Рішення

від 09.12.2024 по справі 607/11888/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 Справа №607/11888/22 Провадження №2/607/367/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Кузьменкової О. І.

учасників справи

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Сачик Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування змінених позовних вимог позивачем викладено обставини, що він з відповідачем ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.02.2021 розірвано. У даному шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачем. Рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №46 від 30.03.2021 йому встановлено порядок участі, як батьку у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17.09.2021 Тернопільським міськрайонним судом винесено рішенням у справі №607/8958/21, яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з відповідачем ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_6 перешкоджала у його зустрічах з дитиною та унеможливлювала участь у вихованні неповнолітньої ОСОБА_7 , тому він змушений був звернутися до органу опіки та піклування - Служби у справах дітей та сім`ї Байковецької сільської ради Тернопільського району із заявою про встановлення графіку побачень з дочкою.

Рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №46 від 30.03.2021 року затвердженовисновок щодо встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.

Позивач в період з 22.12.2000 по 23.02.2022 постійно відвідував дитячий садочок та проводив час з дитиною, також за місцем його проживання створені всі належні умови для перебування, виховання та розвитку дочки.

В подальшому йому стало відомо, що відповідач разом з дочкою, без його згоди знаходиться у США, позбавивши її можливості зростати в опіці батька, його любові та турботі до неї, а також позбавила можливості будь якого їхнього спілкування, що порушує як його права, так і права малолітньої дитини.

У зв`язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визначити наступні способи участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними: на час перебування ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 за межами України в період воєнного стану встановити наступний спосіб участі батька у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : а) незалежно від періоду, батько має право на необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв`язку за допомогою Skype, Viber, WhatsAPP, Massanger, Telegram, Signal, тощо, з урахуванням режиму для дитини; після повернення ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 до держави постійного місця проживання дитини України, встановити наступні способи участі батька у вихованні доньки ОСОБА_8 : понеділок з 17.00 год. по 21.00 год., середа з 17.00 год. по 21.00 год., перша та третя п`ятниця місяця з 17.00 год. по 21.00 год. суботу 21.00 год., друга та четверта неділя місяця з 10.00 год. по 21.00 год., святкові дні відповідно до графіку, день народження батька з 10.00 год. по 21.00 год., день народження доньки з 11.00 по 19.00 год. за місцем проживання доньки, 14 днів протягом року з можливістю спільної поїздки на відпочинок, оздоровлення дочки. Побачення мають відбуватись без присутності матері ОСОБА_3 . Зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 та надати ОСОБА_4 інформацію про наявні засоби зв`язку (номер телефону скайпу, тощо) для спілкування батька з дитиною та про зміну номера телефону, облікових засобів Інтернет зв`язку та інших засобів зв`язку з ОСОБА_5 , необхідних для спілкування батька з донькою.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримує та просить його задовольнити з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому.

Відповідач подала відзив на позов та додаткові пояснення у якому позовні вимоги не визнала повністю і заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Виходячи з того, що ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_7 на законних підставах 01 березня 2022 року здійснили виїзд за кордон за межі України, тобто на законних підставах перетнула державний кордон України в пункті пропуску Шегині, без будь яких обмежень, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», які б обмежували право ОСОБА_5 , а також ОСОБА_3 на виїзд за кордон.

Крім того, ОСОБА_3 разом з дитиною на підставі офіційного дозволу представників Міністерства національної безпеки США отримала Дозвіл на в`їзд та тимчасове перебування іноземця в США, на законних підставах перетнула державний кордон США та офіційно отримала дозвіл на законне вільне перебування та проживання в США.

Отже, заявник - ОСОБА_9 приймаючи рішення про звернення до суду, направлення заяви до відповідного департаменту США зазначив відомості, які не відповідають об`єктивним обставинам справи, тобто зазначив неправдиві відомості, а тому вважаємо, що вказана заява з доданими матеріалами про незаконне утримання та повернення дитини до країни постійного проживання, подані без додержання встановленого порядку, а також вимог ст. ст. 1, 3, 7, 12, 13 Конвенції 1980 року, оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували встановлення факту, незаконного переміщення або незаконне утримання дитини ОСОБА_10 в США до часу звернення ОСОБА_4 із заявою, а також не встановлено наявності, або відсутності винятків, передбачених статтями 12,13 та 20 Конвенції 1980 року.

Враховуючи, що у вищезазначених матеріалах справи відсутні належні докази, які вказують на незаконний виїзд - перетин державного кордону, незаконне переміщення дитини, незаконне утримання дитини ОСОБА_10 в США, у зв`язку з чим слід вважати, що вказані вимоги необґрунтовані, а тому з урахуванням статті 12, 20 Конвенції вважаємо прийняти прогресивне справедливе рішення на користь дитини ОСОБА_10 , яка на законних підставах знаходиться на території США.

Оскільки в діях ОСОБА_3 відсутні будь-які протиправні дії пов`язані з викраденням, незаконним переміщенням та незаконним утриманням дитини на території США в розумінні виконання «Конвенції 1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Hague Coon)», у зв`язку з чим вказані вимоги є необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутні належні достовірні докази, які б вказували на незаконне утримання малолітньої дитини ОСОБА_10 у США.

Крім того, як зазначила відповідач ОСОБА_3 з урахуванням вищезазначених обставин, як зазначено в матеріалах Суду США позивачу - ОСОБА_4 , як батьку надано доступ до дитини у вигляді відеотелефонних дзвінків спілкування ЗУМ, про що позивач скриває від суду. Ці обставини вказують на те, що позивач - ОСОБА_4 надає суду необ`єктивну інформації, замовчує її, що не узгоджується з вимогами ЦПК України.

Також належними достовірними доказами підтверджено, що спір у

справі, яка переглядається, стосується правовідносин між дітьми та батьками, водночас, одна із сторін мати ОСОБА_3 та дитина ОСОБА_5 проживають за межами України, в США, м. Чикаго, що виключає безумовну підсудність цього спору судам України за правилами статей 75, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», оскільки на момент відкриття провадження у справі відповідач вже постійно не проживала на території України.

Враховуючи обставини справи, розгляд справи Окружним судом Сполучених штатів

Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ, а також з врахуванням рішення Верховного суду, письмових доказів про законність виїзду за кордон

ОСОБА_3 , дитини ОСОБА_5 , відповідач вважає, що є усі правові підстави для відмови у задоволенні позову повністю.

Відповідач та її представник у судовому засіданні підтримали пояснення та просили суд визначити можливий період спілкування батька з дитиною, який узгоджується з інтересами дитини щосуботи та щонеділі по 15 хвилин, з 08:00 год за чиказьким часом за допомогою сервісу відеозв`язку, що узгоджується з психологічними та віковими особливостями дитини та її графіком зайнятості.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області подав пояснення на позов, в яких право дитини на спілкування (контакт) з матір`ю і батьком має бути безперешкодним і забезпеченим, незалежно від того чи перебувають її батьки у шлюбі між собою, а також один з батьків не має права перешкоджати у спілкуванні з дитиною тому з батьків, хто проживає окремо, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Враховуючи, що на даний час справа про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною, знаходиться на розгляді в суді, тому підстави для реалізації Головним управлінням права на здійснення державного контролю стосовно органу опіки та піклування Байковецької сільської ради відсутні.

У дані справі органом опіки та піклування Байковецької сільської ради до суду представлено два висновки для належної їх оцінки (від 30.03.2021 №46, від 07.02.2023 №31).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (постанова КГС ВС від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18).

Водночас суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 Сімейного кодексу України).

Враховуючи, що орган опіки та піклування Байковецької сільської ради вичерпав законні можливості затвердити новий висновок, який би відповідав життєвим реаліям обох сторін справи, з огляду на їх фактичне проживання: зокрема - дитини з матір`ю в США, а батька - на території України, та беручи до уваги, що дитина ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_3 зараз перебувають за межами України, а тому висновок про встановлення порядку участі батька ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_5 , який затверджений 07.02.2023 рішенням виконкому Байковецької сільської ради №31, розрахований на його виконання в межах території України, потребує перегляду, оскільки не відповідає теперішньому становищу сторін. Крім того, висновок має врахувати порядок і спосіб спілкування дитини з батьком в умовах повернення дитини з матір`ю на територію України.

Тому враховуючи об`єктивні обставини, що склалися, Головне управління вважає, що з метою усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, суд може визначити новий порядок і спосіб, в тому числі з використанням електронних засобів зв`язку, дистанційне спілкування, тощо участі батька ОСОБА_4 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , яка на даний час перебуває за межами України, на території США.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судовому засіданні покладається на думку суду щодо вирішення справи.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області.

Ухвалою суду прийнято самовідвід судді.

Ухвалою суду прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області.

Ухвалами суду направлено в орган опіки та піклування для дачі висновків.

Ухвалою суду закрито підготовче судове засідання.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 лютого 2021 року, справа №607/22964/20.

У даному шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2018 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 351.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 вересня 2021 року у справі №607/6888/21, позбавлено ОСОБА_4 права користування житловим приміщенням а саме: квартирою ; АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року у справі №607/8958/21 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_3 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 квітня 2023 року у справі №607/5041/23 стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову - 17 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Байковецької сільської ради про встановлення порядку участі батька ОСОБА_4 у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 46 від 30 березня 2021 року, встановлено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: понеділок з 17:00 год по 21:00 год; середа з 17:00 год по 21:00 год; перша, третя п`ятниця місяця з 17:00 год по суботу 21:00 год; друга, четверта неділя місяця з 10:00 год по 21:00 год; святкові дні відповідно до графіку; день народження батька з 10:00 год по 21:00 год: день народження доньки з 11:00 год по 19:00 год, за місцем проживання доньки; 14 днів протягом року з можливістю спільної поїздки на відпочинок, оздоровлення дочки.

Як слідує з характеристики №16 від 26 липня 2022 року, виданої Тернопільським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №17 ТМР, вихователем ОСОБА_11 , другої молодшої групи 2, ТЗДОЯС №17, надано характеристику на батька ОСОБА_4 . За період відвідування дитячого садочку дівчинки, ОСОБА_5 , її батько ОСОБА_12 добросовісно виконував батьківські обов`язки, донька завжди раділа зустрічі з татом. З власних спостережень ОСОБА_4 справлявся з ними чудово. Батько відзначався чуйністю, лагідністю, турботливістю. Дитина неодноразово розповідала про час, проведений із татом, та показувала отримані подарунки. Слід зазначити, що ОСОБА_13 дуже сумувала за татом і надзвичайно раділа, коли батько забирав її із садочку.

Згідно з акту обстеження умов проживання 30 серпня 2022 року начальником Служби у справах дітей Сачик Н.М., головним спеціалістом Служби у справах дітей Скорик Н.А., зав. від. соц. роботи ОСОБА_14 проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено, що умови проживання, санітарно-гігієнічні умови відмінні. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: облаштована окрема кімната, є дитяче ліжечко, шафа для одягу, сезонний одяг, іграшки, ігри для навчання та розвитку. За адресою проживає без реєстрації батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько стверджує, що жодного зв`язку з донькою немає з моменту перетину мамою та дитиною державного кордону України 01 березня 2022 року. В помешканні, де проживає батько, створені всі належні умови для перебування доньки, її виховання та розвитку.

Відповідно до довідки №3 від 06.09.2022, виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_15 , ОСОБА_4 дійсно працює виконавчим директором з посадовим окладом 18 000 грн.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

24 лютого 2022 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №955 заяву ОСОБА_4 , згідно якої останній дає свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини, Румунії та до інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу та у зворотному напрямку, у період з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року його неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі матері ОСОБА_3 , яка несе повну відповідальність за життя та здоров`я дочки, приймає всі необхідні рішення стосовно дитини та гарантує її повернення в Україну після закінчення терміну поїздки. Також сповістив, що підстав, які відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», обмежують право ОСОБА_5 на виїзд за кордон немає.

01 квітня 2022 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №1771 заяву ОСОБА_4 , згідно якої останній скасовує видану ним згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини, Румунії та до інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, та у зворотньому напрямку, у період з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року, його неповнолітньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі матері ОСОБА_3 .

Як слідує із довідки приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., остання повідомила ОСОБА_4 про скасування його згоди на тимчасовий виїзд за кордон до Республіки Польща, Словацької Республіки, Угорщини, Румунії та до інших країн Шенгенської угоди та Європейського Союзу, та у зворотному напрямку, у період з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року, його неповнолітньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі матері ОСОБА_3 , на якій його підпис засвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. 24 лютого 2022 року по реєстру № 955, яка виготовлена на спеціальному бланку нотаріальних документів серія НРС №?341771. Відповідна відмітка про скасування заяви проставлена на примірнику вищевказаної заяви, яка зберігається у справах нотаріальної контори та в реєстрі нотаріальних дій від 24 лютого 2022 року, реєстр №955.

Відповідно до листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 03 січня 2023 року, за наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованого територією України у період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 01 березня 2022 року перетнули кордон України у напрямку «виїзд» на пункті пропуску «Шегині». Крім того, станом на 09 січня 2023 року в Державній прикордонній службі України судових рішень, постанов державного виконавця тощо про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконанні немає, тимчасове обмеження у праві виїзду з України останніх не здійснюється та не здійснювалось.

Вказані обставини щодо перетину кордону ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також підтверджуються відомостями, наявними у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданому 02 липня 2015 року органом 6101 та у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданому 21 вересня 2020 року органом 6110.

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закордонний паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 02 липня 2015 року, отримала Електронний дозвіл на в`їзд та тимчасове перебування іноземця в НОМЕР_4 , виданий 05 квітня 2022 року Міністерством внутрішніх справ Національного інституту міграції та 14 квітня 2022 року здійснила в`їзд до Мексики, про що Міністерством національної безпеки США 15 квітня 2022 року у закордонному паспорті проставлено відповідний штамп. Дозвіл на в`їзд та тимчасове перебування іноземця в США дійсний до 13 квітня 2023 року.

Також, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закордонний паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 21 вересня 2020 року, отримала Електронний дозвіл на в`їзд та тимчасове перебування іноземця в НОМЕР_5 , виданий 05 квітня 2022 року Міністерством внутрішніх справ Національного інституту міграції та 14 квітня 2022 року здійснила в`їзд до Мексики, про що Міністерством національної безпеки США 15 квітня 2022 у її закордонному паспорті проставлено відповідний штамп. Дозвіл на в`їзд та тимчасове перебування іноземця в США дійсний до 13 квітня 2023 року.

ОСОБА_4 звернувся до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) із заявою від 06 жовтня 2022 року, у якій просив прийняти його заяву про сприяння поверненню дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей з Сполучених Штатів Америки в Україну.

Судом встановлено, що 01 травня 2022 року ОСОБА_16 уклала Договір оренди із ОСОБА_17 , відповідно до якого орендувала приміщення за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідно до листа Управління охорони здоров`я та послуг сім`ї HYO HEALTH CHOICE ILLINOIS від 17 травня 2022 року, ОСОБА_16 та ОСОБА_10 отримали медичні страховки, дата початку яких 01 липня 2022 року.

Як слідує із довідки Навчального центру «CHILDREN'S LAND» від 13 січня 2023 року, починаючи з травня 2022 року ОСОБА_18 відвідувала дитячий садок Навчальний центр «Children's Land».Як вбачається із заяви ОСОБА_4 про сприяння поверненню дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 06 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адресованої Офісу у справах дітей Державного Департаменту Сполучених Штатів Америки, заявник повідомив, що 01 березня 2022 року ОСОБА_3 незаконно вивезла та утримує на території Сполучених Штатів Америки у місті Чикаго, штат Іллінойс, їхню спільну неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що дозволу на виїзд у США він не давав та підозрює, що ОСОБА_3 могла виїхати з підробленими документами на виїзд. З моменту незаконного вивезення дитини без його дозволу та відома йому, як батьку дитини, невідома жодна інформація про місце знаходження дитини.

Згідно листа Державного департаменту США Вашингтон, округ Колумбія від 07 грудня 2022 року, адресованого ОСОБА_3 , останню повідомлено, що Уряд України надіслав Державному департаменту США Вашингтон, округ Колумбія, заяву пана ОСОБА_19 , який звертається за сприянням відповідно до Гаазької конвенції 1980 року про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (Гаазька конвенція) у поверненні ОСОБА_20 до України.

Також, 01 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12022216040000842, правова кваліфікація якого передбачена ч.1 ст.358 КК України, за заявою ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 без його згоди та відома вивезла малолітню доньку ОСОБА_5 у США, ймовірно підробивши при цьому офіційний документ, а саме дозвіл на виїзд дитини за кордон.

Постановою прокурора Тернопільської обласної прокуратури Репети І.В. від 27 квітня 2023 року закрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022216040000842 від 01 вересня 2022 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Як вбачається із змісту вказаної постанови, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 на законних підставах перетнула державний кордон України в Польщу та США, де отримала офіційний дозвіл на проживання разом з малолітньою дитиною, що підтверджується належними, допустимими, достовірними зібраними доказами. Зокрема, письмовими доказами підтверджено, а саме відмітками в закордонному паспорті для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 02 липня 2015 року громадянина України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закордонному паспорті для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 21 вересня 2020 року громадянина України малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що представниками Польської прикордонної служби на законних підставах ОСОБА_3 та дитині ОСОБА_5 надано право на в`їзд на територію Польщі, про що свідчить печатка у закордонних паспортах громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ВІЗИ/VISAS із зазначенням дати ІНФОРМАЦІЯ_5 - 53 МЕДУКА. Крім того, письмовими доказами підтверджено, а саме відмітками в закордонному паспорті НОМЕР_2 від 02 липня 2015 року громадянина України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , закордонному паспорті НОМЕР_3 від 21 вересня 2020 року громадянина України малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що представниками департаменту поліції - офіцерами митниці США та охорони кордону проставлено печатка ОСОБА_30 UKRAINE (UA) 12 вересня 1990 року. DEPARTMENT OF HOMELAND SECURITI data 04.15.22, officer - 6785 № НОМЕР_6 , а також у закордонному паспорті дитини печатка ОСОБА_31 UKRAINE ( НОМЕР_7 ) 08 лютого 2018 року. DEPARTMENT OF HOMELAND SECURITI data 04.15.22, officer - 6785 № НОМЕР_8 , що свідчить про надання дозволу ОСОБА_22 , малолітній дитині ОСОБА_5 офіційного дозволу для в`їзду та проживання в США. Враховуючи вищевикладене з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупності зібраних письмових доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення видно, що в діях ОСОБА_22 відсутні будь які ознаки кримінального правопорушення, передбаченого з незаконним перетином державного кордону України та кордону США з використанням підроблених документів, а тому в даному випадку відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2023 року у справі №607/9083/23 у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову прокурора Тернопільської окружної прокуратури Репети І.В. від 27 квітня 2023 року про закриття кримінального провадження №12022216040000842 від 01 вересня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України відмовлено.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2023 року у справі №607/9083/23 в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до мотивувальної частини даної ухвали, слідчим суддею встановлено, що в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні не підтверджено припущення заявника про те, що ОСОБА_3 вивезла дочку ОСОБА_5 в Сполучені Штати Америки, підробивши для цього офіційний документ, а саме дозвіл на виїзд дитини за кордон в США. Натомість підтверджено, що ОСОБА_3 разом із дочкою ОСОБА_5 на законних підставах покинули Україну та перетнули кордон із Республікою Польща, та в подальшому прибули до США згідно тимчасової програми для українців та їм було надано компетентним органом США гуманітарний пароль (дозвіл) для в`їзду класу DT на кордоні США. Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 потрапили до США не на підставі імміграційної візи, як припускає заявник, а на підставі тимчасового гуманітарного дозволу за спеціальною програмою уряду США для українців.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Байковецької сільської ради про встановлення порядку участі батька ОСОБА_4 у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 31 від 07 лютого 2023 року, встановлено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: понеділок з 17:00 год по 21:00 год; середа з 17:00 год по 21:00 год; перша, третя п`ятниця місяця з 17:00 год по суботу 21:00 год; друга, четверта неділя місяця з 10:00 год по 21:00 год; святкові дні відповідно до графіку; день народження батька з 10:00 год по 21:00 год: день народження доньки з 11:00 год по 19:00 год, за місцем проживання доньки; 14 днів протягом року з можливістю спільної поїздки на відпочинок, оздоровлення дочки.

12 квітня 2023 року позивач ОСОБА_9 звернувся до Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ проти відповідача ОСОБА_21 з клопотанням про повернення неповнолітньої дитини відповідно до Гаазької конвенції (справа № 23-cv-2316), в якому просив надати допомоги, зокрема:

А. Негайний тимчасовий заборонний судовий наказ, який забороняє Відповідачці та будь-якій особі, яка діє разом з нею, виводити Дитину з-під юрисдикції цього Суду, за винятком повернення дитини до Європейського Союзу;

Б. Відкласти розгляд цього питання до подальшого розвитку подій у війні, що триває в Україні, і що, коли дозволять обставини, дитину повернути до її звичайного місця проживання у місто Тернопіль, Україна;

В. Як альтернатива, дитина повинна бути повернена до Європейського Союзу, як сторони домовилися до викрадення дитини;

Г. Наказ, що відповідає Розділу 22 Кодексу США §9007, який наказує Відповідачці сплатити витрати та витрати Позивача, включаючи транспортні витрати, залишаючи за собою юрисдикцію для визначення таких витрат та витрат на пізніший час;

Д. Для будь-якої іншої справедливої та належної допомоги.

Вказане клопотання було прийняте Окружним судом Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ безоплатно до розгляду та призначено нараду з його розгляду, що вбачається із Повідомлення з книги записів у справі №5 від 24 травня 2023 року у справі № 23-cv-2316.

28 серпня 2023 року ОСОБА_9 звернувся до Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ із Меморандумом на підтримку пропозиції відповідно до частини 22 Кодексу США §9007, в якому зазначив, що це справа, що підпадає під дію Гаазької конвенції щодо дитини, викраденої з Європи до Сполучених Штатів. Це питання складніше, ніж типове питання відповідно до Гаазької конвенції, оскільки батько, що залишився, заявник ОСОБА_23 , є батьком, який проживає в Україні та не може залишити країну, щоб возз`єднатися зі своєю донькою в Сполучених Штатах Америки. Більше того, у зв`язку із ситуацією в Україні пан ОСОБА_24 не домагається негайного повернення неповнолітньої дитини ОСОБА_33 , а скоріше, щоб остаточне рішення щодо повернення було призупинено. На цей час ця пропозиція спрямована на те, щоб покласти край приховуванню ОСОБА_33 , запобігти її подальшому переміщенню і покласти край її неправомірній ізоляції від п.ОСОБА_32, яку пані ОСОБА_24 створила після викрадення ОСОБА_33 у 2022 році. ОСОБА_9 клопотав перед судом про дозвіл регулярних контактів з донькою ОСОБА_5 необхідних для того, щоб обидва батьки могли забезпечувати благополуччя ОСОБА_5 , а не тільки той, хто її викрав.

Наказом Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ від 17 липня 2023 року у справі № 23-cv-2316 постановлено:

1. Відповідачка ОСОБА_28 зобов`язана передати усі проїзні документи (які адвокат Відповідачки подав як один український паспорт) неповнолітньої дитини ОСОБА_33 своєму адвокату Федору Козлову. Як представник судової влади, адвокат повинен зберігати проїзні документи в довірчому управлінні та не розголошувати ці документи, якщо він не уповноважений зробити це подальшою постановою Суду. У разі, якщо Відповідачку попросять надати документ до Служби імміграції та натуралізації США, адвокат Відповідачки може належним чином повідомити Суд та Позивача;

2. Відповідачці забороняється робити будь-які подальші кроки щодо продовження або отримання додаткових проїзних документів для неповнолітньої дитини, якщо це не дозволено Судом;

3. Відповідачка заявила, що неповнолітня дитина проживає за адресою, зазначеною в пункті 8 заяви, разом з батьками Відповідачки та з жодними іншими особами;

4. Під час розгляду цієї справи Відповідачка не має права висилати неповнолітню дитину зі Східного відділу Північного округу штату Іллінойс (тобто з округів Лейк, Кук, ДюПейдж, Кейн, Кендал, Вілл, ЛаСалль та Гранді), за відсутності дозволу, який надає Суд. Якщо Відповідачка та неповнолітня дитина бажають взяти коротку (менше ніж 14 днів) відпустку на території континентальної частини Сполучених Штатів, Відповідачка може зробити запит на такий дозвіл, і Позивач не буде необґрунтовано відмовляти в ньому;

5. Прохання Відповідачки про регулярні телефонні розмови з неповнолітньою дитиною залишається на розгляді, як зазначено у постанові Суду від 10 липня 2023 року;

6. Жодна зі сторін не має права принижувати іншу щодо неповнолітньої дитини;

Ухвалою Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ від 20 січня 2024 року у справі № 23-cv-2316 постановлено:

1. Відповідачка сприяє та не заважає, або не перешкоджає розмовам між Позивачем та неповнолітньою дитиною;

2. Відеодзвінки між неповнолітньою дитиною та Позивачем будуть продовжуватися на постійній основі протягом не менше п`ятнадцяти хвилин у суботу та неділю за чиказьким часом. Ніщо в цій ухвалі не заважає Позивачеві продовжувати домагатися додаткових та триваліших дзвінків у додатковий чи альтернативний час та дні;

3. Кожна сторона може записувати дзвінки.

4. Усі попередні ухвали суду у цій справі залишаються чинними.

Як слідує із повідомлення про подання позову Департаменту внутрішньої безпеки Служби громадянства та імміграції США № І-797А, ОСОБА_10 отримала тимчасовий захищений статус відповідно до розділу 244 Закону про імміграцію та громадянство, терміном дії з 03 січня 2024 року до 19 квітня 2025 року.

Відповідно до листа №01-37/7/162 від 11.12.2023, виданого Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, висновок щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з нею без з`ясування думки дитини та матері не можливо.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи № 10329 від 04 квітня 2024 року проведеного ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз», вбачається що малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має наступні вікові та психологічні особливості: довірливість, щирість та безпосередність поведінки, достатній віку запас уявлень, розвинене мовлення, здатність до проведення порівняння на наочно-образному рівні та початкової абстракції, встановлення простих логічних зв`язків, здатність до початкової оцінки суспільних норм та регуляції поведінки відповідно до вимог цих норм, добре розвинені мнестичні здібності, здібності до навчання, цілеспрямованість в діяльності, пізнавальні інтереси, що вказує на те, що психоемоційний та розумовий розвиток дитини відповідає її віковому періоду.

Психоемоційний стан малолітнього дитини ОСОБА_5 характеризується наявністю негативних (тривожних) емоційних переживань пов`язаних з конфліктною поведінкою батька під час спілкування з дитиною.

Дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє надійний тип прив`язаності, виражене позитивне значиме ставлення та міцний емоційний зв`язок до матері ОСОБА_3 . Виховна поведінки матері відносно дитини ОСОБА_5 характеризується систематичністю піклування про дитину, стабільністю, наявністю комплексу дій спрямованих на створення гармонійних умов для розвитку дитини та формування у дитини відчуття психологічного благополуччя та здійснює позитивний вплив на розвиток дитини, психоемоційний стан та відчуття психологічного благополуччя дитини ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє значиме ставлення до батька ОСОБА_4 . Конфліктна поведінка батька під час спілкування з дитиною негативно впливає на психоемоційний стан та відчуття психологічного благополуччя дитини та може спричинити формування у дитини негативізму до батька.

У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час відмічаються виразні негативні (тривожні) емоційні переживання пов`язані з конфліктною поведінкою батька під час спілкування з дитиною, які негативно впливають на психоемоційний стан та відчуття психологічного благополуччя дитини, можуть спричинити формуванню у дитини негативізму до батька. Тому, з урахуванням вікових та психологічних особливостей дитини, графіку навчання дитини, особливостей ставлення дитини до обох батьків, більш надійної прив`язаності до матері рекомендовано проводити спілкування батька та дитини у присутності матері. Графік, за яким на даний час дитина спілкується з батьком (щосуботи та щонеділі по 15 хвилин о 8:00 за чиказькім часом за допомогою сервісу відеозв`язку найліпше узгоджується психологічними та віковими особливостями дитини, її графіком занять.

Згідно з рецензії на висновок експерта від 04.04.2024 №10329, рецензійний висновок містить виражені ознаки неузгодженості заявленої методології та предмету й змісту поставлених питань, а отже й - неповноти, необ`єктивності та необґрунтованості проведених досліджень, що є порушенням ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

При проведенні судової психологічної експертизи від 04.04.2024 №10329, експертом допущено грубе порушення методологічних і організаційних засад «Методики експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації» (14.1.73), що врешті призвело до необґрунтованості, хибності й необ`єктивності висновків.

При проведенні судової психологічної експертизи від 04.04.2024 №10329, експертом допущено грубе порушення методологічних і організаційних засад «Методики судово-психологічної експертизи типологічних особливостей особистості» (14,1.78), що врешті призвело до необґрунтованості, хибності й необ`єктивності висновків.

Відносно рецензії на висновок експерта №10329 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 04.04.2024, суд зазначає, що рецензія не є процесуальною дією і є неналежним доказам, який спростовує висновок експерта, і надана спеціалістом ОСОБА_29 , який не являється судовим експертом або працівником державних спеціалізованих установ.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2024, справа №607/6903/23, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06.11.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області про негайне повернення неповнолітньої дитини за попереднім місцем її проживання в Україні

Відповідно до повідомлення про внесення до реєстру від 25.11.2024, закрито справу № 23-cv-2316 Окружного суду Сполучених Штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ, за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_21 про повернення неповнолітньої дитини відповідно до Гаазької конвенції.

Позивач як на підставі заявлених вимог просить позов задовольнити з підстав, наведених в ньому, оскільки відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, однак суд погоджується частково з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Виховання та розвиток дітей є обов`язком батьків відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ст. 151 СК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Таким чином, законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов`язок не чинити цьому перешкоди.

Згідно статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Байковецької сільської ради про встановлення порядку участі батька ОСОБА_4 у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 31 від 07 лютого 2023 року, встановлено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: понеділок з 17:00 год по 21:00 год; середа з 17:00 год по 21:00 год; перша, третя п`ятниця місяця з 17:00 год по суботу 21:00 год; друга, четверта неділя місяця з 10:00 год по 21:00 год; святкові дні відповідно до графіку; день народження батька з 10:00 год по 21:00 год: день народження доньки з 11:00 год по 19:00 год, за місцем проживання доньки; 14 днів протягом року з можливістю спільної поїздки на відпочинок, оздоровлення дочки.

Відповідно до листа №01-37/7/162 від 11.12.2023, виданого Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, висновок щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з нею без з`ясування думки дитини та матері не можливо.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_4 покликався на те, що на початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, не знаючи масштабів просування воєнних дій та діючи в інтересах дитини, він надав дозвіл на тимчасовий виїзд його дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за кордон до країн Європейського Союзу на період з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року. Однак станом на теперішній час, відповідачка, в порушення умов вказаної заяви, перетнувши кордон України разом дитиною знаходиться у США і позбавила його можливості зростати в опіці батька, а також позбавила можливості будь якого їхнього спілкування, що порушує як його права батька, так й інтереси малолітньої дитини.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.04.2024, справа №607/6903/23, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06.11.2024, встановлено, що ОСОБА_3 разом із дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на законних підставах покинули Україну та перетнули кордон із Республікою Польща, та в подальшому прибули до США згідно тимчасової програми для українців та їм було надано компетентним органом США гуманітарний пароль (дозвіл) для в`їзду класу DT на кордоні США.

Також судом встановлено, що поки в Україні тривають воєнні дії, продовжуються обстріли її міст та селищ, на її території немає жодного безпечного з воєнної точки зору місця, що є достатньою підставою для застосування підпункту «b» п.1 ст.13 Гаазької конвенції 1980 року, який унеможливлює повернення дитини до країни місця постійного проживання, якщо повернення загрожує їй заподіянням фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дитини нетерпиму обстановку.

Окрім цього, судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що малолітня ОСОБА_5 на підставі отриманого тимчасового захищеного статусу відповідно до розділу 244 Закону про імміграцію та громадянство, терміном дії з 03 січня 2024 року до 19 квітня 2025 року мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 у м.Чікаго, США, має медичне страхування, з травня 2022 року відвідує дитячий садочок, вивчила англійську мову та завела друзів, а з осені 2023 року зарахована до початкової школи та відвідує численні гуртки такі як танці, художня гімнастика, плавання на яких досягає хороших результатів та які їй подобається відвідувати.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позовних вимог про повернення дитини і на даний час дитина знаходиться разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 у м.Чікаго, США, суд не приймає до уваги висновку органу опіки та піклування Байковецької сільської ради про встановлення порядку участі батька ОСОБА_4 у вихованні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 31 від 07 лютого 2023 року, оскільки він наданий органом опіки та піклування при умові знаходження дитини на території України.

Згідно зі ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Також, згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

У судовому засіданні сторони, як позивач, так і відповідач не заявляли клопотання про допит дитини у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Судом встановлено, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача спілкуватися з дитиною.

У більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро-емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

З урахуванням того, що ненадання відповідачем згоди у спілкуванні позивача з дитиною та його участі у вихованні дитини є порушенням права позивача на здійснення своїх особистих немайнових прав щодо дитини (права на особисте спілкування), суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивача в спілкуванні та вихованні дитини, та визначення його способу участі у вихованні дитини підлягають до задоволення.

Інший висновок суду може позбавити дитину родинних зв`язків з батьком, любові та турботи з боку останнього, що суперечить приписам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що позивач, який є батьком дитини, піклується про дитину, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, позитивно характеризується, є матеріально забезпеченою людиною та має належні житлові умови.

Відносини між сторонами емоційно напружені, в переважній більшості закінчуються словесними перепалками та конфліктами, а тому суд зазначає, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, визначивши спосіб участі батька у вихованні дитини, що не суперечить інтересам саме дитини.

Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із дитиною, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. Відповідач чинить перешкоди позивачу в спілкуванні з дитиною, які виникають через дні та години побачення.

За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи, з урахуванням найкращих інтересів дитини, з метою забезпечення її сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку та можливістю спільного спілкування з батьком, вік дитини, стану здоров`я, розпорядок дня і ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, суд дійшов висновку, що слід усунути перешкоди ОСОБА_4 в спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом визначення батькові дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступних способів спілкування з дитиною ОСОБА_5 , без присутності матері ОСОБА_3 : кожної суботи та неділі місяця в часовий проміжок з 17:00 години (за київським часом), протягом 15 хвилин, за допомогою сервісу відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype; в інші дні та години місяця, спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В іншій частині позовних вимог, що після повернення ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_5 до держави постійного місця проживання дитини України, встановити наступні способи участі батька у вихованні доньки ОСОБА_8 : понеділок з 17.00 год. по 21.00 год., середа з 17.00 год. по 21.00 год., перша та третя п`ятниця місяця з 17.00 год. по 21.00 год. суботу 21.00 год., друга та четверта неділя місяця з 10.00 год. по 21.00 год., святкові дні відповідно до графіку, день народження батька з 10.00 год. по 21.00 год., день народження доньки з 11.00 по 19.00 год. за місцем проживання доньки, 14 днів протягом року з можливістю спільної поїздки на відпочинок, оздоровлення дочки, слід відмовити, оскільки дитина разом із матір`ю перебуває за межами України і вирішення в майбутньому вказаної позовної вимоги без врахування судом обставини справи, які зміняться в частині духовного та фізичного розвитку, віку, стану здоров`я дитини, розпорядку дня, відносин між батьками, суд вважає передчасним.

При цьому суд зазначає, що судовому захисту підлягають припинення суб`єктивних порушених прав, відновлення порушених прав та охоронюваний інтересу, а в майбутньому позивач не позбавлений можливості в подальшому вирішити питання щодо зміни способу його участі у вихованні дитини з урахуванням її віку, стану здоров`я, зміни ставлення дитини до нього, укріпленням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними.

Також суд, вважає, що дитина наразі перебуває за кордоном, тому правомірно зобов`язав відповідачку на цей період організувати спілкування дитини із батьком у режимі відеозв`язку, що буде сприяти підтриманню зв`язку дитини із батьком до того часу, як вони повернуться до України, а тому слід зобов`язати ОСОБА_4 , не порушувати графік спілкування з дитиною ОСОБА_5 , та зобов`язати ОСОБА_3 , поважати батьківські права ОСОБА_4 , організовувати спілкування дитини у визначені дні та час в режимі відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype та не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 .

Посилання представника відповідача на обставини справи, що дитина ОСОБА_5 знаходиться під юрисдикцією Сполучених Штатів Америки, де розглядається Окружним судом Сполучених штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ, справа №23-cv-2316 про повернення неповнолітньої дитини, а тому є підстави для закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає безпідставним, враховуючи, що спір підсудній суду і виник між громадянами України, які постійно проживають на території України про визначення способу його участі у вихованні дитини, при цьому провадження у справі №23-cv-2316 про повернення неповнолітньої дитини, закрито Окружним судом Сполучених штатів Америки для Північного округу штату Іллінойс Східний відділ.

Щодо інших доводів позивача та відповідача у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд звертає увагу на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 257, 265 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

Усунути перешкоди ОСОБА_4 в спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом визначення батькові дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступних способів спілкування з дитиною ОСОБА_5 , без присутності матері ОСОБА_3 : кожної суботи та неділі місяця в часовий проміжок з 17:00 години (за київським часом), протягом 15 хвилин, за допомогою сервісу відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype; в інші дні та години місяця, спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_4 , не порушувати графік спілкування з дитиною ОСОБА_5 .

Зобов`язати ОСОБА_3 , поважати батьківські права ОСОБА_4 , організовувати спілкування дитини у визначені дні та час в режимі відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype та не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_4 з дитиною ОСОБА_5 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с.Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, 47711.

Третя особа: Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 44298536, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 грудня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко