Ухвала

від 18.12.2024 по справі 336/4895/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/4895/24

Провадження №: 2/336/2265/2024

УХВАЛА

про витребування доказів

18 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., при секретарі судового засідання Іванченко О.С., за участі: позивача ОСОБА_1 , представника адвоката Головіної І.О., представника третьої особи органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району - Парфенюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Запоріжжя перебувають матеріли вище вказаної цивільної справи.

В судовому засідання під час розгляду справи було вирішено витребувати із Адміністрації Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) та із Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) інформацію із баз даних Державної прикордонної служби України, про осіб, які перетнули державний кордон про перетинання державного кордону України за період з 21.09.2016 року по теперішній час громадянами України:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Об`єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.

Процес доказування та докази, які надаються в обґрунтування позиції сторін, використовуються сторонами для того, щоб довести свою правоту в конфліктних правовідносинах і захистити чи відновити свої права. І саме, від якості та повноти, поданих доказів, залежить майбутня позиція суду у вирішенні цього конфлікту між сторонами і прийняття мотивованого рішення.

Доказування в цивільному процесі тісно пов`язане з реалізацією принципу цивільного судочинства «змагальності сторін». Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).

Разом з тим, принцип змагальності сторін у цивільному процесі нерозривно пов`язаний і з принципом рівності сторін.

Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов`язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].

У відповідності до ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Матеріали справи не містять інформацію щодо перетину державного кордону відповідачів по справі.

З урахуванням зазначеного, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність витребування вище вказаної інформації.

Керуючись ст.ст.4, 43, 49, 84, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Витребувати інформацію із Адміністрації Державноїприкордонної службиУкраїни (адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) та із Головного центруобробки спеціальноїінформації Державноїприкордонної службиУкраїни (адреса:вул.Володимирська,26,м.Київ,01601)інформацію ізбаз данихДержавної прикордонноїслужби України,про осіб,які перетнулидержавний кордонпро перетинаннядержавного кордонуУкраїни за період з 21.09.2016 року по теперішній час громадянами України:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Витребувані докази надати безпосередньо до суду в строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Попередити осіб, на яких цією ухвалою покладено обов`язок подати докази, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Особи, які не мають можливості подати витребувані докази взагалі або у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалу направити сторонам по справі, позивачці для відома, відповідачу для виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua.

Суддя: Н.С. Звєздова