Постанова

від 20.12.2024 по справі 460/3172/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/3172/24 пров. № А/857/13473/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Коваля Р. Й.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 460/3172/24 (головуючий суддя Зозуля Д. П., м. Рівне, повний текст судового рішення складено 25.04.2024) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2024 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, відповідно до п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію»; зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності на підставі п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що під час проходження служби в Національній поліції позивач отримав тілесні ушкодження, які призвела до втрати професійної працездатності в розмірі 25% без встановлення інвалідності. У відповідь на звернення позивача до ГУ НП в Рівненській області із заявою та відповідним пакетом документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із частковою втратою працездатності, листом від 08.02.2024 позивача повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що заявником подані документи не у належному вигляді та не в повному обсязі. Позивач вважає такі дії відповідача притиправними.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року в позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано ті самі доводи, що і в обгрунтування позовних вимог. Крім того, вказує, що має право на одноразову грошову допомогу у разі часткової втрати працездатності навіть без факту встановлення апелянту групи інвалідності.

Відповідачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що ОСОБА_1 наказом ГУ НП в Рівненській області від 01.07.2022 №125 о/с звільнений за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку з реалізаціє дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 01.07.2022, з виплатою компенсації за 15 діб щорічної основної оплачуваної відпустки, за 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році.

21.04.2020 позивач отримав травму, у зв`язку з чим ГУ НП в Рівненській області проведено службове розслідування нещасного випадку та складено акт форми (Н-1/ПВ) від 31.08.2022 №1 розслідування нещасного випадку, який стався 21.04.2020, кваліфікується як такий, що стався в «період проходження служби під час виконання службових обов`язків».

Відповідно до постанови № 12 від 08.08.2023 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України у Рівненській області» встановлено причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії), а саме: захворювання, Так пов`язане з проходженням служби в поліції на момент звільнення з Національної поліції України, наказ ГУ НП в Рівненській області від 01.07.2022 № 125 о/с; травма, Так пов`язана з виконанням службових обов`язків на момент звільнення з Національної поліції України, наказ ГУ НП в Рівненській області від 01.07.2022 № 125 о/с.

Відповідно до акту огляду МСЕК №1 позивачу видана довідка від 26.10.2023 №744/05-31/23, в якій зазначено, що захворювання, Так, пов`язане з виконанням службових обов`язків. Ступінь втрати професійної працездатності становить 25 відсотків.

23.01.2024 позивачем на ім`я керівника ГУ НП в Рівненській області повторно подано заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги. До заяви додано довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Листом від 08.02.2024 №792/116/05/29-0020 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Зокрема зазначено, що подані позивачем документи та зазначений діагноз не відповідає вимогам пунктів 1-6 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Враховуючи наведене, відповідачем було повернуто позивачу надані документи на доопрацювання, в зв`язку з поданням їх у неналежному вигляді та не в повному обсязі

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі Закон №580-VIII) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Отже, однією з підстав для виплати одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Проаналізувавши положення Закону №580- VIII, якими, зокрема, визначено підстави для відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII встановлено граничний шестимісячний термін для встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції. Цей термін спливає за закінченням 6 місяців після звільнення поліцейського з поліції.

Отже, законодавець закріпив саме граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Норми Закону №580-VIII не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі № 3-76/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», зазначив, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.

Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причинно-наслідкового зв`язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.

У спірному випадку встановлено та не заперечувалось сторонами те, що інвалідність позивачу не встановлювалась, а отже застосування пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII до позивача є неможливим.

Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, законне та обгрунтоване.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі №460/3172/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Р. Й. Коваль