Рішення

від 12.12.2024 по справі 904/3471/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3471/24

За позовом Керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області (52803, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Першотравенськ, вул.Шахтарської Слави, буд. 16) в інтересах держави в особі

позивача: Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, буд. 20, код ЄДРПОУ 34357055)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна, буд. 3, код ЄДРПОУ 41291061),

відповідача 2: Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м.Першотравенськ, вул. Шкільна, буд. 47, кім. 11, 12, код ЄДРПОУ 33063476)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 019 387,60 гривень

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Жукова К.Д.

Представники:

від прокуратури: Ємельянов В.А. (службове посвідчення № 080251 від 18.11.2024)

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Старовойтова О.Е., адвокат (ордер серії АЕ № 1312937 від 28.08.2024)

від відповідача 2: Сорокопудов С.А., начальник (розпорядження № 328ВК від 11.11.2019)

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд», Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради, в якій просить:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.12.2023 до договору про закупівлю № 52 від 21.09.2023, укладеного між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд».

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.12.2023 до договору про закупівлю № 52 від 21.09.2023, укладеного між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» на користь місцевого бюджету в особі Першотравенської міської ради пеню та штраф у сумі 1019387,60гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням зобов`язань за договором про закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023, унаслідок чого Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради не отримало очікуваного від закупівлі результату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.09.2024 о 10:30 год.

29 серпня 2024 року до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

02 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив відповідача 2.

Також 02.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представниця відповідача 1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою, в сумі 30 000 гривень.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 904/3471/24 на 17.09.2024 о 10:30 год.

17 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив відповідача 1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 відкладено підготовче засідання на 01.10.2024 о 14:30 год.

25 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представниці відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі № 904/3471/24 на 22.10.2024 о 14:30 год.

22 жовтня 2024 Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено провести підготовче провадження у справі № 904/3471/24 упродовж розумного строку та відкладено підготовче засідання на 12.11.2024 о 12:30 год.

04 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від прокуратури надійшли пояснення, у яких повідомлено суду про відсутність будь-яких підстав щодо припинення провадження у справі № 904/3471/24. В обґрунтування прокуратура посилається на п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, згідно з яким оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» про поновлення процесуального строку, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» строк для подання доказу, долучено до матеріалів справи № 904/3471/24 копію додаткової угоди № 4 від 08.10.2024 про розірвання договору на закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 року.

Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, закрито підготовче провадження у справі № 904/3471/24 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 28.11.2024 об 11:00 год.

У судовому засіданні 28.11.2024 заслухано вступні слова прокурора та представників відповідачів, присутніх у залі суду, оголошено перерву, про що постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, без оформлення її окремим документом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2024 повідомлено Першотравенську міську раду про дату, час та місце наступного судового засідання у справі №904/3471/24, яке призначено на 12.12.2024 об 11:00 год.

У судовому засіданні 12.12.2024 прокурор підтримав позовну заяву, представники відповідачів просили відмовити в задоволенні позову.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді необхідно звернути увагу на наступне.

Питання представництва прокурором інтересів держави в суді було предметом вирішення виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду, яка в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформулювала такі правові висновки.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;

2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, Першотравенською окружною прокуратурою Дніпропетровської області на адресу Першотравенської міської ради направлявся запит № 64-265вих-24 від 26.01.2024 (т. 1, а.с. 167-168), у якому вказано про можливі порушення та прохання надати інформацію про підстави продовження строку дії договору про закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 до 31.12.2024 року.

У відповідь на вказаний запит управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради листом № 91/04-08 від 08.02.2024 (т. 1, а.с. 169) повідомило Першотравенську окружну прокуратуру Дніпропетровської області про те, що додаткова угода № 2 від 15.12.2023 до договору № 52 від 21.09.2023 укладена між сторонами у зв`язку з виникненням несприятливих погодних умов, які унеможливлювали проведення подальших технологічних процесів будівництва через занадто низький температурний режим зовнішнього середовища майже до кінця січня 2024 року. Строк виконання робіт відповідно до календарного графіку становив до 26.12.2023 року.

07 березня 2024 року Першотравенська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась із запитом № 64-700вих-24 (т. 1, а.с. 187-188) до Першотравенської міської ради та просила надати інформацію, зокрема, щодо виконання робіт за договором про закупівлю робіт №52 від 21.09.2023 відповідно до календарного графіку, зазначити, чи є відхилення від графіку, якщо є, вказати причини та вжиті заходи.

У відповідь управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради повідомило Першотравенську окружну прокуратуру Дніпропетровської області листом № 214/04-08 від 14.03.2024 (т. 1, а.с. 189), що роботи в 2023році проводились відповідно до затвердженого графіку, але з погіршенням погодних умов були внесені зміни. Відхилень від графіку не було.

Надалі Першотравенська окружна прокуратура Дніпропетровської області зверталась із запитами № 64-1104вих-24 від 15.04.2024 (т. 1, а.с. 190-191) та № 64-1482вих-24 від 27.05.2024 (т.1, а.с. 201-202) до Першотравенської міської ради про надання документів та інформації щодо виконання договору про закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 року.

Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради надало відповіді № 343/04.08 від 23.04.2024 (т. 1, а.с. 192) та № 446/04.08 від 03.06.2024 (т. 1, а.с. 202а) щодо виконання договору про закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 року.

Листом Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області № 64-1651вих-24 від 14.06.2024 (т. 1, а.с. 207-209) повідомлено Першотравенську міську раду про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 15.12.2023 і № 3 від 26.12.2023 до договору про закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 та стягнення з підрядника пені та штрафу на підставі п. 7.2 зазначеного договору.

Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради надало відповідь № 514/04-08 від 18.06.2024 (т. 1, а.с. 210), що підстави для нарахування пені відсутні.

Першотравенська окружна прокуратура Дніпропетровської області листом № 64-1868вих-24 від 08.07.2024 (т. 1, а.с. 228-230) повідомила Першотравенську міську раду про звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради до Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» про визнання недійсними додаткових угод № 2, 3 до договору про закупівлю робіт №52 від 21.09.2023, стягнення пені та штрафу в сумі 1 019 387,60 гривень.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

У порядку ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення відповідачами додаткових угод № 2, 3 до договору на закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023, наявність/відсутність підстав для визнання недійсними вказаних додаткових угод, стягнення пені та штрафу з підрядника за порушення строків виконання робіт.

За результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор UA-2023-08-31-005635-a) 21.09.2023 між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (далі підрядник) укладено договір № 52 на закупівлю робіт (т. 1, а.с. 149-153, далі Договір), згідно з пунктом 1.1 якого підрядник зобов`язується власними силами і засобами в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті: «Будівництво резервуара для зберігання питної води на території інфраструктури водопровідно-каналізаційного господарства «Майданчик № 10» за адресою: вул. Мечникова, 89-А, м. Першотравенськ Дніпропетровської області». Коригування (Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015: 45240000-1-Будівництво гідротехнічних об`єктів, клас наслідків (відповідальності) СС2), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з пунктом 1.4 Договору істотними умовами цього Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії Договору про закупівлю. Інші умови Договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна цього Договору дорівнює ціні пропозиції учасника-переможця торгів і становить 7 835 548,92 грн (сім мільйонів вісімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 92 коп.), в тому числі ПДВ 1 305 924,83 грн (один мільйон триста п`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 83 коп.). Договірна ціна є невід`ємною частиною цього Договору та наводиться в додатку № 1 до Договору. Ціна даного Договору є твердою.

На підставі пункту 5.2 Договору підрядник виконує роботи відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та графіків виконання робіт.

Згідно з пунктом 5.4 Договору роботи за Договором повинні бути виконані у терміни відповідно до календарного графіку виконання робіт, що оформляється додатком до Договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 5.5 Договору строки виконання Договору можуть переглядатись сторонами за наявності умов:

5.5.1. відсутності фінансування;

5.5.2. відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю;

5.5.3. виникнення несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт;

5.5.4. виникнення інших обґрунтованих обставин.

Відповідно до пункту 5.6 Договору якщо відставання темпів виконання робіт з вини підрядника становить більше 30 календарних днів, замовник має право ставити питання про розірвання Договору з оплатою за фактично виконану роботу.

Згідно з пунктом 5.7 Договору перегляд термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою.

Відповідно до пункту 5.9 Договору підрядник може вносити пропозиції замовнику про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт на об`єкті. Такі зміни можуть бути прийняті за умови письмового погодження їх замовником та із внесенням сторонами у встановленому порядку таких змін у Договір, у тому числі до календарного графіку виконання робіт.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Договору підрядник має право інформувати замовника про можливість сповільнення робіт за незалежних від підрядника обставин, повідомивши про це замовника листом із належним обґрунтуванням.

На підставі підпунктів 6.4.1, 6.4.4 пункту 6.4 Договору підрядник зобов`язаний:

- виконувати роботу у відповідності з вимогами проєктно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт та чинного законодавства України;

- завчасно, у строк не менше 10-ти днів, у письмовій формі інформувати замовника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт з його вини, а також з інших, не залежних від підрядника, обставин.

Згідно з пунктом 13.1 Договору Договір набирає законної сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за даним Договором.

Відповідно до пункту 13.2 Договору закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Згідно з пунктом 14.1 Договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі (підпункт 14.1.3 пункту 14.1 Договору).

Відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток 2 до Договору, т. 1, а.с. 155-156) строк виконання робіт починається з третьої декади вересня 2023 року та завершується до 15грудня 2023 року згідно вимог тендерної документації.

Додатковою угодою № 2 від 15.12.2023 (т. 1, а.с. 157) до Договору у зв`язку з виникненням несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт, внесено зміни до додатку 2 до Договору та викладено його в новій редакції. Строк (термін) виконання робіт згідно затвердженого сторонами календарного графіку виконання робіт (який є невід`ємною частиною Договору) становить 26.12.2023 року.

Додатковою угодою № 3 від 26.12.2023 (т. 1, а.с. 158) до Договору у зв`язку з виникненням несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт, продовжено строк дії Договору до 31 грудня 2024 року.

Причинами продовження строку виконання робіт за Договором та підставою укладення вищезазначених додаткових угод визначено несприятливі погодні умови, що не дають технологічної можливості виконанню даного виду робіт (листи Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради № 91/04-08 від 08.02.2024 т. 1, а.с. 169, № 214/04-08 від 14.03.2024 т. 1, а.с. 189, № 343/04.08 від 23.04.2024 т.1, а.с. 192).

08 жовтня 2024 року між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» укладено додаткову угоду № 4 від 08.10.2024 про розірвання Договору на закупівлю робіт від 21.09.2023 № 52 (т. 2, а.с. 233). У пункті 1 указаної додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди достроково розірвати (припинити) дію Договору від 21 вересня 2023 року.

Першотравенською окружною прокуратурою Дніпропетровської області до матеріалів справи долучені платіжні інструкції № 1 від 13.10.2023 на суму 2 350 664,68 грн, № 2 від 15.12.2023 на суму 637 318,01 грн, № 4 від 24.12.2023 на суму 806 528,52 грн (т. 1, а.с. 161-162).

Першотравенська окружна прокуратура Дніпропетровської області вбачає порушення пунктів 1.4 та 14.1 Договору при укладенні сторонами додаткових угод № 2, 3 до Договору. Вважає, що зазначені додаткові угоди укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт, а також невиконання вказаних робіт у строк, визначений Договором, тому прокуратура вбачає наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2, 3 до Договору та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань.

Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради не погоджується з вимогами прокуратури та заперечує проти позовних вимог. Обґрунтовує продовження строку дії Договору до 31.12.2024 продовженням виконання зобов`язань між сторонами до повного їх виконання. При цьому підряднику необхідно завершити будівництво об`єкта та у 2024 році освоїти кошти місцевого бюджету в сумі 4 041 037,71 грн, тому строк дії договору встановлено до 31.12.2024, тобто весь бюджетний рік.

Також відповідач 2 зазначив, що законодавцем враховано необхідність коригування умов договорів про закупівлі і передбачено такі випадки в постанові Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради звертає увагу саме на такий випадок, як продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, відповідач 2 вважає, що строки, погоджені в додаткових угодах № 2, 3 до Договору, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, тому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» також не погоджується з вимогами прокуратури, про що повідомляє у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 1 вважає, що згідно з умовами Договору інформував замовника про обставини, які унеможливлюють виконання робіт, неодноразово направляв листи з наведенням обґрунтованих причин та обставин необхідності коригування проєктної документації та неможливості продовжувати виконання робіт з цих підстав, а також щодо наявних проблем із постачанням матеріалів, наявних відхилень від проєкту та необхідності їх погодження чи внесення змін. У зв`язку з цим виникла необхідність, обумовлена об`єктивними причинами, для продовження строку виконання робіт за Договором.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» вважає, що згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», в яких щодо продовження строку дії договору та виконання зобов`язання вказано, що форма документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом України «Про публічні закупівлі» не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

Як зазначено у преамбулі додаткових угод № 2 від 15.12.2023 та № 3 від 26.12.2023, указані додаткові угоди укладені у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов`язань у строки, передбачені Договором, на підставі п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, відповідач 1 вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, у разі задоволення позовних вимог указати в рішенні суду, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони (сторін) та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Отже, для визнання правочину недійсним позивач має довести, що такий правочин саме в момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договір, додаткові угоди № 2, 3 до якого є предметом розгляду в даній справі, укладений за результатами проведення відкритих торгів, з огляду на що на спірні правовідносини розповсюджуються приписи Закону України «Про публічні закупівлі», який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Судом установлено, що згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Законом України «Про публічні закупівлі» станом на дату підписання договору на закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 сторонами погоджені всі істотні умови: предмет, ціна та строк дії договору.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Як документальне підтвердження певних обставин Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради надано лист Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології № 994-04-022/994-04 від 18.04.2024 (т. 2, а.с. 17-18), у якому надано метеорологічні дані за період з 10.12.2023 до 20.01.2024 за даними спостережень метеостанції Павлоград, найближчої до м. Першотравенськ Дніпропетровської області.

Також у матеріалах справи міститься копія загального журналу робіт № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» з будівництва об`єкта «Будівництво резервуара для зберігання питної води на території інфраструктури водопровідно-каналізаційного господарства «Майданчик № 10» (т. 2, а.с. 55-76). У вказаному журналі заповнено відомості про виконання робіт, зокрема, умови виконання робіт у грудні 2023 року зазначені як незадовільні або мало задовільні. Зафіксовано серпанки, ожеледі (ожеледиці), зливові дощі, нестабільні ґрунти під`їзних шляхів.

Суд звертає увагу, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (у редакції рішення Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), далі Регламент).

Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

На підставі ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, оскільки на дати укладання додаткових угод № 2 від 15.12.2023 та № 3 від 26.12.2023 не було документально підтвердженого настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що зумовило би необхідність та правомірність укладання зазначених додаткових угод до договору на закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023, суд дійшов висновку, що сторони вказаного договору внесли до нього зміни шляхом укладання оспорюваних додаткових угод безпідставно, у зв`язку з чим оспорювані додаткові угоди укладені всупереч приписам закону (зокрема, всупереч вимогам п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»), тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також прокуратура просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» пеню в сумі 627 610,15 грн та штраф у сумі 391 777,45 гривень.

Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору, відповідно до ч. 2 ст. 4, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України є господарськими зобов`язаннями, тому згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 175, абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до цих правовідносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» договір на закупівлю робіт № 52 від 21.09.2023 є договором будівельного підряду, до якого необхідно застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На підставі ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 318 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 7.2 Договору за порушення строків календарного графіку виконання робіт чи введення в експлуатацію об`єкта з вини підрядника останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну від суми невиконаних робіт та штраф у розмірі 5% від загальної вартості робіт, визначеної Договором.

Судом перевірено наданий прокуратурою розрахунок штрафу в розмірі 5% та встановлено, що розрахунок здійснено правильно, тому стягненню підлягає штраф у сумі 391 777,45 гривень.

Щодо розрахунку пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення виконання зобов`язань на підставі пункту 7.2 Договору прокуратура нарахувала та заявила до стягнення пеню в сумі 627 610,15 грн за період з 16.12.2023 до 30.06.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

На підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватись як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі № 914/508/17 та від 12.03.2020 у справі № 907/65/18.

Ураховуючи вищевикладене, за період з 14.06.2024 до 15.06.2024 пеня становить 5 741,37 грн (4 041 037,71 грн * 2 * 13% : 366 днів * 2 дні : 100%).

За інші періоди позивачем пеня розрахована правильно.

Отже, вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 584549,91 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачами.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» на позовну заяву відповідач 1 попередньо визначив до стягнення з позивача судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, в сумі 30 000 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем 1 подані до суду такі документи: договір про надання правової допомоги від 26.08.2024 (т. 2, а.с. 90, далі Договір від 26.08.2024), укладений між адвокатом Старовойтовою Ольгою Едуардівною (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (далі клієнт), попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 126).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 26.08.2024 предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

На підставі підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Договору від 26.08.2024 адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України усіх рівнів та інстанцій та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 26.08.2024 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року.

Згідно з пунктом 4.1 Договору від 26.08.2024 на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

З наданого адвокатом Старовойтовою Ольгою Едуардівною попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 126) не підтверджується надання адвокатом Старовойтовою Ольгою Едуардівною професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/3471/24, оскільки неправильно визначено статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (позивач) та суд, у якому здійснювалось представництво інтересів цього товариства (суд апеляційної інстанції).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, додатковій постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 20.12.2022 у cправі № 910/6310/21, від 12.01.2023 у cправі № 911/272/21, додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №910/6310/21.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на кожного з відповідачів у сумі по 8 178,04 грн (16 356,08 грн : 2), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд», Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 019 387,60 грн задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 15.12.2023 до договору на закупівлю робіт №52 від 21.09.2023, укладеного між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 26.12.2023 до договору на закупівлю робіт №52 від 21.09.2023, укладеного між Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна, буд. 3, код ЄДРПОУ 41291061) на користь місцевого бюджету в особі Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Першотравенськ, вул. Шкільна, буд. 20, код ЄДРПОУ 34357055) 976 327,36 грн (дев`ятсот сімдесят шість тисяч триста двадцять сім гривень 36 копійок), у тому числі пеню в сумі 584 549,91 грн (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сорок дев`ять гривень 91 копійка) та штраф у сумі 391 777,45 грн (триста дев`яносто одна тисяча сімсот сімдесят сім гривень 45 копійок).

5. У задоволенні решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» (49010, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна, буд. 3, код ЄДРПОУ 41291061) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, р/р№UA228201720343160001000000291 у ДКСУ в м. Київ) судовий збір у сумі 8 178,04 грн (вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 04 копійки).

7. Стягнути з Управління комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради (52800, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м.Першотравенськ, вул. Шкільна, 47, кім. 11, 12, ЄДРПОУ 33063476) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, р/р№UA228201720343160001000000291 у ДКСУ в м. Київ) судовий збір у сумі 8 178,04 грн (вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 04 копійки).

8. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Монтажбуд» про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн відмовити.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20.12.2024.

Суддя В.О. Дичко