Повістка

від 21.12.2024 по справі 347/1434/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1434/23

Провадження № 22-з/4808/107/24

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Бойчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Баркова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 проухвалення додатковогорішенняу справі за позовом ОСОБА_2 до Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності від 22.05.1996 та визнання недійсною довіреність, видану секретарем Старокутської сільської ради від 22.05.1996, а також за позовною заявою ОСОБА_2 до Старокутської сільської ради про визнання незаконними і нікчемними заяви ОСОБА_3 від 13.12.1993 року на безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки та рішення Старокутської сільської ради від 29.12.1993 року №56-І видане ОСОБА_3 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 26 липня 2024 року під головуванням судді Крилюк М.І. у м. Косів,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Рішення Косівського районного суду від 26 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання незаконними дій секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності від 22.05.1996 і визнання недійсною довіреність, видану секретарем Старокутської сільської ради від 22.05.1996 скасовано. Провадження у справі в цій частині закрито.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі та просить вирішити питання про судові витрати.

На день надходження заяви про ухвалення додаткового рішення в Івано-Франківському апеляційному суді цивільна справа була відсутня, тому апеляційний суд 17.12.2024 витребував цю справу із суду першої інстанції.

Відповідно до вимог пп. 15.9 пп.15 п. 1 розділу XII ЦПК України у такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 19грудня 2024 року заяву призначено до розгляду без виклику учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції свої міркування або заперечення стосовно заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Свої міркуваннята заперечення назаяву ОСОБА_1 сторони до апеляційного суду не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення додаткового рішення і часткового задоволення заяви, враховуючи таке.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст. 270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доч.12ст.141ЦПК Українисудові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У цій справі третя особа яка незаявляє самостійнихвимог на стороні відповідача заперечила позов, який судом був задоволений частково, тому вона має право на відшкодування судових витрат.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу апелянт подав з вимогою перегляду рішення суду в частині задоволених позовних вимог, тому за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1 610,40 грн (т.1 а.с. 210).

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасовано, провадження у цій частині закрито на підставі п.3, ч.1 ст. 255 ЦПК України, а в іншій частині рішення суду залишено без змін, суд вважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат.

Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 20.11.2007 є інвалідом 2 групи загального захворювання по зору (т.1 а.с. 10), а тому вона на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 610,40 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо вимог ОСОБА_1 про накладення штрафу на позивача за зловживання процесуальними правами, то у випадку допущення стороною таких дій апеляційний суд може вжити таких заходів. При постановленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за такою вимогою рішення не приймається і її слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.141,270,389ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалити додаткове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про ухваленнядодаткового рішеннязадовольнити частково.

Компенсувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 610,40 (одна тисяча шістсот десять гривень 40 копійок) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 21 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Барков