Постанова

від 10.12.2024 по справі 140/9213/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/9213/21 пров. № А/857/26148/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.

при секретарі судового засідання: Коць Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №140/9213/21 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання дії та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Валюх В.М., час ухвалення в порядку письмового провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту - 27.9.2024),-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2022, у цій справі позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України (далі ДФС України) від 30.07.2021 №1138-о «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів (далі СЛЕД Міндоходів) з 02.08.2021, стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 110462,22грн, стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01.11.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), шляхом зобов`язання ДФС України подати в строк 30 днів звіт про виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі задоволено, зобов`язано відповідача (боржника) ДФС України в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 встановлено відповідачу (боржнику) ДФС України новий строк в тридцять днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомостей про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи.

04.03.2024 до суду поштовим зв`язком надійшов лист ДФС України від 30.01.2024 №63000-01/270 щодо звіту про виконання рішення суду, з якого вбачається, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021 не виконано.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 встановлено відповідачу (боржнику) ДФС України в особі заступника голови ДПС, голови комісії з реорганізації ДФС Тітарчука М. новий строк в п`ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021 (разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи), а також, у разі невиконання рішення суду, - надання повних відомостей про заступника голови Державної податкової служби, голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Тітарчука М., відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП).

В подальшому, позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою від 15.04.2024 в порядку статті 382 КАС України про накладення на голову комісії з реорганізації ОСОБА_3 штрафу за неподання звіту (т.3, а.с.234-235).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2022, у цій справі позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 30.07.2021 №1138-о «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021, стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 110462,22грн, стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1, а.с.212-219, 263-266).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі задоволено, зобов`язано відповідача (боржника) ДФС України в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі № 140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи (т. 3, а.с.169).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 встановлено відповідачу (боржнику) ДФС України новий строк в тридцять днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомостей про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи (т.3, а.с.196-197).

04.03.2024 до суду поштовим зв`язком надійшов лист ДФС України від 30.01.2024 №63000-01/270 щодо звіту про виконання рішення суду, з якого вбачається, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021 не виконано (т. 3, а.с.218-220).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 встановлено відповідачу (боржнику) ДФС України в особі заступника голови ДПС, голови комісії з реорганізації ДФС України Тітарчука Михайла новий строк в п`ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021 (разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи), а також, у разі невиконання рішення суду, - надання повних відомостей про заступника голови Державної податкової служби, голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Тітарчука М., відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП) (т.3, а.с.222-223).

Станом на 27.09.2024 ухвала Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 не виконана, як і не виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 в частині поновлення позивача ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року заяву ОСОБА_2 про накладення штрафу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди задоволено.

Накладено на ОСОБА_1 керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф за невиконання рішення суду у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину суми штрафу, що становить 30280 гривень 00 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) половину суми штрафу, що становить 30280 гривень 00 копійок. Роз`яснено, що сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Зобов`язано відповідача (боржника) Державну фіскальну службу України подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів з 02 серпня 2021 року (разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи) до 01 листопада 2024 року.

Не погоджуючись ухвалою суду першої інстанції, представником ОСОБА_1 - адвокатом Стариченком М.П. подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому не дав належної правової оцінки обставинам справи, чим порушив принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості.

Апелянт зазначає, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що на момент набрання рішенням законної сили (02.09.2022) у цій справі, ОСОБА_1 не перебував на посаді голови комісії з реорганізації ДФС, що апріорі унеможливлює вчинення останнім умисних дій, які слугували перешкодою у виконанні судового рішення, оскільки призначення відбулось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2023 № 578, якою ОСОБА_1 затверджено головою комісії з реорганізації ДФС.

Більше того, судом першої інстанції помилково притчягнуто дло відповідальності ОСОБА_1 , як керівника суб`єкта владних повноважень, адже на момент (27.09.2024) винесення ухвали ОСОБА_1 не обіймав відповідну посаду, оскільки його було звільнено з посади заступника голови ДПС України за власним бажанням ще 23.08.2024, що підтверджується розпорядження Кабінету Міністрів України № 786-р.

Також апелянт вказує на те, що можливість суду накласти такий штраф може бути реалізовано лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного просить увалу Волинського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 140/9213/2120 - скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про накладення штрафу за неподання звіту.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до кабінету та повідомлення про вручення судової повістки.

Представником апелянта подано клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що адвокат перебуває у відрядженні. Водночас доказів на підтвердження вказаної обставини до клопотання не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процесуальне законодавство не обмежує суд строками, які він встановлює для подання такого звіту. Тобто суд встановлює певний строк, керуючись своїм внутрішнім переконанням та враховуючи об`єктивні можливості для виконання рішення та подання звіту.

Суд першої інстанції вірно висновував, що вказані у листі ДФС України від 30.01.2024 №63000-01/270 щодо звіту про виконання рішення суду (т. 3, а.с.218-220) причини невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 в частині поновлення позивача ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СЛЕД Міндоходів з 02.08.2021 не можна визнати поважними, а на підтвердження неможливості ДФС України виконати судове рішення не подано жодних доказів, тому ухвала суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача (боржника) Державну фіскальну службу України подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2022 року у справі №140/9213/21 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів з 02 серпня 2021 року (разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи) до 01 листопада 2024 року є законною та в цій частині скасуванню не підлягає.

Аналізуючи цю справу, колегія суддів вважає, що спонукання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у даній справі є дієвим механізмом щодо виконання судового рішення.

Щодо накладення штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із частинами першою третьою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Тобто, відповідно до вимог ст. 382 КАС України, суд може: 1) прийняти звіт відповідача; 2) накласти штраф на відповідача; 3) встановити новий строк для подання звіту.

Суд першої інстанції вірно висновував, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.011.2021 у справі № 611/26/17, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20).

Водночас колегія суддів апеляційного зазначає наступне.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 виклав праву позицію, в якій зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних заходів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідності вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому важливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19, від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19, від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17.

Відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штрафу є крайнім заходом впливу.

Можливість суду накласти такий штраф може бути реалізовано лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а, якою відмовив у задоволенні клопотання про накладення штрафу та зазначив, що: «...Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає у тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи не вбачає умисних винних дій керівника суб`єкта владних повноважень відповідача ОСОБА_1 , що спрямовані на ухилення від виконання рішення, а тому до нього на теперішній час не можуть бути застосовані санкції, передбачені ст.382 КАС України з огляду на насупне.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 15.05.2019 № 395 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2023 № 578) затверджено головою комісії з реорганізації ДФС заступника Голови ДПС Тітарчука М.І., тобто з 09.06.2023 р. ОСОБА_1 очолив комісію з реорганізації ДФС.

Тобто, на момент набрання рішенням законної сили (02.09.2022) у цій справі, ОСОБА_1 не перебував на посаді голови комісії з реорганізації ДФС, що відповідно унеможливлює вчинення останнім умисних дій, які слугували перешкодою у виконанні судового рішення, оскільки призначення відбулось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2023 № 578, якою ОСОБА_1 затверджено головою комісії з реорганізації ДФС.

Крім цього, на день (27.09.2024) винесення оскаржуваної ОСОБА_1 не обіймав відповідну посаду, останнього було звільнено з посади заступника голови ДПС України за власним бажанням 23.08.2024, що підтверджується розпорядження Кабінету Міністрів України №786-р.

Апеляційний суд зазначає, що судом не встановлено обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях ОСОБА_1 , як посадової особи суб`єкта владних повноважень у певний період часу, які свідчать про ухилення ним від виконання рішення суду.

Водночас, з урахуванням наведених вище обставин, щодо часу перебування ОСОБА_1 на посаді голови комісії з реорганізації ДФС, колегія суддів наголошує, що накладання штрафу на ОСОБА_1 , у даному випадку, не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на поновлення на посаді.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково є підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню в частині накладення на ОСОБА_1 , керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу за невиконання рішення суду у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00 копійок та в цій частині в задоволенні заяви ОСОБА_2 про накладення штрафу в адміністративній справі № 140/9213/21 за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №140/9213/21 скасувати в частині накладення на ОСОБА_1 , керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу за невиконання рішення суду у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень 00 копійок та в цій частині в задоволенні заяви ОСОБА_2 про накладення штрафу в адміністративній справі №140/9213/21 за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. НіколінПовне судове рішення складено 17.12.2024