Рішення

від 23.12.2024 по справі 760/15035/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/15035/23

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю: секретаря Лопатюк А.В.,

представника позивача Мануілової Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача - адвоката Добрелі Володимира Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

05.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 48000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідно до укладених відповідачем та адвокатами Ялі К.А. та Добрелею В.Ю. договорів про надання правничої допомоги, визначено наступні умови оплати роботи адвокатів: за послуги, які надаються кожним з адвокатів за цим договором, замовник сплачує адвокату винагороду з розрахунку 1000,00 грн без ПДВ за кожну годину роботи шляхом перерахування вказаної суми на рахунок адвоката; участь адвоката у судовому засіданні оплачується з розрахунку 2000,00 грн. за годину роботи, але не менше ніж 2000,00 за кожне прибуття до суду з метою участі у судовому засіданні незалежно від того чи відбулося таке засідання (окрім випадку коли судове засідання не відбулося з вини адвоката). Загальна сума витрат відповідача склала 48000 грн (26 тис + 22 тис), факт надання відповідних послуг підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року.

При формуванні попередньої суми витрат в розмірі 10000 грн у відзиві на позовну заяву, відповідач виходив з безпідставності позову, а також того, що судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Разом із тим, перевищення вказаної суми обумовлене саме діями сторони позивача у справі та необхідністю відповідного процесуального реагування з боку відповідача і забезпечення участі представників в судових засіданнях. Також, внаслідок клопотань позивача, судом витребовувалися докази та допитувалися свідки, що призвело до переходу до розгляду справи з викликом сторін, що, у свою чергу суттєво збільшило обсяги роботи адвокатів.

Розмір витрат відповідача не є надмірним з врахуванням суми позову та наслідків для відповідача в разі його задоволення, оскільки на момент ухвалення судового рішення тільки розмір заробітної платі за час вимушеного прогулу у випадку задоволення позову міг становити більше 1000000 грн. Зважаючи на тривалість розгляду справи, на обсяг наданих сторонами та досліджених судом доказів, на кількість підстав позову, зазначених позивачем, які обумовлювали предмет доказування - справа не може вважатися нескладною.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 грудня 2024 року визначено головуючого суддю Кицюк В.С. та 11 грудня 2024 року матеріали заяви передано безпосередньо головуючому судді.

12.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Мануілової Я.І. про залишення без розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу. В обґрунтування зазначає, що згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України,розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Зважаючи на викладене, в даній ситуації суд має перевірити обставини виконання Відповідачем обов`язків, передбачених статтями 134, 137, 141 та 246 ЦПК України, який має намір отримати за результатами розгляду 02 грудня 2024 року трудового спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок позивача, яка є учасником відповідача. Натомість, до прийняття 02 грудня 2024 року Солом`янським районним судом міста Києва рішення по суті ані відповідачем, ані його представниками адвокатами Ялі К.А. та Добрелею В.Ю., ані усно, ані письмово, не заявлено суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, та неможливість наразі надати суду докази, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розміру судових витрат, разом з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатами внаслідок поважних причин. Отже, заява відповідача в особі представника адвоката Добрелі В.Ю. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не подана в межах строку, встановлено ч.8 ст.141 ЦПК України, тобто до прийняття Солом`янським районним судом міста Києва рішення у справі, внаслідок чого має бути залишена без розгляду.

18.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення представника позивача - адвоката Мануілової Я.І. на заяву відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, у яких зазначає, що Солом`янський районний суд міста Києва не має підстав визначати суму відшкодування на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ані відповідач, ані його досвідчені адвокати, ані усно, ані письмово, не заявляли Солом`янському районному суду міста Києва про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та неможливість подання доказів розміру понесених витрат внаслідок поважних причин до прийняття Солом`янським районним судом міста Києва рішення у справі, як того вимагає процесуальний закон.

Представник відповідача подав заяву про розгляд даного питання за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні просила залишити без розгляду заяву представника відповідача про розподіл судових витрат у зв`язку із пропуском строку для заявлення такої вимоги. Окремо просила зменшити розмір таких витрат.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК).

Суд, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, приходить до наступних висновків.

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Частинами 1-3 ст.134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Так, у першій заяві по суті, а саме у відзиві представник відповідача зазначив, що відповідач очікує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи у розмірі 10000,00 грн витрат на правову допомогу (Т.1 а.с.105).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представником відповідача 05 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 04 серпня 2023 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року адвоката Ялі К.А. на суму 26000 грн; копію договору №19/12 про надання професійної правничої допомоги від 19 грудня 2023 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03 грудня 2024 року адвоката Добрелі В.Ю. на суму 22000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатами послугами, витраченого представниками відповідача часу та кількістю судових засідань, враховуючи незгоду представника позивача із заявленим розміром правової допомоги, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 8000,00 грн правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача - адвоката Добрелі Володимира Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ» / код ЄДРПОУ 30488631 / витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК