Ухвала

від 22.11.2024 по справі 369/19257/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/19257/24

Провадження № 2/369/8763/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2024 року м.Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Артеменка Сергія Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-будівельного кооперативу «ДРУГИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ 6», третя особа: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та скасування державної реєстрації прав, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Артеменко С.Ю. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , Житлово-будівельного кооперативу «ДРУГИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ 6», третя особа: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та скасування державної реєстрації прав.

Разом з позовом представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Артеменком Сергієм Юрійовичем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

1)Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам (суб`єктам державної реєстрації будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо вчинення будь-яких дій, пов`язаних із здійсненням державної реєстрації змін щодо відчуження (переоформлення права власності та державної реєстрації прав) нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2971271932080), що на праві власності належить ОСОБА_2 .

2)З метою забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Житлово-будівельний кооператив «ДРУГИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ 6» про визнання договору купівлі- продажу майнових прав недійсним та скасування державної реєстрації прав, накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2971271932080).

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що

16.03.2016 року між Житлово-будівельним кооперативом «Другий будівельний 6» (код ЄРДПОУ: 38857063) (надалі за текстом «ЖБК») та громадянином України ОСОБА_1 (далі за текстом «Учасник») укладено Договір № 274-ПП про сплату внесків у ЖБК за квартиру АДРЕСА_1 . Згідно умов цього договору ЖБК зобов`язано організувати будівництво житлового будинку в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області за рахунок внесків членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього.

Відповідно до Акту звіряння за період з 13.03.2016 року по 30.12.2021 року ОСОБА_1 сплатив 381000 гривень.

Також, в період січень-березень 2022 року позивачем ОСОБА_1 на користь відповідача Житлово-будівельний кооператив «Другий будівельний 6» було сплачено пайових внесків на загальну суму 143450,00 гривень.

Приблизно з 2020 року ОСОБА_1 почав оформлювати документи на оформлення квартири. Так, у грудні 2020 року він подав «Заяву-Приєднання» до ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» з метою підключення квартири до газу, а також 10.10.2022 року ним отримано Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . Весь час, з моменту підключення до квартири комунікацій ОСОБА_1 , сплачував комунальні послуги згідно повідомлень на оплату, які йому надавав ОСББ «Кольоровий».

Відповідно до п. 6.5 Договору № 274-ПП Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків за даним Договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили природного чи іншого характеру, а саме (але не обмежуючись ними): пожежі, повені, землетруси, природні чи кліматичні явища, воєнні дії будь-якого виду, проведення на території області антитерористичної операції, ембарго, епідемії, масові заворушення, страйк, дії і рішення державних органів, в тому числі виконавчої влади, що перешкоджають нормальній роботі на об`єкті будівництва та суперечать законодавчій базі, яка регулює правовідносини, за якими працюють Сторони, через неможливість виконання зобов`язань внаслідок нововведень в нормативно-правові акти держави та рішень місцевої влади, навмисні шкідливі дії третіх осіб, направлені на припинення або призупинення виконання робіт ЖБК. Належним підтвердженням факту настання обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати або іншого уповноваженого органу.

Тому, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, яка розпочалась 24.02.2022 року та введенням на всій території України Указом президента № 64/2022 воєнного стану, та відсутності зв`язку з адміністрацією ЖБК, ОСОБА_1 перестав сплачувати пайові внески, оскільки вважав це форс-мажорними обставинами.

Однак, 02.08.2024 року ОСОБА_1 приблизно о 14:00 повернувшись з роботи до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , побачив, що біля дверей в квартиру на підлозі помітна металева стружка, а ключі, якими він зранку ще закривав двері у власну квартиру вже не підходять до замку, тобто замки були змінені. Одразу на місце було викликано поліцію та через деякий час приїхав «Новий власник» та відчинивши двері до квартири, дозволив ОСОБА_1 забрати свої речі. З метою підтвердження прав на власну квартиру, ОСОБА_1 хотів надати працівникам поліції документи на квартиру, а саме: Договір № 274-ПП про сплату внесків у ЖБК за квартиру АДРЕСА_1 та квитанції про сплату внесків, однак їх не було на місці, у зв`язку з чим, позивач ОСОБА_1 02.08.2024 року звернувся до відділення поліції № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області з відповідною заявою. Однак, лише на підставі ухвали слідчого судді Києво- Святошинського районного суду Київської області від 07.10.2024 вказані відомості у заяві позивача ОСОБА_1 були внесені до ЄРДР.

Відповідно доІнформаційної Довідкиз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна,14.06.2024року напідставі договорукупівлі-продажумайнових прав,серія таномер 275-ПП,укладеного ЖБК«ДРУГИЙ БУДІВЕЛЬНИ6»та Актуприймання-передачівід 14.06.2024року виданогоЖБК «ДРУГИЙБУДІВЕЛЬНИ 6»власником оспорюваноїквартири став відповідач ОСОБА_2 .Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 12.07.2024 року Державним реєстратором - Іванютою Інною Вікторівною Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області.

Також позивач звертає увагу суду на те, що за відповідачем по справі, ОСОБА_3 , відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2024 року наявне зареєстроване нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 62,4 кв.м, житловою площею 32,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2971271932080).

Позивач та його представник вважають, що у випадку відчуження вищевказаного нерухомого майна, існує реальна загроза порушення прав, ОСОБА_1 , як позивача та неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову зазначають вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви вважають наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, вважають, що обраний спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову буде спроможній забезпечити фактичне виконання судового рішення, за умови задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

З урахуванням вимог ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Частиною 5 ст.151ЦПК України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду зробленого 08 лютого 2022 року під час розгляду цивільної справи № 209/3085/20 вбачається наступне: «Отже, коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58))».

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За матеріаламизаяви прозабезпечення позовута позовноїзаяви,предметом споруу даномусудовому провадженнієвизнання Договору купівлі-продажу майнових прав № 275-ПП від 14.06.2024 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , недійсним та скасування Державної реєстрації прав та їх обтяжень на вказану квартиру, власником якої станом на час вирішення даного питання є чи то ОСОБА_2 , чи ОСОБА_4 , оскільки у заяві про забезпечення позову міститься посилання на інформацію з Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна згідно з якою власником спірної квартири є ОСОБА_2 , та звернення уваги суду на те, що за відповідачем по справі, ОСОБА_3 , відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2024 року зареєстроване нерухоме майно на оспорювану квартиру.

Суд звертає увагу позивача та його представника, що реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, згідно з матеріалами справи, мала місце до подачі позову та відповідно заяви про забезпечення позову. Отримати інформацію про вчинення відповідних реєстраційних дій позивач міг шляхом здійснення відповідних запитів про отримання інформаційних довідок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які зокрема, повинні були б надані до суду в якості доказів для доводів позивача.

При цьому, посилання представника позивача, як на доказ на обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також на можливе відчуження спірного нерухомого майна, не є правовою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Артеменка Сергія Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-будівельного кооперативу «ДРУГИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ 6», третя особа: Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та скасування державної реєстрації прав - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя Ірина КОЗАК