Рішення

від 18.12.2024 по справі 317/2399/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/2399/24

Провадження № 2/317/802/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарі Демко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року до суду з вернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він з 10.02.2016 перебував в шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23.10.2023 року по справі № 317/3872/23 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірваний. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У липні 2023 року відповідач ОСОБА_2 пішла з родини і з цього часу відповідач мешкає окремо від позивача та їх спільних дітей. Діти виявили бажання проживати разом зі позивачем. ОСОБА_2 мешкає однією сім`єю з іншим чоловіком. 21.09.2023 Запорізьким районним судом Запорізької області у справі № 317/4307/23 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Після того, як відповідачка пішла з родини, вона тривалий час не цікавиться життям дітей, їх навчанням, здоров`ям, розвитком, не проявляє до них материнських почуттів та піклування, не приймає участі у їх вихованні. Після уходу з родини відповідач за допомогою месенджерів іноді писала дітям, справлялася як їх справи. Донька декілька разів зустрічалася з матір`ю. Згодом спілкування ОСОБА_2 з дітьми зійшло нанівець. На даний час відповідач на вулиці може пройти мимо доньки чи сина і навіть не привітатися. Діти майже відвикли від матері, остання також віддалилася від сина та доньки. З огляду на викладене позивач просить суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 24.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 отримала копію позовної заяви з додатками, в ході підготовчого засідання жодних заяв по суті справи не подавала, проти позову заперечувала.

Ухвалою суду від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.09.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Представник позивача - адвокат Слизовська М.Ю. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, жодних заяв або клопотань до суду не надсилала.

Представником третьої особи - районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району надав заяву в якій просив справу слухати без його участі, з урахуванням прав та інтересів дитини.

Представником третьої особи - виконавчим комітетом Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з`явився, надали висновок «Про визначення місця проживання дітей» (а.с.118-120).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, часі місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, допитавши свідків, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

ОСОБА_1 з 10.02.2016 перебував в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10.02.2016 серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 15. (а.с. 10)

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23.10.2023 (справа № 317/3872/23) шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с. 11-12).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 29.07.2008, виданим Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 948, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.10.2013, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 141 (а.с. 13-14).

21.09.2023 Запорізьким районним судом Запорізької області (справа № 317/4307/23) видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей (а.с. 15).

Згідно до акту обстеження умов проживання від 31.07.2023, складений комісією Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та акту обстеження умов проживання від 26.04.2024, складеного відділом по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради вбачається, що фактично діти проживають з батьком та батьком створені належні умови для проживання, розвитку, відпочинку та навчання дітей (а.с. 21-22)

За інформацією Володимировського ліцею «Успіх» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області вих. № 01-13/228 від 26.10.2023, навчання у закладі здійснюється за дистанційною формою навчання, тому спілкування з батьками здійснюється з використанням месенджерів.

ОСОБА_2 за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року була присутня на батьківських зборах доньки, реагує на повідомлення у вайбер, які стосуються шкільного життя доньки. ОСОБА_1 дуже часто спілкувався з класним керівником та учителями-предметниками з питання навчання доньки, постійно реагує на повідомлення, які стосуються навчання ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 за період з вересня по жовтень 2023 року не була присутня на батьківських зборах, які проходили у вересні 2023 року, але читає та реагує на повідомлення у вайбері, які стосуються шкільного життя сина. Особисто ОСОБА_2 заклад освіти не відвідувала. ОСОБА_1 постійно спілкувався з класним керівником та вчителями-предметниками з питання навчання сина, вчасно реагує на повідомлення, які стосуються навчання сина, запитує поради щодо покращення навчання сина.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 приходив на консультацію до шкільного психолога за рекомендаціями щодо покращення емоційного стану дітей та налагодження довірливих відносин з донькою та сином (а.с.23)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що він є батьком позивача. У 2023 року відповідач ОСОБА_2 пішла з родини і мешкає окремо з іншим чоловіком. З дітьми майже не спілкується. З лютого 2024 року позивач з дітьми почав мешкати разом з батьками, через ремонт у будинку, із за цей час відповідачка вона жодного разу не приїжджала до дітей та їм не дзвонила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомила, що вона є матір`ю позивача. Її син прожив з дружиною майже 20-ть років, та вони мають двох спільних дітей. На цей час вони розлучились та роз`їхались. З відповідачкою жодних стосунків свідок не підтримує. Донька ОСОБА_8 постійно мешкає з батьком, з того часу як мати пішла від них. У 2024 році син почав робив ремонт у будинку, і він з дітьми певний час мешкав у свідка. За час їхнього проживання мати дітей не дзвонила їм та не приїжджала. На теперішній час син з дітьми повернувся мешкати до с. Володимирівське.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що позивач є його батьком, а відповідачка матір`ю. На теперішній час він мешкає у с. Володимирівське разом з молодшою сестрою та батьком. Мати пішла від них, та стосунки не підтримує. Батько не забороняє їм з сестрою спілкуватись з матір`ю.

Крім цього, в судовому засіданні було з`ясовано думку малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на питання суду повідомила про те, що вона зараз мешкає в будинку у с. Володимирівське разом з братом та батьком. Мати з ними не мешкає вже більше року, стосунки не підтримує. Дитина висловила думку про те, що вона бажає мешкати разом з батьком.

Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

У відповідності до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України», в якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Частиною 3 статті 9 вказаної Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

В статті 18 Конвенції про права дитини зазначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Статтями 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Положеннями ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з яким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Позивач забезпечує доньку, надає їй необхідного утримання, медичного лікування, оздоровлення, виховання, навчання, розвитку тощо.

Позивач проживає з донькою у будинку АДРЕСА_1 де є всі зручності та облаштована кімната для дитини, її стандартного розвитку та виховання, що підтверджується Актами обстеження умов проживання від 31.07.2023 та від 24.06.2024 (а.с.21, 22).

Рішенням виконавчого комітету Широківської сільської ради № 370 від 07 листопада 2024 року затверджено висновок «Про визначення місця проживання дитини» відповідно до якого було визначено за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.118-120).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з донькою та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для визначення місця проживання дитини разом з батьком.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати які пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви та витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 13, 76-81, 89, 206, 247, 263-265, 280, 286, 287, 353 ЦПК України, ст.ст. 141, 153, 157, 159, 160, 161 СК України, ст. ст. 29, 31 ЦК України, ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН «Про права дитини», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування (69068, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 37573885), виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, як орган опіки та піклування (70413, Запорізька область, Запорізький раойн, с. Широке, вул. Центральна, б. 1, ЄДРПОУ 04352865), про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп., та витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн., а всього 13211 (тринадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Р.В. Мінгазов