Ухвала

від 16.12.2024 по справі 638/7132/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 638/7132/15-ц

провадження № 61-18013свп23

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Крата В. І., Пархоменка П. І., Тітова М. Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ЦУМ», третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за касаційними скаргами ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду в складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А. від 06 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ЦУМ» (далі - ТОВ «ТЦ «ЦУМ»), третя особа - Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина на 4/12 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого на АДРЕСА_1 , вартістю 5 639 957,00 грн, 4/12 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1 358 кв. м., вартістю 5 161 902,00 грн, автомобіль марки «Mercedes-Benz» S-500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 1 307 049,04 грн, автомобіль марки «Lexus LX 570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 1 441 206,90 грн, автомобіль марки «Subaru Tribeca В9», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 385 343,60 грн, квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 43 962,00 грн, гараж № НОМЕР_3 у гаражному кооперативі «Яр», що розташований за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 43 962,00 грн, на частину майна ТОВ «ЦУМ», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 в розмірі 25% від статутного фонду товариства, вартістю 5 804 950,00 грн. За життя її мати склала заповіт, за умовами якого заповіла їй квартиру АДРЕСА_3 та гараж № НОМЕР_3 в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 , інше майно заповіла її брату ОСОБА_8 .

Вона та брат в установлений законом строк звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. 14 квітня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Костіною Ю. С. їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (реєстровий № 654) на квартиру АДРЕСА_3 та гараж № НОМЕР_3 в гаражному кооперативі «Яр», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_8 , за життя право власності на спадкове майно не оформив.

Протягом останніх років вона проживала разом з матір`ю, оскільки вона потребувала допомоги та догляду, на час відкриття спадщини вона була непрацездатною особою у зв`язку з досягненням 57 років, а отже має право на обов`язкову частку.

Посилаючись на викладене, просила визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на наступне майно: 4/48 частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , вартістю 469 996,41 грн, 1/4 частину земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310136300:07:022:0014, надану для обслуговування житлового будинку і споруд, та площею 0,0358 га, кадастровий номер 6310136300:07:022:0015, цільове призначення - для ведення садівництва, вартістю 430 158,50 грн, частину автомобіля «Mercedes-Benz» S-500, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити у власності відповідачів, стягнувши з них на її користь грошову компенсацію в розмірі 326 762,35 грн; частину автомобіля марки «Lexus LX 570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити його у власності відповідачів, стягнувши з них на її користь грошову компенсацію у розмірі 360 301,70 грн, частину автомобіля марки «Subaru Tribeca В9», реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити автомобіль у власності відповідачів, стягнувши з них на її користь грошову компенсацію в розмірі 96 335,90 грн, частину в статутному фонді ТОВ «ТЦ «ЦУМ», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , пропорційно частці ОСОБА_7 , як учасника товариства, виходячи з її долі в статутному товаристві в розмірі 25 процентів, станом на час відкриття спадщини, у розмірі 1 451 237,50 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що місце проживання необхідно відрізняти від місця тимчасового перебування фізичної особи. Оскільки позивачка з 2006 року проживала у Сполучених Штатах Америки, період останніх років проживання з матір`ю необхідно вважати її тимчасовим перебуванням, а тому до спірних правовідносин не може бути застосована частина третя статті 1268 ЦК України. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилась нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Ураховуючи, що позивачка, будучи громадянкою США на час відкриття спадщини, не досягла пенсійного віку, мала бізнес у США та сплачувала там податки, суд дійшов висновку, що вона не набула статусу непрацездатної особи. Посилання позивачки на те, що на час смерті матері, їй було 57 років, а тому вона відповідно до законодавства України є непрацездатною особою, не знайшли свого підтвердження, оскільки вона не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що набула статусу непрацездатної особи в Україні, а Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування «не може бути до неї застосований, так як вона не є громадянкою України.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право на обов`язкову частку у спадщини врегульовано частиною першою статті 1241 ЦК України, відповідно до якої таке право мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Юридичним фактором, який презюмує постійну непрацездатність особи, є пенсійний вік. Рішенням Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 1-1/2014 роз`яснено, що зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку в спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів І, ІІ та ІІІ груп, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний». Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку. Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Оскільки позивачка на момент смерті матері ОСОБА_7 досягла 57 років, вона є працездатною за віком. Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України її обов`язкова частка у спадковому майні становить від частки, яка належала їй за законом, якби ОСОБА_7 не було складено заповіт, а тому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи постанову апеляційного суду посилався на те, що апеляційний суд неправильно витлумачив положення статті 1241 ЦК України, зазначивши, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на обов`язкову частку у спадковому майні підлягали б задоволенню, якби не було заповіту. Такий висновок є помилковим, оскільки за змістом зазначеної норми закону, право на обов`язкову частку у спадщині зазначені у ній особи мають, незалежно від наявності чи відсутності заповіту. Дійшовши помилкового висновку про те, що за наявності заповіту позивач не має права на обов`язкову частку у спадщині, апеляційний суд не з`ясував, яке майно увійшло до спадкового майна після смерті ОСОБА_7 та його вартість, не встановив, яка частка від загального спадкового майна була отримана позивачем за заповітом та на яку частку майна, яке залишилося не заповідане їй, вона має право. При визначенні розміру обов`язкової частки позивача у спадщині необхідно також ураховувати майно, яке було нею успадковане за заповітом - квартира АДРЕСА_3 та гараж № НОМЕР_3 у гаражному кооперативі «Яр», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Верховний Суд своїм розпорядженням від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінив територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 наступне майно: 4/48 частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , вартістю 469 996,41 грн; частину земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310136300:07:002:0014, надану для обслуговування житлового будинку і споруд, та площею 0,0358 га, кадастровий номер 6310136300:07:002:0015, цільове призначення - для ведення садівництва, вартістю 430 158,50 грн; частину автомобіля марки «Mercedes-Benz» S-500, реєстраційний номер НОМЕР_4 , залишити автомобіль у власності відповідачів, стягнувши з ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 326 762,35 грн; частину автомобіля марки «Lexus LX 570», реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити його у власності відповідачів, стягнувши з ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 360 301,70 грн; частину автомобіля марки «Subaru Tribeca В9», реєстраційний номер НОМЕР_2 , залишити автомобіль у власності відповідачів, стягнувши з ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 96 335,90 грн; в статутному фонді ТОВ «ТЦ «ЦУМ», що розташований за адресою: м. Харків, майдан Рози Люксембург, 1/3, пропорційно частці ОСОБА_7 , як учасника товариства, виходячи з її долі в статутному товаристві у розмірі 25 процентів, станом на час відкриття спадщини, у розмірі 1 451 237,50 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , вона згідно із абз. 2-3 статті 1 розділу ІІІ Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини, вважалась непрацездатною особою та мала право на обов`язкову частку у вигляді частини спадщини. Оскільки позивачка ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_7 , як рідна донька була непрацездатною, тож має право на обов`язкову частку у спадковому майні щодо якого спадкодавець залишила заповідальне розпорядження. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов до висновку про доведеність та обгрунтованість позовних вимог, оскільки іншим шляхом аніж в судовому порядку, позивачкаа позбавлена можливості набути право власності на обов`язкову частку у спадковому майні, враховуючи, що наявний заповіт на ім`я ОСОБА_8

18 та 19 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мірошниченко А. М. звернувся до Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року, у яких просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає відсутність висновку та необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо норми Закону України «Про міжнародне приватне право» в частині спадкування особами, які мають право на обов`язкову частку у спадкуванні (стаття 1241 ЦК України), а саме: набуття статусу непрацездатної особи громадянкою іншої держави в Україні, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Представник ОСОБА_1 - адвокат Рись В. Г. 20 лютого 2024 року подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, у якому просить касаційне провадження закрити, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін. Зазначає, що оскільки на момент смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_1 виповнилося 57 років і вона має такий же обсяг правоздатності, як і громадяни України, отже є непрацездатною за віком, і спадкове нерухоме майно, частку у праві власності на яке в порядку спадкування просить визнати позивачка, знаходиться на території України та підлягає державній реєстрації, апеляційний суд з урахуванням положень статей 38-40, 70-72 Закону України «Про міжнародне приватне право», дійшов правильного висновку, що спадкування спірного спадкового майна регулюється правом України, а тому позивачка відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку в спадщині, яка відкрилась після смерті її матері.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 638/7132/15-ц з Дзержинського районного суду м. Харкова.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року справу № 638/7132/15-ц передано на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд встановивши, що на час смерті ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивачка ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була непрацездатною особою за віком (пенсіонером), відповідно дійшов правильного висновку, що позивачка входила до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_7 згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України.

Апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачкою надано належні докази на підтвердження того, що остання набула статусу непрацездатної особи в Україні на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відповідно до частини четвертої цього закону, у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

А відтак дія вказаного закону поширюється і на ОСОБА_1 , яка на час відкриття спадщини була громадянкою США, та перебувала на території України на законних підставах.

Згідно абзацу 2-3 ст.1 розділу ІІІ ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно.

Оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , вона згідно вищезазначеного закону станом на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи у віці 57 років , вважалась непрацездатною особою та мала право на обов`язкову частку у вигляді частини спадщини.

Разом із тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 09 травня 2024 року у справі № 761/22711/19 (провадження № 61-3903св24) дійшов протилежного висновку щодо такої підстави, як досягнення особою пенсійного віку. Вважав, що має застосовуватися закон, який визначає пенсійний вік для особи, яка є громадянином відповідної держави. Це аж ніяк не порушує принцип рівності, оскільки всім особам - і громадянам України, і іноземним громадянам, надається рівне право на спадкування. Тож позивачка таке право має і реалізує його. Однак переваги, надані законодавством України, пов`язані із соціальним законодавством саме України, яке розраховано на вік громадян України щодо виплати їм пенсій. Така взаємообумовленість спадкового права і права соціального забезпечення і породжує питання про вік, з якого спадкоємці стають обов`язковими. І цей вік відіграє значення для громадян України, оскільки якщо особа досягла пенсійного віку і, як наслідок, стає непрацездатною, то їй призначається пенсія і як справедливий наслідок - додаткове право в сфері спадкування (право на обов`язкову частку у спадщині). Тобто такі особи мають бути підвищено соціально захищеними. Якщо ж особа є громадянином іншої держави, то її соціальна захищеність визначається законодавством цієї держави і, відповідно, це залежить від віку, який береться до уваги цією державою. Тому несправедливо вважати, що українське законодавство має надати такій додаткові преференції в сфері спадкового права.

Згідно з частиною першою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

Передаючи справу на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відступу від висновку щодо застосування права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року у справі № 761/22711/19 (провадження № 61-3903св24).

Зважаючи на викладене, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене, справа розглядатиметься Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у складі Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду справу № 638/7132/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний центр «ЦУМ», третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за касаційними скаргами ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року.

Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:І. О. Дундар А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун Є. В. Краснощоков В. І. Крат П. І. Пархоменко М. Ю. Тітов