Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
20 грудня 2024 року справа №520/27935/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ"
до Кропивницької митниці Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання
вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (далі по тексту позивач, ТОВ "АРТІ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000436 від 18.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте рішення про коригування митної вартості від 18.09.2024 №UA901000/2024/000175/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.09.2024 №UA901020/2024/000436 є протиправними, містить лише формальні посилання на те, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. Позивачем під час митного оформлення наданий вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у спірних правовідносинах він діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні. Також зазначив, що статтею 54 Митного кодексу України (далі по тексту МК України) передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України. Митницею здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю встановлено, що подані до митного оформлення документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також митним органом виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». На вимогу митного органу додаткові документи не надано, а відтак прийняті рішення та картка є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погодившись з доводами представника відповідача, просив позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.1997 (індивідуальний номер 25185087). Основний вид діяльності за КВЕД: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та компанією Dalian Shangdu Wjh Co., Ltd. укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № ARDAL-2019 від 12.12.2019 (далі по тексту Контракт).
Відповідно до п. 1.1. Контракту постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність імпортеру азбестотехнічні та безазбестні вироби (надалі-товар), а Імпортер зобов`язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов цього контракту.
Відповідно до п. 1.2. Контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру товару відображається імпортером для кожної партії товару у замовленні. Замовлення і ціна товару узгоджуються сторонами в інвойсах та/або у проформах-інвойсах.
Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB-Ксінганг, Тяньжин, Китай чи FOB-інший порт, Китай з додаванням транспортних витрат за узгодженням сторін (ІНКОТЕРМС 2010). Моментом (датою) поставки за контрактом є дата навантаження продавцем товару, який пройшов митне очищення для експорту, на судно, яке вказано покупцем, з цього моменту до покупця переходять усі ризики втрати чи пошкодження товару, а також зобов`язання понести усі витрати, пов`язані з товаром.
Відповідно до п. 4.2. Контракту постачальник зобов`язується здійснити поставку товару не пізніше 90 (дев`яноста) днів від дати проформи-інвойсу. Датою поставки вважається дата завантаження товару на борт судна, вказаного покупцем (пункт контракту у редакції додаткової угоди № 9 від 01.12.2023).
Відповідно до п. 5.1. Контракту ціна товару, що постачається, вказується у інвойсах та/або проформах-інвойсах на кожну партію та включає в собі вартість пакування та маркування товару.
Відповідно до п. 5.2. Контракту ціни, виставлені у проформі-інвойсі, залишаються незмінними після здійснення передплати.
Відповідно до п. 5.3. Контракту загальна сума контракту приблизно складає 500 000,00 (п`ятсот тисяч) доларів США (пункт контракту у редакції додаткової угоди № 9 від 01.12.2023).
Відповідно до п. 6.2. Контракту платежі повинні здійснюватися покупцем в доларах США на рахунок, вказаний продавцем у контракті або на рахунки, вказані продавцем додатково.
Відповідно до п. 6.3. Контракту покупець здійснює 100% оплату перед навантаженням за комерційним рахунком після отримання пакувального листа, отриманого шляхом факсимільного зв`язку чи електронного зв`язку (пункт контракту у редакції додаткової угоди №6 від 29.07.2022). Термін готовності продукції: до 09.07.2024.
09.05.2024 продавець виставив покупцю рахунок-проформу № PI01U092403 до Контракту на загальну суму 13 324,50 дол. США. Загальна вага товару: 22 050,00 кг. Умови оплати: 100% оплата перед відвантаженням згідно з комерційним інвойсом після надання пакувального листа. Умови поставки: FOB-Ксинганг, Китай. Термін готовності: до 09.07.2024. Допустимості відхилення в кількості: 10%.
30.05.2024 сторони підписали специфікацію № 20 на загальну суму 13 329,85 дол. США. Загальна вага товару: 22 093,00 кг.
Цього ж дня продавець виставив рахунок-фактуру (інвойс) №026624 від 30.05.2024 на загальну суму 13 329,85 дол. США. Загальна васага товару: 22 093,00 кг. Умови оплати: 100% оплата перед відвантаженням згідно з комерційним інвойсом після надання пакувального листа. Умови поставки: FOB-Ксинганг, Китай.
30.05.2024 продавець підготував товар до відправки і надав позивачу пакувальний лист 026624 від 30.05.2024.
Відповідно до умов Контракту позивач 06.06.2024 здійснив оплату за товар у розмірі 13 329,85 дол. США, що підтверджується банківським платіжним документом № 00789020240606. Призначення платежу оплата за контрактом ARDAL-2019 від 12.12.2019, комерційний інвойсом №026624 від 30.05.24, проформою інвойсом SCHB231013 від 13.10.2023 за гумові листи.
Згідно коносаменту №UTRUST24070268 продавець завантажив товар на борт судна 11.07.2024.
Для доставки товару з порту м. Ксінганг, Китай до порту м. Гданськ, Польща позивач (як замовник) 20.01.2017 уклав з ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" (як виконавцем) Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №220017-7 (далі по тексту договір №220017-7).
Відповідно до п. 1.1. договору №220017-7 виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до п. 2.1.2. договору №220017-7 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів.
Відповідно до п. 3.1. договору №220017-7 вартість послуг зазначається у рахунках виконавця.
Відповідно до п. 3.2. договору №220017-7 ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати виконавцю та витрат, понесених виконавцем в інтересах замовника в цілях виконання цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору №220017-7 оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 14 календарних днів з часу пред`явлення рахунку. Рахунки, що пред`являються виконавцем за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику клієнта.
Відповідно до п. 3.5. договору №220017-7 виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб).
Виконавець 12.09.2024 виставив замовнику рахунок на оплату № 1012, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України: Ксінганг, Китай Гданськ, Польща (250 756,68 грн.), навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (17 297,91 грн.), автодоставка м. Гданськ (8 237,10 грн.), оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (8 731,33 грн.), перевантаження за межами митної території України (11 037,71 грн), експедиторська винагорода на території України (3 482,10 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 299 542,83 грн. без ПДВ та сума ПДВ 696,42 грн.
Також виконавець 12.09.2024 видав замовнику довідку про транспортні та складські витрати №1209-2, за якою вартість морського фрахту складає 250 756,68 грн. без ПДВ, локальні витрати, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації, доставка вантажу на перевантаження, перевантаження контейнеру за межами території України (м. Гданськ, Польща) складає 45 304,05 грн. без ПДВ.
Для зберігання товарів у Польщі ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" (як замовник) уклало з Seacall Sp.z o.o (як виконавець) договір № 010622-14 від 01.06.2022 (далі по тексту договір № 010622-14).
Відповідно до п. 1.1. договору №010622-14 цей договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні виконавцем заявок замовника на організацію перевантаження вантажу з морського контейнера, який прибуває в порт Гданськ або Гдиня у вантажному автомобілі, а також при виконані комплексу послуг, пов`язаних з обробкою вантажу у порті Гданськ або Гдиня, а також організацію автоперевезення вантажу або контейнеру.
Відповідно до п. 1.3. договору №010622-14 у рамках своєї господарської діяльності виконавець діє від свого імені в інтересах замовника.
Для перевантаження товару з контейнеру в автомобіль Seacall Sp.z o.o. уклало угоду зі складом у Польщі Langowski Logistics Magazyn вул. Kontenerowa 21, Gdansk, що підтверджується листом від Seacall Sp.z o.o від 01.02.2024. Цей склад зазначено у автотранспортній накладній № 3586 від 12.09.2024 у графі 22 "Підпис та штамп відправника".
Для доставлення товару з м. Гданськ, Польща до м. Кропивницький, Україна ТОВ "АРТІ" (як замовник) 29.11.2016 уклало з ФОП ОСОБА_1 (як експедитором) Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №55-3 (далі по тексту договір №55-3).
Відповідно до п. 1.1. договору №55-3 експедитор зобов`язується надавати замовникові послуги з організації перевезень вантажів замовника та забезпечувати оптимальне транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом на умовах цього договору та підписаних сторонами заявок, а замовник зобов`язується оплатити ці послуги. На умовах цього договору здійснюється організація перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом, що належить залученим експедитором перевізникам у внутрішньо-міському, міжміському і міжнародному сполученнях за цінами, які встановилися на транспортному ринку. Вартість послуг експедитора розраховується як різниця між тарифними ставками замовника і вартістю послуг найнятого експедитором перевізника. В разі необхідності експедитор уповноважений замовником зробити попередню оплату вартості перевезення власними коштами згідно з рахунком перевізника.
Відповідно до п. 2.1. договору №55-3 замовник подає експедитору заявку на перевезення.
Відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. цього договору експедитор має право залучати третіх осіб для надання транспортно-експедиційних послуг згідно цього договору.
Відповідно до п. 6.3. договору №55-3. ціни на послуги узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках-фактурах експедитора.
Відповідно до п. 6.4. договору №55-3 розрахунки за виконані послуги проводяться в національній валюті України по безготівковому розрахунку шляхом перерахування на поточний рахунок експедитора протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами відповідної заявки (але не раніше дати розвантаження), якщо інше не зазначено в заявці.
Позивач 09.09.2024 видав експедитору заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №3405 до договору №55-3 від 29.11.2016. Маршрут перевезення: м. Гданськ, Польща м. Кропивницький, Україна. Вантажовідправник і адреса пункту відправлення вантажу: Langowski Logistics Warehouse, Kontenerowa 21, 80-601 Gdansk. Вартість перевезення: 2 500,00 євро по курсу НБУ на дату складання довідки транспортних витрат. Місце завантаження: вул. Kontenerowa 21, Gdansk. Строк та умови оплати: безготівковий розрахунок в день вивантаження за сканованими копіями документів. Наданий транспортний засіб: MAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Для виконання заявки №3039 ФОП ОСОБА_1 (як замовник/експедитор 1) уклала з ФОП ОСОБА_2 (як експедитор 2) договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 330-Е від 10.05.2017 (далі по тексту договір № 330-Е).
Відповідно до п. 1.2. договору №330-Е замовник (експедитор 1) залучає експедитора 2 для здійснення перевезення автомобільним транспортом вантажів, які належать клієнтам (замовникам послуг експедитора 1), по території України та/або іноземних держав.
Відповідно до п. 1.3. договору №330-Е експедитор 2 зобов`язується прийняти у встановлені строки вантаж, доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення в установлений в заявці строк та передати його уповноваженій на отримання вантажу особі, у відповідності до заявки, що погоджена сторонами, а замовник (експедитор 1) зобов`язується сплатити за перевезення вантажів встановлену у заявці плату.
Також згідно з пп. 3.1.8. п. 3.1. договору №330-Е в разі пошкодження, втрати або повної загибелі вантажу під час перевезення, експедитор 2 несе відповідальність перед замовником (експедитором 1) в сумі: - пошкодженого вантажу за цінами, вказаними в інвойсі (при перевезенні у міжнародному сполученні) або видатковій накладній (при перевезенні по території України), які супроводжують вантаж; - додаткових витрат, що виникли згідно договорів із третіми особами у замовника (експедитора 1).
Таким чином, суд приходить до переконання, що експедитор 2 за договором № 330-Е має право залучати до перевезення третіх осіб.
ФОП ОСОБА_2 (як замовник/експедитор) уклала 20.04.2023 з ФОП ОСОБА_3 (як перевізником) договір на на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 875-П (далі по тексту договір №875 П).
Відповідно до п. 1.2. договору №875-П замовник (експедитор) залучає перевізника для здійснення перевезення автомобільним транспортом вантажів, які належать клієнтам (замовникам послуг експедитора), по території України та/або іноземних держав.
Відповідно до п. 1.3. договору №875-П перевізник на підставі заявок замовника (експедитора) здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом або організовує перевезення вантажів із залученням третьої сторони, при цьому перевізник виступає як експедитор 2.
ОСОБА_3 (як експедитор) у свою чергу залучила до здійснення перевезень ФОП ОСОБА_4 (як перевізника) відповідно до договору транспортного експедирування №100623-2 від 10.06.2023 (далі по тексту договір № 100623-2).
Відповідно до п. 1.1 договору №100623-2 згідно зі ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
ФОП ОСОБА_4 вказаний у графах 16 "Перевізник" та 23 "Підпис та штамп перевізника" автотранспортної накладної № 3586 від 12.09.2024.
За надані послуги перевезення вантажу з м. Гданськ, Польща до м. Кропивницький, Україна ФОП ОСОБА_1 16.09.2024 виставила позивачу рахунок на оплату № 3405, за умовами якого сплаті підлягали: транспортно-експедиційні послуги за межами України (м. Гданськ 80-601 Gdansk (Польща) - м/п Хребенне - Рава Руська) 54 500,00 грн.; транспортно-експедиційні послуги на території України (м/п Хребенне-Рава Руська м. Кропивницький) 58 990,00 грн, винагорода експедитора 1 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 114 490,00 грн.
Також ФОП ОСОБА_1 16.09.2024 видала позивачу довідку про транспортні витрати № 1717, за якою вартість перевезення вантажу за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м/п Хребенне - Рава Руська складає 54 500,00 грн, а за маршрутом м/п Хребенне - Рава Руська м. Кропивницький, Україна 59 990,00 грн.
Позивач звернувся до Кропивницької митниці з електронною митною декларацією №24UA901020007044U5 від 18.09.2024 з метою ввезення в Україну листів з вулканізованої непористої гуми, призначених для захисту підлоги проти сковзання та призначених для виготовлення прокладок і ущільнювальних з`єднань. Відповідно до граф 12, 43 МД вартість товару була визначена за ціною договору (контракту) у розмірі 901 871,33 грн. (13 329,85 дол. США за курсом НБУ).
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, відповідно до оскаржуваної картки відмови № UA901020/2024/000436 від 18.09.2024, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист №026624 від 30.05.2024 проформу-інвойс №PI01U092403 від 09.05.2024 та її переклад українською мовою; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №026624 від 30.05.2024 та його переклад українською мовою; коносамент (Not negotiable - copy) №MEDUWC780014 від 11.07.2024; коносамент (Bill of landing) №UTRUST24070268 від 11.07.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №3586 від 12.09.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №24C2102М0886/50001 від 26.07.2024; банківський документ про оплату товару (MUR) №00789020240606 від 06.06.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1012 від 12.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №3405 від 16.09.2024; довідку про транспортні та складські витрати №1209-2 від 12.09.2024; довідку про транспортні витрати №1717 від 16.09.2024; заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №3405 від 09.09.2024 за договором №55-З від 29.11.2016; прейскурант (прайс-лист) №б/н від 01.01.2024 та його переклад українською мовою; розрахунок ціни (калькуляцію) №б/н від 30.05.2024 та його переклад українською мовою; договір (контракт) №010622-14 від 01.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угода №1 від 30.06.2020 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду №2 від 20.11.2020 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 3 від 20.12.2021 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 4 від 03.03.2022 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 5 від 04.08.2022 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 6 від 29.07.2022 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 7 від 26.12.2022 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 8 від 12.05.2023 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 9 від 01.12.2023 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; додаткову угоду № 10 від 29.12.2023 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; специфікацію № 20 від 30.05.2024 до контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019; договір транспортного експедирування №100623-2 від 10.06.2023; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №220017-7 від 20.01.2027; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №330-Е від 10.05.2017; договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №55-З; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №875-П від 20.04.2023; лист Langowski Logistics Sp. Z.о.о. від 03.01.2023 та його переклад українською мовою; лист-відповідь Seacall Sp. Z.o.o від 01.02.2024 та його переклад українською мовою; копію митної декларації країни відправлення №02172024000159741 від 07.07.2024 та її переклад українською мовою.
Відповідач 17.09.2024 надіслав позивачу запит (повідомлення) №39416de2-6a9e-4f71-9fa9-8b3e2cbbfc75 про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: документи, що містять відомості щодо вартості завантаження Товару в контейнер, доставки до порту, завантаження на борт судна, тощо; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями/та/або інформація біржових організацій про вартість товару. Свою вимогу відповідач пояснив тим, що у відповідності до ст. 53, 336, 337 МК України, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення відповідачем виявлено відсутність інформації щодо учасників виконання операції перевезення товару, окрім ФОП ОСОБА_1 , неможливістю перевірки числових значень складових митної вартості товарів, а також що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт".
Позивач у відповідь 17.09.2024 надав лист №1/17/092024, у якому повідомив, що до митного оформлення вже були надані витребувані транспортні документи, а саме: договори транспортно-експедиційних послуг та перевезення; заявку на перевезення, довідки про транспортні витрати, рахунки на оплату транспортних послуг. Також позивач надав пояснення про неможливість надати якісних та вартісних характеристик товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, оскільки такі не передбачені законодавством України та зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу. Позивач повідомив відповідача, що до митного оформлення були надані всі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а протягом 10 днів додаткові документи надаватися не будуть.
Після цього відповідач 18.09.2024 надіслав електронне повідомлення №17b6983a-0942-4b03-8495-94e107999212, яким повідомив, що враховуючи в повідомленні № 1 митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з ідентичними характеристиками товарів, в тому числі здійснених ТОВ "АРТІ" основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, ч. 2 ст. 58 МК України. Проведено консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст. 59 - 61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК "Інспектор" враховуючи, інформацію щодо митних оформлень ідентичних товарів резервним методом). Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор" та враховуючи встановлену ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст. 64 МК України за резервним методом на рівні 1,31 дол. США/кг згідно інформації щодо товаровиробника Dalian Shangdu Wjh Co., Ltd.
Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №/2024/000175/2 від 18.09.2024. Відповідно до графи 31 рішення про коригування відповідач здійснив митну оцінку товару № 2 за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Це коригування вартості вчинено на підставі наявної цінової інформації за наступними фактами митних оформлень, а саме: митної декларації № 24UA100180011370U2 від 09.09.2024. Товар: «Пластини технічні з гуми крім твердої гуми з непористої гуми». Виробник: Dalian Shangdu Wjh Co. Ltd. Країна походження, відправлення Китай. Поставка товару на умовах: FOB Xingang, Китай. Вага товару 14213,20 кг. Метод визначення митної вартості 6. Зі змісту рішенні про коригування виходить, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.
Також відповідач надав позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000436 від 18.09.2024. Цю відмову було обґрунтовано неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України відсутністю у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митним органом відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та відповідно до ст. 55 МК України винесено рішення щодо коригування заявленої декларантом митної вартості товару.
З урахуванням корегувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024 позивач подав скореговану митну декларацію №24UA901020007085U2 від 18.09.2024, за якої товар було випущено до вільного обігу на території України.
Не погоджуючись з вказаними рішенням про коригування та карткою відмови митного органу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України (далі МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Статтею 264 МК України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України).
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6,7 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 МК України).
Аналіз вказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, яку відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 Верховний Суд також дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.
Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
Слід зазначити, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що перед прийняттям оскаржуваних рішень, після отримання ЕМД, поданих позивачем до митного органу, управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено декларанту ряд повідомлень щодо надання пояснень та додаткової інформації у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.
Листом декларанта, в якому викладено додаткові пояснення, а також повідомлено Кропивницьку митницю, що декларантом були направлені до митного органу усі можливі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару по ЕМД. Інші документи надавати не будуть.
Суд звертає увагу, що надання позивачем додаткових документів повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Суд звертає увагу, що митним органом мають аналізуватись лише ті документи та відомості в них, що дійсно мають вплив на формування митної вартості товарів.
Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, відповідач отримав від позивача вичерпну інформацію щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.
Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 МК України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.77 "Про захист особи відносно актів адміністративних органів".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
У той же час відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості товару.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024 Кропивницькою митницею зазначено наступні підстави для проведення коригування:
- поставка товару здійснюється згідно контракту від 12.12.2019 №ARDAL-2019, укладеного між ТОВ "АРТІ" та компанією Dalian Shangdu Wjh Co., Ltd (Китай), специфікації №20 від 30.05.2024 (відповідно до умов контракту), інвойсу від 30.05.2024 № 026624, на умовах поставки FOB XINGANG згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Виробником товарів є Dalian Shangdu Wjh Co., Ltd, (Китай). Згідно п.п. 5.1 пункту 5 "Ціни і загальна сума" Контракту, "Вартість товару зазначається у інвойсах і/або в проформах інвойсах включає вартість упаковки та маркування Товару". Представлені декларантом документи, що підтверджують взаємовідносини пов`язані із наданням транспортно-експедиційних послуг із порту Гданськ до м. Кропивницький містить ланцюжок із п`яти суб`єктів (включаючи імпортера та перевізника), надані заявка на перевезення до договору №55-3 та рахунок фактура №3405 відображають тільки відносини між ТОВ "АРТІ" та ФОП ОСОБА_1 . Інформація щодо інших учасників виконання операції не надано, при тому, що відповідно до поданих договорів, передбачається надання заявок, рахунків та оплата за надання відповідних послуг.
- виявлені обставини у сукупності унеможливлюють здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
- згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Листи з незатверділої непористої вулканізованої гуми, призначена для виготовлення прокладок і ущільнювальних з`єднань.» виробник Dalian Shangdu Wjh Co., Ltd, країна виробництва Китай з рівнем митної вартості товарів за кодами згідно УКТ ЗЕД 4008219000, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт".
Щодо відсутності інформації щодо суб`єктів господарювання, які були залучені до транспортування товару з порту Гданськ до м. Кропивницький.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №804/16533/14 від 31.05.2019 митний кодекс України не містить вичерпного переліку документів, які підтверджують витрати на транспортування, а також вони не визначають види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.
Для підтвердження транспортних витрат позивач надав до митного оформлення наступні документи: коносамент (Not negotiable - copy) №MEDUWC780014 від 11.07.2024; коносамент (Bill of landing) №UTRUST24070268 від 11.07.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №3586 від 12.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1012 від 12.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №3405 від 16.09.2024; довідку про транспортні та складські витрати №1209-2 від 12.09.2024; довідку про транспортні витрати №1717 від 16.09.2024; заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №3405 від 09.09.2024 за договором №55-З від 29.11.2016; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №220017-7 від 20.01.2027 між ТОВ "АРТІ" та ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді"; договір (контракт) №010622-14 від 01.06.2022 між ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" та Seacall Sp. Z.o.o.; договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 55-З від 29.11.2016 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "АРТІ"; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 330-Е від 10.05.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 875-П від 20.04.2023 між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ; договір транспортного експедирування №100623-2 від 10.06.2023 між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 ; лист Langowski Logistics Sp. Z.о.о. від 03.01.2023 та його переклад українською мовою; лист-відповідь Seacall Sp. Z.o.o від 01.02.2024 та його переклад українською мовою.
Судом встановлено, що для транспортування товарів з м. Гданськ, Польща до м. Кропивницький, Україна позивач залучив наступний ланцюжок суб`єктів господарювання: ФОП ОСОБА_1 (договір № 55-3 від 29.11.2016) ФОП ОСОБА_2 (договір № 330-Е від 10.05.2017) ФОП ОСОБА_3 (договір №875-П від 20.04.2023) ФОП ОСОБА_4 (договір № 10062302 від 10.06.2023).
Відповідно до змісту автотранспортної накладної № 3586 від 12.09.2024 перевезення товару здійснювалося водієм ОСОБА_4 (графи 16 "Перевізник" та 23 "Підпис та штамп перевізника") на автомобільному транспорті НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (графа 16 "Перевізник" та 23 "Підпис та штамп перевізника"), відправником виступав Langowski Logistics Magazyn (графа 22 "Підпис та штамп відправника"), також на штампі відправника зазначено адресу відправки 80-601 Gdansk, ul. Kontenerowa (графа 22 "Підпис та штамп відправника").
Аналогічні транспортний засіб, відправник вантажу та місце відвантаження зазначені у заявці на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №3405 до договору № 55-3 від 29.11.2016, яку позивач видав ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.1. договору № 55-3 експедитор зобов`язується надавати замовникові послуги з організації перевезень вантажів замовника та забезпечувати оптимальне транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом на умовах цього договору та підписаних сторонами заявок, а замовник зобов`язується оплатити ці послуги. На умовах цього договору здійснюється організація перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом, що належить залученим експедиторам перевізникам у внутрішньо-міському міжміському і міжнародному сполученнях за цінами, які встановилися на транспортному ринку.
Отже, за транспортування товару з порту Гданська до м. Кропивницький та залучення до перевезення третіх осіб позивач повинен сплачувати кошти лише ФОП ОСОБА_1 .
Як встановлено Судом, позивач надав до митного оформлення рахунок на оплату від 16.09.2024 №3405 від ФОП ОСОБА_1 та довідку про транспортні витрати від 16.09.2024 №1717 від ФОП ОСОБА_1 .
Отже, вищезазначене посилання відповідача на неможливість встановити щодо відсутності інформації щодо інших учасників виконання операції поставки товару є безпідставним та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо наявності митних оформлень товарів за вищими митними вартостями та відсутності в поданих до митного оформлення документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та неможливості здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару
Суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
За висновками Верховного Суду в аналогічних спорах, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі №815/2552/16 дійшов висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 вказав, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Як вже було встановлено Судом, за умовами контракту №ARDAL-2019 від 12.12.2019 остаточна ціна товару зазначається у комерційному інвойсах та специфікаціях.
Позивач подав до митного оформлення разом з МД № 24UA901020007044U5 від 18.09.2024 комерційний інвойс № 026624 від 30.05.2024 та специфікацію № 20 від 30.05.2024. Ці документи містять ідентичну інформацію щодо ціни товару 13 329,85 дол. США.
Ця сама ціна зазначена у графі 22 24UA901020007044U5 від 18.09.2024.
Як зазначалося раніше, позивач здійснив оплату за товар в повному обсязі відповідно до банківського документу (MUR) № 00789020240606 від 06.06.2024.
Поставка товару здійснювалася морським транспортом на умовах FOB-Ксинганг, Китай, що підтверджується наступними документами: проформою-інвойсом № PI01U092403 від 09.05.2024, комерційним інвойсом №026624 від 30.05.2024, прайс-листом №б/н від 01.01.2024, калькуляцією б/н від 30.05.2024, копією митної декларації країни відправлення №02172024000159741 від 07.07.2024.
За умовами поставки FOB згідно Інкотермс 2010 на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера. Усі витрати та ризики несе покупець. Витрати щодо митного очищення несе продавець згідно терміну FOB, застосовується тільки для перевезення вантажу морським транспортом.
Згідно ст. «А.6 Розподіл витрат» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6, нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Згідно ст. Б.6 «Розподіл витрат» Покупець зобов`язаний сплатити - всі витрати, пов`язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б1, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б. 7., але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.
Таким чином, позивач згідно ч. 10 ст. 58 МК України зобов`язаний був включити до митної вартості товарів лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Хребенне - Рава Руська, що підтверджується відмітками у автотранспортній накладній № 3586 від 12.09.2024.
Для підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано наступні документи: коносамент (Not negotiable - copy) №MEDUWC780014 від 11.07.2024; коносамент (Bill of landing) №UTRUST24070268 від 11.07.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №3586 від 12.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1012 від 12.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №3405 від 16.09.2024; довідку про транспортні та складські витрати № 1209-2 від 12.09.2024; довідку про транспортні витрати №1717 від 16.09.2024; заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №3405 від 09.09.2024 за договором № 55-З від 29.11.2016; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №220017-7 від 20.01.2027; договір (контракт) №010622-14 від 01.06.2022; договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №55-З від 29.11.2016; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №330-Е від 10.05.2017; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №875-П від 20.04.2023; договір транспортного експедирування №100623-2 від 10.06.2023; лист Langowski Logistics Sp. Z.о.о. від 03.01.2023 та його переклад українською мовою; лист-відповідь Seacall Sp. Z.o.o від 01.02.2024 та його переклад українською мовою.; копію митної декларації країни відправлення № 02172024000159741 від 07.07.2024 та її переклад українською мовою.
Числові значення передбачених ч. 10 ст. 58 МК України витрат підтверджені наступними документами: рахунком ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" на оплату № 1012 від 12.09.2024; довідкою ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" про транспортні та складські витрати №1209-2 від 12.09.2024; рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_1 №3405 від 16.09.2024; довідкою ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати № 1717 від 16.09.2024.
ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" 12.09.2024 виставило ТОВ "АРТІ" рахунок на оплату № 1012, за умовами якого сплаті підлягали: морський фрахт за межами митної території України: Ксінганг, Китай Гданськ, Польща (250 756,68 грн.), навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (17 297,91 грн.), автодоставка м. Гданськ (8 237,10 грн.), оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (8 731,33 грн.), перевантаження за межами митної території України (11 037,71 грн), експедиторська винагорода на території України (3 482,10 грн.). Загальна вартість наданих послуг становить 299 542,83 грн. без ПДВ та сума ПДВ 696,42 грн.
Також "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" 12.09.2024 видало позивачу довідку про транспортні та складські витрати №1209-2, за якою вартість морського фрахту складає 250 756,68 грн. без ПДВ, локальні витрати, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації, доставка вантажу на перевантаження, перевантаження контейнеру за межами території України (м. Гданськ, Польща) складає 45 304,05 грн. без ПДВ.
ФОП ОСОБА_1 16.09.2024 виставила позивачу рахунок-фактуру № 3405, за умовами якого сплаті підлягали: транспортно-експедиційні послуги за межами України (м. Гданськ 80-601 Gdansk (Польща) - м/п Хребенне - Рава Руська) 54 500,00 грн.; транспортно-експедиційні послуги на території України (м/п Хребенне-Рава Руська м. Кропивницький) 58 990,00 грн, винагорода експедитора 1 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 114 490,00 грн.
Також ФОП ОСОБА_1 16.09.2024 видала позивачу довідку про транспортні витрати №1717, за якою транспортні витрати за маршрутом м. Гданськ (Польща) - м/п Хребенне - Рава Руська складає 54 500,00 грн, а за маршрутом м/п Хребенне - Рава Руська м. Кропивницький, Україна 59 990,00 грн.
Отже, у рахунку на оплату № 1012 від 12.09.2024 зазначено передбачені ч. 10 ст 58 МК України витрати на загальну суму 296 060,73 грн., що підтверджуються довідкою №1209 2 від 12.09.2024, а у рахунку-фактурі №3405 від 16.09.2024 на загальну суму 54 500,00 грн., що підтверджуються довідкою №1717 від 16.09.2024.
Отже, позивачем обґрунтовано включено до митної вартості товарів витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Хребенне - Рава Руська у розмірі 350 560,73 грн.
Таким чином, відповідач безпідставно вказав про неможливість перевірки правильності нарахування митної вартості товару.
Суд вважає необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.
Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування АСУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Суд вважає, що відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої митної вартості декларантом.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки, в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №300/426/19 дійшов висновків про те, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Обов`язок доведення обґрунтованості сумніву щодо митної вартості митним органом визначено в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.
Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 по справі №826/27058/15, від 14.06.2022 по справі №809/257/17.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено. Водночас, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 (далі - Правила №598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності.
Крім того, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі №826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Підсумовуючи наведене, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000436 від 18.09.2024 складена у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024, яке є протиправним, слід дійти висновку про протиправність вказаної картки.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" та наявність підстав для його задоволення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.
Представником позивача у позовній заяві вказано клопотання про стягнення на його користь судових витрат у розмірі 10 000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката.
Представником відповідача у відзиві на позов подано до суду заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в яких вказано на необґрунтованість заяви та не співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката з ціною позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження надання правових послуг до матеріалів справи представником позивача було надано копію договору №2021/03/03 про надання правової допомоги від від 22.03.2021, додаткової угоди №63 від 20.09.2024 до договору №2021/03/03 про надання правової допомоги від 22.03.2021, рахунку на оплату №89 від 20.09.2024 на суму 10 000,00 грн, платіжної інструкції №19892 від 20.09.2024 на суму 10 000,00 грн, ордера серії АХ №1212611 від 04.10.2024.
Відповідно до пункту 5.1 додаткової угоди визначили суму винагороди (гонорару) в розмірі 10?000,00 грн. яка сплачується протягом 5 календарних днів з моменту підписання Додаткової угоди на підставі рахунку Адвокатського об`єднання.
Отже, надаючи оцінку заявленому представником позивача клопотанню, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як визначено приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат у розмірі 10 000,00 грн.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та картки відмови задовільними повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000175/2 від 18.09.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000436 від 18.09.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІ» (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (вулиця Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область 25030, код ЄДРПОУ 44005668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 25185087) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123942937 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Ніколаєва О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні