Рішення

від 23.12.2024 по справі 180/2305/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/2305/24

2-др/180/8/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Хомченко С.І.,

з секретарем судового засідання Меньшиковою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «Альфа Страхування» Дмітрієва Р.І. про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 15000 грн. В обґрунтування заяви зазначає, щопід час розгляду цивільної справи № 180/2305/24 позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогуу розмірі 15000 грн., які повністю відповідають критеріям, визначеним ст.ст. 133,134, 137 ЦПК України. При поданні позову позивачем було надано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Позивачему позовній заяві було зазначено, що ним будуть подані докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (ЄДРПОУ 30968986) матеріальної шкоди в порядку суброгації у розмірі 33170,46 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 2422,40 грн., а всього 35 592 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 86 копійок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно із ч. 8 ст.141ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінченнясудовихдебатів усправі абопротягом пяти днівпісля ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.

Розглядаючи заяву представника позивача про компенсацію судових витрат позивача на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Позивачем у позовній заяві було зазначено про надання доказів понесених витрат протягом п`яти днів з моменту винесення судового рішення у справі.

18.12.2024 року від представника позивача адвоката Дмітрієва Р.І. надійшла до суду заява про стягнення судових витрат, до якої додано акт про надання послуг від 25.11.2024 року до Договору.

Відповідно доч.ч.1,2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1, 3 статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у його Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 372/1010/16-ц.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 06.04.2021 року між позивачем та адвокатом Дмітрієвим Русланом Ігоровичем укладено договір № 8/2021 про надання правової допомоги (а.с.35-36) та додаток № 1 до договору про надання правової допомоги (а.с.37), в якому зазначено вартість послуг за договором про надання правової допомоги від 06.04.2021 року.

Як вбачається з акту про надання правової послуг (Акт приймання-передачі послуг з надання правової допомоги) від 25.11.2024 року загальна вартість послуг становить суму в розмірі 15000 грн. (а.с. 63) в якому зазначено перелік наданих послуг.

Судом встановлено, що правова допомога полягала в ознайомленні з матеріалами справи за наданим пакетом документів, аналізі наданих документів, ознайомленні з судовою практикою та визначенням перспективи; складанням позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду; складанням заяви про участь у судовому засіданні врежимі відеоконференції, а, відтак, на думку суду, в матеріалах справи достатня кількість доказів, які підтверджують фактичне надання адвокатом правничої допомоги позивачу. Витрати на правничу допомогу в сумі 15000 грн. є документально підтвердженими.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи вони вже сплачені чи тільки мають бути сплачені.

Враховуючи те, що судом при винесенні рішення від 16.12.2024 року по даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідност.141ЦПК України не вирішувалось, але представник позивача заявив про понесені витрати на правничу допомогу у встановлений законом строк, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової (правничої) допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «Альфа Страхування» витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 95, 259, 265, 270, 273, 315-319 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства страхова компанія «Альфа Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Заяву представника позивача приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «Альфа Страхування» Дмітрієва Р.І. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія «Альфа Страхування» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Марганецький міський суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: С. І. Хомченко