15, відповідно до яких фактичне користування суб`єктом господарювання земельними ділянками, вирощування на них сільськогосподарської продукції є господарською операцією, яка визначена Податковим кодексом України, незалежно від додержання формальної процедури реєстрації, яка є пріоритетною в цивільних правовідносинах.

Навіть за умови допущення порушення, зазначене не спростовує факт вирощування сільськогосподарської продукції ТОВ "Агрофірма Сокільське", як і не доводить нереальність господарських операцій між ним та Позивачем.

Відтак, з огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача щодо достатності наявних земельних ресурсів та обсягів врожаю у задекларованих кількостях для виконання зобов`язань ТОВ "Агрофірма Сокільське" перед Позивачем.

Суд зазначає, що Верховний Суд у Постанові від 01.12.2022 року, направляючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності "встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між Позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб".

На виконання зазначеної вказівки Верховного Суду, судом було встановлено, що посадовими особами Позивача, які персонально брали участь у налагодженні господарських взаємовідносин з ТОВ "Агрофірма Сокільське", зокрема, в укладенні, підписанні та виконанні вказаних вище договорів поставки, були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У ході судового розгляду Позивачем надано докази на підтвердження неможливості явки зазначених свідків до судового засідання для дачі показань. Так, судом взято до уваги копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копії наказів про звільнення інших посадових осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Разом з тим, судом взято до уваги показання свідка менеджера з оптової торгівлі ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" ОСОБА_2 щодо відомих йому обставин справи, які були надані свідком під час попереднього кола розгляду справи під присягою та з дотриманням інших вимог КАС України (Том 13 а.с. 232 233).

Так, ОСОБА_2 надав показання щодо встановлення господарських зв`язків із ТОВ "Агрофірма Сокільське", здійснення Позивачем перевірки добросовісності його контрагентів з використанням даних державних реєстрів та інших публічних даних, шляхом отримання копій реєстраційних та статутних документів, документів, що підтверджують особу та повноваження директора ТОВ "Агрофірма Сокільське", документів, що підтверджують наявність ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції, тощо.

Окрім цього, свідок ОСОБА_2 підтвердив, що безпосередньо брав участь в укладенні та виконанні окремих договорів поставок з ТОВ "Агрофірма Сокільське", підтвердив факт наявності фінансово-господарських відносин між Позивачем і ТОВ "Агрофірма Сокільське". Під час допиту свідок ОСОБА_2 пояснив, що товар за договорами поставок (насіння соняшника) доставлявся ТОВ "Агрофірма Сокільське" безпосередньо на визначені сторонами у договорах зернові склади. На зернових складах здійснювалося прийняття такого товару зерновим складом від вказаного постачальника з подальшим переоформленням його з ТОВ "Агрофірма Сокільське" на користь Позивача, за результатами чого оформлялися спочатку складські квитанції, а потім інші первинні документи - видаткові накладні, податкові накладні, проводилась оплата за отримані партії товару. Свідок ОСОБА_2 також пояснив, що при укладенні контрактів на поставку сільськогосподарської продукції він особисто зустрічався з директором ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 , що свідчить про участь останнього в господарській діяльності контрагента.

Також судом встановлено, що під час попереднього кола розгляду справи був допитаний свідок ОСОБА_8 директор Михайлівського зерноскладу ЛДУ, на потужностях якого відбувалось переоформлення товару на Позивача (Том 13 а.с. 218 219), який підтвердив, що у досліджуваному періоді ним від імені Михайлівського зерноскладу ЛДУ з ТОВ "Агрофірма Сокільське", в особі директора ОСОБА_1 , був укладений та підписаний договір відповідального зберігання зерна. Після укладення цього договору ТОВ "Агрофірма Сокільське" здійснило в листопаді-грудні 2012 року поставки партій соняшника, що після проходження відповідних процедур по аналізу якості та зважуванню насіння, прийняття такого насіння на зерновий склад, були переоформлені на Позивача.

Судом також встановлено, що Позивач під час попереднього кола розгляду справи неодноразово звертався до суду із клопотаннями про виклик, а в подальшому також про застосування приводу до свідка - директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 (Том 13 а.с. 223 227, 240 242). Однак, попри застосування судом приводу (Том 13 а.с. 253 254), директор ТОВ "Агрофірма Сокільське" в судове засідання під час попереднього кола розгляду справи не з`явився.

З огляду на те, що ОСОБА_1 володіє достовірною інформацією щодо операцій поставки насіння соняшнику Позивачеві та в силу виконання своїх посадових обов`язків був безпосередньо залучений до процесу постачання товару Позивачу, суд дійшов висновку про необхідність допиту в якості свідка директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 . Відтак, ухвалою суду від 21.05.2024 року клопотання представника Позивача про виклик свідка задоволено: здійснено виклик у судове засідання на 09.07.2024 року свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 09.07.2024 року, у зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого свідка, застосовано до свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 привід до суду в судове засідання, призначене на 08.08.2024 року. Перед початком судового засідання 08.08.2024 року до суду надійшов лист Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області від 05.08.2024 року № 5119, у якому повідомлено суд про те, що під час проведення розшукових заходів було встановлено місце знаходження свідка ОСОБА_1 , але на даний момент свідок знаходиться на лікарняному, у зв`язку з чим застосувати до нього привід з метою доставлення його у судове засідання до Київського окружного адміністративного суду не виявилось можливим. Ухвалою від 08.08.2024 року повторно застосовано до свідка директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 привід до суду в судове засідання, призначене на 17.09.2024.

В судове засідання 17.09.2024 з`явився свідок директор ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 . У зв`язку з висловленим свідком бажанням отримати професійну правничу допомогу адвоката перед наданням показів, ухвалою суду відкладено судове засідання на 03.10.2024 року.

В судовому засіданні 03.10.2024 в якості свідка допитано директора ТОВ "Агрофірма "Сокільське" ОСОБА_1 . Надаючи пояснення на питання суду та сторін свідок ОСОБА_1 повідомив, що у 2020 році ним було отримано травму голови в результаті падіння на перон на залізничному вокзалі в м. Київ. Свідок проходив тривалу реабілітацію та лікування, з того часу скаржиться на часткову втрату пам`яті та інші супутні наслідки травми та струсу мозку. У зв`язку з цим свідок зазначив, що в деталях не пригадує значну частину обставин, які мали місце з ним до 2020 року.

Свідок зазначив, що справді у 2012 році займав посаду директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" та був безпосередньо залучений до господарської діяльності підприємства в реальному секторі економіки. Свідком були надані пояснення, що, наскільки він пам`ятає, ТОВ "Агрофірма Сокільське" займалось товарним сільськогосподарським виробництвом, вирощуючи зернові культури, зокрема, соняшник, з подальшою реалізацією контрагентам-покупцям на території України.

На питання сторін та суду свідок ОСОБА_1 зазначив, що у ТОВ "Агрофірма Сокільське" були відповідні обсяги сільськогосподарських земель, зокрема, на території Синельниківського району Дніпропетровської області. Зазначені землі, наскільки він пригадує, в тому числі, орендувались ТОВ "Агрофірма Сокільське" у фізичних осіб, за що сплачувалась оренда плата. Свідок зазначив, що у ТОВ "Агрофірма Сокільське" були відповідні кваліфіковані співробітники, а також техніка, необхідна для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції.

На питання суду щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Агрофірма Сокільське" з Позивачем, що мали місце в 2012 році, свідок ОСОБА_1 зазначив, що не пам`ятає деталей, оскільки пройшло багато років, а також з огляду на часткову втрату пам`яті після травми голови, яку свідок отримав в 2020 році. Разом з тим, свідок знає та пам`ятає Позивача, оскільки Позивач є великою та відомою зерноторгівельною компанією. На уточнююче питання свідок зазначив, що не пам`ятає деталей співпраці ТОВ "Агрофірма Сокільське" не тільки з Позивачем, а й з іншими контрагентами, основною причиною чого є знову ж таки часткова втрата пам`яті у зв`язку з травмою голови.

Наразі до свідка ОСОБА_1 , згідно наданих ним пояснень, будь-які претензії контролюючих чи правоохоронних органів у зв`язку з діяльністю ТОВ "Агрофірма Сокільське" відсутні.

Надаючи оцінку вказаним показанням, суд приходить до висновку, що свідок ОСОБА_1 підтвердив, що ТОВ "Агрофірма Сокільське" було реальним суб`єктом господарювання, реально вирощувало та торгувало сільськогосподарською продукцією, зокрема соняшником. ОСОБА_1 в якості директора був безпосередньо залучений в господарську діяльність ТОВ "Агрофірма Сокільське".

Окремо, суд, надаючи оцінку посиланням Відповідача на матеріали кримінальних проваджень щодо ТОВ "Агрофірма "Сокільське" та його директора ОСОБА_1 в якості доказу нереальності господарських операцій Позивача із ТОВ "Агрофірма Сокільське", зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки та заявах по суті справи Відповідач посилається на протоколи допиту від 28.02.2013 року (Том 13 а.с. 43 44) та від 25.02.2013 року директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 як свідка в рамках кримінального провадження № 32012000000000009.

У той же час, будь-яких відомостей про хід та результати кримінального провадження № 32012000000000009, у межах якого вказані протоколи допиту було складено, Відповідачем до суду не надано. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вироки в кримінальному провадженні № 32012000000000009 відсутні.

Суд враховує наданий Позивачем лист Офісу Генерального прокурора від 08.08.2023? у відповідь на адвокатський запит представника Позивача від 28.07.2023 вих.?№?2023/28-07-01, у якому підтверджується, що "за даними Реєстру станом на 03.08.2023 кримінальне провадження №?32012000000000009, в якому досудове розслідування проводилось Новомосковським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а процесуальне керівництво Новомосковською місцевою прокуратурою (до реорганізації), має статус "Закрито".

Аналогічне підтвердження міститься також у наявних у матеріалах справи листі Новомосковської окружної прокуратури від 31.08.2023? №?04/62-90-23, а також листі Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 01.09.2023?вих.?№?8909.

Відповідно до вказаних документів, кримінальне провадження №?32012000000000009 було закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд вважає, що за умови відсутності вироку в кримінальному провадженні, яке було закрите у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, показання ОСОБА_1 , викладені у відповідних протоколах допиту, не є належним і допустим доказом.

Окрім того, суд наголошує, що зі змісту цитованого Відповідачем протоколу допиту від 28.02.2013 року вбачається, що свідок ОСОБА_1 в ході допиту в межах кримінального провадження надавав свідчення на поставлені питання щодо господарських операцій ТОВ "Агрофірма Сокільське" виключно з контрагентами ТОВ "Прометей-Зерноторгова компанія", ТОВ "Сталь", ТОВ "Дельта-В.В.В.", ТОВ "Вента-Трейд", ПАТ "Креатив". Натомість, жодних питань та, відповідно, свідчень щодо спірних господарських операцій між ТОВ "Агрофірма Сокільське" та Позивачем вказаний протокол допиту не містить, жодних питань щодо господарських операцій з Позивачем свідку ОСОБА_1 під час допиту не задавалось. Більше того, відповідно до протоколу допиту, ОСОБА_1 підтверджує реальність здійснення ТОВ "Агрофірма Сокільське" господарської діяльності, зокрема, зазначає про необхідність здійснення розрахунків за матеріально-технічні ресурси, за паї та інше, зазначає про засів приблизно 4 900 га в 2012 році, підтверджує здійснення реальних поставок.

З огляду на наведене, судом відхиляються посилання Відповідача на протоколи допиту директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 від 28.02.2013 та від 25.02.2013 в якості обґрунтування законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також судом встановлено, що в заявах по суті справи Відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилається на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.05.2015 у справі № 185/309/15-к у кримінальному провадженні № 320140000000000122, яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України (Том 13, а.с. 69 - 74).

Суд передусім зауважує, що вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015?року у справі №?185/309/15-к не існував станом на період проведення перевірки та дату складання Акта перевірки.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015?у справі №185/309/15-к директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" покарано за співучасть в ухиленні від сплати податків.

Разом з тим, згідно формальної логіки, без наявності операцій - зобов`язання зі сплати податків не виникають, за нереальними операціями податки не сплачуються. З огляду на наведене, наявність вироку суду за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, навпаки, свідчить про існування реальних (товарних) господарських операцій. Претензії Відповідача до ТОВ "Агрофірма Сокільське" охоплюються об`єктивною стороною злочину, що був передбачений ст. 205 КК України "Фіктивне підприємництво" (в редакції, що діяла до 25.09.2019 року). Попри це, Відповідачем не надано доказів щодо наявності кримінальних проваджень або вироків за ст. 205 КК України щодо директора ТОВ "Агрофірма Сокільське" ОСОБА_1 .

Понад те судом встановлено, що вказаний вирок було ухвалено на підставі угоди, укладеної між обвинуваченим та прокурором. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості стосується виключно тієї особи, яка уклала угоду, та не може встановлювати преюдиційні факти щодо інших осіб, їхніх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №?813/1766/17, підтвердженої також неодноразово у Постановах від 17.04.2018?року у справі №?808/2459/17, від 18.09.2018 року у справі №?802/2231/17-а, від 14.12.2021?року у справі №?400/3273/19: "Сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій".

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості не встановлює ті обставини, які підлягають встановленню й дослідженню в адміністративній справі, а його формальне застосування як безумовного доказу нереальності господарської діяльності, як цього вимагає податковий орган, не забезпечить досягнення мети судочинства - справедливого та неупередженого розгляду справ і з`ясування в ній істини, - і спотворюватиме гарантоване кожному право на справедливий суд. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 28.10.2019 у справі № 826/8779/16.

Згідно правового висновку Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18.05.2020?року у справі №?639/2837/19, вирок на підставі угоди про визнання винуватості стосується виключно обвинувачення тієї особи, яка уклала угоду, та не може встановлювати преюдиційні факти щодо інших осіб, їхніх прав, свобод та інтересів.

Наведене було підтверджено у Постанові Верховного Суду від 01.11.2022?у справі №?826/9762/18: "Вирок, ухвалений на підставі угоди, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості такої особи не є доказом вини інших…Відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб".

Додатково суд зазначає, що вирок на підставі угоди про визнання винуватості характеризується певними особливостями, порівняно зі звичайним обвинувальним вироком.

Відповідно до ч.?3 ст.?475 КПК України, мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам?КПК України?та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.?

При цьому, вирок на підставі угоди про визнання не містить відомостей щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; доказів на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів зміни обвинувачення, підстав визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання тощо.

У Постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила: "вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності. Визнання вироком суду у кримінальному провадженні підприємства фіктивним не обов`язково означає, що всі його операції з усіма контрагентами були фіктивними за весь період його діяльності".

Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Сама по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Таким чином, вирок на підставі угоди про визнання винуватості не встановлює ті обставини, які підлягають встановленню й дослідженню в адміністративній справі, а його формальне застосування як безумовного доказу нереальності господарської діяльності, як цього вимагає податковий орган, не забезпечить досягнення мети судочинства - справедливого та неупередженого розгляду справ і з`ясування в ній істини, - і спотворюватиме гарантоване кожному право на справедливий суд. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 28.10.2019 у справі № 826/8779/16.

У будь-якому разі, зазначення в угоді про визнання винуватості і в оскаржуваному вироку, яким така угода була затверджена, обставин кримінального правопорушення, скоєного іншими, крім обвинуваченого особами, відносно яких відсутній вирок суду про визнання їх винуватими, входить у колізію з нормами кримінального процесуального законодавства щодо вільної оцінки доказів. Відповідно до ст. 474 КПК України, суд першої інстанції, встановивши, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, зобов`язаний був відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 у справі №?185/309/15-к не встановлено конкретних обставин щодо дій чи бездіяльності Позивача, а тому суд приходить до висновку, що вказаний вирок не створює преюдицію в розглядуваній адміністративній справі.

У будь-якому разі, судом враховано, що вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 у справі №?185/309/15-к набрав законної сили 06.03.2015, що підтверджується відповідною відміткою на вироку, отриманому судом у відповідь на ухвалу про витребування від 05.09.2023 року. Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 ?у справі №?185/309/15-к не набрав законної сили.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.02.2015 у справі №?185/309/15-к, ухвалений в рамках кримінального провадження №?32014000000000122 на підставі угоди між обвинуваченим та прокурором, не має преюдиційного значення та не може враховуватися як належний, допустимий та достовірний доказ для підтвердження обставин цієї справи.

Судом також відхиляються посилання податкового органу на Акт перевірки Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області від 09.09.2013 року № 34/22.3-32685222 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма Сокільське" (код за ЄДРПОУ 32685222) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2013 року.

Зі змісту вказаного акта перевірки контрагента Позивача, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області було встановлено порушення ТОВ "Агрофірма Сокільське" норм ПК України, ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, ЗУ "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

-Непідтвердження належними і необхідними первинними документами та обліковими регістрами факту виробництва та реалізації контрагентам-покупцям сільськогосподарської продукції врожаю 2010-2013 року саме власного виробництва, та/або придбання такої сільськогосподарської продукції в інших виробників, - та відповідно не підтвердило формування собівартості сільськогосподарської продукції.

-Непідтвердження обставин наявності у ТОВ "Агрофірма Сокільське" договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) за 2010 рік та здійснення реєстрації аналогічних договорів оренди у 2011 році в ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

-Непідтвердження правомірності використання статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку у 2011 році та статусу платника спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства починаючи з грудня 2010 року, що виключає право на нарахування Товариством податкових зобов`язань з податку на додану вартість на операцій з постачання митній території України зернових культур відповідних товарних позицій.

-Неподання починаючи 2011 року до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств; відображало у бухгалтерській та податковій звітності отримані від контрагентів-покупців сільськогосподарської продукції безготівкові кошти як суми доходів, а не як безповоротну фінансову допомогу.

-Ненарахування податкових зобов`язань із податку на додану вартість за підсумками звітного періоду грудень 2010 року, в якому було допущено перевищення обсягів поставки протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів/послуг.

Надаючи оцінку зазначеним доказам Відповідача, суд не вважає посилання на Акт перевірки Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області належним та допустимим доказом.

Суд враховує позицію Верховного Суду, неодноразово викладену, зокрема, у Постанові від 03.02.2021 у справі № 826/14004/17: "Не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України".

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 813/2483/14: "Посилання контролюючого органу на податкову інформацію отриману по контрагентах позивача (акти перевірок, акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб`єктів господарювання та аналіз системи співставлення та звітності третіх осіб), як на підставу для відмови в позові, обґрунтовано відхилено судами, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, фактичної сплати контрагентами податку до бюджету по всьому ланцюгу товарообігу тощо".

Понад те, судом встановлено зі змісту самого акта перевірки Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, що контролюючими органами не заперечується наявність у користуванні ТОВ "Агрофірма Сокільське" земельних ділянок, орендованих ним у фізичних осіб та органів місцевого самоврядування, а також земельних ділянок, отриманих в користування за договорами про спільну діяльність. Аналогічні відомості були повідомлені директором ТОВ "Агрофірма Сокільське" в листі на адресу Західно-Донбаської ОДПІ.

Окрім того, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області в акті перевірки ТОВ "Агрофірма Сокільське" підтверджується, що до перевірки надано договори про спільну діяльність без об`єднання вкладів по вирощуванню та продажу сільськогосподарської продукції від 14.01.2012 року № 1 та від 14.01.2012 року № 2, згідно з якими ТОВ "Агрофірма Сокільське" надає для спільного використання технічні засоби, необхідну кількість насінного матеріалу, ПММ, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, додаткових послуг або фінансування додаткових витрат; а ТОВ "Науково-виробниче підприємство "САД" та Солонянський завод "Агрополімердеталь" відповідно, надають для виробництва сільськогосподарської продукції сільськогосподарські землі. ТОВ "Агрофірма Сокільське" керує всією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні дії та акти для досягнення поставленої за договором цілі. Усі фінансові операції по спільній діяльності сторін здійснюються через розрахунковий рахунок ТОВ "Агрофірма Сокільське". Також Західно-Донбаська ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області зазначає про наявність у ТОВ "Агрофірма Сокільське" також інших ресурсів, що необхідні для ведення сільськогосподарської діяльності: транспортні засоби ВАЗ 2109 (1996 р.в.), МАЗ 5551 (1989 р.в.), ЗИЛ 4505 (1993 р.в.), а також трактори колісні в кількості 9 одиниць, комбайни бурякозбиральні в кількості 2 одиниць, буряконавантажувач в кількості 1 одиниці, трактори гусеничні в кількості 2 одиниць, причепи в кількості 2 одиниць, комбайни зернозбиральні в кількості 2 одиниць (Том 13 а.с. 35).

Суд також бере до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази прийняття податковими органами податкових повідомлень-рішень на підставі Акта перевірки Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області від 09.09.2013 року № 34/22.3-32685222 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма Сокільське" (код за ЄДРПОУ 32685222) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 30.06.13. У свою чергу, відповідно до п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання Акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України.

Щодо посилань податкового органу на акт від 25.07.2013 року №5/22.5 "Про відмову від надання документів", складений щодо ТОВ "Агрофірма Сокільське" у зв`язку з частковим ненаданням документів на запит Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області, а також посилань на те, що частина договорів оренди земельних ділянок та договорів про спільну діяльність, на підставі яких ТОВ "Агрофірма Сокільське" користувалося земельними ділянками, не були зареєстровані, суд зауважує наступне.

Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого із контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Наведене підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у Постанові від 31.05.2023 року у справі № 640/15530/19.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.07.2023 року у справі № 821/888/15-а. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

Суд вважає, що Позивач не мав обов`язку контролювати надання ТОВ "Агрофірма Сокільське" документів на запит податкових органів, так само як і контролювати реєстрацію договорів оренди земельних ділянок та договорів про спільну діяльність, у зв`язку з чим не може зазнавати негативних наслідків за допущені ТОВ "Агрофірма Сокільське" порушення.

Окремо суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 27.06.2023 у справі № 819/3266/15, відповідно до якої податкове законодавство не ототожнює користування земельними ділянками із фактом реєстрації договорів оренди або додержанням інших формальних процедур. Податковим законодавством для цілей оподаткування не встановлено обов`язковість оформлення договору суборенди землі. Підставою для оподаткування в даному випадку має значення саме вчинення конкретної господарської операції. Фактичне користування суб`єктом господарювання земельними ділянками, вирощування на них сільськогосподарської продукції, сплата за них орендної плати є господарською операцією, яка визначена ПК України як оренда, незалежно від додержання формальної процедури реєстрації, яка є пріоритетною в цивільних правовідносинах. Податкове законодавство пов`язує виникнення прав та обов`язків платників податків не з фактом укладення договору (оскільки сам собою факт укладення договору не є об`єктом оподаткування), а з фактом здійснення господарської операції.

Зважаючи на вищевикладене, судом було ретельно проаналізовано обставини спірних господарських операцій ТОВ "Агрофірма Сокільське" із Позивачем, встановлено осіб, які брали участь у їх здійсненні, заслухано відповідних свідків.

Суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку, а також показаннями свідків підтверджується реальність здійснення Позивачем господарських операції із ТОВ "Агрофірма Сокільське". Відповідач не надав переконливих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненних Позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків.

Щодо господарських операцій Позивача із ПП "Агрофірма "Хлібодар".

Із Акта перевірки та заяв по суті справи Відповідача вбачається, що в ході перевірки, відповідно до наданих документів, податковим органом встановлено, що протягом перевіряємого періоду Позивачем було укладено ряд договорів на придбання насіння соняшника (у кількості 3 653,9 тон) із ПП "Агрофірма "Хлібодар".

Вказаною перевіркою встановлено, що ПП "Агрофірма "Хлібодар" здійснювало безтоварні операції, незаконно набуло та користувалося статусом сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режимі оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства у періоді з 01.01.2012 року по 31.05.2013 року.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган дійшов висновку, що Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2012 році витрати, пов`язані з придбанням товарів у ПП "Агрофірма "Хлібодар" на загальну суму 12 514 719 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між Позивачем як покупцем та ПП "Агрофірма "Хлібодар" як постачальником з іншої сторони були укладені однотипні за змістом договори поставки:

-від 23.03.2012?року № К1209-3009 (Том 3 а.с. 123 125).

-від 27.03.2012 року № К1203-3012 (Том 3 а.с. 141 143).

-від 27.03.2012 року № К1203-3013 (Том 3 а.с. 148 150).

-від 30.03.2012 року № К1203-3017 (Том 3 а.с. 154 156).

-від 28.08.2012 року № К1208-3022 (Том 3 а.с. 162 164).

-від 15.08.2012 року № К1208-3007 (Том 3 а.с. 173 177).

-від 03.09.2012 року № К1209-3001 (Том 3 а.с. 188 190).

Відповідно до умов цих договорів поставки, ПП "Агрофірма "Хлібодар" зобов`язувалось постачати та передавати за оплату Позивачеві насіння соняшника насипом відповідної якості на умовах EXW (франко-склад/елеватор) на зернових складах - ТОВ "Аякс"/ФГ "Липневе"/ ТОВ "Павлоградзернопродукт"/ДП ДАК "Хліб Україна"/Павлоградський КХП (відповідно до Інкотермс-2010), а Позивач зобов`язувався такий товар прийняти та оплатити.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за переліченими вище договорами поставок Позивач надав до суду копії належним чином оформлених первинних документів, зокрема, видаткових накладних (Том 3 а.с. 127, 132, 137, 145, 152, 158, 166, 179, 184, 192), податкових накладних (Том 3 а.с. 126, 131, 136, 144, 151, 157, 165, 178, 183, 191), платіжних доручень про перерахування коштів на користь ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 7 а.с. 36 41).

Судом встановлено, що надані Позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Так, на підтвердження виконання вищевказаних договорів Позивачем надано:

- До договору поставки від 23.03.2012?№ К1209-3009: видаткові накладні від 26.03.2012 року № 19, від 28.03.2012 року № 20, від 29.03.2012 року № 24 (Том 3 а.с. 127, 132, 137), податкові накладні від 26.03.2012 року № 19/2, від 28.03.2012 № 20/2, від 29.03.2012 року № 24/2 (Том 3 а.с. 126, 131, 136), платіжні доручення від 28.03.2012 № 20-02447, від 29.03.2012 № 337, від 30.03.2012 року № 1791 (Том 7 а.с. 36, 37, 38).

Переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Павлоградзернопродукт" підтверджується копіями складських квитанцій з відмітками "погашено" від 26.03.2012 року № 3325, від 28.03.2012 року № 3337, від 29.03.2012 року № 3361 (Том 3 а.с. 128, 133, 138), виписаними на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", Витягом з Реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 року №10124 (Том 5, а.с. 127), відповідними тристоронніми актами прийому-передачі продукції від 26.03.2012 року № 128, від 28.03.2012 року № 130, від 29.03.2012 року № 136 (Том 3 а.с. 129, 134, 139), підписаними директором ПП "Агрофірма "Хлібодар" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником зерноскладу ТОВ "Павлоградзернопродукт", а також наказами на переоформлення хлібопродуктів від 26.03.2012 року № 128, від 28.03.2012 року № 130, від 29.03.2012 року № 136 (Том 3 а.с. 130, 135, 140).

- До договору поставки від 27.03.2012 № К1203-3012: видаткова накладна від 28.03.2012 № 21 (Том 3 а.с. 145), податкова накладна від 28.03.2012 № 22/2 (Том 3 а.с. 144), платіжне доручення від 30.03.2012 року № 20-02461 (Том 7 а.с. 36).

Переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Аякс" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 28.03.2012 № 3380 (Том 3, а.с. 146), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", витягом з Реєстру складських документів, тристороннім актом прийому-передачі продукції від 28.03.2012 № 1051/2011 (Том 3 а.с. 139), підписаним директором ПП "Агрофірма "Хлібодар" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником зерноскладу ТОВ "Аякс".

- До договору поставки від 27.03.2012 № К1203-3013: видаткова накладна від 28.03.2012 року № 23 (Том 3 а.с. 152), податкова накладна від 28.03.2012 № 23 (Том 3 а.с. 151), платіжне доручення від 29.03.2012 року № 338 (Том 7 а.с. 37).

Переоформлення товару на зерновому складі ФГ "Липневе" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 28.03.2012 року № 961 (Том 3, а.с. 153), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" та витягом з Реєстру складських документів на зерно від 08.09.2015 року № 10764.

- До договору поставки від 30.03.2012 № К1203-3017: видаткова накладна від 02.04.2012 № 27 (Том 3 а.с. 158), податкова накладна від 02.04.2012 № 27 (Том 3 а.с. 157), платіжне доручення від 30.04.2012 № 1893 (Том 7 а.с. 39).

Переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Павлоградзернопродукт" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 02.04.2012 № 3419 (Том 3 а.с. 159), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", Витягом з Реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 №10124 (Том 5, а.с. 127), тристороннім актом прийому-передачі продукції від 02.04.2012 № 144 (Том 3 а.с. 160), підписаним директором ПП "Агрофірма "Хлібодар" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником самого зерноскладу ТОВ "Павлоградзернопродукт" та наказом ТОВ "Павлоградзернопродукт" на переоформлення хлібопродуктів від 28.03.2012 року № 1052/2011 (Том 3 а.с.161).

- До договору поставки від 28.08.2012 № К1208-3022: видаткова накладна від 28.08.2012 року № 7 (Том 3 а.с. 166), податкова накладна від 28.08.2012 № 10/2 (Том 3 а.с. 165), платіжне доручення від 30.03.2012 року № 20-02461 (Том 7 а.с. 40).

Переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Павлоградзернопродукт" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 28.08.2012 року №40 (Том 3, а.с. 167), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", Витягом з Реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 року №10124 (Том 5, а.с. 127), наказом ТОВ "Павлоградзернопродукт" на переоформлення хлібопродуктів від 28.08.2012 року № 3 (Том 3 а.с.170), заявою ПП "Агрофірма "Хлібодар" про переоформлення товару на Позивача (Том 3 а.с. 169), а також відомостями Реєстру руху та залишків зерна за власниками (Том 3 а.с. 171).

- До договору поставки від 15.08.2012 року № К1208-3007 (та доповнення до нього): видаткова накладна від 28.08.2012 року № 9 (Том 3 а.с. 179, 184), від 03.09.2012 року № 1, податкова накладна від 28.08.2012 року № 9/2, від 03.09.2012 року № 1 (Том 3 а.с. 178, 183), платіжне доручення від 03.09.2012 року № 31371, від 03.09.2012 року №31385 (Том 7 а.с. 41).

Переоформлення товару на зерновому складі ТОВ "Аякс" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 28.08.2012 року № 473, від 03.09.2012 року № 535 (Том 3 а.с. 180), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", витягами з Реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 року №10125 (Том 5, а.с. 128), від 25.05.2015 року №10126 (Том 5, а.с. 129), тристороннім актом прийому-передачі продукції від 28.08.2012 року № 127, від 03.09.2012 року № 145 (Том 3 а.с. 181, 186), підписаним директором ПП "Агрофірма "Хлібодар" від імені попереднього власника, представником ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" від імені нового власника та представником самого зерноскладу ТОВ "Павлоградзернопродукт" та наказом ТОВ "Павлоградзернопродукт" на переоформлення хлібопродуктів від 28.08.2012 року № 127, від 03.09.2012 року № 145 (Том 3 а.с.182, 187).

- До договору поставки від 03.09.2012 року № К1209-3001: видаткова накладна від 04.09.2012 року № 3/2 (Том 3 а.с. 191), податкова накладна від 04.09.2012 року № 3/2 (Том 3 а.с. 188), платіжне доручення від 04.09.2012 року № 20-09249 (Том 7 а.с. 40).

Переоформлення товару на зерновому складі ДП ДАК "Хліб України "Павлоградський КХП" підтверджується копією складської квитанції з відміткою "погашено" від 04.09.2012 року №50 (Том 3 а.с. 193), виписаною на ім`я ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД", витягом з Реєстру складських документів на зерно від 25.05.2015 року № 10127 (Том 5, а.с. 130).

Позивачем надано до суду копії договорів складського зберігання, якими підтверджується факт зберігання Позивачем насіння соняшнику на зернових складах, а саме: Договор складского хранения зерновых, зернобобовых, масличных культур и продуктом их переработки між Позивачем та ТОВ "Аякс" від 08.17.2011 року №7(Том 5 а.с. 64 78), Договір складського зберігання зерна від 06.08.2012 року № 52 із ТОВ "Павлоградзернопродукт" (Том 5, а.с. 85 - 97), Договір складського зберігання зерна від 05.07.2011 року № 6 із ТОВ "Павлоградзернопродукт" (Том 5, а.с. 98 - 103).

Додатково, на підтвердження факту надходження насіння соняшнику від ПП "Агрофірма Хлібодар" на зернові склади ТОВ "Аякс"/ФГ "Липневе"/ТОВ "Павлоградзернопродукт"/ДП ДАК "Хліб Україна"/Павлоградський КХП до моменту його переоформлення на Позивача, Позивачем було надано до суду копії наступних документів:

- Журнали кількісно-якісного обліку насіння соняшнику, отриманого від ПП "Агрофірма "Хлібодар" для Позивача (Том 3 а.с. 172).

- Реєстри накладних на прийняте насіннєве зерно із зазначенням якості по середньодобовому зразку (Том 3 а.с. 1 60, 122).

З огляду на наведене, суд погоджується із доводами Позивача, що наявні у матеріалах справи документи свідчать про те, що насіння соняшнику було поставлено Позивачеві саме ПП "Агрофірма "Хлібодар".

Як встановлено судом із матеріалів справи, ПП "Агрофірма "Хлібодар" було підтверджено реальність господарських операцій з Позивачем та наявність ресурсів. ПП "Агрофірма "Хлібодар" було подано клопотання про залучення до справи в якості третьої особи (Том 13 а.с. 165-168), а представник з`являлася в судове засідання (Том 13 а.с. 182-184). У матеріалах справи наявні пояснення ПП "Агрофірма "Хлібодар" щодо реальності господарських операцій з Позивачем (Том 13, а.с. 169-170), відповідно до яких ПП "Агрофірма "Хлібодар" підтверджує здійснення операцій з поставки соняшника Позивачу на підставі вищенаведених договорів поставки, декларування своїх зобов`язань з податку на додану вартість за результатами поставки соняшника Позивачу, наявність трудових та інших ресурсів для здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, відповідно до Довідки Відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області від 05.09.2012 року № 01-14/2680, станом на 05.09.2012 року ПП "Агрофірма "Хлібодар" використовувались земельні ділянки загальною площею 2168 га. Крім цього, у штаті ПП "Агрофірма "Хлібодар" у третьому кварталі 2012 року працювало достатня кількість осіб для того, щоб виконати зобов`язання згідно із договорами поставки соняшника. Відповідно до відомостей з ЄДР, ПП "Агрофірма "Хлібодар" знаходиться за своїм місцезнаходженням, а відомості щодо нього є підтвердженими. ПП "Агрофірма "Хлібодар" задекларувало свої зобов`язання з податку на додану вартість, які були сформовані за результатами поставки соняшника Позивачу. Підтвердженням цього слугують податкові декларації з ПДВ ПП "Агрофірма "Хлібодар" за березень, квітень, серпень та вересень 2012 року.

У подальшому придбаний у ПП "Агрофірма "Хлібодар" товар був повністю використаний Позивачем у власній господарській діяльності, а саме з метою переробки в олію соняшникову. Так, переробка насіння соняшнику здійснювалась ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" на підставі договору переробки від 23.03.2012 року № 23-03-12 (Том 6 а.с. 1 6), договору від 10.10.2012 року № 687 (Том 6 а.с. 66 70).

Рух товару (насіння соняшнику) на ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" та подальша переробка підтверджується: актами виконання послуг (робіт) (Том 6 а.с. 7 10, 14, 16, 21, 27, 35, 39, 44, 48, 53, 57, 62, 64 65, 87 - 91); актами приймання-передачі (Том 6 а.с. 11 13, 15, 17 20, 22 26, 28 34, 36 38, 40 43, 45 47, 49 52, 54 56, 58 61, 63, 71 - 87); товарно-транспортними накладними, які підтверджують перевезення насіння соняшнику на територію ПАТ "Запорізький Оліяжиркомбінат" із зернових складів: ТОВ "Аякс" (Том 6 а.с. 138 163, 196 211), ФГ "Липневе" (Том 6 а.с. 164 182) та ТОВ "Павлоградзернопродукт" (код ЄДРПОУ 31980957) (Том 6 а.с. 92 137, а.с. 183 - 195).

Судом встановлено, що в подальшому вироблена соняшникова олія реалізовувалась на користь покупців:

- ТОВ "Белацет" на підставі договорів від 28.04.2012 року № П1204-0026 (Том 6 а.с. 248 249), від 03.05.2012 року № П1205-0026 (Том 6 а.с.250; Том 7 а.с. 1), від 21.05.2012 року № П1205-0028 (Том 7 а.с. 2 3), від 29.05.2012 року № П1205-0030 (Том 7 а.с. 4 5), від 08.06.2012 року № П1206-0027 (Том 7 а.с. 6 7), від 27.06.2012 року № П1206-0028 (Том 7 а.с. 8 9), від 25.07.2012 року № П1207-0031 (Том 7 а.с. 10 11).

- ТОВ "Сталь" на підставі договорів від 01.12.2012 року № П1212-0022 (Том 7 а.с. 12 13), від 21.12.2012 року № П1212-0030 (Том 7 а.с. 14 15), від 29.12.2012 року № П1212-0031 (Том 7 а.с. 16 17), від 04.01.2013 року № П1301-0022 (Том 7 а.с. 18 19), від 04.07.2013 року № П1307-0022 (Том 7 а.с. 20 21).

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується використання придбаного Позивачем насіння соняшнику в господарській діяльності шляхом переробки та подальшої реалізації олії соняшникової.

Судом встановлено, що надані Позивачем зазначені вище первинні документи оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Заперечень щодо наданих Позивачем первинних документів Відповідач до суду не надав.

На підтвердження наявності у ПП "Агрофірма "Хлібодар" земельних ресурсів Позивачем надано: довідку, видану виконкомом Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 06.03.2012 року № 76 (Том 3 а.с. 205), відповідно до якої ПП "Агрофірма "Хлібодар" орендувало 2 168,48 га землі на території Заплавської сільської ради, а також довідку відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області від 05.09.2012 року № 01-14/2680 (Том 12, а.с. 207), відповідно до якої ПП "Агрофірма "Хлібодар" станом на 05.09.2012 року орендувало 2 168 га землі.

Наявність у ПП "Агрофірма "Хлібодар" земельних ресурсів та факт вирощування ним сільськогосподарської продукції не спростовується податковим органом. Згідно Акта перевірки, даними аналізу статистичної звітності (№ 4-СГ "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2012 року", № 29-СГ "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур , плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2012 року"; № 50-СГ "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2012 рік") підтверджується, що ПП "Агрофірма "Хлібодар" було засіяно 2 168 га земель, із них під соняшник 1 583 га. У свою чергу, загальна кількість врожаю насіння соняшнику в 2012 році склала 3 165,70 тон. Зазначені звіти було прийнято державними органами статистики без зауважень, що підтверджується відповідними відмітками на перших аркушах звітів.

Судом встановлено, що згідно наданої інформації від Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області Відділу Держземагенства у Магдалинівському районі Дніпропетровської області на території Магдалинівського району зареєстровано 359 договорів оренди на земельні ділянки, на площу 1 513,7374 га та 654,2626 га не зареєстровані (стор. 31 Акта перевірки).

Щодо наявності трудових ресурсів у ПП "Агрофірма "Хлібодар", судом встановлено, що відповідно до Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), у третьому кварталі 2012 року у штаті ПП "Агрофірма "Хлібодар" працювала 51 особа (Том 12 а.с. 198 199).

Окрім цього, станом на 01.01.2012 року ПП "Агрофірма "Хлібодар" володіло основними засобами (вантажним транспортом, сільськогосподарською технікою та ін.) загальною вартістю 11 778 297 грн (Том 12 а.с. 204 205).

Суд також бере до уваги надані Позивачем до суду докази на підтвердження перевірки контрагента ПП "Агрофірма "Хлібодар" перед вступом у господарські відносини. Так, Позивачем було надано до суду:

-Свідоцтво №100198731 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 194).

-Довідка серії АБ №012706 із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 195-196).

-Довідка про взяття на облік платника податків ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 197).

-Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 198-199).

-Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 200).

-Довідка Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 03.02.2012 року №356/10/18-322 (Том 3 а.с. 201).

-Наказ ТОВ "Агрофірма Сокільське" від 01.11.2011 року № 13 про призначення директора ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 202)

-Паспорт директора ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 203-204).

-Довідка Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (Том 3 а.с. 205).

-Статут ПП "Агрофірма "Хлібодар" (Том 3 а.с. 206-212).

Суд наголошує на висновках Верховного Суду, викладених у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018?року у справі №?816/1422/17: "… прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової "надійності" такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом".

З урахуванням зазначеної позиції Верховного Суду та наданих Позивачем доказів, суд доходить висновку, що Позивачем вжито заходів належної податкової обачності.

Судом відхиляються посилання податкового органу на акт перевірки Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.08.2013 № 337/221/30364137 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ПП "Агрофірма "Хлібодар" із питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.05.2013 (Том 12, а.с. 1 - 12).

Відповідачем не надано до суду підтвердження прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі Акта перевірки від 27.08.2013 № 337/221/30364137 щодо ПП "Агрофірма "Хлібодар". У свою чергу, відповідно до п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання Акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України.

Враховуючи наявність документального підтвердження руху товару саме від ПП "Агрофірма "Хлібодар" до Позивача, наявність у ПП "Агрофірма "Хлібодар" ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції, а також відсутність у Позивача обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням ПП "Агрофірма "Хлібодар" вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, зокрема, щодо складення та/або реєстрації та/або надання до податкової перевірки будь-яких документів, суд вважає, що Позивач не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у Постанові від 31.05.2023 у справі № 640/15530/19, від 11.07.2023 у справі № 821/888/15-а.

У будь-якому разі, нормативна та документальна обґрунтованість висновків Акта перевірки Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та питання реальності вчинених між Позивачем та ПП "Агрофірма "Хлібодар" господарських операцій в березні, серпні та вересні 2012 року, правомірність формування Позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за вказані звітні періоди 2012 року вже були предметом судового розгляду у межах інших адміністративних справ.

Так, судом встановлено наявність справи №804/14241/13-а за позовом ПП "Агрофірма Хлібодар" до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 року встановлено необґрунтованість висновків акта перевірки про протиправність отримання ПП "Агрофірма Хлібодар" статусу суб`єкта спеціального податкового режиму оподаткування у сфері сільського господарства та незаконність використання ним спеціального податкового режиму з фіксованого сільськогосподарського податку, та про здійснення цим підприємством безтоварних операцій за період 2012 року. У подальшому Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016 року вказане рішення було скасовано виключно з тих мотивів, що акт Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.08.2013 року №337/221/30364137 є таким, що не порушує прав Позивача (ПП "Агрофірма Хлібодар") за відсутності прийнятого контролюючим органом на підставі такого акта перевірки податкового повідомлення-рішення відносно цього платника. Суд повторює, що відповідно до п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання Акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України.

Також судом встановлено наявність справи №826/1398/14 за позовом ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" до Міністерства доходів і зборів України, Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування рішення про результати розгляду скарги, скасування податкових повідомлень-рішень, складених, в тому числі, у зв`язку з нібито нереальним характером господарських операцій з ПП?"Агрофірма "Хлібодар".

Суд звертає увагу, що предметом справи № 826/1398/14 було оскарження Позивачем податкового повідомлення-рішення, яким Позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у зв`язку з нібито нереальністю (безтоварністю) господарських операцій із ПП "Агрофірма "Хлібодар" за договорами поставки від 23.03.2012 № К1209-3009, від 27.03.2012 № К1203-3013, від 27.03.2012 № К1203-3012, від 30.03.2012 № К1203-3017, від 15.08.2012 № К1208-3007 з доповненнями, від 28.08.2012 № К1208-3022, від 03.09.2012 № К1209-3001.

Предметом розглядуваної справи є, в свою чергу, оскарження, зокрема, податкового повідомлення-рішення, яким Позивачу донараховно податок на прибуток за тими ж договорами з ПП?"Агрофірма "Хлібодар" у зв`язку з аналогічними претензіями.

Київським апеляційним адміністративним судом у Постанові від 03.07.2014 та Верховним Судом у Постанові від 16.01.2018 у справі № 826/1398/14 було встановлено, що "на момент проведення перевірки у [Позивача] були наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого Позивачем … ПП "Агрофірма "Хлібодар" у складі вартості товарів та робіт, а аналіз наданих Позивачем податкових накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з [цим контрагентом]".

"Судова колегія приходить до висновку, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту по господарським операціям з … ПП "Агрофірма "Хлібодар".

У силу норм ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, обставини щодо реальності господарських операцій між Позивачем та ПП "Агрофірма "Хлібодар" відповідно до вищеперелічених договорів поставки, встановлені судами у справі № 826/1398/14, не потребують повторного доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку, підтверджується реальність здійснення Позивачем господарських операції із ПП "Агрофірма "Хлібодар". Відповідач не навів будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненних Позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків.

Щодо посилань Відповідача на господарські операції Позивача із ТОВ "Дельта В.В.В".

У ході перевірки податковим органом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" було укладено ряд договорів на придбання сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза, ячмінь) із ТОВ "Дельта В.В.В".

Згідно позиції Відповідача, викладеної в Акті перевірки та заявах по суті справи, перевіркою встановлено неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дельта В.В.В", у зв`язку з тим. Що підприємство має стан платника "8" (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано.

З урахуванням викладеного, контролюючий орган дійшов висновку, що Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2012 році витрати, пов`язані з придбанням товарів у "Дельта В.В.В" на загальну суму 21 141 099 грн.

Судом встановлено, що між Позивачем як покупцем і ТОВ "Дельта В.В.В." як постачальником були укладені однотипні за змістом договори поставки (Том 8 а.с. 116 - 250, Том 9 а.с. 1 - 109, Том 10 а.с. 1 - 245, Том 11 а.с. 1 - 192, 195 - 250, Том 12 а.с. 1 - 245, Том 13 а.с. 83 - 87), на підставі яких Позивач закупляв сільськогосподарську продукцію, а саме зерно кукурудзи, пшениці 3-го, 4-го, 5-го класів та ячменю для його подальшого експорту.

Відповідно до умов цих договорів поставок, ТОВ "Дельта В.В.В." зобов`язувалось постачати та передавати за оплату позивачеві пшеницю груп "А" і "Б", ячмінь фуражний/продовольчий, кукурудзу насипом відповідної якості на умовах СРТ (перевезення оплачено до) - порт "Південний", ТОВ "ТІС-Зерно" або Іллічівськ, СП ТОВ "Трансбалктермінал" (відповідно до Інкотермс-2010), або на умовах EXW (франко-склад/елеватор для договору поставки від 08.11.2012?року №?К1211-3303), а Позивач зобов`язувався такий товар прийняти та оплатити.

В якості документального підтвердження наявності фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Дельта В.В.В." Позивачем надано до матеріалів справи належним чином оформлені первинні документи, зокрема: видаткові накладні (Том ?8 а.с.?116-250, Том 9 а.с.?1-109, Том 10 а.с.?1-245, Том 11 а.с.?1-192, 195-250, Том 12 а.с.?1-245, Том 13 а.с.?83-87), податкові накладні, докази оплати товару (Том ?7 а.с.?55 122):

-До договору поставки від 01.12.2012 року №К1212-0924: податкова накладна №1 від 03.12.2012 року, видаткова накладна №РН-0000611 від 03.12.2012 року.

-До договору поставки від 21.11.2012 року №К1211-5844: податкова накладна №56 від 21.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000600 від 21.11.2012 року.

-До договору поставки від 21.11.2012 року №К1211-5843: податкова накладна №55 від 21.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000599 від 21.11.2012 року.

-До договору поставки від 21.11.2012 року №К1211-1597: податкова накладна №54 від 21.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000598 від 21.11.2012 року.

-До договору поставки від 20.11.2012 року №К1211-1573: податкова накладна №50 від 20.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000594 від 20.11.2012 року.

-До договору поставки від 20.11.2012 року №К1211-1572: податкова накладна №49 від 20.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000593 від 20.11.2012 року.

-До договору поставки від 19.11.2012 року №К1211-1513: податкова накладна №46 від 20.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000590 від 20.11.2012 року.

-До договору поставки від 16.11.2012 року №К1211-1486: податкова накладна №43 від 17.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000587 від 17.11.2012 року.

-До договору поставки від 15.11.2012 року №К1211-1409: податкова накладна №42 від 16.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000586 від 16.11.2012 року.

-До договору поставки від 14.11.2012 року №К1211-1361: податкова накладна №41 від 14.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000585 від 14.11.2012 року.

-До договору поставки від 13.11.2012 року №К1211-1311: податкова накладна №38 від 14.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000582 від 14.11.2012 року.

-До договору поставки від 12.11.2012 року №К1211-1289: податкова накладна №37 від 13.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000581 від 13.11.2012 року.

-До договору поставки від 09.11.2012 року №К1211-1214: податкова накладна №26 від 10.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000570 від 10.11.2012 року.

-До договору поставки від 09.11.2012 року №К1211-1213: податкова накладна №25 від 10.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000569 від 10.11.2012 року.

-До договору поставки від 08.11.2012 року №К1211-3303: податкова накладна №21 від 09.11.2012 року , видаткова накладна №РН-0000565 від 09.11.2012 року.

-До договору поставки від 08.11.2012 року №К1211-1186: податкова накладна №19 від 08.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000563 від 08.11.2012 року.

-До договору поставки від 08.11.2012 року №К1211-1163: податкова накладна №18 від 08.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000562 від 08.11.2012 року.

-До договору поставки від 06.11.2012 року №К1211-1105: податкова накладна №12 від 06.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000556 від 06.11.2012 року.

-До договору поставки від 05.11.2012 року №К1211-1072: податкова накладна №10 від 05.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000554 від 05.11.2012 року.

-До договору поставки від 05.11.2012 року №К1211-1071: податкова накладна №9 від 05.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000553 від 05.11.2012 року.

-До договору поставки від 02.11.2012 року №К1211-0997: податкова накладна №5 від 04.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000549 від 04.11.2012 року.

-До договору поставки від 02.11.2012 року №К1211-0996: податкова накладна №№4 від 04.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000548 від 04.11.2012 року.

-До договору поставки від 01.11.2012 року №К1211-0962: податкова накладна №1 від 01.11.2012 року, видаткова накладна №РН-0000545 від 01.11.2012 року.

-До договору поставки від 26.10.2012 року №К1210-6049: податкова накладна №70 від 26.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000527 від 26.10.2012 року.

-До договору поставки від 26.10.2012 року №К1210-6029: податкова накладна №69 від 27.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000526 від 27.10.2012 року.

-До договору поставки від 25.10.2012 року №К1210-5972: податкова накладна №64 від 25.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000521 від 25.10.2012 року.

-До договору поставки від 25.10.2012 року №К1210-5949: податкова накладна №63 від 26.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000520 від 26.10.2012 року.

-До договору поставки від 25.10.2012 року №К1210-5948: податкова накладна №62 від 26.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000519 від 26.10.2012 року.

-До договору поставки від 23.10.2012 року №К1210-5869: податкова накладна №47 від 24.10.2012 року , видаткова накладна №РН-0000504 від 24.10.2012 року.

-До договору поставки від 19.10.2012 року №К1210-5801: податкова накладна №42 від 20.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000499 від 20.10.2012 року.

-До договору поставки від 19.10.2012 року №К1210-5765: податкова накладна №40 від 22.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000497 від 22.10.2012 року.

-До договору поставки від 19.10.2012 року №К1210-5764: податкова накладна №39 від 22.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000496 від 22.10.2012 року.

-До договору поставки від 18.10.2012 року №К1210-5909: податкова накладна №52 від 24.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000509 від 24.10.2012 року.

-До договору поставки від 18.10.2012 року №К1210-5908: податкова накладна №51 від 24.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000508 від 24.10.2012 року.

-До договору поставки від 18.10.2012 року №К1210-1585: податкова накладна №33 від 18.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000490 від 18.10.2012 року.

-До договору поставки від 18.10.2012 року №К1210-1584: податкова накладна №35 від 19.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000492 від 19.10.2012 року.

-До договору поставки від 18.10.2012 року №К1210-1583: податкова накладна №34 від 18.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000491 від 18.10.2012 року.

-До договору поставки від 17.10.2012 року №К1210-1556: податкова накладна №27 від 18.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000484 від 18.10.2012 року.

-До договору поставки від 17.10.2012 року №К1210-1541: податкова накладна №26 від 17.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000483 від 17.10.2012 року.

-До договору поставки від 16.10.2012 року №К1210-1515: податкова накладна №24 від 16.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000481 від 16.10.2012 року.

-До договору поставки від 12.10.2012 року №К1210-1432: податкова накладна №18 від 12.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000475 від 12.10.2012 року.

-До договору поставки від 05.10.2012 року №К1210-1167: податкова накладна №10 від 06.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000466 від 06.10.2012 року.

-До договору поставки від 04.10.2012 року №К1210-1066: податкова накладна №40 від 07.09.2012 року, , видаткова накладна №РН-0000462 від 05.10.2012 року.

-До договору поставки від 05.10.2012 року №К1210-1129: податкова накладна №6 від 05.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000464 від 06.10.2012 року.

-До договору поставки від 31.07.2012 року №К1207-1600: податкова накладна №8 від 06.10.2012 року, видаткова накладна №РН-0000151 від 31.07.2012 року.

-До договору поставки від 31.07.2012 року №К1208-0954: податкова накладна №24 від 31.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000152 від 01.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.07.2012 року №К1207-1591: податкова накладна №1 від 01.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000143 від 30.07.2012 року.

-До договору поставки від 30.07.2012 року №K1207-1585: податкова накладна №16 від 30.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000142 від 31.07.2012 року.

-До договору поставки від 27.07.2012 року №К1207-1532: податкова накладна №15 від 31.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000138 від 29.07.2012 року.

-До договору поставки від 27.07.2012 року №К1207-1531: податкова накладна №11 від 29.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000137 від 28.07.2012 року.

-До договору поставки від 26.07.2012 року №К1207-1495: податкова накладна №10 від 28.07.2012 року, видаткова накладна №РН-0000136 від 26.07.2012 року

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5903: податкова накладна №90 від 31.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000245 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5902: податкова накладна №89 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000244 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5901: податкова накладна №88 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000243 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5889: податкова накладна №87 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000240 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5872: податкова накладна №81 від 31.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000232 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 30.08.2012 року №К1208-5871: податкова накладна №80 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000231 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 29.08.2012 року №К1208-5821: податкова накладна №71 від 30.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000222 від 30.08.2012 року.

-До договору поставки від 27.08.2012 року №К1208-5779: податкова накладна №64 від 27.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000215 від 27.08.2012 року.

-До договору поставки від 27.08.2012 року №К1208-5769: податкова накладна №63 від 28.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000214 від 28.08.2012 року.

-До договору поставки від 23.08.2012 року №К1208-1570: податкова накладна №49 від 25.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000200 від 25.08.2012 року.

-До договору поставки від 23.08.2012 року №К1208-1571: податкова накладна №50 від 26.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000201 від 26.08.2012 року.

-До договору поставки від 23.08.2012 року №К1208-5870: податкова накладна №79 від 31.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000230 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 23.08.2012 року №К1208-1569: податкова накладна №48 від 24.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000199 від 24.08.2012 року.

-До договору поставки від 23.08.2012 року №К1208-5734: податкова накладна , №55 від 25.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000206 від 25.08.2012 року.

-До договору поставки від 22.08.2012 року №К1208-1515: податкова накладна №45 від 23.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000230 від 31.08.2012 року.

-До договору поставки від 22.08.2012 року №К1208-1514: податкова накладна№44 від 22.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000196 від 23.08.2012 року.

-До договору поставки від 21.08.2012 року №К1208-1488: податкова накладна №41 від 22.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000195 від 22.08.2012 року.

-До договору поставки від 21.08.2012 року №К1208-1487: податкова накладна №39 від 22.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000192 від 22.08.2012 року.

-До договору поставки від 17.08.2012 року №К1208-1424: податкова накладна №35 від 18.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000190 від 22.08.2012 року.

-До договору поставки від 16.08.2012 року №К1208-1387: податкова накладна №30 від 16.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000186 від 18.08.2012 року.

-До договору поставки від 16.08.2012 року №К1208-5733: податкова накладна №54 від 24.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000181 від 16.08.2012 року.

-До договору поставки від 16.08.2012 року №К1208-1386: податкова накладна№29 від 16.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000205 від 24.08.2012 року.

- До договору поставки від 15.08.2012 року №К1208-1369: податкова накладна №27 від 15.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000180 від 16.08.2012 року.

- До договору поставки від 14.08.2012 року №К1208-1336: податкова накладна №23 від 15.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000178 від 15.08.2012 року.

- До договору поставки від 13.08.2012 року №К1208-1303: податкова накладна №22 від 14.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000174 від 15.08.2012 року.

- До договору поставки від 10.08.2012 року №К1208-1253: податкова накладна №16 від 12.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000173 від 14.08.2012 року.

- До договору поставки від 10.08.2012 року №К1208-1252: податкова накладна №15 від 12.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000167 від 12.08.2012 року.

- До договору поставки від 09.08.2012 року №К1208-1237: податкова накладна№14 від 09.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000166 від 12.08.2012 року.

- До договору поставки від 09.08.2012 року №К1208-1219: податкова накладна №13 від 09.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000165 від 09.08.2012 року.

- До договору поставки від 08.08.2012 року №К1208-1195: податкова накладна№12 від 08.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000164 від 09.08.2012 року.

- До договору поставки від 07.08.2012 року №К1208-1170: податкова накладна №10 від 07.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000163 від 08.08.2012 року.

- До договору поставки від 06.08.2012 року №К1208-1133:, податкова накладна №7 від 07.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000161 від 07.08.2012 року.

- До договору поставки від 03.08.2012 року №К1208-1051: податкова накладна №6 від 04.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000158 від 07.08.2012 року.

- До договору поставки від 03.08.2012 року №К1208-1050: податкова накладна №5 від 05.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000157 від 04.08.2012 року.

- До договору поставки від 02.08.2012 року №К1208-1010: податкова накладна №4 від 03.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000156 від 05.08.2012 року.

- До договору поставки від 01.08.2012 року №К1208-0971: податкова накладна №3 від 02.08.2012 року , видаткова накладна №РН-0000155 від 03.08.2012 року.

- До договору поставки від 01.08.2012 року №К1208-0970: податкова накладна №2 від 02.08.2012 року, видаткова накладна №РН-0000154 від 02.08.2012 року.

- До договору поставки від 28.09.2012 року №К1209-6134: податкова накладна №204 від 28.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000153 від 02.08.2012 року.

- До договору поставки від 26.09.2012 року №К1209-6039: податкова накладна №213 від 26.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000448 від 28.09.2012 року.

- До договору поставки від 24.09.2012 року №К1209-5987: податкова накладна №173 від 25.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000435 від 26.09.2012 року.

- До договору поставки від 24.09.2012 року №К1209-5975: податкова накладна №175 від 24.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000417 від 25.09.2012 року.

- До договору поставки від 20.09.2012 року №К1209-5898: податкова накладна №156 від 20.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000419 від 24.09.2012 року.

- До договору поставки від 19.09.2012 року №К1209-5871: податкова накладна №148 від 19.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000400 від 20.09.2012 року.

- До договору поставки від 18.09.2012 року №К1209-5856: податкова накладна №141 від 18.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000392 від 19.09.2012 року.

- До договору поставки від 18.09.2012 року №К1209-5855: податкова накладна №140 від 18.09.2012 року видаткова накладна №РН-0000385 від 18.09.2012 року.

- До договору поставки від 17.09.2012 року №К1209-1595: податкова накладна №132 від 17.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000384 від 18.09.2012 року.

- До договору поставки від 14.09.2012 року №К1209-1534: податкова накладна№115 від 16.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000376 від 17.09.2012 року.

- До договору поставки від 14.09.2012 року №К1209-1496: податкова накладна №114 від 15.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000359 від 16.09.2012 року.

- До договору поставки від 14.09.2012 року №К1209-1495: податкова накладна №113 від 17.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000358 від 15.09.2012 року.

- До договору поставки від 13.09.2012 року №К1209-1443: податкова накладна №99 від 13.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000357 від 17.09.2012 року.

- До договору поставки від 13.09.2012 року №К1209-1442: податкова накладна №98 від 13.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000344 від 13.09.2012 року.

- До договору поставки від 12.09.2012 року №К1209-1385: податкова накладна №86 від 12.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000343 від 13.09.2012 року.

- До договору поставки від 12.09.2012 року №К1209-1384: податкова накладна №85 від 13.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000331 від 12.09.2012 року.

- До договору поставки від 11.09.2012 року №К1209-1339: податкова накладна №75 від 11.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000321 від 11.09.2012 року.

- До договору поставки від 11.09.2012 року №К1209-1338: податкова накладна №74 від 12.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000320 від 12.09.2012 року.

- До договору поставки від 10.09.2012 року №К1209-1303: податкова накладна №64 від 11.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000310 від 11.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1255: податкова накладна №48 від 08.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000294 від 08.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1254: податкова накладна №47 від 08.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000293 від 08.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1253: податкова накладна №45 від 07.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000291 від 07.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1208: податкова накладна №49 від 09.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000295 від 09.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1207: податкова накладна №50 від 09.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000296 від 09.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1206: податкова накладна №51 від 10.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000297 від 10.09.2012 року.

- До договору поставки від 07.09.2012 року №К1209-1205: податкова накладна №46 від 08.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000292 від 08.09.2012 року.

- До договору поставки від 06.09.2012 року №К1209-1159: податкова накладна №40 від 07.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000286 від 07.09.2012 року.

- До договору поставки від 06.09.2012 року №К1209-1158: податкова накладна №39 від 06.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000285 від 06.09.2012 року.

- До договору поставки від 06.09.2012 року №К1209-1157: податкова накладна №38 від 07.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000284 від 07.09.2012 року.

- До договору поставки від 05.09.2012 року №К1209-1105: податкова накладна №28 від 05.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000274 від 05.09.2012 року.

- До договору поставки від 04.09.2012 року №К1209-1038: податкова накладна №24 від 05.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000270 від 05.09.2012 року.

- До договору поставки від 03.09.2012 року №К1209-1019: податкова накладна №17 від 04.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000262 від 04.09.2012 року.

- До договору поставки від 03.09.2012 року №К1209-1018: податкова накладна №16 від 04.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000261 від 04.09.2012 року.

- До договору поставки від 01.09.2012 року №К1209-0944: податкова накладна №3 від 01.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000241 від 01.09.2012 року.

- До договору поставки від 01.09.2012 року №К1209-0945: податкова накладна №4 від 01.09.2012 року, видаткова накладна №РН-0000242 від 01.09.2012 року.

Судом встановлено, що надані Позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Заперечень щодо наданих Позивачем первинних документів Відповідач до суду не надав.

У подальшому, придбаний у ТОВ "Дельта В.В.В." товар був повністю використаний Позивачем у власній господарській діяльності (експорт сільськогосподарської продукції), що підтверджується вантажно-митними деклараціями (Том ?4 а.с.?230 250; том? 5 а.с.?1 60).

Рух товару саме від ТОВ "Дельта В.В.В." як продавця до Позивача як покупця підтверджується: товарно-транспортними накладними для поставок на умовах СРТ (Том 8 а.с. 116 - 250, Том 9 а.с. 1 - 109, Том 10 а.с. 1 - 245, Том 11 а.с. 1 - 192, 195 - 250, Том 12 а.с. 1 245).

Позивачем надано до суду копії листів припортових терміналів, що значаться пунктами призначення відповідно до договорів поставки на умовах СРТ, які підтверджують прийняття та вивантаження товару для Позивача від ТОВ "Дельта В.В.В.":

- Лист ТОВ "Тіс-Зерно" від 21.01.2015 року №2101/04 (Том 6 а.с. 239 242), відповідно до якого підтверджується що товар (кукурудза 3 класу, пшениця 5 класу, пшениця 6 класу, ячмінь 1 класу, ячмінь 3 класу) загальною вагою 6508,257 тон було прийнято терміналом від вантажовідправника ТОВ "Дельта В.В.В.".

- Лист ТОВ СП "Трансбалктермінал" від 21.01.2015 року № 13/15 (Том 6 а.с. 243 245), відповідно до якого підтверджується, що терміналом було прийнято та відвантажено транспорт з товаром (пшеницею 2 класу) загальною вагою 711,380 тон, вантажовідправником якого є ТОВ "Дельта В.В.В.".

Отже рух товару саме від ТОВ "Дельта В.В.В.", а не від будь-яких третіх осіб, до Позивача додатково підтверджується документами припортових терміналів.

Факт переоформлення товару на Позивача за договором поставки від 08.11.2012 року №К1211-3303 (умови поставки EXW), підтверджується відповідною складською квитанцією на зерно від 09.11.2012 року №2901 (т.?11 арк.?193) та карткою аналізу зерна від 09.11.2012 року №56 (т.?11 арк.?194).

Додатково, Позивачем надано до матеріалів справи копії документів, отриманих від ТОВ "Дельта В.В.В." перед вступом у фінансово-господарські взаємовідносини, що свідчать про вжиття заходів належної податкової обачності: копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Том 7, а.с. 25), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Том 7, а.с. 26), довідки АА №562135 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Том 7, а.с. 27), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Том 7, а.с. 24), довідки з органу статистики, довідки про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП (Том 7, а.с. 29), свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ (Том 7, а.с. 28, наказу про призначення ОСОБА_9 директором ТОВ "Дельта В.В.В." (Том 7, а.с. 28), аркушів паспорту громадянина України ОСОБА_9 (Том 7, а.с. 29).

Суд наголошує на висновках Верховного Суду, викладених у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018? у справі №?816/1422/17: "… прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової "надійності" такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом".

З урахуванням зазначеної позиції Верховного Суду та наданих доказів, суд доходить висновку, що Позивачем вжито заходів належної податкової обачності.

Суд відхиляє посилання Відповідача на Акт Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 21.08.2014 №478/11-23-22-06/36023200 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дельта В.В.В."

Як відзначив Верховний Суд Постанові від 14.08.2018 року у справі № №816/4857/14, зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю (ці) обставину (обставини) і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні ст. 109 ПК України.

Судом також враховано, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки сам по собі не є належним доказом правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначене випливає із положень абз.?7 п.?73.5 ст.?73 ПК України, відповідно до якого: "зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк".

Понад те, акт про неможливість проведення зустрічної звірки по суті є актом про неможливість з`ясування реальності та повноти відображення господарських операцій в обліку платника податків, а відтак виключає можливість викладення в ньому висновків щодо змісту господарської діяльності платника податків, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 19.05.2020?року у справі №?815/1573/15, а також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у Постанові від 15.06.2023 року у справі № 813/8129/14, від 31.05.2023 року у справі № 810/1752/15, від 14.04.2023 року у справі № 805/4068/16-а, від 04.04.2023 року у справі № 826/13553/15, від 20.03.2023 року у справі № 810/1596/15 та ін.

Суд зауважує, що в Акті перевірки та матеріалах справи відсутні посилання на інші обставини або докази, які могли б свідчити про наявність порушень з боку Позивача у взаємовідносинах з ТОВ "Дельта В.В.В.".

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку, підтверджується реальність здійснення Позивачем господарських операції із ТОВ "Дельта В.В.В.". Відповідач не навів будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненних Позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків.

Щодо господарських операцій Позивача із ТОВ "Центуріон-ЛТД".

Із наданого Відповідачем до суду розрахунку грошових зобов`язань (зменшення бюджетного відшкодування) в розрізі контрагентів та періодів донарахування вбачається, що за результатами фінансово-господарських операцій Позивача із ТОВ "Центуріон-ЛТД" податковим органом не здійснено жодних податкових донарахувань, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення не стосуються господарських операцій Позивача з ТОВ "Центуріон-ЛТД". Зазначене також було підтверджено Позивачем в ході нового кола розгляду справи.

Таким чином, реальність фінансово-господарських операцій Позивача із ТОВ "Центуріон-ЛТД" не є предметом доказування в розглядуваній справі.

У будь-якому разі, Позивачем надано, а судом повністю та всебічно досліджено належним чином оформлені первинні документи за результатами господарських операцій Позивача із ТОВ "Центуріон-ЛТД".

Так, між Позивачем як покупцем та ТОВ "Центуріон-ЛТД" як постачальником були укладені однотипні за змістом договори поставок від 13.09.2011 року №К1109-1098, від 29.08.2011 року №К1109-1098, від 02.09.2011 року №К1109-0991, від 29.08.2011 року №К1108-1098, від 02.09.2011 року №К1109-0991, від 29.08.2011 року №К1108-1098, від 16.08.2011 року №1108-0967, від 30.08.2011 року №1108-1119, від 19.08.2011 року №К1108-0995, від 23.08.2011 року №К1108-1017, від 29.09.2011 року №1108-1168, від 23.09.2011 року №К1109-1145, від 30.08.2011 року №К1108-1109, від 08.09.2011 року №К1109-1058, від 08.09.2011 року №К1109-1047, від 23.09.2011 року №К1109-1163, від 27.09. 2011 року №К1109-1160, від 22.09. 2011 року №К1109-1130, від 20.09.2011 року №К1109-1120, від 09.09.2011 року №К1109-1086, від 21.09.2011 року №К1109-1124, від 16.09. 2011 року №К1109-1114, від 05.0.9. 2011 року №К1109-1023, від 02.09.2011 року №К1109-0971, від 01.09.2011 року №К1109-0944, від 07.09.2011 року №К1109-1047, від 26.08.2011 року №К1109-1058, на підставі яких Позивач закупляв сільськогосподарську продукцію, а саме зерно кукурудзи, пшениці 3-го, 4-го, 5-го класів та ячменю для його подальшого експорту (Том 8 а.с. 4 102).

За умовами вказаних договорів, ТОВ "Центуріон-ЛТД" зобов`язується поставити й передати, а Позивач зобов`язується оплатити й прийняти сільськогосподарську продукцію насипом.

ТОВ "Центуріон-ЛТД" зобов`язується передати Товар на умовах CPT (перевезення оплачено до) ТОВ "МСП Ніка Тера"/ Южний морський торговий порт, ТОВ "ТІС-Зерно" / Іллічівський морський торгівельний порт, СП ТОВ "Трансбалктермінал", згідно Інкотермс 2010 року.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій Позивачем надано, а судом повністю та всебічно досліджено відповідні первинні документи:

- Видаткова накладна від 31.08.2011?року №?8311, видаткова накладна від 30.08.2011?року №?8301, видаткова накладна 29.08.2011?року №?8292, видаткова накладна 29.08.2011?року №?8291, видаткова накладна 29.08.2011?року №?8281, видаткова накладна 24.08.2011?року №?8241, видаткова накладна від 21.08.2011?року №?8211, видаткова накладна від 19.08.2011?року №?8191, видаткова накладна від 16.08.2011?року №?8161, від 30.09.2011?року №?9301, видаткова накладна від 29.09.2011?року №?9291, від 28.09.2011?року №?9281, видаткова накладна від 13.09.2011?року №?9131, від 16.09.2011?року №?9162, видаткова накладна від 20.09.2011?року №?9201, від 21.09.2011?року №?9212, видаткова накладна від 25.09.2011?року №?9252, від 26.09.2011?року №?9261, видаткова накладна від 27.09.2011?року №?9271, видаткова накладна від 23.09.2011?року №?9231, від 01.09.2011?року №?9012, видаткова накладна від 03.09.2011?року №?9031, від 04.09.2011?року №?9041, видаткова накладна від 05.09.2011?року №?9051, від 07.09.2011?року №?9072, видаткова накладна від 08.09.2011?року №?9082, від 08.09.2011?року №?9081, видаткова накладна від 10.09.2011?року №?9101,

- Податкова накладна від 31.08.2011?№?15, податкова накладна від 30.08.2011?№?14, від 29.08.2011?№?13, від 29.08.2011?№?12, податкова накладна від 28.08.2011?№? 11, податкова накладна від 24.08.2011?№?9, від 21.08.2011?№?7, податкова накладна від 19.08.2011?року №?6, від 16.08.2011?№?4, податкова накладна від 25.09.2011?№?52, податкова накладна від 23.09.2011 №?46, податкова накладна від 21.09.2011?№?45, податкова накладна від 20.09.2011?№?42, податкова накладна від 16.09.2011?№?33, від 13.09.2011?№?23, податкова накладна від 10.09.2011?№?20, податкова накладна від 08.09.2011?№?14, податкова накладна від 08.09.2011?№?15, податкова накладна від 07.09.2011?№?13, податкова накладна від 05.09.2011?№?11, податкова накладна від 04.09.2011?№?9, податкова накладна від 03.09.2011?№?7, податкова накладна від 01.09.2011?№?2.

Судом встановлено, що надані Позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Заперечень щодо наданих Позивачем первинних документів Відповідач до суду не надав.

На підтвердження руху товару від ТОВ "Центуріон-ЛТД" Позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні (Том 8 а.с. 10, 14 16, 20, 24, 28, 32 33, 37 38, 42 44, 48 57, Том 6, а.с.). Прийняття та вивантаження товару (пшениці 3 класу у кількості 31 тон, пшениці 5 класу у кількості 106, 3 тон та ячменю 3 класу у кількості 204, 220 тон) для Позивача саме від контрагента ТОВ "Центуріон-ЛТД" додатково підтверджується листом припортового зерноперевантажувального терміналу СП ТОВ "Трансбалктермінал" від 21.01.2015 № 16/15 (Том 6 а.с. 238).

Позивачем надано до матеріалів справи також вантажно-митні декларації (Том 5 а.с. 1 60), які підтверджують використання Позивачем товару у власній господарській діяльності, а саме, для експорту.

Відповідач не навів будь-яких доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненних Позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку підтверджується реальність здійснення Позивачем господарських операції з контрагентами ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В." та ТОВ "Центуріон-ЛТД", які спричинили реальну зміну майнового стану позивача, та ті обставини, що спірні господарські операції здійснено Позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Окрім того, судом взято до уваги та досліджено висновок експерта від 20.11.2015 №16853/21813-21815/15-45 (Том 13 а.с. 96 148), складений за результатами судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2015 року.

Зі змісту висновку експерта від 20.11.2015 вбачається, що висновки Акта Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 03.02.2015 №4/28-10-40-3/30307207 свого документального та нормативного підтвердження не знайшли.

Згідно з розділом "ВИСНОВКИ" висновку експерта від 20.11.2015 року №16853/21813-21815/15-45, в результаті проведеного дослідження, наданих матеріалів, встановлено, що документально не підтверджуються висновки, викладені в акті від 03.02.2015 року № 4/28-10-40-3/30307207 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМОДІТІЗ УКРАЇНА ЛТД" (код ЄДРПОУ 30307207) про порушення Позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 та п. 200.1, п. 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України.

За правилами ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення.

Проаналізувавши наявний у матеріалах справи висновок експерта, суд встановив належність його оформлення та відповідність вимогам, встановленим ст. 101 КАС України. Висновок складено ОСОБА_10 головним судовим експертом відділу економічних досліджень, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємства і організацій", 11.3 "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій", свідоцтво від 25.05.2011 року № 139-11, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 25.05.2016 року. Висновок містить інформацію про обізнаність експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також посилання на номер судової справи, в межах якої була проведена судова експертиза. Суд також звертає увагу, що вирішення питань, поставлених у ході проведення судово-економічної експертизи, вимагало спеціальних знань та детального дослідження первинних документів та суті господарських операцій Позивача.

Окрім того, судом також взято до уваги надану Позивачем рецензію на вказаний висновок експерта, складену 20.06.2023 доктором економічних наук, судовим експертом-економістом Педь І.В., яка підтверджує повноту, обґрунтованість та відповідність Висновку експерта вимогам законодавства. Зокрема, в Рецензії судовий експерт-рецензент Педь І.В. звертає увагу на таке:

- За результатами вивчення змісту вступної частини Висновку експерта встановлено, що при її складанні в цілому додержано вимоги ч. 6 і 7 ст. 101 КАС України, п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

- Дані, що стосуються підстав проведення експертизи, особи експерта та його кваліфікації, викладені повно.

- Надані експерту матеріали справи, об`єкти дослідження та перелік інформаційних джерел, на які посилалися експерти по ходу викладення процесу дослідження, перелічені з необхідною чіткістю і повнотою.

- Поставлені на експертизу питання не вимагають вирішення питань, які не відносяться до компетенції експертів-економістів. Питання сформульовані з достатньою чіткістю та конкретністю, не створюють сумніву щодо змісту та обсягу доручення.

- За результатами вивчення змісту дослідницької частини Висновку не виявлені порушення, які можуть вплинути на повноту та об`єктивність дослідження та його результатів.

- Надані висновки відповідають наведеному у Висновку експерта опису результатів проведеного дослідження.

- Виходячи з опису процесу та результатів проведення дослідження, викладених в дослідницькій частині Висновку експерта, проведене дослідження є повним та об`єктивним, а отримані результати є документально та нормативно обґрунтованими.

- Експертом надано відповідь по суті на кожне з поставлених питань. Надані відповіді повністю відповідають змісту поставлених питань та результатам проведеного дослідження.

З огляду на наведене, суд вважає, що висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.11.2015 №16853/21813-21815/15-45, складений за результатами проведення судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 826/8493/15, є належним і допустим доказом, а його висновки підлягають врахуванню при ухваленні рішення по суті справи.

Надаючи правову оцінку доводам Позивача щодо відсутності підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд виходить із наступного.

Із Акта перевірки вбачається, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача стала постанова старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України підполковника податкової міліції ОСОБА_11 від 06.02.2014 (із уточненням від 16.05.2014 року) "Про призначення позапланової документальної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агрофірма Сокільське" та іншими суб`єктами підприємницької діяльності постачальниками сільськогосподарської продукції за 2011-2013 роки".

Згідно Акта перевірки, у провадженні слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань знаходилися матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 3201200000000009 за ч. 2 ст. 205, ч. 1, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Суд звертає увагу, що положеннями п. 86.9 ст. 86 ПК України передбачено: "У разі, якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили".

Разом з тим, на переконання суду, у розглядуваній справі контролюючим органом не було виконано всіх обов`язкових умов, за наявності та після настання яких останній мав би право приймати податкові повідомлення-рішення.

Так, у кримінальному провадженні № 32012000000000009, у межах якого проводилася податкова перевірка, станом на дату прийняття податкових повідомлень-рішень (17.02.2015) не існувало жодних судових рішень, що б набрали законної сили. Кримінальне провадження № 3201200000000009 було закрито 24.02.2016 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Судом відхиляються твердження податкового органу про нібито необхідність застосування загального порядку нарахування грошових зобов`язань за результатами податкових перевірок, проведених на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

На переконання суду, за результатами перевірок, проведених на підставі пп. 78.1.11 ст. 78 ПК України, у відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу ДПС визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У Постанові від 16.04.2020 у справі № 815/5861/15 Верховний Суд, здійснюючи тлумачення п. 86.9 ст. 86 ПК України у тій редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин і у розглядуваній справі, дійшов наступних висновків: "Аналіз наведеної норми [пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України] свідчить про те, що за своїм характером призначення документальної позапланової перевірки може характеризуватися як заходи забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія. Зазначена правова невизначеність, відсутність узгодженого процесуального порядку проведення документальних позапланових перевірок в кримінальному провадженні призводить до різного порядку призначення та проведення таких перевірок і, як наслідок, до різних правових наслідків їх застосування, що перед усім вказує на доцільність визначення документальної перевірки в системі слідчих дій передбачених КПК України, як самостійної дії. Суд вважає, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді (слідчого, прокурора) у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні. Конкуренція між пріоритетом вирішення кримінальної справи над податковим спором і навпаки існувала із самого початку унормування фінансових правовідносин […] Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення".

Аналогічні висновки щодо застосування положень пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України були висловлені Верховним Судом також у Постанові від 13.11.2018 року у справі № 813/4605/16: "Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального законодавства. Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення-рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення".

Подібну позицію Верховний Суд висловив також у від 14.05.2019 року у справі № 813/2688/15: "Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Отже, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні. Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов`язання".

Суд акцентує, що вищезазначені висновки Верховного Суду стосуються тлумачення п. 86.9 ст. 86 ПК України саме у тій редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин і у розглядуваній справі.

Враховуючи, що матеріали позапланової документальної перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, або наявне кримінальне провадження можуть свідчити про порушення платником податків законодавства, орган ДПС не позбавлений права на підставі цієї норми та інших підстав, визначених ст. 78 ПК України, провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов`язань.

Разом з тим, Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників не було проведено позапланової податкової перевірки Позивача, натомість, всупереч процедурі, визначеній п. 86.9 ст. 86 ПК України, передчасно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.02.2015 року №0000084050, №0000094050 і №0000104050.

Окрім вищенаведеного, судом було встановлено, що згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Відповідачем було застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від суми податкових донарахувань.

Відповідно до абз. 3-4 п. 123.1 ст. 123 ПК України (в редакції, чинній на період спірних правовідносин), при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд погоджується із доводами Позивача щодо відсутності факту повторності визначення податковим органом податкового зобов`язання. Як зазначено в самих податкових повідомленнях-рішеннях, підставою для нарахування 50% штрафних санкцій стали висновки Акта перевірки Позивача від 09.12.2014 № 1448/28-10-37-20/30307207.

Однак, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків цього Акта перевірки від 09.12.2014 № 1448/28-10-37-20/30307207, не набули статусу узгоджених, оскільки були оскаржені Позивачем в межах адміністративної справи № 826/4115/15. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2016 року (Том 14 а.с. 2 14), що залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (Том 14 а.с. 9 14) та Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30307207) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, за змістом норм ч. 1 і 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на пов`язані із проведенням експертиз.

Наявними у матеріалах справи квитанцією від 26.05.2015 №PN304, платіжними дорученнями від 23.06.2015 №852 та від 21.10.2015 №5462 підтверджено, що Позивачем понесено судові витрати на оплату судового збору у сумі 974,40 грн.

Окрім того, за надання послуги з проведення судової експертизи Позивачем понесено витрати у розмірі 88 704,00 грн. Частиною п`ятою статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Письмових пояснень або заперечень щодо розподілу витрат на проведення судової експертизи матеріали справи не містять.

Отже, стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача підлягають судові витрати у загальному розмірі 89 678,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 132, 134, 137, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.02.2015 №0000084050, №0000094050 і №0000104050.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 30307207) судові витрати у розмірі 89 678,40 грн (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 40 копійок), в тому числі 974,40 грн - на оплату судового збору у сумі і 88 704 грн - на проведення судово-економічної експертизи за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП:44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.