Постанова

від 18.12.2024 по справі 1570/7228/2012

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 1570/7228/2012

адміністративне провадження № К/9901/4971/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 (суддя: Свида Л.І.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді Шевчук О.А., Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.)

у справі № 1570/7228/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (далі - позивач, ТОВ «Котовський винзавод») звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, Південне МУДПС по роботі з ВПП), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 27.11.2012 № 0001062200, № 0001072200 та № 0001082200.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки акту перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на висновках акту перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012, яким встановлено заниження позивачем акцизного збору, що вплинуло на задекларований ТОВ «Котовський винзавод» податок на прибуток та податок на додану вартість, однак податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 скасовані судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, а тому, з врахуванням рішення суду, порушення позивачем норм Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, викладені в акті перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27 позивачем не допускалися.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 25.10.2017, позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0001062200, № 0001072200 та № 0001082200.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що як вбачається з акту перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27, підставою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу стало донарахування йому акцизного податку в сумі 299512952,14 грн. в періоді з 01.04.2010 по 30.06.2011 на підставі акту перевірки позивача від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 (т. 1 а.с. 137-231), оскільки до бази оподаткування податком на додану вартість входить акцизний податок, який впливає на суму реалізації та валовий дохід. Також суди зазначили, що як зафіксовано в акті перевірки згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов`язань не було включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод», розбіжність між сумою податкових зобов`язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн., а тому позивач, на думку податкового органу, не мав право на включення цієї суми до податкового кредиту.

Однак, суди зазначили, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 по справі № 1570/5441/2012, яка набрала законної сили 10.11.2016 задоволені позовні вимоги ТОВ «Котовський винзавод» та скасовано податкові повідомлення рішення, винесені на підставі акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, якими позивачу донарахований акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів на суму 332540989,07 грн., що стало базою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу за актом перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27 (т. 2 а.с. 155-174), у зв`язку з чим враховуючи рішення суду по справі № 1570/5441/2012 у податкових органів, на даний час, відсутні підстави для донарахування позивача податку на додану вартість та податку на прибуток з бази, сформованої за рахунок донарахованого акцизного податку на підставі акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, донарахування акцизного податку позивачу визнано судом неправомірними.

Суди також зауважили, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд», що фактично в акті перевірки відповідачем не заперечується, зауважень до первинних документів відповідач не мав під час перевірки та про обставини нереальності цих господарських операцій не зазначав.

Щодо не включення контрагентом позивача ТОВ «ТД «Алкотрейд» суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод», розбіжність між сумою податкових зобов`язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн., тобто контрагентом, який порушує податкове законодавства, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, при цьому зазначивши, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Додає, що проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Котовський винзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства щодо правильності визначення сум податку на додану вартість та податку на прибуток та по ланцюгу реальності здійснення господарських операцій контрагентів ТОВ «Котовський винзавод», ТОВ «Винзавод «Південні вікна», ТОВ «Алкотрейд» та ТОВ «Бетта» за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2.

У касаційній скарзі скаржник заначив, що податковий орган не здійснював повторне визначення грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими на підставі акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, що оскаржується в судовому порядку, а використала відповідну податкову інформацію та зазначений акт в частині встановлення ним обставин і фактів, який є службовим документом, що підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Тоді як за результатами проведеного аналізу цін реалізованої продукції ТОВ «Винзавод «Південні вікна» встановлено, що ціна реалізації продукції значно нижча за ставку акцизного збору (податку) відповідного виду продукції, сума акцизного податку до продажної вартості продукції не включалась.

Донарахування акцизного збору (податку) згідно за актом перевірки ТОВ «Котовський винзавод» від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 призвели до заниження ТОВ «Котовський винзавод» загальної суми скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 та доходів, що враховуються при обчислені об`єкта оподаткування, за період з 01.04.2011 по 30.06.2011.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 встановлено його заниження на загальну суму 74 826 409,00 грн., без врахування результатів акту від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2.

Разом з тим, податковий орган у касаційній скарзі зауважує, що актом перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 та рішенням ДПС України «Про результати розгляду скарги ТОВ «Котовський винзавод» від 10.08.2012 № 10/08-12» від 03.09.2012 № 2264/0/71-12/10-2415, за період 01.04.2010 по 01.07.2011 підприємством неправомірно застосовано податкову пільгу, що призвело до заниження акцизного збору (податку) на загальну суму 299 512 952,14 грн.

Наведене призвело до заниження валового доходу за період з 01.04.2010 по 31.06.2011 на суму 296 291 496 та доходу, що враховується при обчислені об`єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 на суму 2 591 456,21 грн. в частині донарахування акцизного збору (податку) згідно акту перевірки від 03.05.2012 № 2264/0/71-12/10-2415.

Відтак, у касаційній скарзі зазначено, що заниження податку на прибуток у сумі 74 826 409 грн. встановлено в результаті заниження валових доходів в сумі 296 921 496 грн. та доходів, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування в сумі 2 591 456,21, внаслідок допущених порушень податкового законодавства, які відображені в пункті 3.1. розділу 3 акту перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27.

Також додає, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 встановлено його завищення на суму 2 267 523 грн. без врахування результатів акту перевірки від 03.05.2012 № 2264/0/71-12/10-2415, оскільки ТОВ «Котовський винзавод» неправомірно сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Алкотрейд», що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на суму 2 267 523 грн., зважаючи на те, що згідно системи автоматичного співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов`язань не було включено суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод».

Більш того, скаржник зазначає, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкового органу - ДПІ у Приморському районі м. Одеси не подано податкову декларацію з ПДВ та додатки 5 до декларації за звітний період, тобто постачальником не задекларовано та не сплачено до бюджету суму податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Котовський винзавод».

На думку заявника, зазначені обставини за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 свідчать про заниження ТОВ «Котовський винзавод» ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на загальну суму 48 165 715 грн. та завищення бюджетного відшкодування у розмірі 14 004 400,00 грн., що, за твердженням податкового органу, свідчить про правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, зважаючи на їх правомірність.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 17.10.2012 по 06.11.2012 проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Котовський винзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства щодо правильності визначення сум ПДВ та податку на прибуток, та по ланцюгах реальності здійснення господарських операцій контрагентів ТОВ «Котовський винзавод»: ТОВ «Винзавод «Південні вікна», ТОВ «Алкотрейд» та ТОВ «Бетта» за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 13.11.2012 №177/22-0/30827073/27 (т. 1 а.с. 11-79), яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

п/п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п/п. 135.5.9 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження в ІІ, ІІІ, ІV кварталі 2010 року, І, ІІ кварталі 2011 року податку на прибуток в загальній сумі 74826409 грн.;

п/п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п/п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п/п. 7.2.3 п. 7.2, п/п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз. «а» п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194, п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 48165715 грн. за травень, липень серпень 2010 року, березень, квітень 2011 року, завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 14004400 грн. за січень, червень 2011 року.

З вказаного акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу слугувало донарахування йому акцизного податку в сумі 299512952,14 грн. в періоді з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на підставі акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 (т. 1 а.с. 137-231), оскільки до бази оподаткування податком на додану вартість входить акцизний податок, який впливає на суму реалізації та валовий дохід. Крім того, згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов`язань не було включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод», розбіжність між сумою податкових зобов`язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн., у зв`язку з чим, на думку податкового органу, позивач не мав право на включення цієї суми до податкового кредиту.

Не погодившись з висновками акту від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27 позивачем подано заперечення, які були залишені без задоволення, а висновки акту - без змін (т. 1 а.с. 80-91).

На підставі акту перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2012:

№ 0001062200, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 74 826 409 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20 361 411 грн.,

№ 0001072200, яким позивачу збільшена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 48 165 715 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16 543 057 грн.,

№ 0001082200, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14 004 400 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 грн. (т. 1 а.с. 92-94).

Відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає: суми акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов`язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв`язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв`язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до абз. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на

обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов`язаній з постачальником особі, суб`єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об`єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до п.п. 135.5.9. п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають: суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті).

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п/п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Разом з тим, відповідно до абз. 4 п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. За змістом підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Пунктом 60.5. статті 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Суди встановили, що оскільки актом перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2 донарахований акцизний податок на загальну суму 299512952,14 грн., це призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 та заниження позивачем податку на прибуток на суму 74826409 грн. та заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 59902592 грн., про що також зазначено в касаційній скарзі.

В контексті наведеного суди встановили, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року по справі № 1570/5441/2012, яка набрала законної сили 10.11.2016 (т. 2 а.с. 155-174), позовні вимоги ТОВ «Котовський винзавод» задоволено та скасовано податкові повідомлення рішення, винесені на підставі акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, в тому числі, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донарахований акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів на суму 332540989,07 грн., що і слугувало базою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу за актом перевірки від 13.11.2012 № 177/22-0/30827073/27 (т. 2 а.с. 155-174), у зв`язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що враховуючи скасовування судом у справі № 1570/5441/2012 податкових повідомлень-рішень підстави для донарахування позивача податку на додану вартість та податку на прибуток з бази з донарахованого акцизного податку відсутні та ці обставини не підлягають доказуванню в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, як обставини, які встановлені судовим рішенням в іншій справі, що набрало законної сили.

Суди також вірно встановили, що вплив на визначення позивачу податкових зобов`язань за актом перевірки від 13.11.2012 №177/22-0/30827073/27 мали операції позивача з ТОВ «ТД «Алкотрейд», на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, який податковий орган не визнає, враховуючи не декларування та не сплату контрагентом позивача податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

В контексті зазначеного суди встановили, що між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд» укладено договір поставки від 01.06.2009 № АТ-6/09 (т. 2 а.с. 196-194), за яким ТОВ «ТД «Алкотрейд» зобов`язалося поставити ТОВ «Котовський винзавод» матеріли виробничого призначення (т. 2 а.с. 193-194), зокрема, яблучний концентрат, пакети для вина, кришки для пакетів, аплікатурну стрічку, пляшки, етикетки, корки, тощо, які позивачу поставлені контрагентом, що підтверджується відповідними видатковими накладними, оформленими належним чином (т. 2 а.с. 197-210).

ТОВ «ТД «Алкотрейд» виписані позивачу податкові накладні (т. 2 а.с. 211-224), які включені позивачем до податкового кредиту, оплата коштів за придбаний товар позивачем здійснена за відповідними платіжними дорученням (т. 2 а.с. 227-256).

Суди встановили, що зазначений товар використовується позивачем при здійсненні господарської діяльності, його придбання пов`язано із виготовленням і реалізацією винної продукції, що підтверджується відповідними калькуляціями виробництва продукції, рухом товарно-матеріальних цінностей (т. 3 а.с. 1-27). Тоді як враховуючи знаходження позивача та його контрагента за однією адресою відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 25.03.2009 (т. 2 а.с. 195-196) перевезення товару не здійснювалося, а передавалося зі складу на склад.

Відтак, суди дійшли вірного висновку, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд», що не заперечується відповідачем, а також зауважень до первинних документів відповідач під час перевірки не мав та про обставини нереальності цих господарських операцій не зазначав.

При цьому, суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство, зокрема, щодо не включення ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов`язань суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод» не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для цієї особи - контрагента.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відтак не може свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Більш того, Суд зауважує, що доводи касаційної скарги містять суперечливі та взаємовиключні обґрунтування, оскільки з однієї сторони податковий орган зазначає про те, що ПДВ та податок на прибуток нараховані не на підставі висновків акту перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, а з іншої сторони податковий орган зазначає, що у зв`язку із заниженням акцизного податку у розмірі 299512952,14 грн., зафіксованого актом перевірки від 03.05.2012 № 24/22-0/30827073/2, і було встановлено заниження підприємством валового доходу, що і слугувало донарахуванням ПДВ та податку на прибуток.

Отже, доводи касаційної скарги, які також були викладені в акті перевірки, запереченнях на позов та апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 1570/7228/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк