Постанова

від 20.12.2024 по справі 815/1611/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 815/1611/16

адміністративне провадження № К/9901/39064/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алокозай Ті» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №815/1611/16,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алокозай Ті» (далі - позивач, ТОВ «Алокозай Ті») звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування:

- рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610182/2 від 05.10.2015, №500060001/2015/610194/2 від 22.10.2015, №500060001/2015/610196/2 від 26.10.2015, №500060001/2015/610199/2 від 30.10.2015, №500060001/2015/610206/2 від 19.11.2015, №500060001/2015/610213/2 від 26.11.2015, №500060702/2015/000014/2 від 16.12.2015, №500060702/2015/000017/2 від 18.12.2015, №500060702/2015/000025/2 від 25.12.2015, №500060702/2016/000028/1 від 05.01.2016, №500060702/2016/000029/2 від 05.01.2016, №500060702/2016/000031/2 від 12.01.2016, №500060702/2016/000032/2 від 13.01.2016, №500060702/2016/000035/2 від 15.01.2016, №500060702/2016/000037/2 від 22.01.2016;

- карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00339 від 05.10.2015, №500060001/2015/00368 від 22.10.2015, №500060001/2015/00370 від 26.10.2015, №500060001/2015/00378 від 30.10.2015, №500060001/2015/00401 від 19.11.2015, №500060001/2015/00413 від 26.11.2015, №500060702/2015/00034 від 16.12.2015, №500060702/2015/00038 від 18.12.2015, №500060702/2015/00047 від 25.12.2015, №500060702/2016/00001 від 05.01.2016, №500060702/2016/00002 від 06.01.2016, №500060702/2016/00004 від 12.01.2016, №500060702/2016/00005 від 13.01.2016, №500060702/2016/00008 від 15.01.2016, №500060702/2016/00012 від 22.01.2016.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що під час митного оформлення товару ТОВ «Алокозай Ті» було надано відповідачу всі необхідні документи, які містили об`єктивні і достовірні дані, що чітко підтверджували митну вартість товару, визначену за ціною договору згідно з вимогами статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України), тому підстав для прийняття рішень та карток відмови у митного органу не було.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в поданих позивачем документах містилися розбіжності і документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2016, адміністративний позов ТОВ «Алокозай Ті» задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610182/2 від 05.10.2015, №500060001/2015/610194/2 від 22.10.2015, №500060001/2015/610196/2 від 26.10.2015, №500060001/2015/610199/2 від 30.10.2015, №500060001/2015/610206/2 від 19.11.2015, №500060001/2015/610213/2 від 26.11.2015, №500060702/2015/000014/2 від 16.12.2015, №500060702/2015/000017/2 від 18.12.2015, №500060702/2015/000025/2 від 25.12.2015, №500060702/2016/000028/1 від 05.01.2016, №500060702/2016/000029/2 від 05.01.2016, №500060702/2016/000031/2 від 12.01.2016, №500060702/2016/000032/2 від 13.01.2016, №500060702/2016/000035/2 від 15.01.2016, №500060702/2016/000037/2 від 22.01.2016; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00339 від 05.10.2015, №500060001/2015/00368 від 22.10.2015, №500060001/2015/00370 від 26.10.2015, №500060001/2015/00378 від 30.10.2015, №500060001/2015/00401 від 19.11.2015, №500060001/2015/00413 від 26.11.2015, №500060702/2015/00034 від 16.12.2015, №500060702/2015/00038 від 18.12.2015, №500060702/2015/00047 від 25.12.2015, №500060702/2016/00001 від 05.01.2016, №500060702/2016/00002 від 06.01.2016, №500060702/2016/00004 від 12.01.2016, №500060702/2016/00005 від 13.01.2016, №500060702/2016/00008 від 15.01.2016, №500060702/2016/00012 від 22.01.2016.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 - без змін.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого статті 57 МК України порядку визначення митної вартості товару. Одеською митницею ДФС не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст. 57 МК України, а отже відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач доводив, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом не було подано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, інші методи визначення митної вартості, ніж резервний, застосувати було неможливо.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Позивач, ТОВ «Алокозай Ті», імпортуючи придбаний у свого контрагента («Alokozay Tea international Ltd.», О.А.Е.) на умовах контракту №20110701 від 01.07.2011, товар (чай в асортименті), імпортував також і кухлі для пиття із зміцненого скла (як частина набору), торговельна марка «Alokozay», не для продажу, для проведення рекламної акції, на умовах CIF Одеса (згідно ІНКОТЕРМС-2000).

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Алокозай Ті» були подані митні декларації до Одеської митниці ДФС із додатками (морські транспортні документи; міжнародні автомобільні накладні; коносаменти; висновки про вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки-фактури (інвойси); пакувальні листи; зовнішньоекономічний договір та доповнення до нього; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного, радіологічного контролю товару; сертифікати про походження товару загальної форми; копії митної декларації країни відправлення), в яких митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у поданих до митного оформлення копіях митних декларацій країни відправлення відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлювало ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; загальна вартість товарів за експортними деклараціями не збігається з вартістю в інвойсі; цінові довідки не містять інформації на основі яких документів експерт виконав свій висновок, також не здійснено аналіз ціна на подібні (аналогічні) товари, та не вказано, яка саме інформація була проаналізована; в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, оскільки умови поставки товару СІF Одеса, продавець мав здійснювати за свій рахунок страхування вантажу і надати покупцю страховий поліс інший доказ страхового покриття.

Декларанту були висунуті вимоги протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, інші додаткові документи на підтвердження митної вартості - на розсуд декларанта.

Представником декларанта повідомлено про неможливість надання додаткових документів протягом встановленого 10-денного строку.

Митницею встановлено, що рівень митної вартості товару «кухлі для пиття…» є більшим: 2,2 дол. США за 1 кг нетто (МД від 08.05.2015 №125130013/2015/403920), ніж митна вартість заявлена декларантом 0,604230 дол. США/кг нетто. За результатами проведеного аналізу було обрано резервний (шостий) метод визначення митної вартості.

Відтак, Одеською митницею ДФС були винесені оскаржувані у даній справі рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

В результаті позивачем було додатково сплачено митних платежів на загальну суму 1548228,53 грн.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, виходили з наступного.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до частин 1-3 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

Другою частиною статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у частині другій статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Витребування документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, не є обов`язковим, та повинно бути конкретизованим вказівкою на документи в загальному переліку, які є дійсно необхідними для перевірки числових значень заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

В графі 45 митних декларацій країни відправлення вказані номера морських контейнерів, в яких розміщений вантаж для наступного відправлення в адрес ТОВ «Алокозай Ті», серед яких зазначені номери контейнерів, в яких містяться товари, які заявлені до митного оформлення. Крім того, у вказаних деклараціях країни відправлення наведені відомості щодо класифікації, ваги та кількості товару (графи 32-37). До того ж, при митному оформлені товарів декларантом, серед іншого, надані митному органу комерційні інвойси та специфікації на відповідну партію товару, які є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту. Вищенаведені документи у сукупності, в тому числі відомості декларації країни відправлення, прямо дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, у зв`язку з чим доводи митного органу про неможливість ідентифікації експортної операції з конкретною поставкою є безпідставними.

Крім того, в графі 48 декларації (правий нижній кут) зазначена загальна вартість товару в грошовій одиниці країни відправлення (дірхам О.А.Е.). В графі 28 вказаної декларації наведена вартість кожного товару окремо в грошовій одиниці О.А.Е., а графа 25 митної декларації країни містить інформацію про вартість товару в доларах США, яка визначена з урахуванням встановленого курсу дірхам О.А.Е. щодо долару США, зазначеного в графі 27. В свою чергу, при переведенні загальної вартості товару, яка зазначена в графі 48 декларації - країни відправлення та відображена в грошовій одиниці О.А.Е., за відповідним курсом долара США, загальна вартість імпортованого товару в доларах США повністю збігається з вартістю товару, яка відображена в інвойсі та специфікації до контракту, укладеного між «Alokozay Tea International Ltd.» та ТОВ «Алокозай Ті». Тобто твердження митного органу про те, що у правому нижньому куті експортної декларації міститься загальна вартість товару, яка є відміною від інвойсної вартості товару, не відповідають дійсності.

Стосовно відсутності в інвойсах даних про торгівельну марку, яка зазначена у графі 31 (опис товару) декларації, - в інвойсі зазначена повне найменування товару, яке містить назву торгівельної марки - «Alokozay». До митного оформлення товару подано, серед іншого, специфікації, які є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту, в якій зазначена інформація про торгівельну марку товару - ТМ «Alokozay».

Щодо коду товару, зазначеного ТОВ «Алокозай Ті» у митній декларації, який відрізняється від коду товару, зазначеного у копії експортної декларації, суд зазначає, що ТОВ «Алокозай Ті» є самостійним суб`єктом господарювання та не несе юридичної відповідальності за достовірність відомостей, зазначених його контрагентом в товаросупровідних документах, у зв`язку з чим вказана обставина не є однозначною підставою для коригування митної вартості товару.

Посилання митного органу на відсутність в поданих до митного оформлення документах страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, як підставу для коригування митної вартості, також є необґрунтованим з огляду на наступне.

За умовами зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2011 поставка здійснюється на умовах CIF Іллічівськ, CIF Одеса (згідно Інкотермс-2000), згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати означає, - продавець сплачує всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати переходять від продавця до покупця після відвантаження товару. У зв`язку з цим, при здійснені позивачем розрахунку митної вартості витрати на транспортування, страхові витрати не включались до митної вартості, оскільки такі витрати за умовами контракту включені у вартість товару, що відповідає приписам статті 53 Митного кодексу України.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність в інвойсі даних про торгівельну марку; коду товару, зазначення у копії експортної митної декларації країни відправлення іншого коду товару від коду товару, зазначеного у митній декларації, яка була подана до митного оформлення, а також відсутність сертифікату - не є тими розбіжностями, які безпосередньо можуть вплинути на визначення митної вартості товару, з урахуванням того, що як обґрунтовано зазначено позивачем, ТОВ «Алокозай Ті» не може нести відповідальність за правильність відомостей щодо коду товару, зазначених його контрагентом у супровідних документах (експортній декларації), а вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування відповідачем митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів, в яких зазначена ціна товару.

Відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад країна відправлення/призначення, вартість, тощо.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані позивачем до Одеської митниці для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах).

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 815/1611/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон