Ухвала

від 25.10.2017 по справі 1570/7228/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 1570/7228/2012

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Спеціалізованої ДШ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби по встановленню порушень ТОВ Котовський винзавод п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п.135.5.9 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1. ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, абз. а п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.194.1 ст.194, п.10 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями); скасувати податкові повідомлення-рішення №0001062200 від 27.11.2012 р., №0001072200 від 27.11.2012 р., №0001082200 від 27.11.2012 р.

Позовні вимоги обгронтовано тим, що висновки акту перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на висновках акту перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року, яким встановлено заниження позивачем акцизного збору, що вплинуло на задекларований ТОВ «Котовський винзавод» податок на прибуток та податок на додану вартість, однак податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року скасовані судовим рішенням в іншій справі, яке набрало законної сили, а тому, з врахуванням рішення суду, порушення позивачем норм Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, викладені в акті перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року позивачем не допускалися, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року клопотання позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог - задоволено. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» в частині позовних вимог до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби по встановленню порушень ТОВ «Котовський винзавод» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п.п.135.5.9 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , абз. «а» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.194.1 ст.194, п.10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України - залишено без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0001062200 від 27.11.2012 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0001072200 від 27.11.2012 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0001082200 від 27.11.2012 року.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» зареєстровано як юридичну особу в 2001 році, воно є платником податку на додану вартість, перебувало на час проведення перевірки на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, основними видами діяльності позивача є виробництво виноградних вин, сидру та інших плодово-ягідних вин, оптова торгівля напоями, тощо (Том І, аркуші справи 106-122).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби в період з 17.10.2012 року по 06.11.2012 року проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Котовський винзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства щодо правильності визначення сум ПДВ та податку на прибуток, та по ланцюгах реальності здійснення господарських операцій контрагентів ТОВ «Котовський винзавод» : ТОВ «Винзавод «Південні вікна» , ТОВ «Алкотрейд» та ТОВ «Бетта» за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 року, за результатами якої складений акт перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року (Том І, аркуші справи 11-79).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Котовський винзавод» п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. п. 135.5.9 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження в ІІ, ІІІ, ІV кварталі 2010 року, І, ІІ кварталі 2011 року податку на прибуток в загальній сумі 74826409 грн., п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , абз. «а» п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194, п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 48165715 грн. за травень, липень серпень 2010 року, березень, квітень 2011 року, завищення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 14004400 грн. за січень, червень 2011 року.

Позивач не погодився з висновками акту №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року та подав заперечення на нього, однак заперечення залишені відповідачем без задоволення, а висновки акту - без змін (Том І, аркуші справи 80-91).

На підставі виявлених порушень, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0001062200 від 27.11.2012 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 74826409 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20361411 грн., №0001072200 від 27.11.2012 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 48165715 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 16543057 грн., №0001082200 від 27.11.2012 року, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 14004400 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 грн. (Том І, аркуші справи 92-94).

Як вбачається з акту перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року, підставою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу стало донарахування йому акцизного податку в сумі 299512952,14 грн. в періоді з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року на підставі акту перевірки позивача №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року (Том І, аркуші справи 137-231), оскільки до бази оподаткування податком на додану вартість входить акцизний податок, який впливає на суму реалізації та валовий дохід. Крім того, згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов'язань не було включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод» , розбіжність між сумою податкових зобов'язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн., а тому позивач, на думку податкового органу, не мав право на включення цієї суми до податкового кредиту.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правлвідносин) валовий доход включає: сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Згідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості,визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до абз. а п. 185.1 ст. 185 ПК України (в редакці, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакці, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на

обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за инятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не

зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від

оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до п.п. 135.5.9. п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають: суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та риродний газ.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Податковим органом зазначено, що оскільки актом перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року донарахований акцизний податок на загальну суму 299512952,14 грн., це призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та заниження позивачем податку на прибуток на суму 74826409 грн.

За податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що оскільки актом перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року донарахований акцизний податок на загальну суму 299512952,14 грн., це призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59902592 грн.

Також, податковим органом зазначає про те, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов'язань не було включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод» , розбіжність між сумою податкових зобов'язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн., а тому позивач не мав право на включення цієї суми до податкового кредиту.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року по справі № 1570/5441/2012, яка набрала законної сили 10.11.2016 року задоволені позовні вимоги ТОВ «Котовський винзавод» та скасовані податкові повідомлення рішення, винесені на підставі акту перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року, в тому числі, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донарахований акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів на суму 332540989,07 грн., що стало базою для донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток позивачу за актом перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року (Том ІІ, аркуші справи 155-174).

Таким чином, враховуючи рішення суду по справі № 1570/5441/2012 у податкових органів на даний час відсутні підстави для донарахування позивача податку на додану вартість та податку на прибуток з бази, сформованої за рахунок донарахованого акцизного податку на підставі акту перевірки №24/22-0/30827073/2 від 03.05.2012 року, донарахування акцизного податку позивачу визнано судом неправомірним та ці обставини не підлягають доказуванню в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, як обставини, які встановлені судовим рішенням в іншій справі, що набрало законної сили.

Крім обставин, зазначених вище, вплив на визначення позивачу податкових зобов'язань за актом перевірки №177/22-0/30827073/27 від 13.11.2012 року мали операції між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд» , на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, який податковий орган не визнає, враховуючи не декларування та не сплату контрагентом позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так, між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд» укладений договір поставки №АТ-6/09 від 01.06.2009 року, за яким ТОВ «ТД «Алкотрейд» зобов'язалося поставити ТОВ «Котовський винзавод» матеріли виробничого призначення (Том ІІ, аркуші справи 193-194), зокрема, яблучний концентрат, пакети для вина, кришки для пакетів, аплікатурну стрічку, пляшки, етикетки, корки, тощо, які позивачу поставлені контрагентом, що підтверджується відповідними видатковими накладними, оформленими належним чином (Том ІІ, аркуші справи 197-210).

Крім того, ТОВ «ТД «Алкотрейд» виписані позивачу податкові накладні (Том ІІ, аркуші справи 211-224), яки включені позивачем до податкового кредиту, оплата коштів за придбаний товар позивачем здійснена за відповідними платіжними дорученням (Том ІІ, аркуші справи (Том ІІ, аркуші справи 227-256).

Зазначений товар використовується позивачем при здійсненні господарської діяльності, його придбання пов'язано із виготовленням і реалізацією винної продукції, що підтверджується відповідними калькуляціями виробництва продукції, рухом товарно-матеріальних цінностей, тощо (Том ІІІ, аркуші справи 1-27), враховуючи знаходження позивача та його контрагента за однією адресою, перевезення товару не здійснювалося, а передавалося зі складу на склад (Том ІІ, аркуші справи 195-196).

Таким чином, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд» , що фактично в акті перевірки відповідачем не заперечується, зауважень до первинних документів відповідач не мав під час перевірки та про обставини нереальності цих господарських операцій не зазначав.

В акті перевірки податковий орган зазначає про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту норм податкового законодавства тільки з посиланням на Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, з якої вбачається, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» до податкових зобов'язань не було включено суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Котовський винзавод» , розбіжність між сумою податкових зобов'язань ТОВ «ТД «Алкотрейд» та сумою податкового кредиту ТОВ «Котовський винзавод» складає 2267523 грн.

Факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булавес» АД проти Болгарії» .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Алкотрейд» виписані позивачу податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому у позивача були всі підстави для включення сум податку на додану вартість по виписаним податковим накладним до податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 27.10.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик