Постанова

від 20.12.2024 по справі 520/9016/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

20 грудня 2024 р. Справа № 520/9016/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2024 позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2024 № 00098362411 про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу в розмірі 21 904.32 грн та пені в розмір 845.52 грн нараховані за період 21.12.2019 до 28.02.2020 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не порушувало законодавчо встановленого строку сплати єдиного внеску. На переконання позивача правових підстави для нарахування штрафу та пені відсутні, оскільки задекларовані суми єдиного соціального внеску зараховані на єдиний казначейський рахунок, а відтак недоїмка відсутня. Також зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області не заперечується факт сплати єдиного соціального внеску Східним регіональним управлінням ДПСУ.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що в порушення ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон України № 2464-VI) позивачем несвоєчасно було сплачено єдиний внесок, нарахований за календарний місяць терміном сплати - не пізніше 20 числа наступного місяця за відповідний період, що підтверджується даними з інтегрованої картки платника, у зв`язку з чим рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.02.2024 № 00098362411 є правомірним та не підлягає скасуванню. З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2024 № 00098362411 про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_4 за період 21.12.2019 до 28.02.2020 штрафу в розмірі 21 904.32 грн та пені в розмірі 845.52 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнуто судовий збір у розмірі 3 028.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що враховуючи, що позивачем у встановлений строк сплачено ЄСВ за грудень 2019 - лютий 2020 в розмірі 9 010 507.64 грн та вказана сума надійшла до Державного бюджету України, ГУ ДПС у Харківській області протиправно прийнято оскаржуване рішення про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу за період з 21.12.2019 до 28.02.2020 у розмірі 21 904.32 грн та пені у розмірі 845.52 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що 26.02.2024 ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 00098362411 про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу у розмірі 21 904.32 грн та нараховано пеню у сумі 845.52 грн за період з 21.12.2019 по 28.02.2020 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 8).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, який долучено до рішення (а.с. 10), Східним регіональним управлінням ДПСУ невчасно перераховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди:

з 21.12.2019 по 24.12.2019 (нараховано пеню в розмірі 115.55 грн. та штраф у розмірі 5 777.30 грн);

з 21.01.2020 по 30.01.2020 (нараховано пеню в розмірі 405.92 грн та штраф у розмірі 8 118.37 грн);

з 21.01.2020 по 13.02.2020 (нараховано пеню в розмірі 5.55 грн та штраф у розмірі 46.26 грн);

з 21.02.2020 по 28.02.2020 (нараховано пеню в розмірі 318.50 грн та штраф у розмірі 7 962.39 грн).

26.02.2024 не погоджуючи з вищезазначеним рішенням позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 07.03.2024 № 09/2279-24 (а.с. 11-12).

25.03.2024 ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від № 4236/5/99-00-06-02-01-05, яким рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2024 № 00098362411 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 13-15).

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону України № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Абзацом першим ч. 5 ст. 9 Закону України № 2464-VI передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього. Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу, і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Як передбачено абзац. 1 ч. 1 ст. 43 Бюджетного Кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Частиною 5 ст. 45 Бюджетного Кодексу України передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поряд з цим, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання до банку платника.

Виходячи з положень вказаних статей, під сплатою єдиного внеску розуміється внесення відповідних сум на рахунки податкових органів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 за листопад 2019 задекларовано єдиного соціального внеску, нарахованого на заробітну плату, грошове забезпечення та допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами у сумі 2 643 818.73 грн, що відображено у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2019 (а.с. 16-20).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень № 791 від 19.11.2019, № 805 від 19.11.2019, № 835 від 27.11.2019, № 843 від 27.11.2019 позивачем було сплачено - 2 644 095.92 грн (а.с. 21-24).

Згідно відбитку штампу ГУ ДКС України оплата згідно даних платіжних доручень пройшла 20.11.2019, 28.11.2019.

За грудень 2019 Східним регіональним управлінням ДПСУ задекларовано єдиного соціального внеску, нарахованого на заробітну плату та грошове забезпечення у сумі 1 980 952.55грн, що відображено у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2019 (а.с. 25-30).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень № 853 від 06.12.2019, № 865 від 06.12.2019, № 883 від 12.12.2019, № 917 від 17.12.2019, № 960 від 23.12.2019, № 970 від 23.12.2019.позивачем було сплачено - 2 034 576.17 грн (а.с. 31-36).

Згідно відбитку штампу ГУ ДКС України оплата згідно даних платіжних доручень пройшла 09.12.2019, 13.12.2019, 18.12.2019, 24.12.2019.

За січень 2020 ІНФОРМАЦІЯ_2 задекларовано єдиного соціального внеску, нарахованого на заробітну плату та грошове забезпечення у сумі 2 125 807.83 грн, що відображено у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за січень 2020 (а.с. 37-42).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень № 4 від 14.01.2020, № 9 від 14.01.2020, № 34 від 22.01.2020, № 52 від 29.01.2020, № 56 від 29.01.2020 позивачем було сплачено - 2 035 100.00 грн. (а.с. 45-47).

Згідно відбитку штампу ГУ ДКС України оплата згідно даних платіжних доручень пройшла 15.01.2020, 23.01.2020, 30.01.2020.

Також, судом встановлено, що позивачем за лютий 2020 задекларовано єдиного соціального внеску, нарахованого на заробітну плату та грошове забезпечення у сумі 2 259 651.35 грн, що відображено у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2020 (а.с. 48-53).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень № 74 від 12.02.2020, № 94 від 12.02.2020, № 102 від 18.02.2020, № 117 від 27.02.2020 позивачем було сплачено - 2 296 735.55 грн (а.с. 45-47).

Згідно відбитку штампу ГУ ДКС України оплата згідно даних платіжних доручень пройшла 13.02.2020, 19.02.2020, 28.02.2020.

Таким чином, судом встановлено, що Східним регіональним управлінням ДПСУ у строк, передбачений абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI, було здійснено оплату сум єдиного соціального внеску із сум заробітної плати з грудня 2019 по лютий 2020.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» врегульовує Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449), яка визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами.

Згідно з пунктом першим розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту другого розділу VII Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.201, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Згідно з пунктом сьомим розділу VII Інструкції № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

Як вбачається з відзиву на позов та апеляційної скарги підставою для застосування до ІНФОРМАЦІЯ_4 пені та штрафу за спірним рішенням, слугували дані з інтегрованої картки платника.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Однак, ГУ ДПС у Харківській області ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано інтегрованої картки платнику податку чи інші докази на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення позивачем ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно висновків Верховного Суду від 20.10.2020 викладених у справі № 822/2972/13-а, від 15.12.2020 у справі № 826/4847/15 та від 25.05.2021 у справі № 823/1147/16, від 21.11.2024 у справі № 480/5208/23 саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій уповноважений отримувати у порядку, визначеному законодавством, інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення ГУ ДПС у Харківській області від 26.02.2024 № 00098362411 про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_4 за період 21.12.2019 до 28.02.2020 штрафу в розмірі 21 904.32 грн та пені в розмір 845.52 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Проте, колегія суддів зазначає, що пунктами 7-9 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із статтею 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтею 46 КАС України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За загальним правилом розподіл судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз і лише в тому разі, якщо суб`єкт владних повноважень у відповідній справі був позивачем, оскільки саме суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.08.2019 у справі № 666/754/16-а, від 16.01.2020 № 360/4447/18, від 27.05.2021 у справі № 480/6187/20, від 10.12.2021 у справі № 280/1244/19, від 25.01.2022 у справі № 280/5188/19, від 06.04.2022 у справі № 460/549/20.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 29.08.2022 по справі № 826/16473/15 передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень, проте якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.

Враховуючи викладене, оскільки Східне регіонального управління ДПСУ є органом державної влади, то у даному випадку відповідно до статті 139 КАС України підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні, відповідно в цій частині слід рішення суду скасувати.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 3 028.00 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 520/9016/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді О.А. Спаскін А.О. Бегунц