Ухвала
від 20.12.2024 по справі 462/401/24
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 462/401/24

провадження № 61-16648ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, орган опіки

та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дубчак Оксана Василівна, про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дубчак О. В., про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня

2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 17 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У окремо доданому клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на підпункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків його доходу за попередній календарний рік, просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, так як не має коштів для його сплати та більше року не отримує доходи. На підтвердження зазначених у клопотанні обставин надає Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 14 грудня 2024 року, повідомлення та рахунки щодо оплати житлово-комунальних послуг, копію довідки Державної податкової служби України, довідки щодо залишків на карткових рахунках тощо.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.

Вказані заявником обставини та надані докази не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки, у повній мірі не характеризують майновий стан заявника та не свідчать про наявність умов, які

є підставами для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3028 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позову за вимогу немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 211,20 грн (3 028 грн * 0,4).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 2 422,40 грн (1 211,20 грн * 200%).

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 422,40 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга подана за допомогою електронної пошти, проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам матеріалів касаційної скарги не містить.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення20.12.2024
Оприлюднено24.12.2024
Номер документу123949144
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування

Судовий реєстр по справі —462/401/24

Ухвала від 20.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Постанова від 17.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Постанова від 17.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 26.07.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 26.07.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 10.06.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 10.06.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Савуляк Р. В.

Ухвала від 23.05.2024

Цивільне

Залізничний районний суд м.Львова

Бориславський Ю. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні