Рішення

від 04.12.2024 по справі 552/3480/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/3480/24

Провадження № 2/366/715/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свій позов тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.02.2015 по 12.10.2016. У шлюбі у них народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 12.10.2016 у справі № 552/3648/16-ц шлюб між ними розірвано. Дитина залишилась проживати з матір`ю, яка забезпечує фізичний, духовний і моральний розвиток та належні умови життя своєму синові без участі відповідача, який з моменту народження сина, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, його життям та поведінкою не цікавиться, спроб встановити будь-який контакт не здійснював, матеріальної допомоги не надає.

30.09.2022 позивач уклала шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 27.03.2017 у справі № 552/1296/7 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно. Проте, відповідач аліменти на утримання сина не сплачував, у результаті чого, станом на 01.04.2024, виникла заборгованість у сумі 63 200,26 грн.

Увесь час після розірвання шлюбу життям сина відповідач не цікавиться, не телефонує та не виявляє бажання спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні. На сьогодні сину 8 років, дитина не знає свого біологічного батька та не має до нього ніяких почуттів, ні разу його не бачив за ці роки.

Враховуючи, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати, позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом та просить суд позбавити його батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рух справи:

12.08.2024 матеріали зазначеної цивільної справи № 552/3480/24 надійшли за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області.

16.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.09.2024, відкладено на 31.10.2024, на 21.11.2024 у зв`язку з неявкою всіх сторін у справі.

04.11.2024 на адресу суду від Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради надійшло рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 325 від 22.10.2024 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення банківських прав ОСОБА_2 » та додані до нього копії документів.

21.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 04.12.2024.

Позиції сторін:

Позивач у судове засідання не з`явилась, про місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином. У підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила задовольнити. 21.11.2024 звернулась до суду із заявою про слухання справи без її участі, позов підтримує у повному обсязі, просить суд прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання рекомендованих поштових повідомлень на зареєстровану адресу місця проживання та за місцем проживання, зазначеним у позовній заяві, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну проживання» та за адресою не проживає. Також виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті судової влади України, що, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належим повідомленням поо розгляд справи. Відзиву на позов відповідач до суду не надав, із заявами та клопотаннями щодо відкладення розгляду справи не звертався.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце та час проведення повідомлені належним чином, звернулись до суду з листом в якому просять розгляд справи проводити без участі представника. /а.с.57/.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права:

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис за № 670, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 /а.с.5/.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12.10.2016 у справі № 552/3648/16-ц ухвалено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано /а.с.11/.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27.03.2017 у справі № 552/1296/17 ухвалено

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 800 грн. починаючи з 09.03.2017 щомісячно, до досягнення дитиною повноліття /а.с.12/.

30.09.2022 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_1 », актовий запис № 415, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 /а.с.8/.

З доданої до матеріалів справи характеристики учня ліцею №13 «Успіх» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що за час навчання він зарекомендував себе як старанний, здібний учень. Має хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу. Під час уроків уважний і активний. Коли однокласникам та вчителю у чомусь потрібна допомога, учень та його мати намагаються допомагати та підтримати.

Мати виконує обов`язки по вихованню та утриманню дитини. Вона підтримує контакт з класним керівником та цікавиться успіхами хлопчика. До школи хлопчик ходить охайний, має все необхідне для навчального процесу. Батько ОСОБА_3 не підтримує контакт з класним керівником та не цікавиться успіхами у навчанні хлопчика /а.с.17, 61/.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданої Іванківським відділом Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області від 24.04.2024 № 53709018, вбачається, що станом на 01.04.2024, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 63 200,26 грн. /а.с.13-16/.

З дослідженого судом висновку виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки і піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради № 325 від 22.10.2024 та доданих до нього матеріалів, вбачається, що беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини від 16.10.2024, виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки і піклування, вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім ього, у висновку зазначено, що в телефонній розмові з працівником служби у справах дітей Полтавського міського центру соціальних служб, ОСОБА_2 повідомив, що не проти того , щоб його позбавили батьківських прав відносно сина, ОСОБА_3 , 2015 р.н. /а.с.61-64/.

Згідно з доданим до зазначеного вище висновку Актом обстеження умов проживання від 14.10.2024, складеного комісією виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави раді, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловіком, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та братом, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Для дітей створені умови для проживання, проведення дозвілля, одяг та взуття по сезону, умови проживання задовільні. Стосунки в сім`ї добрі, довірливі. Зі слів ОСОБА_3 , з батьком, ОСОБА_2 він не спілкується, батько не приїжджає до нього, не вітає зі святами. Під час бесіди з дитиною, ОСОБА_3 повідомив, що називає вітчима, ОСОБА_7 татом, з яким стосунки є дружніми. /а.с.62/.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У Постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справ № 459/3411/18, зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 зазначеного закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач не виконує покладені на нього законом обов`язки щодо виховання свого сина, а саме: безвідповідально ставиться до виконання батьківських обов`язків, не піклується та не цікавиться життям сина, що свідчить про дійсне ухилення (свідоме самоусунення) його від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вирішуючи даний спір, суд враховує висновок виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також долучені до матеріалів справи докази, які свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина, не цікавиться його життям і здоров`ям та приходить до висновку, що позов слід задовольнити: судом достовірно встановлений той факт, що малолітній, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлений належного батьківського піклування зі сторони батька, ОСОБА_2 .

Судовий збір:

Позивачем, при поданні позову до суду сплачено судовий збір, який, у відповідності до п.1 ч.1 с.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, код ЄДРПОУ 05384703, адреса: вул. Решетилівська, 1/2, м. Полтава, 36014.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ