Ухвала

від 20.12.2024 по справі 389/2512/22

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №389/2512/22

Провадження №1-кп/707/81/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20грудня 2024року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннякерівника Кропивницькоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони південногорегіону проарешт майнав об`єднаномукримінальному провадженніза обвинуваченням ОСОБА_5 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3,5ст.191,ч.1,2ст.366КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 до Черкаського районного суду Черкаської області надійшло вищевказане клопотання прокурора.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019120050000060 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи директором ПП «Сфера-Пласт», діючи умисно, з корисливих спонукань вчинила заволодіння грошових коштів державного бюджету, чим спричинила державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду на вказану суму. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

У даному кримінальному провадженні прокурором в інтересах військової частини НОМЕР_1 заявлено цивільні позови про стягнення спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди на суму 2963546,04 грн. та 122881 грн. відповідно.

Враховуючи викладене, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та конфіскації майна як виду кримінального покарання, прокурор у клопотанні ставить питання про накладення арешту на наступні об`єкти майна: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2468447871080; садовий (дачний) будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2189559971249; земельну ділянку з кадастровим номером 7124982500:02:002:0644, площею 0.0901 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 889306971249; будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 3235966; квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 61168312.

Прокурор надав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

На підставі вищевикладеної норми КПК України, суд вважав доцільним розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення обвинуваченої, власника майна та їх представників, адже на думку суду повідомлення вказаних осіб про розгляд цього клопотання призвело б до створення у них реальної можливості відчуження майна особисто або через довірених осіб.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається зокрема і з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Частиною 8 ст. 170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.09.2022 у кримінальному проваджені № 42019120050000060 від 17.10.2019 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , зокрема, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2468447871080; садовий (дачний) будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2189559971249; земельну ділянку з кадастровим номером 7124982500:02:002:0644, площею 0.0901 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 889306971249; будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 3235966; квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 61168312.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.08.2024 вбачається, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2468447871080, садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2189559971249, земельна ділянка з кадастровим номером 7124982500:02:002:0644, площею 0.0901 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 889306971249, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 3235966, квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 6116831, належать на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Суд звертає увагу на те, що відповідно до відомостей, які наявні в матеріалах кримінального провадження, право власності на майно, на яке прокурор просить накласти арешт, зареєстровано за ОСОБА_6 , який не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. Ця особа не є обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) обвинуваченої. У свою чергу шкода, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, у випадку, якщо за результатами судового розгляду буде зроблено висновок про наявність підстав для задоволення цивільного позову, то відшкодування такої шкоди буде здійснюватися за рахунок майна особи, яка заподіяла таку шкоду, а не за рахунок майна інших осіб.

Щодо іншої правової підстави для арешту майна зазначеної прокурором, а саме конфіскації майна як виду покарання, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Матеріали кримінального провадження та клопотання про арешт майна не містять відомостей про те, що ОСОБА_6 має статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, що в свою чергу могло би свідчити про можливість в майбутньому застосування до належного йому майна конфіскації як виду покарання.

Суд також зауважує, що відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровоград від 16.09.2022 вже накладено арешт на все вказане у клопотанні прокурора майно. До суду не було надано відомостей про те, що арешт на це майно скасований.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прокурором у клопотанні не доведено та не підтверджено матеріалами кримінального провадження наявності обґрунтованих підстав і мети для арешту майна. За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону ОСОБА_7 про арешт майна в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Судді ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3