Рішення

від 11.12.2024 по справі 539/2973/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2973/24

Провадження № 2/539/1040/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

за участі секретаря Бас В.Г.,

представниці позивача Даценко Ю.І. (у режимі відеоконференції),

інші учасники справи у судове засідання не з`явилися,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО», третя особа: Територіальна громада в особі Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання недійсним договору оренди та припинення права оренди,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

22 липня до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) звернулася ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )(далі позивачка) із позовом до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )(далі відповідач1 або ОСОБА_2 ), ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» (місце знаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Петра Лубенського, будинок № 13, ЄДРПОУ 37981265) (далі відповідач2 або ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АРГО»), третя особа: Територіальна громада в особі Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області (місце знаходження: 37254, Полтавська область, Миргородський район, село Сенча, вулиця Героїв України, будинок № 8)(далі третя особа) про визнання недійсним договору оренди та припинення права оренди, в якому просить суд:

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 18 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765 загальною площею 2 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Полтавської області Бацман Наталії Анатоліївни від 21 жовтня 2021 року, індексний номер 61035529, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765 за ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» (номер запису про інше речове право 44553892), з одночасним припиненням права оренди ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» на вказану земельну ділянку.

Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що отримала дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою, виготовила проєкт землеустрою, на підставі чого було сформовано земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 5322882200:04:001:0765. При цьому, третя особа відмовила позивачці у передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Право власності на цю земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 який отримав її у власність у результаті укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765 (далі земельна ділянка) із ОСОБА_3 .

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року у справі № 539/1591/23, серед іншого, скасовано реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 , а також визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Вказане рішення суду набрало законної сили.

При цьому, у 2021 році ОСОБА_2 уклав із ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» договір купівлі-продажу земельної ділянки. Враховуючи, що рішенням суду визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на неї, на думку позивачки, договір оренди, укладений ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» з незаконним власником земельної ділянки ОСОБА_2 також має бути визнаний недійсним з одночасним припиненням права оренди ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» на земельну ділянку.

Як правову підставу звернення до суду позивачка зазначає норми статей 14, 41 Конституції України щодо гарантування права власності; статей 81, 116. 118 Земельного кодексу України щодо права власності на землю; статей 82, 203, 215 Цивільного кодексу України щодо основних положень недійсності правочинів.

03 вересня 2024 року до суду від відповідача1 ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову (а.с.111).

Відповідач2 ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» судове засідання пояснень щодо заяви не надав.

Заяви, клопотання учасників справи

19 серпня 2024 року суду від представниці позивачки надійшла заява про участь у судових засіданнях по вказаній цивільній справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку суд задовольнив.

27 серпня та 25 вересня 2024 року до суду від представниці позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, яке суд задовольнив.

11 вересня 2024 року від представниці позивачки надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначене на 11 вересня 2024 року, на іншу дату.

07 жовтня та 18 листопада 2024 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

19 листопада 2024 року до суду від представниці позивачки надійшло клопотання про приєднання доказів понесених витрат на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 22 липня 2024 року суд відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання на 28 серпня 2024 року.

Ухвалою від 28 серпня 2024 року суд надав можливість представниці позивачки брати участь у судових засіданнях у даній цивільній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 28 серпня 2024 року суд у задоволенні клопотання представниці позивачки про витребування доказів відмовив.

Ухвалою від 26 вересня 2024 року суд задовольнив клопотання представниці позивачки про витребування доказів.

Підготовче судове засідання відкладалося на 11 вересня, 26 вересня, 29 жовтня 2024 року.

Ухвалою від 29 жовтня 2024 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13 листопада 2024 року.

Розгляд справи по суті відкладався на 11 грудня 2024 року.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 29 вересня 2021 року № 141 «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність громадянці ОСОБА_1 » позивачці відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (далі рішення про відмову) (а.с.17).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав 17 липня 2021 року земельна ділянка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 . Підстава реєстрації договір купівлі-продажу, серії та номер 596, від 17 липня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Іщенком І.М. (а.с.17, зворотна сторона).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 липня 2021 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив земельну ділянку (а.с.33-34).

Зі змісту Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 17 липня 2024 року вбачається, що земельна ділянка перебуває на правах оренди у ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» з 18 жовтня 2021 року (а.с.18, зворотна сторона).

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року у справі № 539/1591/24 (рішення суду), яке набрало законної сили:

визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.04.2021 № 2670-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.06.2021, індексний номер: 58942580 від 25.06.2021, вчинене державним реєстратором виконавчого комітету Оржицької селищної ради Танчик Тетяною Миколаївною щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765, загальною площею 2 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, за ОСОБА_3 (номер запису про власності/довірчої власності: 42677071), припинивши право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку;

визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765, загальною площею 2 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, укладений 17.07.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Іщенком Ігорем Миколайовичем 17.07.2021 за реєстром № 596;

скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.07.2021, індексний номер: 59320292 від 17.07.2021, вчинене приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Іщенком Ігорем Миколайовичем щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765, загальною площею 2 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, за ОСОБА_2 (номер запису про право власності/довірчої власності: 43020097), з одночасним припиненням права власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку (а.с.19-23).

Відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав (а.с.23, зворотна сторона) та відповідно до Відповіді № 872264 від 29 жовтня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.182) 18 жовтня 2021 року, державним реєстратором третьою особою Бацман Н.А., зареєстровано право оренди ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» 18 жовтня 2021 року строком на 10 років - до 18 жовтня 2031 року з автоматичним продовженням дії договору.

13 травня 2024 року та 12 липня 2024 року представниця позивачки звернулася відповідно із листами до ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» (а.с.24-25) та ОСОБА_2 (а.с.31) для повернення земельної ділянки позивачці, проте, відповіді не отримала.

Отже, суд встановив, що між позивачкою та відповідачами виникли правовідносини щодо визнанням недійним договору оренди земельної ділянки з одночасним припинення права оренди на неї ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО».

Вказані правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Відповідно о статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частини перша третя, п`ята статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Статею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

Статею 11 Закону визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (пункт 14 частини першої статті 27 Закону).

Частиною третьою статті 26 Закону визначено, що, зокрема, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивачки слід задовольнити з огляду на таке.

Позивачка зазначає, що у зв`язку із тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнаний недійсним з одночасним припиненням права власності на неї ОСОБА_2 за рішенням суду, ОСОБА_2 не мав законних підстав укладати з ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» договір оренди земельної ділянки. Тому такий договір оренди земельної ділянки слід визнати недійсним.

ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, а ТОВ «РЕВАЛЬ-АГРО» позицію щодо позову не висловило.

При цьому, суд звертає увагу, що за статтями 319 ЦК України лише власнику майна надано право розпоряджання ним та вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, зокрема здавати майно в оренду.

Оскільки, враховуючи рішення суду, відповідач ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки з ним визнано недійсним з одночасним припиненням його права власності на вказану земельну ділянку, то відповідно, ОСОБА_2 не набув і права розпоряджатися нею в подальшому, в тому числі здавати земельну ділянку в оренду.

Проте, в порушення вимог статей 317, 319 ЦК України ОСОБА_2 18 жовтня 2021 року уклав договір оренди земельної ділянки, зареєструвавши за ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» право оренди на 10 років.

Суд дійшов висновку, що за встановлених обставин наявні підстави згідно з частиною першою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 18 жовтня 2021 року між відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО».

Оскільки суд встановив підстави недійсності договору оренди земельної ділянки від 18 жовтня 2021 року, рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» підлягає скасуванню з одночасним припиненням його права власності на вказану земельну ділянку.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалися позивачки як на підставу своїх вимог, а відповідач погоджуючись із ними, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам представника позивачок, відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка під час звернення до суду сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату № 2243-3246-4743-0272 від 17 липня 2024 року.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, з відповідачів у рівних частинах слід стягнути судовий збір на користь позивачки, а саме: по 484,48 грн з кожного.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Представниця позивачки надіслала до суду заяву щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 14 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір про надання правничої допомоги від 27 червня 2024 року (а.с.211-212) (далі Договір).

Пунктом 4.5 Договору визначено, що факт надання послуг може бути підтвердженим актом приймання-передачі наданих послуг на письмову вимогу клієнта.

Згідно з описом робіт (наданих послуг), наданих представницею позивачки до суду, розмір гонорару адвоката складає 14 000,00 грн (далі опис).

Зі змісту квитанції № 24/11/14 від 14 листопада 2014 року (далі квитанція), виданої представницею позивачки, вбачається, що позивачка оплатила послуги адвоката у сумі 14 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір, опис та квитанцію, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та опису, послуги адвоката у даній цивільній справі становлять 14 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у описі, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (визнання недійсності договору оренди землі на підставі рішення суду, яким припинено право власності на вказану земельну ділянку особи-орендодавця) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів; участь представниці позивачки у судових засіданнях тощо). Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

При цьому, витрати на правову допомогу слід стягнути із відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» на користь позивачки у сумі 3 000,00 грн з кожного.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 14, 41 Конституції України, статтями 182, 203, 215, 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, статтями 124, 125, 126 Земельного кодексу України, статею 6 Закону України «Про оренду землі», статтями 11, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНЕВАЛЬ АГРО», третя особа: Територіальна громада в особі Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання недійсним договору оренди та припинення права оренди - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 18 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 і ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765 загальною площею 2 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сенчанської сільської ради Полтавської області Бацман Наталії Анатоліївни від 21 жовтня 2021 року, індексний номер 61035529, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5322882200:04:001:0765 за ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» (номер запису про інше речове право 44553892), з одночасним припиненням права оренди ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» на вказану земельну ділянку.

Стягнути з ТОВ «РЕНЕВАЛЬ-АГРО» (місце знаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Петра Лубенського, будинок № 13, ЄДРПОУ 37981265) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ):

судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок;

витрати на правову допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ):

судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок;

витрати на правову допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 2: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНЕВАЛЬ АГРО», місце знаходження: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Петра Лубенського, будинок № 13, ЄДРПОУ 37981265;

Третя особа: Територіальна громада в особі Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, місце знаходження: 37254, Полтавська область, Миргородський район, село Сенча, вулиця Героїв України, будинок № 8.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 грудня 2024 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В.Рудалєва