Постанова

від 19.12.2024 по справі 300/1129/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1129/24 пров. № А/857/19232/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Коваля Р.Й., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Панікарем І.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) у справі за адміністративним позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Обслуговуючого кооперативу ЖБК Спілка Забудівників 9) про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У лютому 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ, позивач) звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради (далі Управління ДАБК, відповідач) (за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Обслуговуючого кооперативу ЖБК Спілка Забудівників 9 (далі - третя особа, ОК ЖБК), в якому просила визнати протиправними дії Управління ДАБК щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021, реєстраційний №ЄДЕССБ ІФ012210817427 на об`єкті Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську, корпус 32, визнати протиправними та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.08.2021, реєстраційний №ЄДЕССБ ІФ012210817427 на вказаному об`єкті.

Позов мотивований тим, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням ДАБК Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час прийняття рішення щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021 (реєстраційний № ІФ012210817427) на об`єкті Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську, корпус 32 замовнику - ОК ЖБК. Вказує, що під час проведення позапланової перевірки інспекторами встановлено, що головним спеціалістом сектору дозвільних та реєстраційних процедур Управління ДАБК Івано-Франківської міської ради при видачі оспорюваного дозволу було допущено ряд порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Враховуючи допущені порушення, дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий Управлінням ДАБК Івано-Франківської міської ради, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДІАМ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції необґрунтовано зазначено, що згідно абз.2 п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об`єкт будівництва в цілому. Вказує, що проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок або «Ескізний проект». Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що містобудівні умови та обмеження не встановлюють обов`язку поділу на черги, або пускові комплекси об`єкту на стадії проектування, можливість такого поділу є правом замовника будівництва за погодженням із проектною організацією. Водночас, судом при винесені рішення невірно встановлено, що відповідно до наявних матеріалів, які завантажені з проектною документацією, висота будинку становить 37,50 м, поверховість 12, тобто без порушення гранично допустимої висоти будівлі Так, проектною документацією, яка була додана для отримання дозволу на виконання будівельних робіт передбачено будівництво житлового будинку висотою 40,25 метри, чим порушено вимоги пункту 1 містобудівних умов та обмежень, якими визначено граничну допустиму висоту будівлі 39 метрів. Звертає увагу суду, що в матеріалах проекту відсутні згадки про облаштування майданчиків, наявність яких передбачена вимогами пункту 2 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями господарського призначення (ІІ черга будівництва) на АДРЕСА_1 », зокрема на кресленні генплану, майданчики відсутні як в умовних позначеннях так і в експлікації (відомості) до генплану. Згідно наданих матеріалів для отримання дозволу на початок будівельних робіт, проектом передбачено влаштування в проектному житловому будинку, умовна висота якого перевищує 26,5 метра, сходові клітки типу СК-1, чим порушено вимоги пункту 7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016, та вимоги п. 6 містобудівних умов та обмежень. Так, згідно показників та одиниці їх вимірювання: загальна площа будинку -4916,7 м2, загальна площа квартир 4476,3 м2, загальна площа вбудованих нежитлових приміщень сходові клітки, коридори, в тому числі гаражі-стоянки легкового авто 440,1 м2. Тобто в запроектованому будинку житлові приміщення розташовані на 1-12 поверхах. Нежитлові приміщення не передбачені. Таким чином, цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам забудови, що є підставою для відмови у видачі дозволу на початок виконання будівельних робіт.

У відзивах на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 та представник ОК ЖБК Стафіїв П.П. просять залишити її без задоволення, а ріщення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, ОК «ЖБК» є замовником будівництва на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32».

18.08.2021 головним спеціалістом сектору дозвільних та реєстраційних процедур Управлінням з питань ДАБК Івано-Франківської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІФ012210817427 замовнику ОК «ЖБК» (т.1 а.с.145-146).

На підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» №1 від 02.01.2024 (т.1 а.с.19-20) та наказу ДІАМ України «Про проведення позапланової перевірки» №3 від 05.01.2024 (т.1 а.с.21-22), головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ Лісною Анастасією Вікторівною та ОСОБА_2 у період з 09.01.2024 по 12.01.2024 було проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням з питань ДАБК Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження містобудівної діяльності, а саме: під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. ІваноФранківську, корпус 32» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ ІФ012210817427 (т.1 а.с.23-24).

За результатами позапланової перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження об`єктом нагляду містобудівної діяльності, про що посадовими особами ДІАМ складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.01.2024 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ CH01:8439-1132-2461-9922 (т.1 а.с.161-167).

В подальшому, прийнято рішення від 15.01.2024 про зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427) (а.с.169-170).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо надання дозволу, а також сам дозвіл таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, ДІАМ звернулося до суду з даним позовом з вимогою про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження відповідача щодо ініціювання скасування дозволу на виконання будівельних робіт нероздільно пов`язані з положеннями ч.4 ст.37 Закону № 3038 за змістом яких, підставами для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Виключно наявність вищевказаних передумов може обгрунтовано впливати на можливість скасування судом дозволу на початок будівельних робіт. Суд звернув увагу на те, що в розумінні того обсягу повноважень якими наділена ДІАМ, як орган архітектурно-будівельного контролю та нагляду, суд дійшов висновку щодо відсутності у ДІАМ повноважень на звернення до суду з позовною заявою з метою встановлення протиправності і незаконності дій об`єкта нагляду, а також те, що факт встановлення протиправності і незаконності дій об`єкта нагляду, як складовий елемент архітектурно-будівельного контролю здійснюється органом самостійно, у спосіб встановлення можливих порушень та їх відображення у акті перевірки, відтак окремої їх констатації судовим рішенням не потребує. З урахуванням таких висновків, на переконання суду першої інстанції, позовна вимога про визнання протиправними та незаконними дій Управління ДАБК Івано-Франківської міської ради щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ ІФ012210817427 на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську, корпус 32» не спрямована на ефективну реалізацію позивачем наданих йому повноважень, оскільки такими повноваженнями не передбачена, крім того, є похідною та охоплюється вимогою щодо скасування дозволу на початок будівельних робіт, висновки щодо можливості задоволення по якій судом вже надано.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» №678 від 20.05.1999 (далі Закон №678) передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ст.1 Закону України «Про основи містобудування» №2780-ХІІ від 16.11.1992 (далі Закон №2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону №3038, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Відповідно до п.3 ч.1, 2 ст.34 Закону №3038, замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зазначені у ч.1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до п.8 розд.V «Прикінцеві положення» Закону №3038 дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що ОК «ЖБК» є замовником будівництва на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32».

18.08.2021, головним спеціалістом сектору дозвільних та реєстраційних процедур Управлінням з питань ДАБК Івано-Франківської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІФ012210817427 замовнику ОК «ЖБК» (т.1 а.с.145-146).

Судом встановлено, що в ході позапланової перевірки з питань дотримання Управлінням з питань ДАБК Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на вказаному вище об`єкті, замовник ОК «ЖБК», відповідачем виявлено ряд порушень та, водночас, у зв`язку із цим зупинено дію вказаного вище дозволу.

Підставою вчинення таких дій та прийняттю вищевказаного рішення передувало винесення Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України наказу «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівель ного нагляду» №1 від 02.01.2024 та ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 05.01.2024 № 3 (т.1 а.с.40-43).

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону № 3038 дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Згідно абз.1 ч.1 ст.41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, передумовою для виявлення будь-яких порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є закріплене п.1 ч.3 ст.41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» положення, що встановлює право за головними інспекторами будівельного нагляду перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Як видно з матеріалів справи, в ході позапланової перевірки з питань дотримання Управлінням ДАБК Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ ІФ012210817427, замовник ОК «ЖБК», позивачем виявлено ряд порушень, а тому зупинено дію оспорюваного дозволу (т.1. а.с.48-61).

Щодо виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначених в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № СН1:8439-1132-2461-9922 від 12.01.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що повноваження відповідача щодо ініціювання скасування дозволу на виконання будівельних робіт нероздільно пов`язані з положеннями ч.4 ст.37 Закону №3038, за змістом яких, підставами для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

При цьому, виключно наявність вищевказаних передумов може обгрунтовано впливати на можливість скасування судом дозволу на початок будівельних робіт.

Судом встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видано на нове будівництво групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення, а саме чотирьох житлових будинків поверховістю 7 (сім), 8 (вісім), 9 (дев`ять) та 12 (дванадцять) поверхів на 9 земельних ділянках, за кадастровими номерами 2610100000:20:003:0064; 2610100000:20:003:0066;2610100000:20:003:0067; 2610100000:20:003:0068;2610100000:20:003:0069;2610100000:20:003:0070;2610100000:20:003:0071; 2610100000:20:003:0073; 2610100000:20:003:0074; 2610100000:20:003:0075.

Згідно наданої для отримання дозволу на початок будівельних робіт проектної документації та експертного звіту будівництво передбачено без розділення об`єкта будівництва на черги чи пускові комплекси.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що об`єкт будівництва не відповідає містобудівним умовам та обмеженням.

З приводу вказаного суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно абз.2 п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, проектна документація, у складі якої відповідно до завдання на проектування можуть бути передбачені черги та пускові комплекси, розробляється на об`єкт будівництва в цілому. Проектна документація стадії «Проект» або «Робочий проект» може розроблятись на окрему чергу та бути затвердженою у встановленому порядку, якщо зазначене передбачено завданням на проектування та знайшло відображення у схваленій у встановленому порядку попередній стадії проектування: техніко-економічне обґрунтування (далі - стадія ТЕО), техніко-економічний розрахунок (далі - стадія ТЕР) або «Ескізний проект» (далі - стадія ЕП). Проектні рішення щодо можливості автономного функціонування черг та пускових комплексів мають бути відображені у всіх розділах проектної документації.

Враховуючи зазначене, містобудівні умови та обмеження не встановлюють обов`язку поділу на черги, або пускові комплекси об`єкту на стадії проектування, можливість такого поділу є правом замовника будівництва за погодженням із проектною організацією.

У п.1.2 акту перевірки зазначено, що згідно наданої для отримання дозволу проектної документації, проектом передбачено будівництво житлового будинку висотою 40,25 метри, чим порушено вимоги п.1 містобудівних умов та обмежень, яким визначено граничну допустиму висоту будівлі 39 метрів.

Разом з тим, відповідно до наявних матеріалів, які завантажені з проектною документацією (PD01:2717-6888-5362-7907), висота будинку становить 37,50 м, поверховість 12, тобто без порушення гранично допустимої висоти будівлі (т.2. а.с. 34).

Також, в п.1.3 акту перевірки зазначено, що всупереч вимогам п.2 містобудівних умов та обмежень, відповідно до наданого для отримання дозволу на початок будівельних робіт генерального плану об`єкта будівництва, проектом не влаштовано на земельній ділянці об`єктів соціального призначення, а саме майданчиків для дітей, зон для відпочинку дорослого населення, для занять спортом, для господарських цілей, для збирання побутових відходів, для тимчасового та постійного зберігання автомобілів, а також площі озеленення земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до генерального плану об`єкта будівництва на дев`яти земельних ділянках, на які видані містобудівні умови та обмеження наявні: майданчики для фізкультури (на ГП «Спортивне ядро»), дитячі майданчики, стоянки для постійного (на ГП «Стоянки легкового авто напівпідземні») та тимчасового (на ГП «Проектована стоянка легкових автомобілів») зберігання автомобілів (т.1 а.с. 151).

При цьому, як слушно зауважив суд першої інстанції, у розрізі дозволу на початок будівельних робіт, що охоплює собою виключно забудову на одній дев`яти земельних ділянок, жодних обов`язкових вимог щодо наявності вищевказаної відпочинкової інфраструктури не визначено.

Більше того, зазначене не виключає її розміщення на інших земельних ділянках в межах визначених генеральним планом будівельних площ.

Пунктом 1.4 акту перевірки зазначено, що згідно наданих матеріалів для отримання дозволу на початок будівельних робіт, проектом передбачено влаштування в проектованому житловому будинку, умовна висота якого перевищує 26,5 метра, сходові клітки типу СК-1, чим порушено вимоги п. 7.3.19 ДБН В.1-1-7:2016, п.4.13 ДБН В.2.2-15-2005 та вимоги п.6 містобудівних умов та обмежень. Відповідно до вимог вищевказаних державних будівельних норм, у житлових будинках з умовною висотою більше 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі менше 500 м2 квартири повинні мати вихід в одну незадимлювану сходову клітку типу Н1.

В даному аспекті, суд погодився з позицією відповідача, який у відзиві на позовну заяву вказав на те, що в акті здійснено посилання на ДБН, а саме ДБН В.2.2-15:2005, який втратив чинність з 01.12.2019 та набрав чинність ДБН В.2.2-15:2019 відповідно до пункту 8.13 якого, у житлових будинках з умовною висотою більше ніж 26,5 м при загальній площі квартир на поверсі менше ніж 500 м2 квартири можуть мати вихід в одну сходову клітку типу Н1.

У пункті 2 акту перевірки зазначено про невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Згідно архітектурно-планувальних рішень, зазначених у додатку до експертного звіту, планів поверхів, наданих замовником будівництва для отримання дозволу на початок будівельних робіт та задекларованих техніко-економічних показників, в проекті відсутні будь-які об`єкти торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Враховуючи вищевикладене, цільове призначення земельної ділянки не відповідає намірам забудови, що згідно вимог пункту 30 постанови КМУ №466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» є підставою для відмови у видачі дозволу на початок будівельних робіт.

З огляду на пояснення надані відповідачем, суд першої інстанції вірно погодився з їх обгрунтованістю в аспекті того, що відповідно до змісту проектної документації та експертного звіту не визначено кінцеве функціональне призначення громадських (нежитлових) приміщень, відтак, такі приміщення можуть мати будь-яке призначення.

Враховуючи зазначене, відсутня підстава стверджувати, що при видачі зазначеного дозволу наявна невідповідність цільового призначення земельної ділянки та намірів забудови.

Крім того відповідно до додатку 3 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою КМУ № 681 від 23.06.2021 (чинної на момент видачі дозволу) співвідношення класифікаторів цільового призначення, переліків функціонального зонування територій та класифікатора будівель і споруд відповідає (код будівлі 1122.1 відповідає коду цільового призначення земельної ділянки 02.10).

Також, за змістом підпункту 3 пункту 3 акту перевірки виявлено неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу на початок будівельних робіт, а саме: п.3.1. Відповідно до інформації, зазначеної в дозволі на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32», генеральним підрядником зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «ВІ ВАС» (40415451). При цьому, на дату видачі зазначеного дозволу 18.08.2021, граничний строк дії ліцензії з провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, генерального підрядника товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ ВАС» EL01:8020-2654-0662-8974 вже сплинув (12.04.2020). Таким чином, ОК «ЖБК» 18.08.2021 видано дозвіл на виконання будівельних робіт генеральним підрядником, ліцензію на провадження будівельної діяльності яким не продовжено, не встановлено безстрокового терміну дії або не видано нову, що не забезпечує здійснення будівельних робіт на об`єкті у відповідності до вимог законодавства та ДБН».

З цього приводу суд вірно зазначив, що ліцензії на провадження видів діяльності, що на день набрання чинності Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є чинними, продовжують діяти. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону, які діють на день набрання чинності цим Законом і мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно в тижневий строк (до ч.6 ст.21 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»)

З огляду на вказане, ліцензія з провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, генерального підрядника ТОВ «ВІ ВАС» (40415451) EL01:8020-2654-0662-8974 є безстроковою, що підтверджується також даними, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, в розділі «Ліцензіати».

В пп.3.3 п.3 акту перевірки зазначено, що відповідно до п.15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ №560 від 11.05.2011 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» звіт про результати експертизи проекту будівництва (зокрема додатки до нього) створюється виключно як електронний документ з використанням Реєстру будівельної діяльності. На звіт про результати експертизи проекту будівництва накладається кваліфікований електронний підпис всіх експертів, які проводили експертизу (із зазначенням напрямів діяльності, за якими експертизу проекту будівництва здійснював кожен з експертів відповідно до його кваліфікації), а також головного експерта проекту та керівника відповідної експертної організації. Згідно відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дозвіл на початок будівельних робіт з реєстраційним номером видано 18.08.2021 та внесено зміни до документа 19.08.2021 о 15 год 54 хв. В той же час, експертний звіт з реєстраційним номером EX01:6237- 5858-2703-9187 підписано керівником експертної організації 19.08.2021 о 21 год 56 хв. Отже, на момент видачі дозволу на початок будівельних робіт, замовником будівництва не отримано позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації на будівництво, за якою прийнято рішення про видачу такого дозволу на початок будівельних робіт».

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що експертний звіт датується 30.06.2021 та підписаний 26.07.2021, що спростовує висновки наведені в акті (т.2 а.с.130).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 витребувано в ОК «ЖБК» належним чином засвідчені матеріали, які підтверджують обсяг виконаних робіт, відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021 за реєстраційним номером ІФ012210817427, на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32», за період з 19.08.2021 по 28.05.2024 (дати, винесення ухвали про витребування доказів) (т.2 а.с.150-151).

Колегія суддів враховує надані ОК «ЖБК» на виконання вимог ухвали суду документи, а саме: відповідно до наданого технічного паспорта на будинок квартирного типу (гуртожиток) по вулиці Височана,18 копр. 32, м. Івано-Франківськ, який виготовлений станом на 23.11.2023, видно, що ОК «ЖБК» виконано всі загально-будівельні роботи на об`єкті літери «А» в сімдесяти квартирах з цокольного поверху по 12 поверх, включаючи мансардний поверх (т.2 а.с.154-180,184-187).

Згідно акту про прийняття виконаних підрядних робіт за 2022 рік №01991-0-1-1 виконано роботи щодо пуску газу в газове обладнання ж/б (лічильники), перевірки щільності внутрідомового газопроводу (контрольна опресовка), пломбування )кран та лічильники), дроту пломбування та щодо пломби (т.2 а.с.181).

Відповідно до акту про прийняття виконаних підрядних робіт за 2022 рік № 01991-0-1-2 виконано роботи щодо контрольного ввідного внутрішньо-будинкового газопроводу, перевірки на щільність фланцевих, різьбових з`єднань та зварних стиків на газопроводі вводу в будову, перевірки комплектності та справності газового обладнання (побутового лічильника газу) перед прийманням в експлуатацію (т.2 а.с.182-183).

Тобто, реалізовуючи дозвіл на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427) виданий 18.08.2021, ОК «ЖБК» здійснило майже всі необхідні дії для експлуатації вказаного об`єкту.

При цьому, лише в 2024 році позивачем проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням ДАБК Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час прийняття рішення щодо видачі вказаного дозволу.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що позивачем не реалізовано принцип «належного врядування» у діяльності суб`єкта публічної адміністрації, не здійснено реальних і можливих, достатніх дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів для власного переконання (усунення сумнівів) для підтвердження підстав проведення позапланової перевірки під час воєнного стану.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.

Так, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Відтак, втручання у майнові права відповідача за встановлених обставин, на думку суду, не може вважатися пропорційним та становить для нього "індивідуальний та надмірний тягар".

Проаналізувавши вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що це є передумовою для висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в частині скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ ІФ012210817427 на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську, корпус 32».

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та незаконними дії Управління ДАБК Івано-Франківської міської ради щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 18.08.2021, реєстраційний № ЄДЕССБ ІФ012210817427 на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18 в м. Івано-Франківську, корпус 32», суд обираючи спосіб захисту порушеного права, вірно врахував положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, що кореспондується із положеннями статті 2 КАС України, за змістом якої метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.

Колегія суддів звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених спірним рішенням прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. по справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Зміст категорії «ефективність» розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 по справі "Дорани проти Ірландії", де указано, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Також зміст цієї ж категорії розкрито і у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", у якому зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008 по справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

В даному аспекті, суд також вірно зазначив, що відповідно до пункту 4 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою КМУ № 1340 від 23.12.2020 ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, скасовує чи зупиняє дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ; розглядає в порядку нагляду рішення про скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

При цьому, зазначеними повноваження ДІАМ, що визначені вищевказаним Положенням, фактично дублюються й вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у ДІАМ повноважень щодо звернення до суду з позовною заявою з метою встановлення протиправності і незаконності дії об`єкта нагляду, При цьому, факт встановлення протиправності і незаконності дій об`єкта нагляду, як складовий елемент архітектурно-будівельного контролю здійснюється органом самостійно, у спосіб встановлення можливих порушень та їх відображення у акті перевірки, відтак окремої їх констатації судовим рішенням не потребує.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Судом апеляційної інстанції надано відповіді на усі доречні та важливі для вирішення даного публічно-правового спору питання з боку обох сторін, які викладені у формі описаних вище висновків.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року по справі №300/1129/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Р. Й. Коваль С. П. Нос