Рішення

від 20.12.2024 по справі 823/279/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року справа № 823/279/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко Алли, розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №823/2789/17 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2027 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 22 849 грн 12 коп.;

зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 22 849 грн 12 коп., що належать до виплати ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказала, що 18.04.2016 уклала з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту» №980-021-000004106, відповідно до якого їй був відкритий рахунок № НОМЕР_1 . Також 18.04.2016 було укладено договір №980-021-000223036, відповідно до якого на поточний рахунок нею внесено 37 000 гривень, що були передані ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Відповідно до умов договору №980-021-000223036 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повертає грошові кошти та відсотки позивачу на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський». На вказаний рахунок 19.05.2016 перераховані грошові кошти у сумі 22 849,12 грн.

З 23.05.2016 у ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», а з 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації вказаного банку.

Зазначає, що має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 22 849,12 грн., проте її не було включено до списків вкладників, які мають право на таке відшкодування.

Відповідач 1 - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков Олександр Юрійович 03.07.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що 18.04.2016 між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір позики №980-021-000223036 на суму 37 000 грн., який регулюється ст.ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила і вимоги до договорів позики. 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перерахувало на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» грошові кошти у сумі 37 000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно договором №980-021-000223036 від 18.04.2014 та 849,12 грн процентів за вказаним договором. Також позивачу було розблоковано кошти в сумі 83 299,80 грн. Отже сума коштів, які обліковуються на рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», є сумою поверненої позики і не є вкладом у розумінні п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на них не поширюються гарантії щодо їх відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

У подальшому були внесені зміни до Перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно пункту 15 до вкладу прирівняні кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Отже передумовою включення фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу до загального реєстру вкладників неплатоспроможного банку є наявність укладеного договору з небанківською фінансовою установою через банк, що виступив повіреним за відповідним договором.

Проте договір позики від 18.04.2016 №980-021-000223036 був укладений між позивачем і ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі банку як повіреного, а кошти по своїй правовій природі не є вкладом згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому на них не розповсюджуються гарантії, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також зазначив, що повернення грошових коштів фізичним особам за укладеними з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорами позики на їх рахунки, відкриті в ПАТ «Банк Михайлівський», здійснено за рахунок збільшення залишку грошових коштів на рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в ПАТ «Банк Михайлівський» на суму 870 000 000,00 грн (як оплати за договором відступлення №1805) та на суму 561 957 997,25 грн (як оплати за договором відступлення №1), тобто шляхом виконання відповідних проводок в балансі банку за відсутності грошових коштів на рахунку в такій кількості.

Проте договір відступлення №1805 та договір відступлення №1, укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» є нікчемними, що підтверджено рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017 у справі №924/621/17 та від 12.01.2018 у справі №924/622/17. Отже кошти, які обліковуються на рахунку позивача, відображені внаслідок нікчемності правочину, а тому не можуть бути включені до переліку рахунків вкладників з огляду на положення ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів».

Відповідач 2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав до суду заперечення на позов від 03.03.2017 та письмові пояснення від 05.12.2024, у яких проти позову заперечив з тих підстав, що повноваження щодо формування переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на Уповноважену особу Фонду. У випадку відсутності у переданому Уповноваженою особою Фонду до Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, інформації щодо вкладника, у Фонду відсутні правові підстави для затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат у відповідній частині.

У переданому Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, була відсутня інформація з визначеною сумою відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду щодо позивача, тому у Фонду відсутні правові підстави для затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, а позовні вимоги, заявлені позивачем до Фонду, є передчасними.

Також за наявною у Фонді інформацією вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було включено до Загального реєстру з гарантованою сумою 83 299,80 грн. та затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.08.2016 № 1621. За звітом банку-агенту Фонду АТ «ПРАВЕКС-БАНК» гарантована сума у розмірі 83 299,80 грн. була отримана 05.09.2016.

У переліку вкладників, за рахунками, що мають ознаки, визначені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та за рахунками, здійснення банком операцій за якими обмежено, присутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з сумою 22 849,12 грн.

Ухвалою судді Рідзеля О.А. від 20.02.2017 за позовною заявою позивача відкрито провадження у адміністративній справі №823/279/17.

Ухвалою суду від 06.03.2017 зупинено провадження у справі №823/279/17 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України від 03.07.2015 щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21. 22, частини 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Рідзеля О.А. 26.07.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Руденко А.В.

Ухвалою суду від 27.07.2018 справа прийнята до розгляду суддею Руденко А.В.

Ухвалою від 13.06.2019 провадження у справі було поновлено за ініціативою суду.

Ухвалою суду від 12.08.2019 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України від 03.07.2015 щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини 1 статті 8, частини 4 статті 13, статей 21. 22, частини 1, 4, 5 статті 41 Конституції України.

Ухвалою суду від 23.10.2024 провадження у справі було поновлено за ініціативою суду, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, призначено судове засідання на 10.00 год. 07.11.2024.

У зв`язку з неявкою відповідачів судове засідання було відкладено на 11.00 год. 18.11.2024, на 10.00 год. 28.11.2024 та на 11.00 год. 10.12.24.

07.11.2024 позивач подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Представники відповідачів у судове засідання, відкладене на 11.00 год. 10.12.24, не з`явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в матеріалах справи містяться відзив на позовну заяву, заперечення та пояснення на позов, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

З`ясувавши доводи сторін, викладені у заявах по суті, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

18.04.2016 між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно- розрахунковий центр» укладено договір позики №980-021-000223036. Сума договору 37 000 грн.

Відповідно до умов укладеного договору позивач передає у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти у розмірі і в порядку та на строк, передбачений договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути грошові кошти позивачу та виплатити проценти в порядку та на умовах, визначених договором (пункт 1.1 договору). Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» вважається день зарахування суми коштів, визначеної у п.п. 1.2 договору, на поточний рахунок ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр» відповідно до умов договору (п.п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 8.3 договору сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов`язані з наданням позики ТОВ «Інформаційно-розрахунковий центр» (далі ТОВ «ІРЦ») у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в зв`язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються ст.ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

Також 18.04.2016 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» (далі Банк) укладено договір №980-021-000004106 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", згідно з яким позивачу відкрито рахунок №26203530108201 в гривні для зберігання грошей.

19 травня 2016р. на рахунок позивача зараховано кошти у загальній сумі 37 849,12 грн., які були перераховані ТОВ "ІРЦ", а саме:

- у сумі 37 000 грн. з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000223036 від 18.04.2016";

- у сумі 826,22 грн. з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору №980-021-000223036 від 18.04.2016".

Станом на 20.05.2016 залишок коштів на рахунку становить 22 849,12 грн.

Із 23.05.2016 запроваджено тимчасову адміністрацію Банку на підставі рішення Націо-нального банку України від 23.05.2016 №4/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" і рішення виконавчої дирекції Фонду від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Ірклієнка Ю.П.

Із 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації Банку на підставі рішення Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" і рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.06.2018 №1758 продовжено строк лікві-дації Банку на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно.

На час розгляду справи триває ліквідація ПАТ «Банк Михайлівський».

Комісією по перевірці правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними (далі - Комісія), в ході перевірки виявлено, що Банком 19.05.2016 виконано платіжні документи ТОВ "ІРЦ" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей товарис-тва, зокрема, залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів. Комісією встановлено, що за ознаками нікчемності та обставин, наведених у додатку до акту, зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (акт від 01.06.2016 №2).

Згідно з копією додатку 1 до акта №2 в ході перевірки встановлено, що між ТОВ "ІРЦ" і Банком укладено Договір доручення №1 від 11.11.2014, згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "ІРЦ", як Довірителя, на умовах строковості та платності. Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав право укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "ІРЦ" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою передбаченою відповідним додатком до даного договору.

Згідно з переліком рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач включена до переліку для відшкодування 83 299,80 грн.

Згідно з витягом з додатку 2 до акта №2 від 01.06.2016 Комісії позивача включено до Переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІРЦ" у сумі 37 849,12 грн.

Позивач звернулась до Уповноваженої особи із заявою від 27.07.2016, копія якої наявна у справі, в якій просила повідомити про її включення до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду, а у разі невключення повідомити причини відмови.

Листом Банку від 30.08.2016 №3Г1/145802.09.2016 №3Г1/1897, копія якого наявна у справі, позивачу надано довідку про стан рахунку №26203530108201, а також повідомлено про нікчемність зарахування коштів у сумі 37 849,12 грн. від ТОВ "ІРЦ" відповідно до ст. 215 ЦК України, п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погоджуючись з відмовою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у включенні до переліку на відшкодування коштів у сумі 22 849, 12 грн позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 28 Закону передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452:

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).

Зважаючи на суб`єктний склад сторін у справі, предмет і підстави позову та встанов-лені судом фактичні обставини цієї справи, при її вирішенні необхідно врахувати відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України висновки Верховного Суду у постанові від 21.12.2019 у справі №823/1674/18 у подібних правовідносинах (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86594122).

У пунктах 49-51 цієї постанови Верховний Суд зазначив наступне:

"49. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-021-000182745, укладеному 28.01.2016 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем, з наступними змінами.

50. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти у сумі 18500,00 грн станом на 19.05.2016, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою від 28.01.2016 (із змінами внесеними 15.03.2016).

51. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону №4452-VI Законом №1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.".

Тобто, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України від 15.11.2016 №1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкоду-вання фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", яким Прикінцеві поло-ження Закону №4452 доповнено п. 15, наступного змісту:

"До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним до-говором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунк-том, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гаран-тування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, виз-наченої частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників".

Як встановлено судом, позивачу відкрито у Банку рахунок №26203530108201, на який зараховано кошти у сумі 37 849,12 грн., що надійшли від ТОВ "ІРЦ", та станом на 20.05.2016 обліковуються кошти у сумі 22 849,12 грн.

Наявні у справі копія додатку 1 до акта Комісії від 01.06.2016 №2, згідно з яким вста-новлено укладення між Банком і ТОВ "ІРЦ" Договору доручення №1 від 11.11.2014, яким передбачено, що Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "ІРЦ", мав право укладати договори, що передба-чають отримання/залучення ТОВ "ІРЦ" грошових коштів у позику від фізичних осіб, наяв-ний у справі витяг з додатку 2 до вказаного акта, яким підтверджується повернення позивачу залучених ТОВ "ІРЦ" коштів, а також висновок Верховного Суду у п. 49 постанови від 21.12.2019 у справі №823/1674/18 про те, що у межах спірних правовідносин Банк виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі, укладеному між позивачем і небанківською установою, дають підстави для висновку про те, що договір, укладений між позивачем і ТОВ "ІРЦ" за участю Банку, як повіреного.

Зважаючи на те, що банківський рахунок відкритий Банком на користь позивача, кошти зараховані Банком на рахунок позивача на умовах договору банківського рахунку, а також з огляду на відсутність доказів про те, що позивач був повідомлений Банком під підпис про непоширення гарантій на вказану суму коштів, залучених ТОВ "ІРЦ" через Банк, що виступив повіреним, та враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 21.12.2019 у справі №823/1674/18, суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників Банку, на якого поширюється гарантії відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необ-хідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як зазначив відповідач-2 у письмових поясненнях від 05.12.2024, позивач не включена Переліку вкладників та протягом процедури ліквідації не подано до Фонду додаткову інформацію про позивача, який має право на відшкодування котів за вкладом у сум 22 849,12 грн.

Оцінюючи правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зважає на таке.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, однак про їх наявність ніхто з учасників справи не стверджував і доказів не надав, а судом таких випадків не встановлено.

Щодо визнання нікчемним правочину відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, про що зазначено у повідомленні про нікчемність транзакцій, суд зазначає наступне.

Пунктами 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 передбачено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк уклав правочини (у т.ч. договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7);

- банк уклав правочин (у т.ч. договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (п. 8);

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п. 9).

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

При вирішенні справи суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемни-ми, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі право-чини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).

У справі відсутні докази, які б достовірно і переконливо свідчили про те, що умови укладеного між позивачем і Банком правочину (договір банківського рахунку) передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Водночас зміст укладеного між Банком і позивачем договору банківського рахунку від 18.04.2016 №980-021-000004106, дослідженого судом, таких умов не передбачає.

Відповідачем-1 не зазначено фактичних обставин і не надано суду доказів того, що позивач є пов`язаною особою банку в розумінні Закону №4452.

Відповідачем-1 не зазначено фактичних обставин і не надано суду доказів здійснення Банком після віднесення його 22.12.2015 до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів з позивачем, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Транзакції з перерахування коштів з рахунків ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача, зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 45 постанови від 04.07.2018 №826/1476/15, не є правочином, укладеним між Банком та позивачем, тому посилання відповідача-1 на нікчемність цього правочину відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 є безпідставними і не доводять правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Посилання відповідача у своїх запереченнях на встановлені для Банку обмеження постановою Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, якою цей банк віднесено до категорії проблемних, суд відхиляє як безпідставні, оскільки жодних обмежень щодо укладення з позивачем договору банківського рахунку та зарахування на рахунки позивача коштів від ТОВ "ІРЦ" цією постановою не встановлено.

Водночас, як вбачається із встановлених судом обставин справи, укладення договору банківського рахунку і зарахування коштів на рахунки позивача відбулося до запровадження тимчасової адміністрації банку (23.05.2016), що не суперечить ч. 3 ст. 36 Закону №4452, якою встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Посилання відповідача 1 на здійснення Банком кредитних операцій та на обставини повернення ТОВ "ІРЦ" коштів фізичним особам, суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються взаємовідносин між Банком і позивачем та не спростовують факти відкриття позивачу банківського рахунку і зарахування на нього коштів.

Посилання відповідача 1 на те, що договір позики, укладений між позивачем і ТОВ "ІРЦ", є двосторонніми без участі Банку, спростовується фактичним обставинами цієї спра-ви, які вказують на те, що Банк діяв на підставі Договору доручення, укладеного з названим Товариством.

Отже, судом не встановлено обмежень щодо укладення договору банківського рахунку чи зарахування на нього коштів від іншої особи, а також передбачених ч. 3 ст. 36 і п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 обставин, з якими пов`язується нікчемність правочину.

Про наявність інших правових підстав нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) чи доказів визнання цього правочину недійсним у судовому порядку або застосу-вання рішенням суду наслідків недійсності нікчемного правочину відповідачем 1 не зазначено й до суду таких не надано.

Зважаючи на недоведеність відповідачем 1 наявності передбачених ст.ст. 26, 36, 38 Закону №4452 підстав для не відшкодування позивачу коштів у сумі 22 849,12 грн. за рахунок Фонду, суд дійшов висновку про те, що гарантії Фонду поширюються на відшкодування позивачу цих коштів.

Враховуючи, що згідно із ст. 26 Закону №4452 позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суд дійшов висновку про допущення відповідачем 1 протиправної бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

З метою ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про зобов`язання відповідача 1 подати до Фонду додаткову інформацію про рахунок позивача, за яким позивач має право на отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду у сумі 22849,12 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 22 849,12 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 27 Закону №4452 встановлено, що Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу підстав, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону №4452 виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на Уповноважену особу Фонду.

Отже вкладник може отримати відшкодування гарантованої суми за вкладом за результатами виконання такого алгоритму дій:

1) визначенням уповноваженою особою Фонду розрахункової суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду щодо вкладника;

2) включенням уповноваженою особою Фонду даної інформації до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

3) переданням уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню до Фонду;

4) затвердженням виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

5) отримання вкладником гарантованого відшкодування коштів за вкладом через банк-агент.

Таким чином, у випадку відсутності у переданому Уповноваженою особою Фонду до Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, інформації щодо вкладника, чи додаткової інформації у Фонду відсутні правові підстави для затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат у відповідній частині.

Враховуючи, що Уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду у сумі 22 849,12 грн, та додаткову інформацію щодо позивача не надала, у Фонду відсутні правові підстави для затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат щодо позивача.

Відтак задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 22 849,12 грн, що належать до виплати ОСОБА_1 , є передчасним, оскільки відповідні дії Фондом будуть виконані автоматично після отримання відповідної інформації від уповноваженої особи.

Щодо доводів відповідача 2 про те, що позивач 05.09.2016 отримала відшкодування вкладу у сумі 83 299,80 грн, то вказана обставина не впливає на право позивача отримати відшкодування вкладу у сумі 22 849,12 грн, позаяк максимальною сумою відшкодування є 200 000, 00 грн.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно роміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у сумі 640 грн, отже на її користь підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лік-відацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 22 849 (двадцять дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 12 копійок.

Стягнути з ПАТ «Банк Михайлівський» (код ЄДРПОУ 38619024 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович; 01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3.

Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО