Постанова

від 19.12.2024 по справі 2а-6415/10/1270

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №2а-6415/10/1270

адміністративне провадження № К/9901/39445/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.)

у справі № 2а-6415/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпекс»

до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпекс» (далі - позивач, ТОВ «Укр-Імпекс») звернулося до суду з позовом до Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, Луганська ОДПІ, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.08.2010 № 0001562310/0, № 001572310/0 та податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 № 0001562310/1 та № 0001572310/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки, які документально не підтверджені. При цьому, посилання в акті перевірки на протокол допиту, в якості свідка директора ТОВ «Компанія Рейтинг» ОСОБА_1 відносно не підписання ним податкових накладних та інших документів від ТОВ «Компанія Рейтинг», який виступав продавцем не може свідчити про порушення податкового законодавства покупцем, тоді як законом про ПДВ недійсність податкових накладних не встановлена.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 (суддя: Смішлива Т.В.), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 (судді: Геращенко І.В., Арабей Т.Г., Губська Л.В.), позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 № 0001562310/1 та № 0001572310/1. У задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначили, що під час розгляду справи встановлено реальність господарських операцій між ТОВ «Укр Імпекс» та ТОВ «Компанія Рейтінг», підтвердження вказаних господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, а також те, що висновок ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську про заниження податку на прибуток на суму 1250420,00 грн. ґрунтувався лише на припущеннях щодо відсутності операцій з поставки ТМЦ від ТОВ «Компанія Рейтінг», що спростовано матеріалами справи, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2010 № 0001562310/1 та № 0001572310/1.

Разом з тим, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 відкрито провадження з приводу відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 2а-6415/10/1270 за адміністративним позовом ТОВ «Укр - Імпекс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2010 № 0001562310/0, № 001572310/0 та податкових повідомлень-рішень від 07.09.2010 № 0001562310/1, № 0001572310/1.

У вказаній ухвалі зазначено, що 17.08.2015 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.02.2012 про відкриття касаційного провадження та витребування адміністративної справи № 2а-6415/10/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Імпекс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2010 № 0001562310/0, № 001572310/0 та податкових повідомлень-рішень від 07.09.2010 № 0001562310/1, № 0001572310/1.

Відновлюючи втрачене судове провадження, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції в деяких районах Луганської та Донецької областей головою Луганського окружного адміністративного суду видано наказ № 26/С-од від 15.07.2014 про призупинення роботи суду, дію якого в подальшому пролонговано до 15.11.2014. На момент призупинення роботи суду всі адміністративні справи перебували за місцем розташування суду за адресою: вул. Поштова, 1, м. Луганськ. Також зазначено, що орієнтовно у період з 17.07.2014 по 30.07.2014 невідомими озброєними людьми відбулося захоплення адміністративної будівлі Луганського окружного адміністративного суду, внаслідок чого з володіння суду вибули всі адміністративні справи, у тому числі й справа за № 2а-6415/10/1270.

Судом першої інстанції також зазначив, що адміністративна справа № 2а-6415/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Імпекс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2010 № 0001562310/0, № 001572310/0 та податкових повідомлень-рішень від 07.09.2010 № 0001562310/1, № 0001572310/1 є втраченою.

Відтак, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2015 відновлено втрачене судове провадження у справі № 2а-6415/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Імпекс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2010 № 0001562310/0, № 001572310/0 та податкових повідомлень-рішень від 07.09.2010 № 0001562310/1, № 0001572310/1 в частині адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр - Імпекс», рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 07.09.2010 про результати розгляду первинної скарги платника податків, ухвали Луганського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 07.10.2010, заперечення проти адміністративного позову, ухвали Луганського окружного адміністративного суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі від 29.03.2011, ухвали Луганського окружного адміністративного суду про розгляд клопотання відповідача від 04.11.2011, ухвали Луганського окружного адміністративного суду про розгляд клопотання відповідача від 07.11.2011, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2011, ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 про виправлення описки в постанові суду, апеляційної скарги від 23.11.2014, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011, заперечень на апеляційну скаргу, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 у справі № 2а-6415/10/1270 - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2015 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 (суддя: Смішлива Т.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 (судді: Геращенко І.В., Арабей Т.Г., Губська Л.В.) скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій касаційний суд зазначив, що з метою дослідження фактичного придбання товару (послуг) у межах господарської діяльності необхідно було встановити зміст усіх господарських операцій поставки, за якими сформовані оспорюванні валові витрати та податковий кредит, аналізувати договірні умови поставки, встановлювати фактичний порядок поставки, обсяги товару (зміст послуг), мету придбання, належним чином досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій поставки, обсяг та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

ВАСУ зазначив, що суди зробили висновки без належного дослідження питання реального вчинення господарських операцій, без встановлення змісту усіх господарських операцій поставки, за якими сформовані оспорюванні валові витрати та податковий кредит, без аналізу договірних умови поставки, без встановлення фактичного порядку поставки, обсягу товару (змісту послуг), мети придбання товару (послуг) за всіма договорами з ТОВ «Компанія «Рейтінг», без з`ясування результатів розслідування чи розгляду кримінальної справи.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 (суддя: Шембелян В.С.) (т. 1 а.с. 173) прийнято до провадження адміністративну справу № 2а-6415/10/1270.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 (суддя: Шембелян В.С.) (т. 1 а.с. 221-222) залишено без розгляду адміністративний позов ТОВ «Укр - Імпекс» на підставі частини 3 статті 128, пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 (у складені колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В.) (т. 1 а.с. 247-249) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпекс» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 у справі № 2а-6415/10/1270 задоволено та скасовано ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 у справі № 2а-6415/10/1270 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя: Шембелян В.С.) у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що належними доказами права покупця на віднесення сум податку на додану вартість є належним чином оформлені бухгалтерські документи податкові накладні, які у свою чергу не були надані позивачем до матеріалів справи.

Суд першої інстанції також зазначив, що неможливо встановити зміст усіх господарських операцій поставки, за якими сформовані оспорюванні валові витрати та податковий кредит, аналізувати договірні умови поставки, встановлювати фактичний порядок поставки, обсяги товару (зміст послуг), мету придбання, належним чином досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій поставки, обсяг та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, у зв`язку з їх відсутністю, відтак суд не має об`єктивної можливості виконати вимоги Вищого адміністративного суду щодо розгляду цієї справи, а саме: всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належним чином їх оцінити, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, з`ясувати результат розгляду кримінальної справи, на яку посилається відповідач, та з`ясувати, чи стосується кримінальна справа обставин щодо взаємовідносин контрагента з позивачем, зокрема у межах поставки товару (послуг), реальність яких оспорювана податковим органом.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що під час нового розгляду справи відповідачем було надано вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 07.02.2012 у справі №1-409/12 (т. 2 а.с.102-103), яким визнано винним ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України та застосовано міру покарання у вигляді двох років обмеження волі. Даним вироком встановлено, що директор контрагента позивача ТОВ «Компанія Рейтинг» ОСОБА_1 підписував документи, які надавалися йому третіми особами, без усвідомлення наслідків своїх дій, отже його підписи в первинних бухгалтерських документах не можуть свідчити про фактичність (реальність) господарських операцій, на підтвердження яких вони складалися.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (судді: Гайдар А.В., Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) (т. 5 а.с. 120-127 - оскаржувана постанова) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпекс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі № 2а-6415/10/1270 задоволено та скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.09.2010 № 0001562310/1 та № 0001572310/1.У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково апеляційний суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що контрагентом позивача надані первинні та податкові документи (акти приймання-передачі, рахунки-фактури, податкові накладні), а відтак факт здійснення операції по придбанню товарів підтверджений отриманими позивачем від ТОВ «Компанія «Рейтінг» первинними документами.

Зазначено, що відповідачем не надано апеляційному суду доказів наміру позивача порушити публічний порядок при укладені договорів з ТОВ «Компанія «Рейтінг», або наявності вироку суду у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним при укладенні та виконанні таких договорів.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позивач не може нести відповідальність за невиконання іншими платниками податків своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками чи іншими платниками податків правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом чи іншими платниками податків податкових зобов`язань. Відтак, за умови не встановлення контролюючим органом наявності схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника чи третіх осіб для одержання платником податків незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що після прийняття ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкових повідомлень рішень № 0001562310/1 від 07.09.2010 та № 0001572310/1 від 07.09.2010, якими частково скасовано попередні податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій, податкові повідомлення-рішення від 17.08.2010 № 0001562310/0 та № 0001572310/0 є відкликаними, тобто самостійно скасовані податковим органом, а відтак позовні вимоги в частині скасування рішень від 17.08.2010 № 0001562310/0 та № 0001572310/0 не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.

В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

У касаційній скарзі відповідач також наголосив, що судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку письмового провадження, зважаючи на неприбуття сторін, однак представник податкового органу наголосив, що апеляційний суд не повідомив належним чином про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Також податковий орган зазначив, що ст. 26 КАС України передбачає незмінність складу суду і якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд справи починається спочатку.

Скаржник також зазначив, що апеляційним судом не було досліджено первинні документи, надані позивачем до суду на відповідність їх вимогам ведення бухгалтерського обліку, а саме: наявність розшифровки підписів на документах осіб, які їх підписали, зокрема на накладних відсутні прізвища та ініціали осіб, що їх підписали, наявність довіреностей на отримання ТМЦ. Не надано до суду також оригіналів ТТН, а надано лише копії таких ТТН, зокрема, її перші сторінки.

Податковий орган в касаційній скарзі також звертає увагу суду на те, що вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 07.02.2012 у справі № 1-409/1 ОСОБА_2 - директора ТОВ «Компанія «Рейтінг» притягнуто до кримінальної відповідальності. Вказаним вироком також встановлено, що ОСОБА_2 , не підписувалися жодні первинні документи та господарська діяльність ТОВ «Компанія «Рейтінг» не велась.

Скаржник також зазначає, що апеляційним судом прийнято постанову без урахуванням висновків ВАСУ, викладених в ухвалі від 14.12.2015, в якій касаційний суд наголосив на дослідженні питання реального вчинення господарських операцій.

Додає, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою твердження відповідача відносно того, що контрагент позивача ТОВ «Компанія «Рейтінг» не мало первинних ресурсів, персоналу, робочої сили, техніки, будівельних машин, механізмів, виробничих активів, складських приміщень та інших засобів для здійснення господарської діяльності підприємства.

В протоколі допиту свідка - ОСОБА_2 повідомлено, що фактично господарською діяльністю ТОВ «Компанія «Рейтінг» займалась інша особа, що на думку податкового органу, свідчить про неможливість постачання обладнання та інших ТМЦ на адресу позивача, у зв`язку з чим відповідач наголошує, що діяльність ТОВ «Компанія «Рейтінг» була незаконною не тільки з МПП «Полінласт», а й з іншими контрагентами, у тому числі і з ТОВ «Укр-Імпекс».

Заперечення від позивача до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укр - Імпекс» є юридичною особою (код ЄДР: 35555115) (т. 1 арк. справи 174, 175, 210, том 2 арк. справи 91-98).

ТОВ «Укр-Імпекс» є платником податку на додану вартість та, у період спірних правовідносин, знаходився на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, що не заперечують сторони по справі.

На підставі наказу від 28.07.2010 № 383, направлення від 28.07.2010, виданого ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, у період з 28.07.2010 по 09.08.2010 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укр - Імпекс», код за ЄДРПОУ 35555115 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 та податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 09.08.2010 № 1178/23/35555115 (т. 2 арк. а.с. 18-33).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Укр-Імпекс» сформувало валові витрати за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 у розмірі 5001682 грн. за господарськими відносинами з ТОВ «Компанія Рейтінг».

В акті перевірки також зазначено, що директор ТОВ «Компанія «Рейтінг» - ОСОБА_1, згідно протоколу допиту свідка від 22.06.2010 надав пояснення про те, що він здійснив реєстрацію ТОВ «Компанія «Рейтінг» за грошову винагороду, після чого передав печатки та всі реєстраційні документи невідомим особам. ОСОБА_1 особисто ніяких фінансово - господарських операцій від ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював, податкових накладних та інших первинних документів з продажу товарів ТОВ «Компанія «Рейтінг» не складав та не підписував та зовсім ніякої діяльності, як директор від ім`я ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював.

Використовуючи дані вказаного протоколу допиту ОСОБА_1 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську встановлено порушення підприємством абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 1250420,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 853827 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 396593 грн., та порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 100036,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року - 167144,00 грн., за листопад 2009 року - 62970,00 грн., за грудень 2009 року - 282074,00 грн., за січень 2010 року - 195808,00 грн., за лютий 2010 року - 68472,00 грн., за березень 2010 року - 223868,00 грн.

На підставі акту перевірки від 09.08.2010 за № 1178/23/35555115 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення - рішення:

1) № 0001562310/0 від 17.08.2010 яким, у зв`язку з виявленими порушеннями абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Укр-Імпекс» визначено податкові зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 2211096,70 грн., у тому числі за основним платежем - 1250420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 960676,70 грн. (т. 2 а.с. 17).

2) № 0001572310/0 від 17.08.2010 яким, у зв`язку з виявленими порушеннями п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Укр-Імпекс» визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2000672,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1000336,00 грн., за штрафними санкціями - 1000336,00 грн. (т.2 а.с. 16)

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «Укр-Імпекс» оскаржило до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську (т. 2 а.с. 34-36).

За результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Укр-Імпекс» ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийнято рішення від 07.09.2010, відповідно до якого скасовано:

1) податкове повідомлення - рішення від 17.08.2010 № 0001562310/1 в частині 625210 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін;

2) податкове повідомлення - рішення від 17.08.2010 № 0001572310/1 в частині 500168,00 грн. застосованої штрафної санкції по податку на додану вартість, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін (т. 1 арк. справи 60-69, том 2 арк. справи 37-42).

ТОВ «Укр - Імпекс» подано до ДПІ в Жовтневому районі податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року, за півріччя 2010 року (т. 2 арк. справи 65-72).

ТОВ «Укр - Імпекс» подано до ДПІ в Жовтневому районі податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2009, розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 2009 рік, довідку щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів за липень 2009, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року, значення, а також уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань за листопад 2009, розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень, листопад 2009, довідку щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів за липень, листопад 2009 року, податкову декларацію за серпень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування від 17.09.2009, довідку щодо залишку суми від ємного значення попередніх податкових періодів за серпень 2009 року, заява про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року, уточнюючий розрахунок за вересень 2009 року, розшифровку податкових зобов`язань за липень, вересень 2009 року (т.2 арк.справи 73-87).

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 07.02.2012 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.367 КК України, призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі (том 2 арк.справи 101-103).

Суди попередніх інстанцій також зазначили, що з копії протоколу допиту обвинуваченого від 16.08.2010, який також не є завіреним належним чином, оригінал до суду як першої, так і апеляційної інстанції, не надано, ОСОБА_1 надано аналогічні пояснення (том 2 арк. справи 99,100).

Так, в основу повідомлень-рішень, які оскаржуються, покладений акт від 09.08.2010 № 1178/23/35555115 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2009 по 31.03.2010 та податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

За результатами перевірки відповідачем зазначено про порушення ТОВ «Укр - Імпекс» вимог:

1) п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлене заниження суми податку на прибуток на 1250420,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 853827,00 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 396593,00 грн.;

2) п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлене заниження суми податку на додану вартість в сумі 100036,00 грн., в тому числі за жовтень 2009 року 167144,00 грн., за листопад 2009 року 62970,00 грн., за грудень 2009 року 282074,00 грн., за січень 2010 року 195808,00 грн., за лютий 2010 року 68472,00 грн., за березень 2010 року 223868,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, директор ТОВ «Компанія «Рейтінг» - контрагенту ТОВ «Укр - Імпекс», згідно протоколу допиту свідка від 22.06.2010 (в рамках кримінальної справи) надав пояснення, що він здійснив реєстрацію ТОВ «Компанія «Рейтінг» за грошову винагороду, після чого передав печатки та всі реєстраційні документи невідомим особам, особисто ніяких фінансово господарських операцій від імені ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював, податкових накладних та інших первинних документів з продажу товарів ТОВ «Компанія «Рейтінг» не складав та не підписував, та зовсім ніякої діяльності як директор від імені ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську винесені:

- податкове повідомлення рішення від 17.08.2010 № 0001562310/0 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2211096,70 грн., в тому числі основний платіж в сумі 1250420,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 960676,70 грн.;

- податкове повідомлення рішення від 17.08.2010 № 0001572310/0 про визначення суми податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 2000672,00 грн., в тому числі основний платіж в сумі 1000336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1000336,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення ТОВ «Укр - Імпекс» оскаржило в порядку апеляційного узгодження до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську.

За результатами розгляду скарги ТОВ «Укр - Імпекс» ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийняло рішення від 07.09.2010 про часткове задоволення скарги платника податків та скасування раніше прийнятих податкових повідомлень - рішень від 17.08.2010 в частині надмірного застосування штрафних санкцій.

У зв`язку з наведеним, податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 07.09.2010 № 0001562310/1 про визначення суми податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 1585886,70 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 1250420,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 335466,70 грн. та від 07.09.2010 № 0001572310/1 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1500504,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 1000336,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 500168,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент винесення спірних правовідносин).

Так, пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинному на час спірних взаємовідносин, передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок визначення об`єкту оподаткування, ставки та механізм сплати податку на додану вартість встановлений Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час спірних взаємовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацами 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В контексті наведеного суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «Укр Імпекс» мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Рейтінг». Дане підприємство, яке є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 05.12.2008 за № 13821020000015804.

Виконання господарських операцій з ТОВ «Компанія «Рейтінг» у жовтні - грудні 2009 року та січні - березні 2010 року та віднесення позивачем до складу податкового кредиту у вказаний період податку на додану вартість у загальній сумі 1000336,00 грн. підтверджується податковими накладними, рахунками-фактурами та видатковими накладними, зокрема:

- податковими накладним: № 02116 від 02.11.2009 року; №03116 від 03.11.2009 року; № 03117 від 03.11.2009 року; № 04115 від 04.11.2009 року; № 05113 від 05.11.2009 року; № 06116 від 06.11.2009 року; № 06117 від 06.11.2009 року; № 09118 від 09.11.2009 року; № 10118 від 10.11.2009 року; № 18115 від 18.11.2009 року; № 19119 від 19.11.2009 року; № 24118 від 24.11.2009 року; № 25114 від 25.11.2009 року; № 26119 від 26.11.2009 року; № 061010 від 06.10.2009 року; № 011044 від 01.10.2009 року; № 011045 від 01.10.2009 року; № 051013 від 05.10.2009 року; № 06107 від 06.10.2009 року; № 06108 від 06.10.2009 року; № 06109 від 06.10.2009 року; № 07104 від 07.10.2009 року; № 08105 від 08.10.2009 року; № 12107 від 12.10.2009 року; № 13102 від 13.10.2009 року; № 14107 від 14.10.2009 року; № 14108 від 14.10.2009 року; № 15103 від 15.10.2009 року; № 16105 від 16.10.2009 року; № 19104 від 19.10.2009 року;№ 20109 від 20.10.2009 року; № 21108 від 21.10.2009 року; № 22102 від 22.10.2009 року; № 23107 від 23.10.2009 року; № 28109 від 28.10.2009 року; (т.4 арк. справи 219-253)

- видатковими накладними: № РН-50207 від 05.02.2010 р.; № РН-40204 від 04.02.2010 р.; № РН-40203 від 04.02.2010 р.; № РН-30204 від 03.02.2010 р.; № РН-10209 від 01.02.2010 р.; № РН-10210 від 01.02.2010 р.; № РН-10204 від 01.02.2010 р.; № РН-290111 від 29.01.2010 р.; № РН-260103 від 26.01.2010 р.; № РН-290111 від 29.01.2010 р.; № РН-250109 від 25.01.2010 р.; № РН-190103 від 19.01.2010 р.; № РН-190102 від 19.01.2010 р.; № РН-140104 від 14.01.2010 р.; № РН-140105 від 14.01.2010 р.; №РН-120105 від 12.01.2010 р.; №РН-60103 від 06.01.2010 р.; №РН-40104 від 04.01.2010 р.; №РН-40105 від 04.01.2010 р.; №РН-17124 від 17.12.2009 р.; №РН-251207 від 25.12.2009 р.; №РН-11126 від 11.12.2009 р.; №РН-10128 від 10.12.2009 р.; №РН-9125 від 09.12.2009 р.; №РН-8128 від 08.12.2009 р.; №РН-7128 від 07.12.2009 р.; №РН-31212 від 03.12.2009 р.; №РН-021215 від 02.12.2009 р.; №РН-26119 від 26.11.2009 р.; №РН-011236 від 01.12.2009 р.; №РН-11235 від 01.12.2009 р.; №РН-25114 від 25.11.2009 р.; №РН-24118 від 24.11.2009 р.; №РН-19119 від 19.11.2009 р.; №РН-18115 від 18.11.2009 р.; №РН-10118 від 10.011.2009 р.; №РН-09118 від 09.11.2009 р.; №РН-06117 від 06.11.2009 р.; №РН-06116 від 06.11.2009 р.; №РН-05113 від 05.11.2009 р.; №РН-04115 від 04.11.2009 р.; №РН-02116 від 02.11.2009 р.; №РН-03117 від 03.11.2009 р.; №РН-03116 від 03.11.2009 р.; №РН-28109 від 28.10.2009 р.; №РН-23107 від 23.10.2009 р.; №РН-22102 від 22.10.2009 р.; №РН-21108 від 21.10.2009 р.; №РН-20109 від 20.10.2009 р.; №РН-19104 від 19.10.2009 р.; №РН-15103 від 15.10.2009 р.; №РН-14108 від 14.10.2009 р.; №РН-14107 від 14.10.2009 р.; №РН-13102 від 13.10.2009 р.; №РН-12107 від 12.10.2009 р.; №РН-08105 від 08.10.2009 р.; №РН-07104 від 07.10.2009 р.; №РН-06109 від 06.10.2009 р.; №РН-061010 від 06.10.2009 р.; №РН-06108 від 06.10.2009 р.; №РН-06107 від 06.10.2009 р.; №РН-051013 від 05.10.2009 р.; №РН-010144 від 01.10.2009 р.; №РН-011045 від 01.10.2009 р. (т.3 арк. справи 29, 30, 35, 41, 49, 51, 64, 72, 78, 83, 88, 93, 95, 106, 107, 115, 121, 125, 141, 166, 170, 174, 178, 183, 194, 198, 205, 213, 218, 221, 228, 241, 244, 247; т.4 арк. справи 3, 11,20, 22, 30, 38, 40, 47, 52, 54, 84, 91, 99, 112, 116, 122, 126, 133, 134, 146, 151, 157, 166, 175, 176, 177, 181, 192, 208, 214);

- рахунками-фактури: № 50207 від 05.02.2010 р.; № 40204 від 04.02.2010 р.; № 40203 від 04.02.2010 р.; № 30204 від 03.02.2010 р.; № 10209 від 01.02.2010 р.; № 10210 від 01.02.2010 р.; № 10204 від 01.02.2010 р.; № 290111 від 29.01.2010 р.; № 260103 від 26.01.2010 р.; № 290111 від 29.01.2010 р.; № 250109 від 25.01.2010 р.; № 190103 від 19.01.2010 р.; № 190102 від 19.01.2010 р.; № 140104 від 14.01.2010 р.; № 140105 від 14.01.2010 р.; №120105 від 12.01.2010 р.; №60103 від 06.01.2010 р.; №40104 від 04.01.2010 р.; №40105 від 04.01.2010 р.; №17124 від 17.12.2009 р.; №251207 від 25.12.2009 р.; №11126 від 11.12.2009 р.; №10128 від 10.12.2009 р.; №9125 від 09.12.2009 р.; №8128 від 08.12.2009 р.; №7128 від 07.12.2009 р.; №31212 від 03.12.2009 р.; №021215 від 02.12.2009 р.; №26119 від 26.11.2009 р.; №011236 від 01.12.2009 р.; №11235 від 01.12.2009 р.; №25114 від 25.11.2009 р.; №24118 від 24.11.2009 р.; №19119 від 19.11.2009 р.; №18115 від 18.11.2009 р.; №10118 від 10.011.2009 р.; №09118 від 09.11.2009 р.; №06117 від 06.11.2009 р.; №06116 від 06.11.2009 р.; №05113 від 05.11.2009 р.; №04115 від 04.11.2009 р.; №02116 від 02.11.2009 р.; №03117 від 03.11.2009 р.; №03116 від 03.11.2009 р.; №28109 від 28.10.2009 р.; №23107 від 23.10.2009 р.; №22102 від 22.10.2009 р.; №21108 від 21.10.2009 р.; №20109 від 20.10.2009 р.; №19104 від 19.10.2009 р.; №15103 від 15.10.2009 р.; №14108 від 14.10.2009 р.; №14107 від 14.10.2009 р.; №13102 від 13.10.2009 р.; №12107 від 12.10.2009 р.; №08105 від 08.10.2009 р.; №07104 від 07.10.2009 р.; №06109 від 06.10.2009 р.; №061010 від 06.10.2009 р.; №06108 від 06.10.2009 р.; №06107 від 06.10.2009 р.; №051013 від 05.10.2009 р.; №010144 від 01.10.2009 р.; №011045 від 01.10.2009 р. (т.3 а.с. 28, 36, 37, 42, 66, 67, 68, 73, 79, 84, 89, 102, 103, 111, 113, 116, 122, 142, 143, 167, 171, 175, 179, 184, 195, 200, 206, 214, 219, 229, 230, 242, 245, 248; т. 4 а.с. 5, 12, 21, 27, 36, 39, 42, 48, 79, 85, 92, 100, 128, 138, 139, 147, 152, 158, 167, 186, 187, 188, 189, 204, 212, 213, 217).

Крім того, реальність здійснення даних господарських операцій підтверджується іншими документами первинного обліку на підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Компанія «Рейтінг» та подальшого використання отриманої продукції, а саме: рахунками, товарно-транспортними накладними, заявками на надання транспортних послуг, видатковими накладними, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання товару, актами про порчу, бій, недовозу та залишку товару (т. 3 а.с. 2-25, 26).

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ «Компанія «Рейтінг» та ТОВ «Укр - Імпекс» укладений договір купівлі-продажу обладнання, на виконання якого ТОВ «Компанія «Рейтінг» поставило ТОВ «Укр - Імпекс» лінію виробництва пакетів на суму 336200,00 грн., ПДВ 67240,00 грн., лінію виробництва печаток, дробівка для полімерів на суму 178066,67 грн., ПДВ 35613,33 грн., різальна машина на суму 267000,00 грн., ПДВ 53400,00 грн., лінію для виробництва пакетів, екструдер 1 шт. на суму 336200,00 грн., ПДВ 67240,00 грн., лінію для виробництва пакетів 1 шт. на суму 50000,00 грн., ПДВ 10000,00 грн., екструдер та лінію для виробництва пакетів вартістю 536266,67 грн., ПДВ 107253,33 грн.

Поставка вказаного обладнання підтверджена видатковими накладними, виданими ТОВ «Компанія «Рейтінг», а саме видатковою накладною від 28.12.2009 року № РН-281210, видатковою накладною від 28.12.2009 року № РН-281209, від 28.12.2009 року № РН-281208, від 28.12.2009 року № РН-281207, від 28.12.2009 року № РН-281211, від 21.01.2010 року № РН-210103, а також податковими накладними від 28.12.2009 року № 281211 на суму 336200,00 грн., ПДВ 67240,00 грн., від 28.12.2009 року № 281207 на суму 50000,00 грн., ПДВ 10000,00 грн., від 28.12.2009 року № 281208 на суму 336200,00 грн., ПДВ 67240,00 грн., від 28.12.2009 року № 281209 на суму 267000,00 грн., ПДВ 53400,00 грн., від 28.12.2009 року № 281210 на суму 178066,67 грн., ПДВ 35613,33 грн., від 21.01.2010 року № 210103 на суму 536266,67 грн., ПДВ 107253,33 грн. (т. 3 а.с. 149-159, т. 4 а.с. 219-253)

Отримане від ТОВ «Компанія «Рейтінг» обладнання передано ТОВ «Укр - Імпекс» Підприємству Перевальської виправної колонії № 15 за договором підряду, що підтверджено актами прийому - передачі обладнання від 30.12.2009 року, від 28.12.2009 року, від 22.01.2010 року та від 23.03.2010 року (т. 3 а.с. 144-147).

Згідно протоколу інвентаризації від 28.07.2010, складеного старшим слідчим по ОВС СВ ПМ Ленінської МДПІ в м. Луганську Верещагою Д.А., на території Підприємства Перевальської виправної колонії № 15 виявлені виробничі потужності ТОВ «Укр - Імпекс» та сировину для виробництва товарів, серед яких виявлене, також, обладнання, придбане від ТОВ «Компанія «Рейтінг» (т. 2 а.с.-188).

Виконання зобов`язань з поставки продукції від ТОВ «Компанія «Рейтінг» на адресу ТОВ «Укр - Імпекс» підтверджено рахунками, податковими накладними та видатковими накладними ТОВ «Компанія «Рейтінг».

Вартість товарів та обладнання, придбаних ТОВ «Укр - Імпекс» від ТОВ «Компанія «Рейтінг» сплачена в повному обсязі, у вартості придбаного сплачена сума податку на додану вартість, що підтверджене банківськими виписками з розрахункового рахунку ТОВ «Укр - Імпекс» (т. 3 а.с. 2-25).

При цьому, як зазначено в акті перевірки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 09.08.2010 року № 1178/23/35555115, висновок про неналежне оформлення податкових накладних та видаткових накладних, виданих ТОВ «Компанія «Рейтінг», зроблений на підставі протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 22.06.2010 (в межах кримінальної справи), у якому останній заявив, що він здійснив реєстрацію ТОВ «Компанія «Рейтінг» за грошову винагороду, після чого передав печатки та всі реєстраційні документи невідомим особам. Особисто ніяких фінансово господарських операцій від ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював, податкових накладних та інших первинних документів з продажу товарів ТОВ «Компанія «Рейтінг» не складав та не підписував, та зовсім ніякої діяльності як директор від імені ТОВ «Компанія «Рейтінг» не здійснював.

В той же час, судом апеляційної інстанції правильно звернута увага, що дані висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, на час прийняття судового рішення, були відсутні дані про набрання вироку стосовно ОСОБА_1 законної сили. Більш того, у вироку зазначені обставини, які стосуються взаємовідносин ТОВ «Рейтинг» з МПП «Полипласт», а не з позивачем.

Також суд апеляційної інстанції вірно зазначив про помилковість висновків відповідача, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції з метою нарощування валових витрат та податкового кредиту з залученням як основного постачальника контрагента ТОВ «Компанія «Рейтінг», оскільки під час перевірки не досліджувалась наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг (товарів) від контрагента та такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб`єктів підприємницької діяльності.

Слід також зауважити, що контрагент позивача ТОВ «Компанія «Рейтінг» під час укладення та виконання договорів був зареєстрований як юридична особа, записи щодо припинення юридичної особи відсутні, крім того, підприємство зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, та, як наслідок, у перевіряємий період мав право здійснювати господарську діяльність та складати податкові накладні.

Суд апеляційної інстанції правильно констатував, що також вбачається з матеріалів справи, що поставка обладнання ТОВ «Компанія «Рейтінг» на адресу ТОВ «Укр Імпекс» підтверджується крім податкових накладних, рахунків та видаткових накладних, ще й договорами підряду, актами прийому передачі обладнання, протоколами інвентаризації, фактичною оплатою зі сплатою у вартості придбаного обладнання податку на додану вартість, що підтверджено банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача та первинними документами щодо подальшої реалізації товару, придбаного у ТОВ «Компанія «Рейтінг».

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідач не надав належних доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Доводи відповідача у касаційній скарзі на незмінність складу суду колегія судів відхиляє, з огляду на розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» від 26.09.2017 (т. 5 а.с. 113-114), відповідно до п.п. 2.3.23, 2.3.25 та п. 2.3.49 п. 2.3. розділу ІІ Положення про автоматизовано систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 2а-6415/10/1270, що вочевидь не може свідчити про те, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції прийняте неповноважним складом суду.

Щодо не повідомлення належним чином судом апеляційної інстанції відповідача про дачу, час та місце розгляду справи, то Суд вважає вказані доводи необґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 1, 4 та 6 ч. 3 ст. 49 КАС України (у редакції до 15.12.2017) особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Зі змісту постанови апеляційного суду видно, що у зв`язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь справі, у судове засідання, хоча вони були повідомленні належним чином про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України (у редакції до 15.12.2017) розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження.

Так, згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 196 КАС України (у редакції до 15.12.2017) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Більш того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України (у редакції до 15.12.2017) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із приписами ст. 33 КАС України (у редакції до 15.12.2017) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Суд зазначає, що 03.08.2017 апеляційним судом сформовано лист за № 2а-6415/10/1270 (т. 5 а.с. 108), яким Донецький апеляційний адміністративний суд повідомляє, що 26.09.2017 об 11:00 буде розглядатися питання про поновлення провадження у справі № 2а-6415/10/1270 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Імпекс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, а також повідомлено, що відповідно до ч. 3 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду справи.

Вказаний лист було направлено, зокрема, на адресу відповідача та отриманий останнім 11.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 8430106595287 (т. 5 а.с. 109).

Тобто, вказаним листом апеляційний суд повідомив відповідача про розгляд питання про поновлення провадження у справі № 2а-6415/10/1270, однак представник податкового органу право взяти участь у розгляді питання про поновлення провадження у справі та подальшим її розглядом не скористався, що також свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.

Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Луганської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 2а-6415/10/1270 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк