Ухвала

від 20.12.2024 по справі 400/4454/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа №400/4454/22

адміністративне провадження №К/990/46648/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В.Е.,

суддів - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року

у справі № 400/4454/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2022 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 7 вересня 2022 року ВП №69776679 про стягнення виконавчого збору у сумі: 26000 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Первомайського вiддiлу державної виконавчої служби у Первомайському районi Пiвденного мiжрегiонального управлiння Міністерства юстиції (м.Одеса) вiд 7 вересня 2022 року у виконавчому провадженнi № 69776679 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмiрi: 26 000,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалами від 24 квітня 2023 року, від 26 червня 2023 року, від 16 серпня 2023 року, від 30 січня 2024 року, від 14 березня 2024 року, від 23 квітня 2024 року, від 24 жовтня 2024 року касаційні скарги були повернуті скаржнику.

04 грудня 2024 року до Верховного Суду восьмий раз надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 .

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції є п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції невірно застосував приписи ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у Постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року № 907/9/17 та від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.

Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

При цьому, обов`язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

За результатом аналізу вказаних постанов Верховного Суду, Суд зазначає, що суб`єктний склад учасників спору, предмет правового регулювання, юрисдикційність, а також умови застосування правових норм є абсолютно різним з позовом, який є предметом розгляду у даній касаційній скарзі. А тому, Суд відхиляє посилання на постанови Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Водночас, при повернення касаційних скарги, які раніше були подані, Верховний Суд зазначив про нерелевантність наведених правових висновків до обставин цієї справи.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27 лютого 2023 року, а цю касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 26 листопада 2024 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:

- нової касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень визначених ч. 4 ст. 328 КАС України, із урахуванням роз`яснень, які надані Верховним Судом;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 248, 329, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 400/4454/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або визнання судом наведених підстав неповноваженими - для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко