Ухвала

від 12.12.2024 по справі 366/3560/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №366/3560/24

Провадження №1-кс/366/419/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селище Іванків клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні начальник Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000027, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшло вказане вище клопотання.

У клопотанні прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення 10.12.2024 року обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає громадянин ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 .

Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження № 42024112330000027 від 08.03.2024 року до проведення необхідних судових експертиз.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42024112330000009 від 11.01.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024112330000027 від 08.03.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Вишгородської окружної прокуратури надійшло повідомлення від Служби безпеки України про те, що на території Вишгородського району громадянка ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вимагала неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням службового становища.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 засвідчив, що у зв`язку з отриманням ним травм в зоні проведення бойових дій він проходив довготривале лікування протягом року, після чого звернувся до знайомої, щоб проконсультуватись як в межах чинного законодавства отримати направлення на ВЛК, так як він вважає, що більше не є придатним до проходження військової служби, наступна повідомила, що варто звернутись до ОСОБА_5 , яка допоможе йому та проконсультує, які документи потрібно зібрати.

07 березня 2024 року він приїхав до офісу ОСОБА_5 благодійного фонду «Україна понад усе», щоб обговорити які потрібно зібрати документи щодо його хвороби. В розмові він розповів свою проблему, а ОСОБА_5 повідомила, що вирішить дане питання з лікарями у госпіталі і висунула вимогу надати неправомірну вигоду для її та лікарів в сумі п`яти тисяч доларів США. Після чого сказала скинути всі папери їй на телефон для подальшого корегування процесу він попросив дати йому певний час.

Виходячи з офісу, ОСОБА_5 сказала зачекати її біля входу. Вийшовши до нього, ОСОБА_5 повідомила йому детальніше, що знайомі її лікарі працюють одна головним лікарем Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни ОСОБА_7 , яка робить невірний діагноз та виписку за грошову винагороду, інші неврологи головного військово-клінічного госпіталю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які приймають військовослужбовців та пишуть певні діагнози за грошову винагороду, з якими їй потрібно періодично радитися та отримувати інструкції. Запевнила, що вона давно з ними працює, вони її надійні люди, яким вона повністю довіряє, щоб він не турбувався щодо діагнозу та другої групи інвалідності.

Також свідок засвідчив, що ОСОБА_5 вказала йому на необхідність передачі їй грошових коштів у розмірі 5000 доларів США за те, що вона як керівник благодійної організації спільно лікарями госпіталів зробить йому документи щодо списання з військової служби й отримання другої групи інвалідності.

Також відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , який засвідчив, що він перебуваючи в с. Нові Петрівці по вулиці Європейська біля магазину «Лоток» зустрів знайомого ОСОБА_11 , який працює бухгалтером у БО «БФ «Україна понад усе», ГО «МГО «Україна понад усе» керівником якого ОСОБА_5 . B розмові ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_5 має знайомих лікарів у Київського міському клінічному госпіталі ветеранів війни, головним лікарем якого є ОСОБА_7 . Приймає військових на лікування потім за грошову винагороду списують їх, попередньо виносячи діагноз, інвалідність під керівництвом ОСОБА_5 . Також у військовому клінічному госпіталі неврологи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приймають військових на лікування потім за грошову винагороду надають діагноз, списують, направляючи до інших попередньо визначених госпіталів України під керівництвом ОСОБА_5 .

Також під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення отримано заяву про конфіденційне співробітництво від ОСОБА_6 .

У ході проведення комплексу оперативно-слідчих дій задокументовано механізм протиправного списання військовослужбовців, шляхом направлення їх до підконтрольних госпіталів де вони мають пролікуватись в сумі 130 днів, після чого їм ставлять фіктивні діагнози та висновки ВЛК, які служать підставою для звільнення з військової служби та встановлено рольову участь керівника БО «БФ» Україна понад усе» (ЄДРПОУ 39425139) ГО «МГО» «Україна понад усе» (ЄДРПОУ 41455556) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженка Івано-Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Також відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого Вишгородського РВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_12 встановлено причетних лікарів до протиправної діяльності, у тому числі, ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ): Заслужений лікар України, Генеральний директор Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатричне-наркологічне об`єднання» (смт. Глеваха, вул. Вокзальна 8, адміністративний корпус); зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , власник будинку, дружина ОСОБА_13 .

Так як в ході досудового розслідування було отримано достатні підстави вважати, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , прокурор Вишгородської окружної прокуратури звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку житлового будинку із надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання ОСОБА_4

04.12.2024 року ухвалою Іванківського районного суду Київської області надано дозвіл на проведення обшуку за вказаною адресою з метою відшукання, виявлення та вилучення предметів, які мають значення доказів в даному кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти, чорнові записи, блокноти, медична документація, яка стосується лікування військовослужбовців ЗСУ, листування з ГО «Україна понад усе», документи, пов`язані з громадською організацією «Україна понад усе», та інших документів, які мають значення у даному кримінальному провадженні, мобільні телефони та комп`ютерну техніку, флеш накопичувачі.

10.12.2024 року в період часу з 06 год. 15 хв. до 07 год. 40 хв. відповідно до ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області начальником Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає громадянин ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 .

На даний час вилучений вищевказаний вище мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та зберігається у матеріалах кримінального провадження №42024112330000027 від 08.03.2024 року, де до нього обмежено доступ сторонніх осіб.

Оскільки під час здійснення досудового розслідування встановлено, що тимчасово вилучене під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає громадянин ОСОБА_4 , майно, a саме мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 , може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а незастосування арешту може призвести до його зникнення, втрати, продажу, видалення наявної інформації.

Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розгляд клопотання прокурора начальника Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000027, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, призначено до розгляду слідчим суддею на 14:15 год. 12 грудня 2024 року, про що повідомлено учасників провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, при цьому суд враховує клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Користувач майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 4 цієї статті, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».

Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З урахуванням практики ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30.08.1990, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04. 2011, (заява № 42310/04, §175), слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З таких висновків ЄСПЛ також вбачається, що при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадженні, слідчий суддя позбавлена можливості встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в органі досудового розслідування, а лише дослідити та надати належну оцінку доводам сторін та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Окрім того, ЄСПЛ через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Необґрунтована відмова у накладені арешту на майно може спричинити серйозні наслідки, що може позначитися як на забезпеченні можливості успішного кримінального провадження, так і на правах інших осіб, на забезпечення яких спрямований такий арешт.

До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2018 у справі № 657/683/17.

З огляду на вивчені та дослідженні долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, що надані прокурором, слідчим суддею встановлено таке.

Слідчим суддею встановлено, що згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112330000027 від 08.03.2024 порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 України.

4 грудня 2024 прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді, у період часу з 06 год. 15 хв. по 07 год. 40 хв., проведено обшук, за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Із долучених до клопотання документів убачається, що під час проведення обшуку, виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple iPhone 11» IMEI НОМЕР_1 , чорного кольору, в зеленому чохлі, з сім картою мобільного оператора НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та який поміщено до спец пакету PSP 2241167, який визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Обставини викладені у клопотанні, підтверджуються:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається внесення відомостей 8 березня 2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України;

копією ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 04.12.2024 року про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

протоколом обшуку від 10.12.2024 року з описом речей і документів, які були вилучені;

постановою від 10.12.2024 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів;

Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Вирішуючи питання про спосіб накладення арешту на дворучну пилу, слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 173 КПК України та приходить до наступного.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 3 ст. 368 КК України, тобто за фактом вимагання групою осіб неправомірної вигоди.

З огляду на предмет кримінального провадження вилучене майно підпадає під ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що ця дерева може бути об`єктом проведення слідчих дій, необхідних для встановлення обставин вчинення правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на тимчасово вилучене майно заборони його відчуження, розпорядження та користування, залишивши його для зберігання у камері зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Саме такий вид арешту тимчасово вилученого майна на переконання слідчого судді є необхідним для виконання завдань КПК України, зокрема він унеможливить приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення тавідчуження речових доказів у кримінальному провадженні, при цьому такий арешт буде співрозмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження та не спричинить надмірних та невиправданих негативних наслідків для його власника.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 173, 174, 369, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення 10.12.2024 року обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає громадянин ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 .

Речовий доказ, а саме мобільний телефон марки «Apple iPhone 11», IMEI НОМЕР_1 залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження № 42024112330000027 від 08.03.2024 року до проведення необхідних судових експертиз, в подальшому повернути власнику.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_14 .

Копію цієї ухвали передати для виконання уповноваженому на це органу, вручити прокурору та надати іншим заінтересованим особам.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1