Рішення

від 09.10.2024 по справі 766/13149/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/13149/19

н/п 2/766/5113/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Арутюнова К.А.,

справа №766/13149/19; провадження №2/766/5113/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом

позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» (ЄДРПОУ: 39500143, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська(бувша Петренка), буд. 18

предмет тапідстави позову: про захист прав споживачів

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

03 липня 2019 року позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про захист прав споживача, в якій просила:

визнати дії ТОВ «Херсонрегіонгаз» по донарахуванню ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_2 нарахування за використаний газ без лічильника за період з 01.05.2015 року до 31.01.2016 року у розмірі 571,78 протиправними;

зобов`язати ТОВ «Херсонрегіонгаз» здійснити перерахунок оплати за спожитий газ на особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 з урахуванням безпідставно нарахованих 571,78 грн. за період з 01.05.2015 року до 31.01.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у червні 2018 року позивачка отримала від відповідача рахунок на сплату послуг із газопостачання №16087877 за червень 2018 року із зазначенням боргу на початок цього розрахункового місяця (з урахуванням перерахунку) у сумі 571,78 грн.

Борг виник через те, що Кабінет Міністрів України затвердив норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників згідно з постановою від 8 червня 1996 року №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників». Починаючи з другої половини 2014 року, уряд неодноразово вносив до цих норм зміни здебільшого у бік їхнього зменшення. Одним із таких рішень про внесення змін до постанови №619 була постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»

Окружний адміністративний суд міста Києва у справі №826/16447/15 визнав незаконною та нечинною постанову №237. Після цього відповідач донарахував позивачці обсяг спожитого нею природного газу на підставі постанови №619 у редакції постанови №409 з травня 2015 року по січень 2016 року.

Вважає, що донарахування обсягів спожитого газу за період з травня 2015 року по січень 2016 року включно є незаконним та необґрунтованим. У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року у справі №826/16447/15 не надано право постачальникам газу здійснювати перерахунок.

З урахуванням статті 1175 ЦК України, шкода завдана юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акту, який був визнаний незаконним відшкодовуються державою, а не за рахунок осіб, яких даний акт стосується.

Крім того, 27 лютого 2019 року Кабінет Міністрів України виніс постанову №143 «Питання споживання природного газу», відповідно до якої «не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв`язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»; не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. №619, в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість».

ІІ. Виклад позиції відповідача.

01.08.2019 року представник ТОВ «Херсонрегіонгаз» - Бондаренко І.В. подала відзив, у якому заперечила проти задоволення позову.

Зазначила, що відповідач не здійснював «донарахування», а лише виставив до сплати у рахунок фактично спожитих об`ємів природного газу у відповідності до норм, затверджених постановою №619.

У постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року у справі №826/16447/15 зазначено, що порушення, допущені Кабінетом Міністрів України під час прийняття постанови №237 є достатньою підставою для визнання її незаконною та нечинною з моменту прийняття, що означає, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття. Дії щодо перерахунку є правомірними, що підтверджено судовою практикою.

Посилання на ст. 1175 ЦК України щодо відшкодування шкоди державою взагалі свідчать про те, що відповідачем повинна виступати держава. ТОВ «Херсонрегіонгаз» є постачальником газу та проводить розрахунки на підставі даних, наданих АТ «Херсонгаз», яке є газорозподільним підприємством та не може відповідати за спірними вимогами, оскільки не є суб`єктом спірних матеріально-правових відносин. Процедура списання боргу не має визначеного механізму, а тому визначається у довідках про стан заборгованості.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.07.2019 року вказана справа передана в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.07.2019 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2020 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №766/20797/18 (провадження №61-9435ск19).

На підставі розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 12.02.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 року, цивільна справа передана 13.02.2024 року на розгляд судді Булах Є.М.

При вирішенні питання про прийняття даної цивільної справи до провадження судом встановлено, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.07.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Провадження у справі не відновлювалось. Справу по суті пред`явлених вимог не вирішено.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.02.2024 року цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін. Суд викликав учасників справи у судове засідання на 26.03.2024 року для вирішення питання про відновлення провадження у справі.

07.03.2024 року від представника ТОВ «Херсонрегіонгаз» Голубєвої С.В. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору.

11.03.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони, відповідно до якої позивач просила вирішити справу без її участі, позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2024 року відновлено провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи призначено на 09.04.2024 року.

04.04.2024 року від представника ТОВ «Херсонрегіонгаз» Голубєвої С.В. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивачки в судове засідання.

05.04.2024 року від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У час призначений для розгляду справи у судові засідання, що призначались на 09.04.2024 року, 23.04.2024 року; 20.05.2024 року учасники судового провадження не з`явились. Про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Позивач у раніше поданих заявах клопотав про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заяви про вирішення справи без участі представника відповідача до суду не подавав.

У зв`язку із відсутністю клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі його представника відкладено розгляд справи на 16.07.2024 року.

Судові засідання, що призначались на 16.07.2024 року та 07.08.2024 року не відбулися у зв`язку із перебуванням Головуючого у судових засіданнях з розгляду іншої кримінальної справи.

Наступне судове засідання призначено на 26.08.2024 року.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Херсон та Херсонській області розгляд справи не відбувся, судове засідання призначено на 09.10.2024 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Херсонрегіонгаз» Голубєвої С.В. про закриття провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Херсонрегіонгаз» Голубєвої С.В. про залишення позову без розгляду.

У судове засідання у час призначений для розгляду учасники справи не з`явилися, у раніше поданих заявах висловили свою позицію щодо заявленого позову та просили завершити розгляд справи без їх участі.

Судом, на підставі частини другої ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, які надає ТОВ «Херсонрегіонгаз» за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_3 .

У період з травня 2015 року по січень 2016 року ОСОБА_1 не мала газового лічильника, тому вартість спожитого природного газу для неї визначалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України №237.

У червні 2018 року відповідач надав ОСОБА_1 рахунок на сплату послуг з газопостачання по о/р № НОМЕР_3 , відповідно до якого у зв`язку визнанням незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови №237 на підставі судових рішень у справі №825/16447/15, проведено нарахування спожитих обсягів природного газу на підставі постанови №619. Загалом за період з травня 2015 року по січень 2016 року позивачці нараховано 571,78 грн.

Відповідно до витягу з протоколу №1 засідання постійно діючої комісії ТОВ «Херсонрегіонгаз» від 23.02.2022 року, товариством прийнято рішення про проведення в базі даних «Абонент» коригування заборгованості за використаний газ без лічильника у період з 06.05.2015 року по 01.02.2016 року, по особовим рахункам споживачів, у тому числі ОСОБА_1 (о/р № НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року (далі Закон №1875-IV), який втратив чинність 10 червня 2018 року, послуги з постачання природного газу є різновидом комунальних послуг.

Споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (пункт 2 частини першої статті 20 Закону №1875-IV).

Виконавець, тобто суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, зобов`язаний надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (абзац 5 частини першої статті 1, пункт 4 частини другої статті 21 Закону №1875-IV).

Норми споживання кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (абзац 13 частини першої статті 1 Закону №1875-IV).

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу (частини друга та четверта статті 32 Закону №1875-IV).

З огляду на вказані приписи споживач має право знати, які норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газового лічильника існують станом на час надання йому послуги з постачання природного газу. Таке право постачальник (виконавець) забезпечує, зокрема, вказуючи відповідну норму у платіжному документі.

Відповідно до абзацу п`ятого підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Населення у разі відсутності приладів обліку природного газу споживає газ за нормами, встановленими законодавством, до строків, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (абзац другий частини третьої статті 11 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (далі Закон №2467-VI), який втратив чинність 1 жовтня 2015 року; аналогічне правило у реченні другому абзацу першого частини третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» (далі Закон №329-VIII), який набрав чинності 8 травня 2015 року та введений у дію 1 жовтня 2015 року).

До набрання чинності постановою №237 норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газового лічильника визначали згідно з постановою №619 у редакції постанови №409, зокрема:

при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання 6 куб. метрів людино-місць;

при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача 9 куб. метрів людино-місць;

при використанні газової плити та водонагрівача 18 куб. метрів людино-місць.

29.04.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №237 про внесення нових змін до постанови № 619. Згідно з цими змінами уряд зменшив норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газового лічильника порівняно з тими, які були запроваджені згідно з постановою №409, зокрема:

при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання 3 куб. метрів людино-місць;

при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача 4,5 куб. метрів людино-місць;

при використанні газової плити та водонагрівача 9 куб. метрів людино-місць.

21.09.2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановою у справі №826/16447/15 визнав незаконною та нечинною постанову №237. Однак не вказав, з якого моменту вона втратила чинність. Тому 27.11.2015 року в ухвалі роз`яснив свою постанову від 21.09.2015 року, вказавши, що постанова № 237 є нечинною з моменту її прийняття.

24.03.2016 року Київський апеляційний адміністративний суд у справі №826/16447/15 постановив ухвалу, згідно з якою скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 року.

28.01.2016 року Вищий адміністративний суд України у справі №826/16447/15 постановив ухвалу, згідно з якою залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах. Зазначив, що проект постанови №237 як регуляторного акту не був оприлюднений, відсутній аналіз регуляторного впливу цього акту та його погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, внаслідок чого порушений принцип передбачуваності. Вказане є достатньою підставою для визнання постанови №237 незаконною та нечинною з моменту її прийняття. Це означає, що з того часу вона не породжує юридичних наслідків.

29.08.2021 року Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», який поширює свою дію на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру. Зокрема заборгованістю суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є безнадійна та сумнівна дебіторська заборгованість побутових споживачів, що обліковується у постачальників природного газу станом на розрахункову дату, у тому числі заборгованість у розмірі вартості обсягів приведення обсягів споживання до стандартних умов та вартості обсягів, які виникли у зв`язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати, та граничного обсягу втрат, що виникли в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, розрахованого за Методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року №346, не сплачена станом на розрахункову дату.

На виконання вказаного Закону ТОВ «Херсонрегіонгаз» 23.02.2022 року прийнято рішення про проведення в базі даних «Абонент» коригування заборгованості за використаний газ без лічильника у період з 06.05.2015 року по 01.02.2016 року, по особовим рахункам споживачів, у тому числі споживача ОСОБА_1 (о/р № НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Отже, на час розгляду цієї справи, відповідач самостійно здійснив перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 06.05.2015 року до 01.02.2016 року.

При цьому суд враховує, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (абзац перший частини першої статті 12 Закону №2467-VI).

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина третя статті 12 Закону №329-VIII).

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку (абзаци перший і другий частини першої статті 12 Закону №329-VIII).

Споживач має право на безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу (пункт 5 частини першої статті 13 Закону № 329-VIII).

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (пункт 2 частини другої статті 13 зазначеного Закону).

Зміна норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, зокрема унаслідок визнання повністю чи частково протиправними (незаконними) та нечинними актів уряду або протиправними його дій із запровадження таких змін, впливає на щомісячну ціну природного газу для конкретного споживача.

Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів (стаття 1175 ЦК України).

У позивачки як у споживача перед відповідачем як постачальником природного газу виникли щомісячні зобов`язання (зокрема і впродовж травня 2015 року січня 2016 року) щодо сплати вартості обсягу спожитого природного газу. Ціну на газ згідно з нормами обсягу його споживання відповідач зазначав у платіжних документах у межах місячних розрахункових періодів. З матеріалів справи встановлюється, що з травня 2015 року до січня 2016 року відповідач виставив позивачці рахунки за спожитий природний газ на підставі передбачених у постанові № 619 у редакції постанови № 237 норм споживання природного газу споживачами, у яких відсутній відповідний лічильник.

У постанові від 26.10.2021 року у справі 766/20797/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що першим днем донарахування обсягу природного газу було саме 06.05.2015 року дата набрання чинності постановою №237, згідно з якою норми споживання для людей, які не мають газових лічильників, зменшились. Донарахування обсягу природного газу позивачці відбулося лише за 26 днів травня 2015 року, про що відповідач зазначив у рахунку за червень 2018 року, а саме вказав, що за травень 2015 року донарахував позивачці 7,55 м. куб обсягу природного газу із загальної норми 4,5 м. куб. людино-місць.

У зв`язку з викладеним, відсутні підстави для визнання дій ТОВ «Херсонрегіонгаз» по донарахуванню ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_2 нарахування за використаний газ без лічильника за період з 01.05.2015 року до 31.01.2016 року а також зобов`язання здійснити перерахунок оплати за спожитий газ у цей період.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а відтак відмовляє у задоволенні заявлених вимог позивача.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» судові витрати з розгляду справи слід покласти на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», ЗУ «Про засади функціонування ринку природного газу», ЗУ «Про ринок природного газу», ст. 1175 ЦК України, ст. 10, 43, 49, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» (ЄДРПОУ: 39500143, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська(бувша Петренка), буд. 18) про захист прав споживача відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз», код ЄДРПОУ: 39500143, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська(бувша Петренка), буд. 18.

Повний текст рішення складено 09.10.2024 року.

Суддя Є. М. Булах