Ухвала

від 20.12.2024 по справі 520/8795/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 520/8795/24

адміністративне провадження № К/990/47100/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 520/8795/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.02.2024 №00083680702, №00083690702, №00083750702;

- стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ «НІКОМЮКРЕЙН» судові витрати в сумі 74077,96 грн., в тому числі 24077,96 грн. судовий збір і 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 позовну заяву задоволено в повному обсязі.

02.10.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить суд судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 25000 грн. стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН».

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОМЮКРЕЙН" задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОМЮКРЕЙН» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

06.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 520/8795/24.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас в подальшому зазначено, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновки Верховного Суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Здебільшого ГУ ДПС цитує витяги з постанов Верховного Суду про критерії, якими має керуватися суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Однак, скаржник не зазначає, в чому саме полягає неправильне застосування та/або порушення судом апеляційної інстанції таких критеріїв.

Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 25000 грн, однак, суд апеляційної інстанції стягнув з ГУ ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. Суд апеляційної інстанції погодився з деякими доводами ГУ ДПС і дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу є сума 5000 грн, у зв`язку з чим задовольним заяву про про розподіл судових витрат на правничу допомогу частково.

Під час ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції керувався низкою висновків Верховного Суду. Незгода ГУ ДПС зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою наданих позивачем доказів, що стосуються розміру судових витрат на правничу допомогу, не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права. Посилаючись у касаційній скарзі на те, що така сума судових витрат є завищеною, ГУ ДПС не зазначає, який саме розмір витрат, на його думку, був би співмірним із предметом розгляду у цій справі, та виходячи з якого розрахунку.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі № 520/8795/24 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко