Рішення

від 03.12.2024 по справі 906/598/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/598/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Цеміна Н.Ю. - діє на підставі службового посвідчення №071195 від 01.03.2023,

від позивача-1: Ковальов О.Р. - діє на підставі виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 15.04.2024,

від позивача-2: не прибув,

від відповідача: Венгловська В.О. - уповноважена з антикорупційної діяльності та в порядку суміщення посад - юрисконсульт, діє на підставі довіреності №469 від 22.08.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Державної екологічної інспекції Поліського округу

2) Ємільчинської селищної ради Житомирської області

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 2) Ємільчинської селищної ради Житомирської області

про стягнення 1 032 720,00 грн. та зобов`язання вчини дії

Прокурор в особі позивачів звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 032 720,00 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального місцевого бюджету Ємільчинської селищної ради з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

Також прокурор просить зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство" ДП "Ліси України" вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, площею 3356,123 га шляхом прибирання виробничих відходів деревообробки (тирси), що замає площу 1,5 га.

В обґрунтування позовних вимог Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі наказу №99-ОД від 31.03.2023 проведено захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах територіальних одиниць областей, не пов`язаний з проведенням перевірок суб`єктів господарювання (рейдові заходи) в лісовому масиві в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, за результатами якого складено акт обстеження від 10.04.2023. Даним актом зафіксовано засмічення земельної ділянки лісогосподарського призначення виробничими відходами деревообробки (тирса), площею 1,5 га середньою висотою 3,5 м. Згідно обґрунтованого розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Ємільчинської селищної ради обраховано в сумі 1 062 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що заходи державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема в лісовому масиві в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, здійснювались працівниками Державної екологічної інспекції Поліського округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Поліського округу № 99-ОД від 31.03.2023, а не на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідних сферах. Тобто таку перевірку проведено без належної правової підстави.

Акт обстеження від 10.04.2023, на думку відповідача, не оформлений належним чином (не містить всіх реквізитів), тому не може бути доказом наявності завданої шкоди та неправомірної поведінки відповідача.

Також відповідач відзначив, що для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Проте, дані факти не встановлені. Водночас, наданий у справу розрахунок розміру шкоди не відповідає вимогам законодавства (не містить належних доказів розміру нормативно-грошової оцінки 1 кв. м вказаної земельної ділянки) і не може бути належним доказом.

25.07.2024 від Звягельської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив з посиланням на те, що Державною екологічною інспекцією Поліського округу не здійснювались в даному випадку заходи державного нагляду (контролю), а відбулись рейдові заходи, які передбачені повноваженнями Інспекції, як територіального органу виконавчої влади.

Також прокурором відзначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3. розділу 3 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997).

Крім наведеного, прокурор зазначив, що акт обстеження земельної ділянки від 10.04.2023 року складений в одному примірнику внаслідок відсутності представників Ємільчинського лісового господарства ДП "Ліси України" під час вказаного обстеження. Даний акт складено не за уніфікованою формою, оскільки проводились рейдові заходи, а не заходи державного нагляду ( контролю).

Підтвердженням порушення вимог природоохоронного законодавства є і протокол про адміністративне правопорушення №016996 від 10.04.2023, складений відносно майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" Мельника В.П. за фактом вчинення ним адміністративного правопорушенні, передбаченого ст. 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами. Постановою Державної екологічної інспекції Поліського округу № 323-2.1 від 24.04.2023 за результатом розгляду згаданого протоколу про амінправопорушення від 10.04.2024 встановлено, що дії ОСОБА_1 призвели до засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами в об`ємі 52,5 тис. м. куб. Розмір заподіяної шкоди склав 1 062 000 грн., що в свою чергу є ознакою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 239 КК України, тому справу про адміністративне правопорушення закрито.

Отже, прокурор відзначив, що наявність засмічення та забруднення встановлено документами, складеними уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а саме: актом перевірки 10.04.2023, актом відбору проб ґрунтів, протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, розрахунками розміру шкоди, також матеріалами кримінального провадження №12023060000000245.

Також прокурор звертав увагу суду на те, що згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 02-24/01 встановлено перевищення у відібраних зразках вмісту амонію обмінного та сульфатів в порівнянні з контрольною пробою ґрунту, яка відібрана на відстані приблизно 50 метрів від забрудненої земельної ділянки.

Відносно ж проведених розрахунків завданої шкоди відзначено, що останні проведені із застосуванням двох формул, які визначені п.п. 4.6. тат 5.4. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997.

25.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача-1 Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшла відповідь на відзив, в якому посилався на наступне:

- Інспекцією не здійснювався захід державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання, а відбувались рейдові заходи, які передбачені повноваженнями Інспекції як територіального органу виконавчої влади;

- акт обстеження земельної ділянки від 10.04.2023 складений в одному примірнику внаслідок відсутності представника відповідача під час обстеження, проте така копія направлена останньому разом з претензією про відшкодування шкоди. Форма акту довільна, оскільки відбувались рейдові заходи, а не заходи державного нагляду (контролю);

- розрахунки завданої шкоди проведені із застосуванням двох формул, які визначені п.п. 4.6. тат 5.4. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача-1 Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що факт забруднення земельної ділянки встановлено з моменту складання акту відбору проб ґрунтів від 04.01.2024, отже строк обчислення розміру шкоди розраховується саме від Акту відбору проб ґрунтів від 04.01.2024 за № 02-24/1 до розрахунку розміру шкоди від 04.02.2024, що свідчить про дотримання строків відповідно до вимог п. п. 4.1 розділу 4 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997.

08.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача-1 в судовому засіданні просив задовольнити вимоги позову в повному обсязі.

Позивача-2 не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа (а.с. 244).

Оскільки явка представника позивача-2 в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що його неявка не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову зазначила, що підстави для задоволенні позовних вимог відсутні, просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-1 та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі наказу № 99-ОД від 31.03.2023, проведено захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства в межах територіальних одиниць областей, не пов`язаних з проведенням перевірок суб`єктів господарювання (рейдові заходи) в лісовому масиві в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, за результатами якого складено акт обстеження від 10.04.2023 (а.с. 32).

Відповідно до акту обстеження від 10.04.2023 встановлено факт засмічення земельної ділянки лісогосподарського призначення виробничими відходами деревообробки (тирса). Площа засмічення земельної ділянки складає 1,5 га, середньою висотою 3,5 м.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, правокористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 площею 3356,123 га є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (а.с. 48).

За порушення законодавства про охорону природного навколишнього середовища, стосовно майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" Мельника В.П. складено протокол про адміністративне правопорушення № 016996 від 10.04.2023 за фактом вчинення ним адміністративного правопорушенні, передбаченого ст. 52 КУпАП, а саме засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами (а.с. 33).

Відповідно до п. 5.4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.11.2020 № 241 (Методика №171), шкода внаслідок засмічення земель визначається за формулою: Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв, м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

Згідно обґрунтованого розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища внаслідок самовільного несанкціонованого видалення та захоронення виробничих відходів на земельній ділянці за координатами 50.978544, 27.658807, яка не відведена у користування для безпечного захоронення відходів, а також не захищена протифільтраційними конструкціями, що запобігають забрудненню земель та підземного водного горизонту, за відсутності документів дозвільного характеру та погоджень, що призвело до засмічення земель площею 15000 кв. м розмір шкоди, заподіяної державі, складає 1 062 000 грн. (Ршз =0,5 х 15 х 2,36 х 1500 х4х 1 ) (а.с. 35-36).

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу № 323-2.1 від 24.04.2023 встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді майстра виробничої дільниці переробки філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України", за межами с. Параніно Звягельського району Житомирської області, в межах земельної ділянки 1821784800:01:000:0085, на орієнтовній площі 1,5 га, провів (допустив) розміщення виробничих відходів деревообробки (тирси), що призвело до засмічення земельної ділянки виробничими та іншими відходами в об`ємі 52,5 тис. м. куб. чим порушив пункт в) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України. Згідно обґрунтованого розрахунку розмір заподіяної шкоди склав 1 062 000 грн., що в свою чергу є ознакою кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 239 КК України, тому справу про адміністративне правопорушення закрито.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо засмічення земельної ділянки внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060000000245 та № 12023060540000083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 239 КК України (а.с. 28-29).

Згідно постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 11.10.2023 матеріали досудових розслідувань у кримінальних правопорушеннях № 12023060000000245 від 09.05.2023 за ч. 2 ст. 239 КК України та № 12023060540000083 від 18.05.2023 за ч. 1 ст. 239 КК України об`єднано в одне провадження за № 12023060000000245 (а.с. 31).

В межах досудового розслідування кримінального провадження № 12023060000000245 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05.09.2023 встановлено наступне:

- відповідно результатів обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 (акт обстеження від 10.04.2023) відбулося засмічення даної земельної ділянки у зв`язку з розміщенням на ній виробничих відходів деревообробки (тирси);

- розмір шкоди (збитку) завданої довкіллю, внаслідок засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 відповідно до акту обстеження від 10.04.2023 становить 963 495 грн.;

- обґрунтований розрахунок шкоди, зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виконаний Державною екологічною інспекцією Поліського округу не підтверджується в сумі 1 062 000 грн.

Отже, земельна ділянка, з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 вважається засміченою.

Постановою від 21.11.2023 в межах кримінального провадження № 12023060000000245 залучено головних спеціалістів відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області - державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу - Мельника А.М. та Цупик Д.О. та головного спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Поліського округу - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Борисюк О.В., як спеціалістів для проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, яка розташована в лісовому масиві Жужельського лісництва Філії "Ємільчинське ЛГ" ДСКП "Ліси України" (а.с. 221).

21.11.2021загадану вище постанову від 21.11.2023 скеровано Державній екологічній інспекції Поліського округу (а.с. 220 зворот).

Наказом начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу від 22.11.2023 за № 392-ОД залучено вказаних в постанові інспекторів в якості спеціалістів у кримінальному провадженні № 12023060000000245 від 09.05.2023 (а.с. 222).

Згідно акту від 04.01.2024 № 02-24/1 виконано відбір проб ґрунтів по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, а також на відстані 50 м від земельної ділянки (а.с. 59-61).

На підставі отриманих проб, здійснено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, що зафіксовано відповідним протоколом від 16.01.2024 №02-24/1 (а.с. 62-64).

Постановою від 24.01.2024 в межах кримінального провадження № 12023060000000245 від 09.05.2023 залучено спеціалістів Державної екологічної інспекції Поліського округу для встановлення завданих збитків згідно протоколу вимірювання складу та властивостей проб ґрунтів № 02-24/1 (а.с. 223). Згадану постанову 24.01.2024 скеровано на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу (а.с. 222 зворот).

Наказом Державної екологічної інспекції від 31.01.2024 № 69-ОД державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Мельника А.М. та Цупика Д.О. залучено в якості спеціалістів у кримінальному провадженні № 12023060000000245 від 09.05.2023 (а.с. 224).

Відповідно до Методики № 171 ДЕІ Поліського округу здійснено обґрунтований розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки.

Шкода внаслідок забруднення земель визначається за формулою:

Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення, грн/кв. м;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки кв. м;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт еколого-господарського значення земель за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель за додатком 2.

Встановлено, що у зв`язку із забрудненням службовими особами філії "Ємільчинське ЛГ" ДСГП "Ліси України" земельної ділянки обчислений розмір шкоди, заподіяної державі, складає 69 225 грн.

З аналізу представлених даних, основними забрудниками ґрунту, вміст яких перевищує фонову концентрацію є амоній (обмінний), та сульфати.

В подальшому постановою від 18.04.2024 кримінальне провадження №12023060000000245 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК України, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 68-69).

В той же час, оскільки ч. 1 ст. 52 КУпАП передбачено відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, виділено матеріали щодо можливого вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та направлено до Державної екологічної інспекції Поліського округу.

07.05.2024Державна екологічна інспекція Поліського регіону постановою про накладення адміністративного стягнення за №455-2.1 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн., яка набрала законної сили 17.05.2024 (а.с. 70).

24.05.2024 ОСОБА_1 сплачено штраф в сумі 1 700,00 грн. (а.с.220).

Разом з тим, враховуючи, що на даний час шкода, заподіяна відповідачем навколишньому природному середовищу добровільно не сплачена, тому з метою захисту інтересів держави та відновлення стану земельної ділянки, який існував до її засмічення та забруднення керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1,2ч. 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

-прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Позивачами у цій справі визначеноДержавну екологічну інспекцію Поліського округу та Ємільчинську селищну раду Житомирської області.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в заподіянні шкоди державним інтересам внаслідок забруднення та засмічення земель. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Аналогічні обов`язки покладені на землекористувачів ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).

Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 20.02.2023 № 32, в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу II цього Положення, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, зокрема вимог про охорону земель, надр.

Частинами 9, 10 розділу II Положення передбачено, що Держекоінспекція розраховує розмір збитків, шкоди, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступає позивачем та відповідачем у судах, тощо.

Проте, Державною екологічною інспекцією Поліського округу, як органом контролю, не вжито жодних дій щодо стягнення шкоди, завданої відповідачем засміченням земельних ресурсів.

Зазначене свідчить про неналежне здійснення Державною екологічною інспекцією Поліського округу повноважень щодо захисту інтересів держави.

Звягельською окружною прокуратурою листом від 04.03.2024 за вих. № 57841017вих24 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформовано Державну екологічну інспекцію Поліського округу про наявні факти порушення вимог природоохоронного законодавства, заподіяння відповідної шкоди, та необхідність вжиття відповідних заходів реагування щодо їх усунення, у тому числі шляхом звернення з цих питань до суду. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.

В свою чергу, Державною екологічною інспекцією Поліського округу листом від 13.03.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди, завданої засмічення земельних ресурсів, не здійснювались у зв`язку з відсутність коштів на сплату судового збору. Також ДЕІ не заперечувала проти вжиття заходів представницького характеру Звягельською окружною прокуратурою.

Позивачем-2 прокурором визначено Ємільчинську селищну раду Житомирської області.

Відповідно до ч. Іст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імен і в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені іКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з приписамист. 18-1 вказаного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, зокрема звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень та забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Визначаючи позивача та отримувача коштів за завдану шкоду варто дотримуватися ст. ст.42,47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до яких фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

При цьому, згідно із п. 7 ч. З ст.29та п. 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу Українизбитки, завдані внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів на території Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у визначеному законом співвідношенні.

Відповідно до ст. 33 Закону України Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Звягельською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 04.03.2024 проінформовано Ємільчинську селищну раду Звягельського району Житомирської області про порушення вимог природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено, що у випадку невжиття заходів до стягнення заподіяної шкоди, органами прокуратури вирішуватиметься питання щодо ініціювання відповідного позову в інтересах держави самостійно.

Ємільчинською селищною радою Звягельського району Житомирської області листом від 15.03.2024 повідомлено окружну прокуратуру, що заходи позовного характеру щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, не здійснювались, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору. Також позивач-2 не заперечував проти вжиття заходів представницького характеру Звягельською окружною прокуратурою.

Отже, враховуючи нездійснення позивачами тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом, Звягельська окружна прокуратура звернулася до суду із даним позовом.

Отже, суд дійшов до висновку, що керівник окружної прокуратури, дотримавшись вимогст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість ( ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про управління відходами" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися.

Приписами ч. 2 ст. 16 Закону України "Про управління відходами" передбачено, що утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов`язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів; обробляти відходи самостійно, за наявності дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, або передавати їх для оброблення суб`єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл; у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів; не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені; вести облік відходів, що утворилися в результаті їхньої діяльності, та подавати відповідну звітність; розробляти та виконувати плани управління відходами підприємств, установ та організацій у встановленому порядку; забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані місць утворення та зберігання відходів, а також забезпечувати дотримання встановлених правил техніки безпеки та пожежної безпеки у таких місцях; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність; призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров`ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону.

Відповідно до Методики № 171, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (п. 3.1 Методики).

Пунктом 3.2. Методики № 171 визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Також, пунктом 3.3. вказаної Методики визначено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Наявність засмічення та забруднення встановлено документами, складеними уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, а саме: актом перевірки 10.04.2023, актом відбору проб ґрунтів, протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, розрахунками розміру шкоди.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) знаходяться під державною охороною.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни України зобов`язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Вимогами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Також, згідно з положеннями ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, крім іншого, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами

Водночас, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів серед іншого є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відновлення становища, яке існувало в натурі, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Верховний Суд у аналогічних справах неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Досліджені в ході судового розгляду докази підтверджують доводи прокурора та позивача про те, що вина відповідача полягає у забрудненні та засміченні земельної ділянки, що, в свою чергу, може призвело до настання негативних наслідків у виді погіршення якісного стану земель.

Отож, суд дійшов висновку про наявність з боку суб`єкта господарювання протиправної поведінки як необхідної умови для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

При цьому відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди порушенням природоохоронного законодавства.

Здійснюючи правову оцінку спірних правовідносин, суд вказує, що предметом доведення у даній справі є, перш за все, встановлення наявності чи відсутності з боку відповідача факту порушення вимог природоохоронного законодавства, які спричинили заявлені позивачем збитки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування шкоди.

Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, товариство повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Отже, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 по справі № 914/2436/18.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стосовно розміру шкоди, яка розрахована позивачем до стягнення з відповідача, суд зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12023060000000245 призначено та проведено судову інженерно-екологічну експертизу. Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-23/8519-ФХЕД від 05.09.2023 встановлено наступне:

- відповідно результатів обстеження Державною екологічною інспекцією Поліського округу земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 (акт обстеження від 10.04.2023) відбулося засмічення даної земельної ділянки у зв`язку з розміщенням на ній виробничих відходів деревообробки (тирси);

- розмір шкоди (збитку) завданої довкіллю, внаслідок засмічення земельної ділянки з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085 відповідно до акту обстеження від 10.04.2023 становить 963 495 грн.

При обрахуванні розміру шкоди, завданої засміченням земель, експертом застосовано формулу, передбачену п. 5.4. Методики № 171, а саме:

Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кег, де

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300.

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв. м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв. м;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Водночас, поряд з вищенаведеним п. 4.6. Методики № 171 встановлено, що розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою:

Рш = А х Гоз х Пд х Кз Кн ? Кег, де:

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Пунктом 4.7.1. Методики № 171 передбачено, що відносно земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Нормативна грошова оцінка ріллі по Житомирській області з розрахунку на 1 га станом на 01.01.2024 становить 21 411,00 (2,14 грн/м2), визначена постановою Кабінету Міністрів Країни від 03.11.2021 № 1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок". Із врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки за 2023 рік (п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України) - 2,84 грн/м2.

Посилання відповідача на те, що встановлений факт засмічення не призвів до забруднення земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки представниками Інспекції 04.01.2024 здійснено відбір проб ґрунтів із земельної ділянки, що зазнала забруднення (акт відбору проб від 04.01.2024 № 02-24/01).

Згідно протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 02-24/01 встановлено перевищення у відібраних зразках вмісту амонію обмінного та сульфатів в порівнянні з контрольною пробою ґрунту, яка відібрана на відстані приблизно 50 метрів від забрудненої земельної ділянки.

Методикою № 171 передбачено встановлення розміру шкоди як внаслідок засмічення так і забруднення земель фактично різними величинами.

Зважаючи на наявність фактів засмічення і забруднення проведено два окремих розрахунки відповідно до вимог і пункту 4.6, і п. 5.4. Методик № 171.

Отже, сума завданої шкоди становить 1 032 720,00 грн. (963 495,00 грн. + 69 225,00 грн.).

Таким чином, внаслідок забруднення та засмічення земельної ділянки відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державі заподіяно шкоду у розмірі 1 032 720 грн., тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) особі Філії "Ємільчинське лісове господарство "ДП "Ліси України" (11201, Житомирська область, Звягельський район, с. Руденька, вул. Незалежності, 181, код ЄДРПОУ 45054742) 1032720,00 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального місцевого бюджету Ємільчинської селищної ради (отримувач: ГУК у Житомирській області/ТГ смт.Ємільчине/24062100, код ЄДРПОУ 37976485, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок : UA 448999980333199331000006757) з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

3. Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство "ДП "Ліси України" (11201, Житомирська область, Звягельський район, с. Руденька, вул. Незалежності, 181, код ЄДРПОУ 45054742) вчинити дії по усуненню порушень вимог природоохоронного законодавства та привести у належний стан земельну ділянку з кадастровим номером 1821784800:01:000:0085, площею 3356,123 га шляхом прибирання виробничих відходів деревообробки (тирси), що займає площу 1,5 га.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Ємільчинське лісове господарство "ДП "Ліси України" (11201, Житомирська область, Звягельський район, с. Руденька, вул. Незалежності, 181, код ЄДРПОУ 45054742)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 18 518,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.12.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу ДЕІ Поліського округу в Електронний кабінет

2 - Ємільчинській селищній раді в Електронний кабінет

3 - відповідачу ДСГП "Ліси України" в Електронний кабінет

4 - відповідачу Філії "Ємільчинське ЛГ" в Електронний кабінет

5 - Звягельській окружній прокуратурі в Електронний кабінет

6 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну адресу: prokzt@zhit.gp.gov.ua