Ухвала

від 18.12.2024 по справі 756/2180/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 756/2180/24

провадження № 61-15899ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Ситнік О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» про зобов`язання розблокувати профіль (акаунт) споживача послуг,

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» про зобов`язання розблокувати профіль (акаунт) споживача послуг.

Позов обґрунтував тим, що мав зареєстрований акаунт (профіль) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на інтернет-платформі favbet.ua, яка належить відповідачу, для участі у ставках на спорт та користувався сервісами та послугами відповідача, в тому числі поповнюючи свій електронний рахунок грошовими коштами. У червні 2023 року акаунт (профіль) позивача разом із внесеними на рахунку коштами було заблоковано відповідачем.

Як було повідомлено позивача у відповідь на його звернення, акаунт заблоковано за порушення правил сайту та за підозрою у шахрайстві. Позивач вважає такі дії безпідставними та протиправними, а обвинувачення у шахрайстві наклепом, оскільки позивач на час звернення до суду з позовом не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим у жодному кримінальному провадженні. Представник позивача кілька разів звертався до відповідача з адвокатськими запитами щодо надання інформації по акаунту (профілю) позивача та зазначення конкретних фактів, дій, порушень, на підставі яких було заблоковано вказаний акаунт (профіль), проте відповідач жодних пояснень у відповідь так і не надіслав, а акаунт (профіль) позивача досі залишається заблокованим з невідомих причин.

На підставі викладеного, просив суд зобов`язати відповідача розблокувати акаунт (профіль) позивача « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також стягнути витрати на правову допомогу.

Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 14 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишив без задоволення.

Київський апеляційний суд постановою від 10 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року скасував і ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язав ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» розблокувати акаунт (профіль) ОСОБА_1 - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вирішив питання про розподіл судових витрат.

29 листопада 2024 року ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет», через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в указаній вище справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

16 грудня 2024 року до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали, надійшла заява ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» про усунення недоліків касаційної скарги.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про зобов`язання розблокувати профіль (акаунт) споживача послуг.

Зазначена справа є справою незначної складності та виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, посилаючись на те, що рішення у цій справі буде фундаментальним для встановлення чітких рамок відповідальності організаторів азартних ігор та гравців. Відсутність чіткої та усталеної судової практики може призвести до правової невизначеності, що у свою чергу може створювати умови для зловживань як з боку гравців так і організаторів. Такий висновок обґрунтовується відсутністю висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Разом з тим заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення його касаційної скарги, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» про зобов`язання розблокувати профіль (акаунт) споживача послуг.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

В. В. Пророк

О. М. Ситнік