Постанова

від 10.12.2024 по справі 308/16754/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/16754/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 грудня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судових засідань: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2023 року, постановлену головуючим суддею Данком В.Й. у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про відкриття виконавчого провадження

встановив:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А., де стягувач об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «По Кошицькій» про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №72846489 та зобов`язання усунути порушення та скасувати всі вжиті виконавцем заходи на примусове виконання у виконавчому провадженні №72846489.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що з повідомлення обслуговуючого банку від 22.09.2023 їй стало відомо про накладення приватним виконавцем Ярошевським Д.А. арешту на грошові кошти в сумі 6510,70 грн. Вказує, що жодних постанов приватного виконавця не отримувала. Вказує, що на території Закарпатської області не зареєстрована та не проживає тривалий час. Тому відкриття відносно неї виконавчого провадження на території Закарпатської області вважає незаконним та протиправним, а постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню. ОСББ "По Кошицькій" отримало виконавчий лист по справі №308/11243/21 виданий Ужгородським міськрайонним судом за її попередньою адресою.

Зазначає, що виконавець встановивши з демографічного реєстру в триденний термін з дня отримання заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, що адреса боржника у виконавчому документі не відповідає адресі, зазначеній в демографічному реєстрі, був зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання, оскільки приватний виконавець приймає тільки ті виконавчі документи до виконання та відкриває виконавчі провадження щодо боржників фізичних осіб, які зареєстровані та проживають на території виконавчого округу. Приватний виконавець не має повноважень відкривати виконавче провадження щодо неї, яка зареєстрована та проживає на території Львівської області.

Вказує, що неповідомлення стягувачем належної адреси у заяві та у виконавчому документі та неправомірне відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Ярошевським Д.А. призвело до грубого порушення та неможливості реалізації ряду прав боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областівід 09жовтня 2023року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №72846489 від 21.09.2023.

Визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 21.09.2023 року про відкриття виконавчого провадження №72846489.

У рештівимог заявникавідмовити.

Не погоджуючись із ухвалою суду приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. оскаржив її в апеляційному порядку та просив скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 . В обґрунтування скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала від є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального право та матеріального права, а тому її слід скасувати.

Зазначає, що 21 вересня 2023 року на виконання надійшла заява стягувача - ОСББ «По Кошицькій» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 308/11243/21 виданого 29 березня 2023 року Закарпатським апеляційним судом про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «По Кошицькій» 4 767,00 грн сплаченого судового збору.

Вказує, що законодавством чітко передбачено процедура відкриття виконавчого провадження. Оскільки, у виконавчому листі вказана адреса: АДРЕСА_1 , то приватний виконавець мав всі підстави для прийняття виконавчого документа до виконання посилаючись на ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» за місцем знаходження майна боржника.

Також просить звернути увагу, що доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, у приватного виконавця з`являється тільки з моменту відкриття виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції постановив ухвалу без порушення норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що апелянт вводить суд в оману, намагається підмінити основні правові поняття. Оскільки він неправомірно і протиправно надіслав матеріали виконавчого провадження стороннім особам на адресу, де боржник не проживає та не зареєстрований.

У дане судове засідання учасники справи не з`явились.

Від сторін по справі ніяких заяв чи клопотань не надходило.

Оскільки сторони по справі у судове засідання не з`явилися, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то суд вважає, що таку слід вирішити по суті (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц).

Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 21.09.2023 відкрито виконавче провадження №72846489 з виконання виконавчого листа №308/11243/21, виданого 29.03.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «По Кошицькій» 4 767,00 грн. сплаченого судового збору, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження. Адресою проживання боржника ОСОБА_1 в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено адресу: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

У виконавчому листі №308/11243/21 від 29.03.2023 адресою боржника ОСОБА_1 вказано АДРЕСА_2 , в той час як в заяві ОСББ «По Кошицькій» №13/09/23 від 13.09.2023 року приватному виконавцю Ярошевському Д.А. про відкриття виконавчого провадження адресою реєстрації боржника ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 .

Як вбачається з супровідного листа приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. №01-29/9667/23 від 21.09.2023 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2023 року з примусового виконання виконавчого листа №308/11243/21 від 29.03.2023 року була надіслана ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_3 .

Проте, як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи, наявною в матеріалах справи, ОСОБА_1 зареєстрована в м. Львові з 2021 року.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Устатті 449 ЦПК Українивизначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

У відповідності до вимог ст. ст.1,7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначенихЗаконом України «Про виконавче провадження»випадках на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

З матеріалів справи слідує, що 21.09.2023 на виконання приватному виконавцю Ярошевському Д.А. надійшла заява стягувача ОСББ «По Кошицькій» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання листа №308/11243/21 виданого 29.03.2023 Закарпатським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «По Кошицькій» 4767 грн сплаченого судового збору.

Однак, у виконавця виникла колізія. У виконавчому листі №308/11243/21 виданого 29.03.2023 Закарпатським апеляційним судом адреса боржника вказана наступна: АДРЕСА_2 , але у заяві стягувача зазначено адресу: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на дану ситуацію приватний виконавець у постанові про відкриття провадження вказав обидві адреси, а саме: адресу реєстрації вказану ОСББ «По Кошицькій» в заяві про відкриття та адресу вказану у виконавчому листі, а постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання так само направив на ці адреси.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що приватний виконавець Ярошевський Д.А. після відкриття провадження повинен встановити місце проживання боржника, а саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися належною підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частина перша статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначає перелік де приватний виконавець має право вчиняти виконавчі дії, а саме за: місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Проте, право вибору місця відкриття виконавчого провадження належить стягувачу.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей(ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, виконавець повинен відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа та розпочати примусове виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа за заявою стягувача та у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання без перевірки відомостей про місце проживання та реєстрації боржника.

Так суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що виконавець до моменту відкриття виконавчого провадження має право (повноваження) на безпосередній доступ до інформації про боржника, його майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Тому, доступ до всієї інформації стосовно боржника під час виконання судового рішення виконавець отримує тільки з моменту відкриття виконавчого провадження, а не до відкриття. Таку інформацію виконавець отримує через Автоматизовану систему виконавчих проваджень.

Після відкриття виконавчого провадження виконавцем встановлено, що у боржника на праві приватної власності на території Закарпатської області зареєстровано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, ч. 1. ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» носить диспозитивний характер та залежить від вибору стягувача, то приватний виконавець діяв в межах закону і не мав підстав для повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження №72846489 від 21.09.2023 є законною.

У своїй діяльності приватний виконавець керується Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, у скарзі ОСОБА_1 посилається на висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року у справі № 140/15804/20. У цій справі ОСОБА_2 пред`явила у листопаді 2020 року позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, у якому просила суд - визнати протиправною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 жовтня 2020 року №6334921. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 покликалась на те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: Волинська область, Турійський район, село Миляновичі, і не має майна на території міста Києва, що виключає можливість відкриття виконавчого провадження в межах виконавчого округу міста Києва та свідчить про порушення вимог Закону України Про виконавче провадження.

Проаналізувавши дану постанову ВС, колегія суддів дійшла до думки, що така не є релевантною до спірних правовідносин у переглядаємій апеляційним судом справі за № 308/22432/23 бо у даній справі боржник ОСОБА_1 має на території виконавчого округу Закарпатської області нерухоме майно яке належить їй на праві власності на відміну від тих обставин, які наявні у справі № 140/15804/20. Тож дані обставини не є ідентичними, тому постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року у справі № 140/15804/20 не може бути застосована до правовідносин у переглядаємій справі.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до хибних висновків, що відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права, оскільки приватний виконавець діє тільки в межах чинного законодавства України, зокрема в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Вказаного суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Ярошевського Д.А. про відкриття виконавчого провадження.

Зважуючи на встановлене у контексті вимоги пунктів 1 - 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, колегія суддів належним чином дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшла обґрунтованого висновку про те, що право заявника у спірних правовідносинах не є порушеним, тому заявлена вимога не підлягає задоволенню за вищенаведених доводів, та у зв`язку із цим, доводи апеляційної скарги є підставними.

Оскільки ухвала суду першої інстанції ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відхилення поданої скарги.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі відмови в скарзі, судовий збір покладається на заявника.

А звідси, судовий збір за подання апеляційної скарги у справі становить суму у розмірі 536,80 гривень, яку слід стягнути із заявника, а.с. 43.

Керуючись приписами статей 12, 81, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2023 року скасувати та постановити у справі нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про відкриття виконавчого провадження, залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 20 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: