Рішення

від 27.12.2024 по справі 607/11888/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2024 Справа №607/11888/22 Провадження №2-др/607/102/24

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Кузьменкової О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.12.2024 позов задоволено частково.

У зв`язку із розглядом даної справи, відповідач був змушений захищати свої права та звернутися за захистом своїх прав до адвоката, внаслідок чого між ним та відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги, який міститься в матеріалах справи.

Вважає, що витрати на правову допомогу співмірні з витраченим часом на вивчення матеріалів, консультації, аналіз судової практики та підготовку документів щодо захисту інтересів відповідача від безпідставних та протиправних вимог позивача.

Відтак, вважає, що вказані витрати на правову допомогу повинні бути стягнуті з позивача на користь відповідача у розмірі 310 750,00 грн.

Крім цього, представник позивача Повстюк О.А. звернулася до суду із клопотанням про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у даній цивільній справі.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що загалом адвокатом позивача було надано послуги з правничої допомоги у розгляді даної справи на суму 36 500,00 грн.

Вважає, що неправильні дії відповідача, які полягали в тому, що остання вивезла дитину за межі України та перешкоджала спілкуванню дитини з батьком, в результаті чого стало підставою для звернення позивача як батька до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, а тому дані обставини є підставою для покладення на відповідача судових витрат повністю незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, з урахуванням виконаної адвокатом позивача роботи, просить стягнути з відповідача та користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 500,00 грн, а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 984,40 грн.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подала письмове клопотання, в якому вказала, що вирішуючи питання щодо розумності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 310 750,00 грн зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, вважає, що слід зменшити судові витрати, оскільки їх розмір є завищеним, у разі якщо суд дійде до висновку про обґрунтованість часткового задоволення заяви сторони відповідача про ухвалення додаткового рішення. Крім того, просить дану справу розглядати без участі сторони позивача, клопотання про стягнення судових витрат, яке подане представником позивача просить задовольнити, однак у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його захворюванням, однак суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності сторони відповідача, так як останній не надав доказів про його неможливість з`явитися у судове засідання, у зв`язку із його захворюванням.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав заяви про розгляд справи без його участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов наступного висновку, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.12.2024 ухвалено задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом визначення батькові дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступних способів спілкування з дитиною ОСОБА_5 , без присутності матері ОСОБА_2 : кожної суботи та неділі місяця в часовий проміжок з 17:00 години (за київським часом), протягом 15 хвилин, за допомогою сервісу відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype; в інші дні та години місяця, спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , не порушувати графік спілкування з дитиною ОСОБА_5 .

Зобов`язати ОСОБА_2 , поважати батьківські права ОСОБА_1 , організовувати спілкування дитини у визначені дні та час в режимі відеозв`язку через програми Telegram, Viber, WhatsApp, Zoom, Skype та не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_5 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1 статті 264 ЦПК України.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених представником позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 1 984,80 грн.

За таких обставин, оскільки рішенням суду позов задоволено частково в частині однієї позовної вимоги, а стосовно іншої вимоги відмовлено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 992,40 грн сплаченого судового збору.

Щодо заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

На підтвердження факту витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача Повстюк О.А. надано: договір про надання правничої допомоги від 05.07.2022, укладеного між адвокатом Повстюк О.А. та клієнтом ОСОБА_1 ; додаткова угода № 1 від 15.08.2022 до Договору про надання правничої допомоги від 05.07.2022; детальний опис наданих послуг з правничої допомоги по справі № 607/11888/22, згідно із Договором б/н від 05.07.2022 та Додаткової угода № 1 від 15.08.2022; Додаток від 13.12.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 05.07.2022; Акт приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2024 за договором б/н від 05.07.2022.

Таким чином, представник позивача надала докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом із цим, сторона відповідача не подавала до суду клопотань про зменшення чи заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, відсутність заперечень сторони відповідача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 500,00 грн.

Щодо заявлених представником відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд враховує, що представником відповідача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2024, укладений між адвокатом Дембіцьким П.Д. та клієнтом ОСОБА_2 ; акт виконаних робіт від 13.12.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2024; копії фіскальних чеків щодо заправки автомобіля згідно переліку дат судових засідань та інше.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правничої допомоги.

Таким чином, представник відповідача надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом із тим, представник позивача подала до суду заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник позивача зазначала про те, що розрахунки, надані стороною відповідача на підтвердження витрат понесених ним на правничу допомогу, є завищеними та було вказано про неспівмірність таких витрат, та просила зменшити заявлені витрати.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, взявши до уваги вищевказані докази на підтвердження факту укладення договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2024, акту виконаних робіт від 13.12.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/ЮД від 03.01.2024 та інше, дійшов висновку про те, що визначений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 310 750,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними, у зв`язку із наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Зокрема, щодо понесених витрат на правничу допомогу, а саме, за вивчення матеріалів, консультації, аналіз судової практики та підготовку документів, прийняття участі у судових засіданнях, проїзду - заправки автомобіля на дати судових засідань на загальну суму 310 750,00 грн, не відповідає вказаному вище критерію розумності та обґрунтованості, оскільки, з огляду на зміст та написання відзиву, клопотань, заперечень та інше, не вимагало у адвоката особливих зусиль чи вивчення нових обставин справи, а також з урахуванням часткового задоволення позову та складності справи.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 , суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом відповідача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, враховуючи виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, зважаючи на ту обставину, що сторона позивача заперечує проти розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат до 36 500,00 грн.

Відтак, слід стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 500,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відтак, враховуючи те, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37 492,40 грн, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 500,00 грн, суд вважає за необхідне, в силу ч. 10 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 992,40 грн сплаченого судового збору.

Частиною 5 статті 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 270, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву представника позивача Повстюк Оксани Андріївни про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

Задовольнити частково заяву представника відповідача ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Байковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління національної соціальної сервісної служби у Тернопільській області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі батька у спілкуванні з дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Байковецька сільська рада в особі Служби у справах дітей Байковецької сільської ради, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 43, с.Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, 47711.

Третя особа: Головне управління національної сервісної служби у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 44298536, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль.

Додаткове рішення суду складено та підписано 27 грудня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко