Рішення

від 20.12.2024 по справі 229/1793/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/1793/24

Провадження № 2/229/1078/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Худіної О.О., за участі секретаря Шипілової Г.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Альошкіной О.І. , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача Токарєвой О.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої дитини, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_5 вказано матір: ОСОБА_6 (надалі - позивач) та батьком: ОСОБА_3 (надалі - відповідач).

З 2021 року між позивачем та відповідачем почали виникати конфлікти, в результаті яких відповідач на позивача тиснув психологічно, між сторонами зникло почуття поваги та кохання, що негативно почало впливати, як на подружжя, так і на їх спільного сина.

В результаті чого відповідно до рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області №219/102/22 від 28.07.2022 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України позивач, для забезпечення власної безпеки та сина, гармонійного розвитку дитини, залишили територію м. Бахмут Донецької області та виїхала на територію Полтавської області разом зі спільним сином сторін. Відповідач залишився проживати на території м. Бахмут, Донецької області, яка пізніше була окупована ворогом.

З цього моменту зв`язок між відповідачем та сином остаточно припинився, він жодним чином не цікавиться життям сина, його моральним, фізичним та психічним станом, проявляє свою байдужість до дитини.

Позивач в свою чергу, повноцінно забезпечую життєдіяльність сина - ОСОБА_7 , купує продукти харчування, необхідні ліки, одяг, повністю сама займається його вихованням, створює належні умови для його гармонійного розвитку та виховання.

У 2023 році постало питання про придбання нерухомості для сина позивача ОСОБА_7 . Але коли позивач звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу, їй було повідомлено, що необхідний висновок органу опіки та піклування про надання згоди на придбання нерухомості в інтересах малолітнього. Звернувшись в орган опіки по місцю фактичного проживання сина, позивачу було повідомлено, що не маючи згоди відповідача даний висновок не можливо отримати, та було запропоновано звернутись до суду з питанням про визначення місця проживання дитини. Так як маючи дане рішення суду позивач зможе вирішити самостійно дане питання та придбати нерухомість в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_7 на території Полтавської області.

Відповідно до характеристики з ОЗ «Омельницький ліцей» виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області зазначено, що вихованням сина займається позивач та вітчим ОСОБА_8 , які в повній мірі опікуються дитиною, а хлопчик за свого біологічного батька не загадує.

Відповідно до психологічного заключення практикуючого психолога ОСОБА_9 серія свідоцтва НОМЕР_6 від 05.09.2011 року, ОСОБА_7 дуже тепло розповідає про всіх членів сім`ї, а коли при черговому запитання про батька дитини, відповідає дуже категорично : «Чого Ви весь час мене про нього запитуєте? Він, скоріш за все, про мене навіть забув.».

Окрім того, станом на 01.01.2024 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , по судовому наказу №219/105/22, у сумі 113 039,83 грн.

3 травня 2023 року позивач та ОСОБА_8 уклали шлюб, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації акті цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району.

У зв`язку з цим, вважає місце проживання спільної з відповідачем малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач позов про визначення місця проживання малолітньої дитини не визнав, 21.05.2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

21 травня 2024 року на адресу Дружківського міського суду Донецької області від представника ОСОБА_3 , адвоката Токарєвої Олени Геннадіївни надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 15 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецької області, актовий запис № 353.

Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейні відносини між позивачем та відповідачем були припинені восени 2021 року, у зв`язку з тим, що відповідач завагітніла від ОСОБА_8 і вона вирішила не продовжувати сімейні відношення з позивачем, а будувати родину з батьком своєї другої дитини.

Спір щодо участі позивача у вихованні сина виник восени 2021 року, коли відповідач почала проживати разом з ОСОБА_8 .

Позивач намагався вирішити з відповідачем питання, щодо своєї участі у вихованні сина, але відповідач постійно перешкоджала позивачу приймати участь у вихованні сина ОСОБА_7 .

Відповідач забороняла забирати сина з дитячого садочку, відвідувати з ним дитячі заклади, брати його на прогулянки, зустрічатись з бабусею. 28 липня 2022 року рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області шлюб між позивачем та відповідачем був розірваний.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на території України на весні 2022 року відповідач разом з чоловіком з яким вона знаходилась у фактично шлюбних відносинах та сином ОСОБА_7 виїхала з м. Бахмут Донецької області. Однак відповідач не повідомила позивача куди саме вона виїхала разом з сином, таким чином позбавивши батька дитини права приймати участь у вихованні сина.

Останній раз позивач спілкувався телефоном зі своїм сином 27 лютого 2022 року. Оскільки робота позивача пов`язана з відновленням та ремонтом електричних підстанцій, виїхати він зміг з м. Бахмут Донецької області лише 15 грудня 2022 року в м. Покровськ Донецької області. Переїхавши в м. Покровськ Донецької області позивач через друзів та знайомих намагався знайти куди саме відповідач вивезла сина.

В квітні 2023 року через спільних друзів позивачу стало відомо, що відповідач разом з сином проживає в с. Омельник Кременчуцького району Полтавської області. Дізнавшись точне місце проживання відповідача та сина, позивач одразу поїхав за адресою їх проживання, однак відповідач відмовила позивачу зустрітись з сином, аргументувавши тим, що його не має дома, і взагалі позивач не має право приймати участь у вихованні сина.

З травня 2023 по вересень 2023 року позивач намагався мирним шляхом вирішити з відповідачем питання щодо визначення способу його участі у вихованні малолітнього сина, але відповідач повідомила позивачу, що їх син не згадує про нього і у нього є інший батько, який займається його вихованням, а позивач є лише біологічним батьком.

Не вирішивши мирним шляхом питання щодо до участі батька у вихованні сина позивач в січні 2024 року звернувся з заявою до органу опіки та піклування Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

23 квітня 2024 року органом опіки та піклування Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області було прийнято висновок про визначення способу участі батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено такі години спілкування кожного вівторка, четверга та суботи кожного місяця в присутності матері у період з 18:00 год. до 20:00 год. в режимі телефонних та відео дзвінків через додатки Viber та Telegram.

Під час спілкування з дитиною телефонним зв`язком, відповідач продовжує чинити перешкоди у спілкуванні батька з сином, не дозволяє сину спілкуватись з батьком по відео дзвінкам, пояснюючи це тим, що достатньо спілкування з сином по телефону.

При першому спілкуванні з сином по телефону дитина дуже зраділа, що йому зателефонував батько, але відповідач заборонила сину вийти на відео зв`язок. Дитина повідомила позивачу, що дуже сумує за ним і він його пам`ятає.

Коли позивач дзвонить своєму сину він дуже радіє, жваво розповідає про свої досягнення в школі та спорті, також кожен раз наголошує на тому, що сумує за батьком і має бажання з ним зустрітись.

Також під час спілкування з сином по телефону, відповідач втручається в розмову і дає вказівки сину, що можна казати, а що ні.

Спілкування позивача з сином відбувається за телефонним номером відповідача, так як відповідач заборонила синові повідомити батькові його номер мобільного телефону.

Позивач працює в ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», позитивно характеризується за місцем роботи, має стабільний дохід в розмірі 51 000,00 грн.

З січня 2024 року позивач сплачує аліменти на утримання сина з урахуванням заборгованості в розмірі 20 000,00 грн., хоча заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини позивача. Позивачу не було відомо, що відповідач зверталась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області про стягнення аліментів на утримання сина. В грудні 2023 року на підприємство де працює позивач надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 12.12.2023 року, з моменту надходження зазначеної постанови з заробітної плати позивача почалось відрахування по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_7 . Добровільно позивач не мав можливості надавати матеріальну допомогу відповідачу на утримання сина, оскільки майже півтора роки позивачу не було відоме де знаходиться відповідач разом сином, також був відсутній зв`язок з відповідачем.

Оскільки відповідач постійно чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, позивач вважає, що доцільне та в інтересах дитини визначити наступний порядок для участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким способом:

- кожного дня у період з 18:00 год. до 21:00 год. спілкування в режимі телефонних та відео дзвінків через додаток Viber та Telegram без присутності матері;

- чотири вихідні дні у місяць: вихідні дні першого тижня місяця та вихідні третього тижня місяця з суботи 09:00 год. до неділі 19:00 год. з урахуванням бажання самої дитини, без присутності матері;

- щороку у літній період (червень-серпень) на весь час відпуски батька з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів без присутності матері;

- щороку у зимній період (грудень-лютий) протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів без присутності матері;

- день народження батька дитини (ІНФОРМАЦІЯ_6) день народження сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 10:00 год. до 16:00 год та дні народження близьких родичів батька дитини - за попереднім повідомленням матері дитини не менше ніж 3 календарні дні про місце і час такого святкування.

6 червня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення, з яких вбачається, що позивач забезпечує у якнайкращий спосіб інтереси сина в частині збереження його зв`язків із сім`єю, а саме з батьком (відповідачем по справі), оскільки добросовісно виконує рішення органу опіки та піклування про порядок участі у житті дитини Відповідача.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення органу опіки та піклування щодо / визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою: накладання штрафу від ста до ста п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та діяння, передбачене частиною п`ятою цієї статті; вчинене повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення, тягне за собою накладання штрафу від ста п`ятдесяти до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у прав виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі. Жодного протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача складено не було, що в свою чергу підтверджує добросовісне ставлення ОСОБА_1 до збереження гармонійних стосунків батька та сина.

Посилання відповідача на заборону у спілкуванні з сином позивачем не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Також, позивач бажає зауважити, що відповідач - ОСОБА_3 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44 КУпАП, а саме за зберігання у кишені барсетки паперового згортку з речовиною рослинного походження масою 1,99 г. Вина останнього підтверджувалась: витягом з ЄРДР, копією протоколу огляду місця події від 31.12.2020 року, поясненнями, копією висновку експерта №CE-19/105-21/207-МРВ від 12.03.2021 року, постановою слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.03.2021 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, постановою слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.03.2021 року про закриття кримінального провадження № 12020055150000626 від 31.03.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Вину свою ОСОБА_3 визнав у повному обсязі та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (справа № 219/3425/21 провадження № 3/219/1352/2021 Артемівський міськрайонний суд Донецької області). Але на дивлячись на цю обставину, Позивач не заперечує проти спілкування батька з сином, оскільки вважає, що ОСОБА_3 має приймати участь у житті сина - ОСОБА_7 та займатись його вихованням, надавати батьківські поради, підтримку.

З приводу другої умови, то на даний час спільний син сторін - ОСОБА_7 , проживає разом з позивачем на території Полтавської області, відвідує школу, має коло друзів та знайомих своєї вікової категорії, матір забезпечує сина якнайкращі інтереси та забезпечує розвитком у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, оскільки територія Полтавської області - центральна Україна, на даний час це одна з найбільш безпечних областей України, які на щастя піддаються не найменш агресивним обстрілам з боку російської федерації. В 2022 році коли позивач приймала рішення на виїзд з території м. Бахмут, Донецької області разом з сином - ОСОБА_7 , остання діяла лише в найкращих інтересах сина, оскільки фактично рятувала дитини життя та своє особисте, так як агресор постійно наносив артилерійські обстріли та ракетні.

З приводу зазначеної обставини, а саме відсутності висновку щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання дитини.

Відповідач залишив поза увагою «3» вимогу позовної заяви, оскільки представник позивача у прохальній частині прохає перед судом «Зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надати суду висновок щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір о - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки даний висновок відповідно можливо виготовити відповідним органом тільки на підставі ухвали суду.

На підставі всього вище зазначеного, вважає, що доводи відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.

13 червня 2024 року на адресу суду від відповідача по зустрічному позові ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого встановлено, що договору щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, відповідно до частини 4 статті 157 Сімейного кодексу України, між батьками дитини, не укладено.

Згідно із частиною 1 статті 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» N?2402-III від 24 квітня 2001 року, у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Як беззаперечно можна встановити, на даний час мається рішення виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.04.2024 №47 про затвердження висновку органу та піклування про визначення способу - ОСОБА_3 , у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При затвердженні даного рішення орган влади взяв до уваги і психологічні особливості дитини і врахував найкращі інтереси хлопчика. Рішення виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.04.2024 №47 на даний час не оскаржувалось ОСОБА_3 і виконується ОСОБА_1 у добровільному порядку.

Таким чином, батьки дитини фактично дійшли згоди щодо виконання ними батьківських обов`язків в частині способів участі батька у вихованні спільного сина.

З урахуванням викладеного, вважає, що позивачем по зустрічному позові не подано належних та допустимих доказів обставин, на які він посилається у позовній заяві, оскільки не існує жодних перешкод для участі батька у вихованні сина, спілкуванні з ним, ОСОБА_3 має можливість реалізовувати свої права у спосіб, погоджений з дитиною та його матір`ю або визначеним органом опіки та піклування. Вважає, що між сторонами відсутній спір в частині наявності перешкод у спілкуванні ОСОБА_10 з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 2 квітня 2024 року відкрито провадження по цивільній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 27 травня 2024 року було вирішено питання про прийняття зустрічного позову та об`єднання його із первісним позовом в одне провадження, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 27 червня 2024 підготовче судове засідання було відкладено.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 9 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справо до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28 серпня 2024 року судове засідання було відкладено.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , позивач за первісним позовом, та відповідач за зустрічною позовною заявою, підтримала свої позовні вимоги, проти зустрічної позовної заяви заперечувала.

Представник позивача адвокат Альошкіна О.І. зазначила, що як було встановлено у судовому засіданні, безпосередньо ОСОБА_5 , проживає у безпечному оточенні разом зі своєю матір`ю, неповнорідною сестрою, вітчимом та бабусею по лінії матері. Дитина відчує підтримку та захист, піклування, забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку та виховання, реалізовує своє право на освіту у ОЗ «Омельницький ліцей», активно проводить дозвілля та позивач (мати) сприяє сину у реалізації його хобі та захоплень, на даний момент - футболу. Під час судового засідання 19.12.2024 року ОСОБА_7 пояснив суду, що він проживає у повноцінній сім`ї, де про нього опікуються, весело проводить дозвілля та всім необхідним забезпечений. Його ніхто не ображає, відносно нього не вчиняється домашнє насилля. Отже, позовні вимоги за первісним позовом можуть бути задоволені, так як це відповідатиме найкращим інтересам самої дитини. Як зазначав позивач по первісному позову, відповідач по зустрічному - ОСОБА_1 , вона заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , так як вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, жодним чином мати не чинить перешкод у спілкуванні батька з дитиною, лише виключно не бажання ОСОБА_7 спілкуватися з батьком є вирішальним в цьому питанні. Не можна залишити поза увагою, що жодних активних дій з 2023 року ОСОБА_3 спрямованих на побачення з дитиною не вчиняє, а лише зазначає, що він сумлінно намагається виконувати рішення №47 від 23.04.2024 року про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини. В свою чергу, якщо між дитиною та батьком немає психологічного зв`язку й дитина з огляду на її вік і тривале проживання з матір`ю повноцінно не сприймає його як батька, зустрічі батька з дитиною доцільно розпочати проводити у присутності матері. Проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька. Представник відповідача по зустрічному позову, звертає увагу, що з урахуванням вікових змін дитини, його розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні сина, що буде відповідати його інтересам. І фактично позиція ОСОБА_1 , щодо проведення зустрічей батька з дитиною на одинці викликана тільки тим, що спільний син сторін ОСОБА_7 на даний час не бажає спілкуватися з батьком, в разі зміни його відношення до батька, виявлення бажання спілкуватися з останнім мати жодним чином не заперечує, та не заперечувала. Не можна заперечувати той факт, що сторони намагалися укласти мирову угоду в даній справі, та представниками обговорювалися, підготовлювались умови мирової угоди, але нажаль сторони - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не змогли досягнути домовленостей, за призмою своїх колишніх образ та непорозумінь, недовіри один до одного, як колишнього подружжя. На підставі наведеного, просила первісний позов - ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною - залишити без задоволення.

У судовому засідання відповідач за первісним позовом, та позивач за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_3 , суду пояснив, що він бажає особистих зустрічів зі своїм сином. Забрати дитину від матері у нього наміру не має. Якщо буде прийнято рішення суду, він буде сумлінно його виконувати. ОСОБА_1 не виконує рішення органу опіки, у нього не має можливості спілкуватися з дитиною по відео зв`язку, позивач постійно чинить йому перешкоди. Шлюбні відносини з позивачем були припинені 31 грудня 2021 року. Після припинення відносин, у них була усна домовленість з ОСОБА_1 щодо його спілкування з дитиною. Спочатку ці домовленості виконувались позивачем. Але невдовзі, вона почала чинити перешкоди. Одного разу він приїхав до дитячого садочка, та відповідно до домовленості, забрав сина на вихідні. Однак позивач з цього приводу викликала поліцію. Ніяких санкцій з приводу насилля у сім`ї до нього ніколи не застосовувались. Після того, як позивач виїхала з м. Бахмут та забрала дитину, вона та її родичі заблокували усі його номери. Він не знав, де знаходиться дитина. За допомогою робітників поліції та знайомих йому вдалось встановити місцезнаходження сина. 18.02.2022 він останній раз бачив ОСОБА_7 . Після того, як йому вдалося встановити нове місце мешкання сина, він приїхав туди о 10 ранку. Двері відчинила позивач, яка сказала, що ОСОБА_7 не має. ОСОБА_1 вела себе агресивно, погрожувала викликати поліцію, в зв`язку з чим, йому довелося їх зустріч знімати на камеру телефону, запис якого надана суду. Спілкування з сином відбувається за телефонним номером ОСОБА_1 , так як остання заборонила синові повідомити батькові його номер мобільного телефону. Робота у нього пов`язана з відрядженням, в зв`язку з тим, що він займається відновленням енергооб`єктів після пошкодження. На теперішній час він проживає у м. Кременчук, має орендоване житло, та всі умови, щоб спілкуватися з сином. Вона забороняє робити сину подарунки. Що стосується наявності заборгованості з аліментів, він може пояснити, що це сталося не з його вини, так як після початку бойових дій деякий час не працювала виконавча служба. Після надходження виконавчого листа на місце його роботи, аліменти разом із заборгованістю погашаються регулярно. Стосовно спілкування з дитиною, хоче пояснити, що після припинення відносин із позивачем, у нього були дуже добрі стосунки з сином. Однак останнім часом, на його телефонні дзвінки, ОСОБА_7 говорить, що поки не бажає з ним спілкуватися. Він вважає, що це сталося завдяки негативному впливу з боку матері, яка не бажає їхнього спілкування. Що стосується вимог позивача щодо визначення місця проживання сина разом із позивачкою, він не заперечує, щоб дитина проживала з мамою до 14 років. Єдине його бажання, мати можливість спілкуватися з сином та приймати участь у його житті. Права дитини він не порушує. Напроти, мати дитини порушує його права, як батька. Вона не дає йому можливості спілкуватися з дитиною. Якщо буде досягнуто мирову угоду, він готовий її підписати.

Представник відповідача адвокат Токарєва О.Г. вказала, що позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі-Позивач) про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (надалі -Відповідач) не визнає у повному обсязі, так як Позивачем не надано жодних обґрунтованих доказів, на підставі який позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Остання вказала, що під час розгляду справи Позивач пояснила, що права та інтереси малолітнього сина ОСОБА_7 з боку батька ОСОБА_3 не порушуються, а її позовна заява щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскільки вона самостійно має бажання приймати рішення щодо прав та інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_7 , а саме придбання житла для малолітнього сина, також в подальшому має намір разом зі своєю родиною, чоловіком, донькою від іншого шлюбу та малолітнім сином ОСОБА_7 виїхати за кордон.

В своїх позовних вимогах Позивач не зазначає саме де та за якою адресою повинно бути визначено місце проживання малолітньої дитини разом з матір`ю. Відповідно довідки, що надана до позовної заяви про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 07.06.2023 року Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час зазначено місто є тимчасово окупованою територію російською федерацією, тобто визначити місце проживання малолітньої дитини разом з матір`ю за місцем реєстрації не можливо. В свою чергу Позивач не надає інформації про своє фактично місце проживання, а саме відсутній будь-який правовстановлюючий документ на житло, в якому мешкає Позивач чи договір оренди житла, яке орендується Позивачем для проживання.

Також Позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог не надано акту обстеження умов проживання малолітньої дитини, довідки про доходи та місця роботи Позивача.

Виходячи із доданих документів до позовної заяви Позивача єдиним джерелом доходу родини Позивача є заробітна плата чоловіка Позивача в розмірі 12000 грн.

Натомість у період з січня 2024 року по квітень 2024 тобто на момент подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 відповідачем було сплачено аліментів на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 89641,32 грн., з яких 25% це заборгованість по аліментам ( 22410,33) та 25 % поточна сплата (22410,33), на теперішній час Відповідачем заборгованість по сплаті аліментів сплачена у повному обсязі та щомісячний платіж по аліментів на утримання сина складає приблизно 10440,00 грн.

Отже можна дійти висновку, що Відповідач самостійно матеріального утримує свого малолітнього сина ОСОБА_7 .

В свою чергу Відповідач не заперечує, щоб дитина проживала з матір`ю, так як він не має можливості забезпечити постійний належний догляд за малолітнім сином, оскільки його місце роботи пов`язане з постійними відрядженням, щодо відновлення енергетичної системи що постраждала внаслідок бойових дій.

Відповідач підтверджує той факт, що ним не порушуються права та інтереси дитини щодо місця проживання дитини з матір`ю.

Відповідач вважає, що у разі визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_7 з матір`ю, Позивач матиме можливість повністю вирішувати долю дитини без надання будь яких на те згод батька, а саме переїжджати з одного фактичного місця проживання в інше не повідомлявши про це Відповідача, як це Позивачем було зроблено в березні 2022 року, чинити перешкоди Відповідачу щодо участі у вихованні та спілкування з дитиною, а також без годи Відповідача вивезти дитину за кордон.

Також під час допиту у судовому засіданні малолітньої дитини ОСОБА_7 , дитина вела себе дуже неспокійно, на запитання відповідав не впевнено нахиливши голову, постійно в руках смикав іграшку.

Тобто з поведінки дитини вбачається, що Позивач має психологічний вплив на малолітнього сина ОСОБА_7 та на думку Відповідача з боку Позивача на дитину дійсно чиниться певний психологічний тиск.

При досліджені в судовому засіданні аудіо та відео доказів було встановлено, що під час телефонних розмов з батьком, дитина веде себе бадьоро, розказує про свої досягнення, чітко відповідає на запитання батька, відноситься до батька з повагою. Відверто негативного або агресивного відношення до батька не проявляв.

Відповідач вважає, що Позивачка не довела, що визначення місця проживання малолітньої дитини - сина ОСОБА_7 з матір`ю відповідає його інтересам.

Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог не надала жодних належних, допустимих та достовірних доказів.

Отже враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що позовні вимоги Позивача про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_7 з матір`ю ґрунтуються на припущеннях, тому Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю відмовити у повному обсязі.

Щодо до позовних вимог ОСОБА_3 викладених в зустрічному позові цивільного провадження № 229/1793/24.

20 травня 2024 року ОСОБА_3 (надалі-Позивач) звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 (надалі-Відповідач), третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

28 липня 2022 року рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області шлюб між Позивачем та Відповідачем був розірваний.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на території України на весні 2022 року Відповідач разом з чоловіком з яким вона знаходилась у фактично шлюбних відносинах та сином ОСОБА_7 виїхала з м. Бахмут Донецької області. Однак Відповідач не повідомила Позивача куди саме вона виїхала разом з сином, таким чином позбавивши батька дитини приймати участь у вихованні сина.

Останній раз Позивач спілкувався телефоном зі своїм сином 27 лютого 2022 року.

В квітні 2023 року через спільних друзів Позивачу стало відомо, що Відповідач разом з сином проживає в с. Омельник Кременчуцького району Полтавської області.

Дізнавшись точне місце проживання Відповідача та сина, Позивач одразу поїхав за адресою їх проживання, однак Відповідач відмовила Позивачу зустрітись з сином, аргументувавши тим, що його не має дома, і взагалі Позивач не має право приймати участь у вихованні сина.

З травня 2023 по вересень 2023 року Позивач намагався мирним шляхом вирішити з Відповідачем питання щодо визначення способу його участі у вихованні малолітнього сина, але Відповідач повідомила Позивачу, що їх син не згадує про нього і у нього є інший батько, який займається його вихованням, а Позивач є лише біологічним батьком.

Не вирішивши мирним шляхом питання щодо до участі батька у вихованні сина Позивач в січня 2024 року звернувся з заявою до органу опіки та піклування Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

23 квітня 2024 року органом опіки та піклування Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області було прийнято висновок про визначення способу участі батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено такі години спілкування кожного вівторка, четверга та суботи кожного місяця в присутності матері у період з 18:00 год. до 20:00 год. в режимі телефонних та відео дзвінків через додатки Viber та Telegram.

Під час спілкування з дитиною телефонним зв`язком, Позивач продовжує чинити перешкоди у спілкуванні батька з сином, не дозволяє сину спілкуватись з батьком по відео дзвінкам, пояснюючи це тим, що достатньо спілкування з сином по телефону.

При першому спілкуванні з сином по телефону дитина дуже зраділа, що йому зателефонував батько, але Відповідач заборонила сину вийти на відео зв`язок. Дитина повідомила Позивачу, що дуже сумує за ним і він його пам`ятає.

Коли Позивач дзвонить своєму сину він дуже радіє, жваво розповідає про свої досягнення в школі та спорті, також кожен раз наголошує на тому, що сумує за батьком і має бажання з ним зустрітись.

Також під час спілкування з сином по телефону, Відповідач втручається в розмову і дає вказівки сину, що можна казати, а що ні.

Спілкування Позивача з сином відбувається за телефонним номером Відповідача, так як Відповідач заборонила синові повідомити батькові його номер мобільного телефону.

Позивач працює в ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», позитивно характеризується за місцем роботи, має стабільний дохід в розмірі 51000,00 грн.

З січня 2024 року Позивач сплачує аліменти на утримання сина з урахуванням заборгованості в розмірі 20000,00 грн., хоча заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини Позивача.

На теперішній час заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_7 Позивачем сплачена у повному обсязі.

Добровільно Позивач не мав можливості надавати матеріальну допомогу Відповідачу на утримання сина, оскільки майже півтора роки Позивачу не було відоме де знаходиться Відповідач разом сином, також був відсутній зв`язок з Відповідачем.

Оскільки малолітній син Позивача мешкає в с. Омельник Кременчуцького району Полтавської області, в зазначеному селі дитина відвідує ліцей, відвідує секцію з футболу, Позивачем було прийнято рішення переїхати в м. Кременчук Полтавської області, для того щоб бути ближче до сина, частіше з ним зустрічатись та приймати участь у його вихованні.

02 вересня 2024 року Позивач уклав договір оренди житлового приміщення, а саме Позивач орендував три кімнатну квартиру в АДРЕСА_2 . Квартира обладнана всіма необхідними меблями, технікою, для сина ОСОБА_7 є окрема обладнана кімната.

Позивачем приймаються всі можливі заходи, для того щоб він як батько мав можливість зустрічатись зі своїм сином та приймати участь у його вихованні, а дитина в свою чергу не втратила зв`язок з рідним батьком і також в будь який час мала можливість зустрітись зі своїм батьком.

На теперішній час Позивач не спілкується зі своїм сином ОСОБА_7 , Відповідач пояснює це ти, що дитина відмовляється з ним спілкуватись.

Під час допиту у судовому засіданні малолітня дитина - ОСОБА_7 розповів, що він не має бажання спілкуватись з батьком, так як він коли йому дзвонить то каже не правду, обмаює його - «батько обіцяв приїхати і не приїхав, а його і не чекав», з мамою про батько вони взагалі не розмовляють.

Надаючи відповіді на запитання дитина вела себе дуже неспокійно, на запитання відповідав не впевнено нахиливши голову, постійно в руках смикав іграшку.

З поведінки дитини вбачається, що Відповідач має психологічний вплив на малолітнього сина ОСОБА_7 та на думку батька з боку Відповідача на дитину дійсно чиниться певний психологічний тиск.

Позивач не одноразово звертався до Відповідача з проханням надати можливість зустрітись із сином, але Відповідач ігнорувала дзвінки Позивача, або відмовляла у зустрічах, посилаючись на висновок органу опіки та піклування, що Позивач має право спілкуватись з сином за телефоном.

Те що Відповідач чинить перешкоди Позивачу у спілкуванні з дитиною, підтверджується її поясненнями під час розгляду питання за заявою Позивача про визначення способу участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 в органах опіки та піклування Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Відповідач повідомила, що заперечує проти того, щоб ОСОБА_11 приймав участь у вихованні спільного сина та спілкувався з ним, пояснюючи це тим, що у сина ОСОБА_7 немає бажання з ним спілкуватись.

Також при дослідження відео доказів в судовому засіданні, було встановлено, що Позивач приїхавши за місцем проживання сина ОСОБА_7 в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області, Відповідач відкрила двері і повідомила, батькові, що дитини дома не має, де дитина вона не зобов`язана йому повідомляти і бачити дитину він не має права, погрожувала викликати поліцію, хоча з боку будь яких порушень не здійснювалось.

Тобто Відповідачем вже на той час приймалися заходи, щоб дитина не мала можливості спілкуватись та зустрічатись з батьком.

Оскільки Відповідач постійне чинить перешкоди Позивачу у спілкуванні з дитиною Позивач вважає, що доцільне та в інтересах дитини визначити наступний порядок для участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким способом:

-кожного дня у період з 18:00 год. до 21:00 год. спілкування в режимі телефонних та відео дзвінків через додаток Viber та Telegram без присутності матері;

-чотири вихідні дні у місяць: вихідні дні першого тижня місяця та вихідні третього тижня місяця з суботи 09:00 год. до неділі 19:00 год. з урахуванням бажання самої дитини, без присутності матері;

-щороку у літній період (червень-серпень) на весь час відпуски батька з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів без присутності матері;

-щороку у зимній період (грудень-лютий) протягом не більше ніж 14 календарних днів підряд з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів без присутності матері;

- день народження батька дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), день народження сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 10:00 год. до 16:00 год та дні народження близьких родичів батька дитини - за попереднім повідомленням матері дитини не менше ніж 3 календарні дні про місце і час такого святкування.

Позивачем протягом всього розгляду цивільної справи № 229/1793/24 приймались заходи, вирішити питання мирним шляхом щодо визначення місця проживання дитини та способу його участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але всі пропозиції Відповідачем були відхилені.

Позивач звертає увагу суду на те, що він матеріально підтримує свого сина ОСОБА_7 , шляхом сплати на його утримання аліментів, має постійне місце роботи, за місцем роботи позитивно характеризується, жодного разу не притягувався ні до адміністративної відповідальності, ні до кримінальної відповідальності за насильницькі дії відносно своїх родичів та членів сім`ї, має належне облаштоване орендоване житло, також Позивач має можливість надати своєму синові належне виховання, приділяти йому достатньо часу для спілкування, оздоровлювати дитину в санаторіях в межах України, в безпечних містах.

На підставі викладеного ОСОБА_3 просить суд його позовні вимоги викладені в зустрічному позові задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої сторони Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності, просили розглянути справу в інтересах дітей та відповідно до чинного законодавства України (т.1 а.с. 50, 112, 193,211).

У судовому засіданні у якості свідків було опитано:

-ОСОБА_12 , яка суду пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_7 . На протязі 3-х років після припинення шлюбних відносин, батько дитиною не цікавився. Коли батько забирав його до себе у гості у м. Бахмуті, дитину належним чином не доглядали. Номери відповідача вони дійсно заблокували, у зв`язку з його ганебними повідомленнями. За останній період дитина про батька майже не згадує. Після переїзду з м. Бахмута, донька намагалася знайти відповідача, бо треба було вирішувати питання щодо нерухомості та аліментів. З ОСОБА_7 відповідач спілкується по телефону, відео зв`язку немає. Спочатку вони добре спілкувалися, а зараз ОСОБА_7 не хоче спілкуватися з батьком. Для дитини спілкування з батьком - це стрес. З чоловіком доньки у ОСОБА_7 гарні стосунки, він зве його татом. ОСОБА_13 відноситься до ОСОБА_7 як до рідної дитини, приділяє йому багато уваги. У ОСОБА_7 є все необхідне, мається окрема кімната. Як батько, ОСОБА_14 , практично дитиною не займався, коли він та донька жили разом. Вона вважає, що донька проти спілкування сина з батьком, в зв`язку з тим, що це спілкування шкодить здоров`ю дитини.

-ОСОБА_8 , який суду пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1 . Разом вони живуть з 2021 році, спочатку у м. Бахмуті. У період з 2021 по 2022 рік, відповідач брав дитину на вихідні. Не завжди дитину повертали охайним. Раніше ОСОБА_7 з батьком добре спілкувався, останнім часом спілкуватися з ним не хоче. Спілкувалися вони по телефону. У нього з ОСОБА_7 добрі стосунки, як у батька з сином, вони разом проводять час. У ОСОБА_7 є сестра. Відповідач виплачує аліменти. Особисто він не проти спілкування батька з сином.

-ОСОБА_15 , яка суду пояснила, що вона є сестрою відповідача ОСОБА_3 . Останній раз вона бачила ОСОБА_7 2 грудня 2021 року на день народження ОСОБА_7 . З ОСОБА_1 у неї були добрі стосунки. А потім остання різко обірвала усе спілкування. Як пізніше стало відомо, у зв`язку з тим, що у неї з`явився інший чоловік. Позивач заблокувала її та брата на всіх пристроях. Спочатку, після розірвання шлюбних відносин, між братом та позивачем була домовленість щодо спілкування батька з дитиною, але потім позивач перестала давати спілкуватися батьку з дитиною. Про те, що позивач виїхала та вивезла дитину, остання брата не повідомила. У лютому 2022 року ОСОБА_7 подзвонив та привітав батька з днем народження. Мені відомо тільки про спілкування батька з сином по телефону. ОСОБА_7 дуже любив свого батька. Їй відомо, що брат звертався до органу опіки, у зв`язку з тим, що позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином.

У судовому засідання було опитано малолітнього ОСОБА_5 , 2015 р.н., у присутності психолога КЗ «Центру надання соціальних послуг» Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_16 , який суду пояснив, що звуть його ОСОБА_7 , йому 9 років. Навчається у 3 класі ліцею, займається футболом. У нього багато друзів. Мешкає він у м. Кременчук. Живе разом із мамою, татом (чоловік матері ОСОБА_17 ), маленькою сестрою та бабусею. Він любить свою родину. Вільний час проводить з друзями та родиною. З татом ОСОБА_19 він не спілкується, та спілкуватися не хоче, тому що він його неодноразово обманював. З татом ОСОБА_20 у нього добрі стосунки, вони разом граються, він дарує йому подарунки. Тато ОСОБА_26 давно до нього не приїздив. Чи хоче він, щоб тато приїхав, він не знає. Раніше тато до нього приходив, дарував подарунки. Це було ще в Бахмуті . Йому здається, що тато його ігнорує.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків та малолітньої дитини, дослідивши матеріли справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, зустрічна позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до паспортних даних та документальної інформації- ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,та проживає з 22.11.2023, як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_3 , на території Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до адміністративної відповідальності не притягувалась, заяв, письмових зауважень на її адресу від жителів села не надходило, до кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1. а.с. 6-10; а.с.30-32).

Згідно до паспортних даних та документальної інформації- ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , працює на посаді тракториста - машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва з 30.01.2023, зарекомендував себе з позитивної сторони, користується повагою та авторитетом, отримує стабільний дохід, до кримінальної відповідальності не притягувалась, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.1 а.с. 11-16, а.с. 30-32).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 сторони по справі мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с.17, 87).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.19).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2022 року шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірваний (т. 1 а.с.27-28).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 3 травня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклала шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис №388 (т. 1 а.с.29)

З характеристики учня 2 класу ОЗ «Омельницький ліцей» виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_5 , 2015 р.н. вбачається, що ОСОБА_5 навчається у 2 класі ОЗ «Омельницький ліцей» виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з лютого 2023. Хлопчик народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мати та вітчим мають значний вплив на дитину, бо користуються авторитетом, який заснований на повазі. Вони цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до його виховання.

ОСОБА_7 не має ніяких відхилень у психічному та фізичному розвитку, має чудовий слух та зір. Зовнішній вигляд відповідає вимогам: він завжди охайний. Зарекомендував себе як старанний, частково дисциплінований, працелюбний, уважний учень.

Він знає багато різноманітних віршів та казок, вміє їх переказувати.

Має на достатньому рівні показники з техніки читання. Вміє рахувати, обчислювати приклади на дії першого ступеня, називати, порівнювати геометричні фігури, визначати периметр. Відрізняє та називає кольори та охоче береться за малювання.

ОСОБА_7 володіє просторовими (визначає форму, величину предметів) та часовими уявленнями.

Хлопчик товариський, має багато друзів не лише серед ровесників, а й серед старших за нього дітей. Він швидко йде на контакт, бо любить спілкуватись. ОСОБА_7 має навички культурної поведінки. Знає багато ввічливих слів, завжди ними користується.

У ОСОБА_7 добре розвинене мовлення. Мова виразна, інтонаційна, чітка. На уроках поводить себе дисципліновано. Активний на уроках, намагається відповідати на питання повними відповідями, база знань є достатньою, бажання навчатися теж. Хлопчик має початкові навички володіння комп`ютером, займається спортом в секції футболу.

До виконання доручень ставиться сумлінно, намагається виконати якомога краще. До зауважень ставиться врівноважено. ОСОБА_7 властива енергійність, впевненість, бажання навчатись та дізнаватись більше нового. Спостерігаючи за хлопчиком, визначила, що в нього темперамент сангвініка. ОСОБА_7 володіє веселою вдачею, легким характером і почуттям гумору. Інтерес до навчання підвищувало вербальне оцінювання роботи. Завжди доводить почату справу до кінця.

Охоче виконує завдання з різних предметів та різної складності. Щодня старанно виконує тренувальні завдання. Завжди можна покластися на допомогу з боку матері і вітчима. Про біологічного батька не згадує. Процес адаптації дитини до школи пройшов досить успішно. Програмні знання, уміння та навички на достатньому рівні (т. 1. а.с.20-21)

Відповідно до психологічного заключення практикуючого психолога ОСОБА_9 серія свідоцтва ААВ НОМЕР_2 від 05.09.2011 року ОСОБА_7 має своє виважене обґрунтування формули «мама + син + сестра + тато = родина»; він добре сприймає відношення до кожного з членів родини при цьому, об`єднуючи це поняттям «моя родина»; окремо сприймається формула «мама + син», «син + доня», «мама + доня», «тато

+ син», «тато + доня», «тато + мама»; виявлена суцільна прив`язка з боку ОСОБА_7 до формули «мама + тато», а також розуміння формули «родина» доволі обґрунтоване і відповідає соціальному віку хлопця; по відношенню до матері проективна методика показала результат зі 100% - 86,2%; до вітчима - реакція зі 100% - 63.1%; до сестри - зі 100% - 89.6%, про свого біологічного батька ОСОБА_7 не хоче говорити; принцип «символічної лінійності» вказує на найближчу відстань хлопця до вітчима та сестри (частково методика Рене Жиля); при особистому контакті ОСОБА_7 дуже логічно вимальовує позитивні сторони свого проживання разом з мамою, вітчимом та сестрою; при цьому зовсім не бачить доречності свого існування поряд з біологічним батьком.

При особистому спілкуванні ОСОБА_7 дуже тепло розповідає про всіх членів родини. Хлопчик дуже любить свою сестру. Але, при черговому запитанні про батька, хлопчик відповів дуже категорично: «Чого Ви весь час мене про нього запитуєте? Він, скоріше за все, про мене навіть забув....» На сьогодні має сформовану емоційну сферу хлопця, який вже може обґрунтовано визначитися з своїми бажаннями. Довести і зробити висновки, як з позитивних так і з негативних подій свого життя. Стан ОСОБА_7 нервово тривожний. Спостерігається підвищена лабільність психічних процесів (т. 1 а.с.22-23).

З листа Бахмутського відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що станом на 01.01.2024 року ОСОБА_3 має заборгованість по аліментам у сумі 113 039,83 грн. (т. 1 а.с.24-25).

Відповідно до повторного психологічного заключення практикуючого психолога ОСОБА_9 серія свідоцтва ААВ НОМЕР_2 від 05.09.2011 року ОСОБА_7 продовжує підтримувати своє виважене обґрунтування формули «мама + син + сестра + тато = родина»; він об?єднує поняттям «моя родина» кожного з членів своєї родини при цьому, відокремлює рідного батька; поняття «моя родина» перестало дробитися на окремі ланки «мама + син», «син + доня», «мама + доня», «тато + син», «тато + доня», «тато + мама», а з?єдналося в єдине поняття; виявлена суцільна прив?язка з боку ОСОБА_7 до формули «мама + тато», а також розуміння формули «родина» доволі обґрунтоване і відповідає соціальному віку хлопця; по відношенню до матері проективна методика показала результат зі 100% - 87,1%; до вітчима - реакція зі 100% - 66%; до сестри - зі 100% - 87.4%; принцип «символічної лінійності» вказує на найближчу відстань хлопця до вітчима та сестри (частково методика Рене Жиля); позитивні сторони свого проживання разом з мамою, вітчимом та сестрою ОСОБА_7 продовжує підтримувати; спілкування з рідним батьком він згоден підтримувати, але при цьому зовсім не бачить доречності свого проживання з біологічним батьком.

При особистому спілкуванні ОСОБА_7 з посмішкою розповідає про різні події з свого життя, які відбулися за той час, коли ми не бачилися з ним. Хлопчик дуже трепетно розповідає про свою сестру.

Але, при черговому запитанні про батька, хлопчик відповідає дуже спокійно: «Ви весь час мене про нього запитуєте? Я буду з ним спілкуватися, якщо йому (батькові) це буде потрібно..»

З попередньої зустрічі в переконаннях дитини майже нічого не змінилося. На сьогодні ми маємо сформовану емоційну сферу хлопця, який вже може обґрунтовано визначитися з своїми бажаннями. Він може самостійно довести і зробити висновки, як з позитивних так і з негативних подій свого життя. Стан ОСОБА_7 змінюється в позитивній динаміці, але все одно спостерігається підвищена лабільність психічних процесів (т.1 а.с.159-160).

Судом були досліджені аудиофайли, надані як стороною позивача, так і стороною відповідача стосовно телефонних розмов батька з сином. З урахуванням вказаних доказів, а також пояснень наданих ОСОБА_7 у судовому засіданні, суд робить висновок про зміну ставлення дитини до батька. Однак, не можна не враховувати факт можливого впливу на таку зміну з боку матері. При дослідженні аудиофайлів, чітко простежуються теплі відносини, які існували між батьком та сином, їх взаємне бажання до спілкування.

Згідно рішення виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 47 від 23 квітня 2024 року затверджено висновок орану опіки та піклування про визначення способу участі батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 80).

Відповідно до зазначеного вище висновку затверджено спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, а саме: «кожного вівторка, четверга та суботи кожного місяця в присутності матері у період з 18.00 год. до 20.00 год. в режимі телефонних та відео дзвінків через додатки Viber та Telegram; батько може спілкуватися з сином лише за умови бажання самої дитини та враховуючи її стан здоров`я; вказаний графік може бути змінений у випадку хвороби дитини, що підтверджується медичними довідками, або у інших невідкладних випадках; у випадку покращення стосунків батька із сином, можливий перегляд та зміна графіку побачень та спілкування, але не раніше ніж через 6 місяців від дати затвердження даного висновку». Крім того, висновком рекомендовано ОСОБА_3 , не порушувати графік спілкування, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її та матеріально утримувати, а ОСОБА_1 , поважати батьківські права ОСОБА_3 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з сином (т.1 а.с.80-82).

Як було достеменно встановлено судом, позивачем вказане вище рішення не виконується. Цей факт підтверджується побічно поясненнями матері, поясненнями батька дитини, свідка, так і письмовими, відео - доказами.

Посилання ОСОБА_1 на той факт, що батько не цікавиться сином, не бажає приймати участь у його житті, суд вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно до паспортних даних та документальної інформації- ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , є громадянином України, працює електрослюсарем з ремонту устаткування розподільних пристроїв 5 розряду дільниці з ремонту підстанційного обладнання № 3 відділу підстанційного обладнання Будівельно - ремонтного центру Східного регіону відокремленого підрозділу «Будівництво і ремонт» приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», за час роботи зарекомендував себе як фахівець, у колективі користується повагою та авторитетом, є заброньованим робітником, отримує стабільний дохід, з якого стягуються аліменти на утримання дитини (т.1 а.с.83- 91).

Як вбачається з договору оренди житлового приміщення від 2 вересня 2024 року ОСОБА_3 є орендарем квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.221-225).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, визначаючи характер спірних правовідносин, суд застосовує відповідні норми матеріального права.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Ухвалюючи рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Згідно із статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленої, зокрема, у постановах від 28.12.2020 у справі № 487/2001/19-ц, від 04.09.2024 у справі № 753/16535/22, міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно, тощо.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.

Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 127/20368/21, провадження № 61-10159св23).

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У справі, що є предметом розгляду, встановлені фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказів свідчать про те, що протягом тривалого часу дитина на законних підставах проживає разом із матір`ю. Мати, ОСОБА_1 любить сина, належним чином виконує свої батьківські обов`язки, піклується про розвиток та здоров`я дитини, має стійкі соціальні зв`язки, заміжня, чоловік матері працевлаштований, має постійний дохід, що дозволяє утримувати дитину, створити для неї належні умови для проживання та розвитку малолітньої дитини.

Дитина почувається добре у родині. ОСОБА_7 з теплом відзивається про чоловіка матері, називає його татом, любить свою маленьку сестру, яка народилася у матері з новим чоловіком. Вважає їх своєю сім`єю. За новим місцем мешкання навчається, займається спортом, має багато друзів.

Будь-яких негативних відомостей про позивача і про її відношення до дитини суду не надано.

Відповідач у своїх пояснення не заперечував проти визначення місця проживання малолітнього сина разом із матір`ю, до набуття сином 14 років.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.12.2024 № 157 про доцільність проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_23 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 серпня 2015 року. Від подружнього життя у батьків народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серія НОМЕР_1 , виданого 11 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області. Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння між батьками.

28 липня 2022 року Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області шлюб між громадянами було розірвано (справа № 219/102/22, дане рішення набрало чинності 30.08.2022 р.), дитина залишилася жити з матір`ю.

З 22 листопада 2023 року малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту Кременчуцької районної військової адміністрації та на теперішній час разом з матір`ю проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Умови проживання сім`ї ОСОБА_1 задовільні, придатні для виховання і розвитку дитини, про що службою у справах дітей Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області та фахівцем із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, було складено акт обстеження житлово-побутових умов проживання та акт оцінки потреб. Квартира з усіма зручностями, облаштована меблями та побутовою технікою. Хлопчик має окрему кімнату, окреме ліжко, стіл для навчання та місце для відпочинку. Квартира орендована.

За характеристикою учня 3 класу опорного закладу «Омельницький ліцей» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , можна зазначити наступне.

Навчається в ліцеї з другого семестру другого класу за цей період навчання зарекомендував себе, як дисциплінованого, відповідального та старанного учня. Навчальні заняття відвідує постійно, про відсутність дитини в ліцеї мати повідомляє завчасно. Хлопчик завжди приходить до закладу в охайному вигляді та з гарним настроєм. Мама завжди цікавиться навчанням сина, постійно підтримує контакт з вчителем, систематично відвідує батьківські збори. До своїх обов`язків ОСОБА_24 ставиться відповідально. З вітчимом ОСОБА_25 має міцні стосунки, називає його татом. З рідним батьком майже не спілкується, лише декілька разів в телефонному режимі. Питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю розглядалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 19 грудня 2024 року.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Враховуючи, шо малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом з матір`ю, де для нього створені всі належні умови для виховання та гармонійного розвитку, а також бажання самої дитини, керуючись ст. 19, 141, 150-153,155, 160, 161 Сімейного кодексу України, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини від 19 грудня 2024 року, виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вищенаведене, а також висновок Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки не встановлено, що таке рішення буде суперечити інтересам дитини або інших осіб, чи призведе до погіршення становища дитини.

Визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 552/1858/22, провадження № 61-8333св23).

Зазначення у резолютивній частині рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним без батьків, без зазначення конкретної адреси, не суперечить усталеним підходам при вирішені цієї категорії спорів (за відсутності спору саме про адресу), адже є тотожним визначенню місця проживання дитини за місцем проживання одного з батьків, з ким суд ухвалює рішення про спільне проживання дитини (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 199/2898/22, провадження № 61-6126св23).

При цьому, суд вважає доведеним у ході розгляду справи той факт, що мати чинить перешкоди у спілкуванні батька із сином.

Суд, вважає необхідним зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), зроблено висновок про те, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України», а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до частини першої статті 18 Конвенції про права дитини держави - учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права і практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Отже, при розгляді справ, які стосуються безпосередньо прав та інтересів дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: "питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи спірні питання, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства".

За змістом ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

У справі, що є предметом розгляду, встановлені фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами та досліджених судом доказів свідчать про те, що протягом тривалого часу між батьками дитина склалися напружені неприязні відносини, що потягло за собою непорозуміння у питанні участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Ця обставина стала приводом розгляду питання органом опіки та піклування, яким було надано рішення та встановлені умови участі батька в житті сина.

Однак, як вже наголошувалось судом, при розгляді справи було встановлено невиконання вказаного рішення з боку матері ОСОБА_1 .

Досягти мирним шляхом вирішення спірного питання, сторони не можуть, а відтак, такий спір підлягає вирішенню судом.

Суд критично ставиться до пояснень позивача, які стосуються тієї обставини, що батько не цікавиться життям дитини, адже цьому протирічать як сам факт неодноразово звернення за захистом своїх порушених прав батьком дитини, так і докази досліджені безпосередньо судом.

Що стосується пояснень самої дитини, наданих під час судового засідання, суд вважає необхідним зазначити, що останні можуть бути наслідком тих неприязних напружених стосунків, які склалися останнім часом між батьками. Побічно це доводить досліджені судом аудіо - докази спілкування батька з сином, під час яких суд міг впевнитися, що між батьком та дитиною були теплі сімейні відносини.

Враховуючи наведене, висновок органу опіки та піклування щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з сином, необхідність дотримання найкращих інтересів дитини, її право на гармонійний розвиток та належне виховання, участь у цього житті як матері так і батька, суд приходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , оскільки таке рішення не буде суперечити інтересам дитини.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Враховуючи викладене, надаючи пріоритет правам та інтересам дитини, спираючись на внутрішнє переконання, яке ґрунтується на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини разом із матір`ю, та про часткове задоволення зустрічних позовних вимог щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Також суд вважає необхідним роз`яснити учасникам провадження, що судове рішення може бути виконано в добровільному або в примусовому порядку.

Практика ЄСПЛ підтверджує: стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

«Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною, як за законодавством, так і на практиці», - зазначив ЄСПЛ, розглядаючи справу «Фуклев проти України».

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/201); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Умисне невиконання рішення суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

Щодо судового збору

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що за подання позову у даній справі позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №6434-7580-1332-0828 від 05.03.2024 (т. 1 а.с. 35).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Встановлено, що за подання позову у даній справі позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 сплатив судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №1188-0062-5130-6902 від 20.05.2024.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна до ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна , третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , інтереси якого представляє Токарєва Олена Геннадіївна до ОСОБА_1 , інтереси якої представляє Альошкіна Олена Ігорівна третя особа: Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 не вчиняти ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та спілкування зі своїм малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-кожного дня у період з 18.00 год. до 21.00 год. Спілкування в режимі телефонних та відео дзвінків через додаток Viber та Telegram без присутності матері ОСОБА_1 , за наявності бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-чотири вихідні дні у місяць: вихідні дні першого тижня місяця та вихідні третього тижня місяця з суботи 09.00 год. до неділі 17.00 год, з урахуванням бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності матері - ОСОБА_1 ;

-щороку у літній період (червень- серпень), на термін 14 днів, з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів, без присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-щороку у зимовий період (грудень - лютий), на термін 14 днів, з обов`язковим попередженням матері дитини за 10 календарних днів, без присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-день народження батька дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), без присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попереднім повідомленням матері дитини не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування;

-день народження малолітнього сина - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), без присутності матері ОСОБА_1 , з урахуванням бажання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попереднім повідомленням матері дитини не менше ніж за 3 календарні дні про місце і час такого святкування.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 1211 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 23 грудня 2024 року.

Суддя О.О. Худіна