Постанова

від 19.12.2024 по справі 569/9224/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/9224/24

Провадження № 22-ц/4815/1363/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів:Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

учасники справи:

позивач Рівненський обласний центр зайнятості в особі Рівненської філії

Рівненського обласного центру зайнятості,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року (ухвалене у складі судді Кушнір Н.В.) у справі за позовом Рівненського обласного центру зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

У травні 2024 року Рівненський обласний центр зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 17.04.2015 року відповідач звернувся до Рівненського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

На підставі вищевказаної заяви та, згідно чинного законодавства, яке діяло станом на 17.04.2015 року, йому було надано статус безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття допомоги по безробіттю з 24.04.2015 року по 17.04.2016 року.

Реєстрацію безробітного ОСОБА_1 було припинено 19.06.2015 року, у зв`язку із отриманням одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації ним підприємницької діяльності.

За результатами страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття, на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та згідно інформації, наданої Виконавчим комітетом Костопільської міської ради та Радою адвокатів Рівненської області, було встановлено факт подання ОСОБА_1 недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування закладка "ПФУ про період зайнятості особи" було виявлено, що відповідач перебував в цивільно-правових відносинах з Костопільською міською радою по 02.05.2023 року, однак дата початку таких відносин була відсутня.

Відповідно до листа Ради адвокатів Рівненської області від 21.11.2023 року № 245 та Витягу з Єдиного реєстру адвокатів Рівненської області серії ВК № 002193 від 17.11.2023 року, ОСОБА_1 25.03.2011 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 778, видане Рівненської обласною КДКА 25.03.2011 року та, згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Михайлова В.О. не зупинялося/не припинялося.

Оскільки, станом на день отримання відповідачем статусу безробітного 17.04.2015 року та в період його перебування на обліку в службі зайнятості в статусі безробітного, отримання виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації ним підприємницької діяльності та надання соціальних послуг з 17.04.2015 року по 19.06.2015 року він мав право на зайняття адвокатською діяльністю, а також, оскільки його право на заняття адвокатською діяльністю не призупинялося/не припинялося, він належав до зайнятого населення та не мав правових підстав для отримання статусу безробітного, а також виплати йому допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності та надання соціальних послуг.

Однак, він не повідомив службу зайнятості про факт його належності до зайнятого населення ані в день отримання ним статусу безробітного 17.04.2015 року, ані протягом періоду перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в цьому статусі.

12.02.2024 року позивачем було надіслано ОСОБА_1 повідомлення № 07-14/171 з пропозицією добровільно повернути кошти, отримані незаконно, проте він на нього ніяким чином не відреагував.

Просив стягнути з ОСОБА_1 38420,36 грн., що були виплачені як допомога по безробіттю, та 229,00 грн. витрат на професійне навчання та судовий збір.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року задоволено цивільний позов Рівненського обласного центру зайнятості в особі Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненського обласного центру зайнятості 41 677 грн. 36 коп., з них 38 420 грн. 36 коп. як допомога по безробіттю, в т.ч. одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, 229 грн. 00 коп. - витрати на професійне навчання, 3 028 грн. 00 коп. як сплачений судовий збір.

Рішення суду обґрунтовано тим, що, оскільки, станом на день отримання ОСОБА_1 статусу безробітного - 17.04.2015 року та в період його перебування на обліку в службі зайнятості в статусі безробітного, отримання виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття - допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації ним підприємницької діяльності, та надання соціальних послуг з 17.04.2015 по 19.06.2015, Михайлов В.О. мав право на зайняття адвокатською діяльністю, згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №778, виданого Рівненською обласною КДКА 25.03.2011р., а також, оскільки його право як адвоката на заняття адвокатською діяльністю не призупинялося/не припинялося, відповідно він належав до зайнятого населення та не мав правових підстав для отримання в Рівненському міському центрі зайнятості статусу безробітного, а також для призначення йому виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття - допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, та надання соціальних послуг. Крім того, це зобов`язувало ОСОБА_1 своєчасно повідомити службу зайнятості про обставини, що впливають на умови надання статусу безробітного.

Щодо застосування строку позовної давності зазначено, що право звернення до суду обумовлено моментом отримання інформації про порушене право або наявністю об`єктивних обставин, котрі вказують на можливість довідатися про таке порушення, таке право кореспондує процесуальним можливостям звернення до суду, що обов`язково супроводжується виконанням процесуального порядку подачі позову.

Отже, суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Укладення відповідачем 01.03.2023 року цивільно-правової угоди з Костопільською міською радою про надання правової допомоги відбувалося уже в межах здійснення ним реальної адвокатської діяльності і жодним чином не може відноситися до періоду, який вказував позивач у позові з 17.04.2015 року по 19.06.2015 року (час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного), а докази реєстрації відповідача як самозайнятої особи в цей період позивач суду не надав.

З 25.01.2010 року по 14.04.2015 року він працював на повний робочий день у ТОВ "Рівнетеплоенерго", потім перебував на обліку у центрі зайнятості та з 19.06.2015 року був зареєстрований як ФОП, а тому не міг бути самозайнятою особою.

Вважає також, що акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 05.12.2024 року № 366/12, був складений відносно нього працівниками Рівненської філії РОЦЗ з порушенням вимог наказу Мінсоцполітики, ДПС України від 13.02.2009 року № 60/62 "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним".

Крім того, відповідач звернувся до суду з позовом у травні 2024 року, тобто майже через 9 років після здійснення виплати одноразової грошової допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності.

Позивач мав можливість дізнатися про наявність у відповідача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки з грудня 2012 року запрацював Єдиний реєстр адвокатів України, інформація з якого є відкритою та загальнодоступною для будь-якого користувача, а тому про порушення свого права довідався або міг довідатися ще з квітня-червня 2015 року.

Також, в судовому засіданні представник позивача підтвердила, що центру зайнятості було відомо про наявність у нього свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як і у трьох його колег, які також отримували статус безробітних, перебуваючи у статусі адвоката.

Позов не містив інформації щодо прохання позивача поновити строк для звернення до суду у зв`язку з пропуском загальних строків позовної давності, а суд першої інстанції неналежним чином мотивував у судовому рішенні, на яких підставах відхиляє заяву про застосування строків позовної давності.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

13 грудня 2024 року Рівненським обласним центром зайнятості подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

За весь час перебування на обліку в статусі безробітного відповідач не повідомляв про те, що 25.03.2011 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та, на момент реєстрації його в статусі безробітного 17.04.2015 року, право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Михайлова В.О. не зупинялося/не припинялося.

Про порушення своїх прав позивач дізнався 21.11.2023 року, а тому строк позовної давності ним не порушено.

Просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій просив зареєструвати його як безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та призначити йому виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 8-го дня після реєстрації (перереєстрації), а також зазначив, та засвідчив власним підписом те, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; не є суб`єктом підприємницької діяльності; не отримує, відповідно до законодавства, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною-інвалідом; інвалідом І групи; особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання.

Також він ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного, що визначені ЗУ "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_1 17.04.2015 надано статус безробітного, та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття - допомоги по безробіттю з 24.04.2015 по 17.04.2016.

За час перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості в статусі безробітного ОСОБА_1 за період з 15.05.2015 по 19.06.2015 отримав допомогу по безробіттю, в тому числі одноразову її виплату для організації ним підприємницької діяльності, в сумі 38 420 грн. 36 коп., у зв`язку з чим його реєстрацію як безробітного було припинено 19 червня 2015 року.

Згідно листа Ради адвокатів Рівненської області від 21 листопада 2023 року № 245 та Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії ВК №002193 від 17 листопада 2023 року, ОСОБА_1 25 березня 2011 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №778, видане Рівненською обласною КДКА, та згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Михайлова В.О. не зупинялося/не припинялося.

05 грудня 2023 року заступником директора Ротар С., начальником відділу кар`єрного консультування ОСОБА_2 , завідувачем юридичного сектору ОСОБА_3 , завідувачем сектору розслідування страхових випадків Нездюр О., провідним інспектором з розслідування страхових випадків сектору розслідування страхових випадків складено акт № 366/12 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Актом № 366/12 від 05 грудня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 , в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного, з 25 березня 2011 року мав право на заняття адвокатською діяльністю, яке не зупинялося/не припинялося.

12.02.2024року позивачембуло надіслано ОСОБА_1 повідомлення №07-14/171з пропозицієюдобровільно повернутикошти

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (п. 1 ч. 1ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

Положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право особи на заняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на заняття такою діяльністю.

Верховним Судом у постановах від 19 грудня 2018 року (справа № 802/1206/17-а) та від 31 травня 2018 року(справа № 750/9213/16-ц) зроблено наступні висновки.

Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України.

Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, витяг з якого наявний у матеріалах справи, 25 березня 2011 року Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Михайлову В.О. було видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Інформація про реєстрацію зупинення або припинення вказаної діяльності у зазначеному реєстрі відсутня.

Відповідач не скористався своїм правом і не зупинив дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю при реєстрації його як безробітного, а тому не мав права на отримання такого статусу і призначення йому, у зв`язку з цим, виплати допомоги.

Реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема, встановлення фактуподання особоюнедостовірних данихта документів,на підставіяких булоприйнято рішенняпро наданняїй статусузареєстрованого безробітного,призначення (виплати)матеріального забезпеченняна випадокбезробіття танадання соціальнихпослуг (п. 2 ч. 1 ст. 31 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, ОСОБА_1 не може вважатися незайнятою особою з часу отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Відтак він безпідставно отримав допомогу по безробіттю у загальній сумі 38649 грн. 36 коп. за період з 15 травня 2015 року по 19 червня 2015 року, які підлягають стягненню з нього на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований як ФОП, а тому не міг бути самозайнятою особою не заслуговують на увагу, оскільки для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Стосовно застосування строків позовної давності варто зазначити наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Отже, у разі, якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, природи вимог позивача, початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами.

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги про те, що позивач мав можливість дізнатися про наявність у відповідача свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ще з квітня-червня 2015 року, оскільки це є лише припущенням відповідача.

Крім того, під час реєстрації як безробітного в Рівненському міському центрі зайнятості відповідач приховав факт наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тому суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки в даному випадку він починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права, а саме 21.11.2023 року.

Твердження апелянта про те, що акт № 366/12 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» складено з порушеннями вимог законодавства не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його оскарження чи скасування.

Ураховуючи вищевикладене, судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, у зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, варто зазначити, що вказана справа є, в силустатті 19 ЦПК України,малозначною, а тому розглядається без виклику учасників справи.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.2,43Закону України"Про зайнятість населення", ст. ст. 31, 36 Закону України " Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. ст. 1, 31 Закону України "Про адвокатуру", ст.367,374,375,382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389ЦПК України.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.