Ухвала

від 23.12.2024 по справі 199/10352/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10352/21

(1-кп/199/442/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021041630000484 відносно ОСОБА_5 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України та ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 309 КК України, а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021040000000901 за обвинуваченням ОСОБА_7 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8

потерпілої ОСОБА_9 та її представника адвоката ОСОБА_10

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,ОСОБА_6

захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

ВСТАНОВИВ:

Прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , продовження строку дії обов`язків, відповідно до статті 194 КПК України, - оскільки перебіг строків закінчується, а ризики, які було встановлено при обранні та продовженні запобіжного заходу та покладенні обов`язків, з переліку передбаченого ст. 177 КПК України, не зникли.

Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, обвинувачені, володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, які не допитані, можуть вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів.

Потерпіла ОСОБА_9 та її представник адвокат ОСОБА_10 підтримали прокурора.

Захисники ОСОБА_16 та ОСОБА_12 щодо продовження обов`язків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не заперечували, але не погодилися із мотивами прокурора, які він зазначив в обґрунтування клопотання.

Захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 заперечували проти клопотання прокурора та заявили клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту та зменшення розміру застави. Вважали, що прокурором не доведені ризики визначені статтею 177 КПК України, вказали на наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання своїх захисників.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обвинуваченим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продовження строку обов`язків, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як слідує з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024, вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2024 року, ухвалений щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - скасовано із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Застосовано щодокожного із обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням кожному із обвинувачених альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 908400 (дев`ясот вісім тисяч чотириста) гривень.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції.

Згідно правової позиції, викладеної в п.152 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за якою тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Так, відповідно до змісту обвинувальних актів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі; крім вказаного, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке їм загрожує, у разі визнання останніх винуватими у вищевказаних кримінальних правопорушеннях, останні, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Щодо клопотання захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , суд зазначає наступне.

Станом на день розгляду клопотання, матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту, суду не надано переконливих доказів необхідності зменшення визначеного ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024 розміру застави для обвинуваченого ОСОБА_7 який є пропорційним щодо його особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому останній обвинувачується, а також є достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Посилання захисників на наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, та даних, що характеризують його особу з позитивного боку, не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики перешкоджання кримінальному провадженню, враховуюче те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_7 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

Підстав вважати вказаний визначений розмір застави завідомо непомірним або навпаки, занадто малим для ОСОБА_7 , суд не вбачає, виходячи й з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

Тому,такий розмірзастави,який буввизначений судомапеляційної інстанціїв межахп.3ч.5ст.182КПК України,на думкуколегії суддів,є справедливим,здатним забезпечитивисокі стандартиохорони загально-суспільнихправ таінтересів вданому кримінальномупровадженні тане порушуєправа обвинуваченого ОСОБА_7 . Про що і було констатовано ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 липня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120537648) за змістом якої, ухвалаАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2024 року про продовження тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , залишена без змін.

Наведені висновки суду узгоджуються і з рішенням ЕСПЛ, 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), де суд зазначив, що розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.

Керуючись ст.ст.369,372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 20.02.2025 включно.

Визначити ОСОБА_7 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 908400 (дев`ясот вісім тисяч чотириста) гривень, яку обвинувачений або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, поточний рахунок отримувача: UA098201720355219002001086699, та надати документи, що підтверджують сплату застави суду.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , такі обов`язки:

1)прибувати за викликом до суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з - під варти, у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_7 та заставодавцям, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження покладених обов`язків на обвинувачених ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити.

Продовжити покладені, відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.06.2024 на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , кожного окремо, обов`язки по запобіжному заходу виді застави в сумі 908400.00 гривень, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали в частині обов`язків перелічених як певні обмеження - тривалістю в два місяці - до 20.02.2025 включно.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для організації контролю за виконанням ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та заставодавцям, що у разі невиконання покладених на них обов`язків, застава звертається в дохід держави.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту та зменшення розміру застави -відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисниками, потерпілою, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судді: ОСОБА_17